дивись.info

Герої Небесної Сотні є Предтечами, що дають нам шанс, хоча б бути достойними них, – Петро Бевза (фото)

Герої Небесної Сотні є Предтечами, що дають нам шанс, хоча б бути достойними них, – Петро Бевза (фото)

У другий тиждень весни, в Національному музеї у Львові, глядачам представив свої метафізичні полотна Петро Бевза.

У проекті «Йордань» художник розкриває власне світовідчуття, що пов’язано з темою очищення живою водою, світлом та простором, його твори натхненні народним мистецтвом, сакральними мотивами та багатством символів.

IMG_2339

Все це проглядається у картинах із зображенням фонтанів, виноградної лози, ликів святих, загадкового світу води, і надзвичайної краси весняних ірисів. Колір у творчості художника, зокрема, і у представлених на виставці творах, має свою філософію, адже барви почерпнуті одночасно ніби з самої природи, але тим не менше, вселяють відчуття їх надприродного походження.

IMG_2334

За словами художника, для нього велика честь представляти свої роботи, саме у стінах музею, заснованого Андреєм Шептицьким – людиною, якою митець захоплюється.

Мистецтвознавець Роман Яців на відкритті виставки, зазначив, що пан Петро дуже чуйно ставиться до всіх тих подій, які зараз відбуваються у нашій країні, намагається це пояснити з точки зору поетики, філософії, екзистенційного переживання, саме тому це малярство складне, його потрібно відчитувати індивідуально.

За словами пана Романа, у творчості художника бачимо надскладну систему відповідей на питання, які не завжди можна осягнути розумом. «Петро Бевза тонко і філігранно відчуває нашу епоху, є видатним українцем, який не байдужий до нашої культурної спадщини, тому ця виставка дуже промовиста і звернена до кожного з нас», – зазначив Роман Яців.

IMG_2364

Ми розпитали пана Петра Бевзи про цей проект, його особливості та таємниці назви «Йордань».

Чому ви назвали цей проект, і цю виставку «Йордань»?

— Якщо пригадати, з чого почалося Християнство, фактично це було Хрещення, з головним персонажем Іваном Предтечою. Була річка, була вода, яка тече, та певний акт Благословення. Ми мали якусь таку сакральну подію, яку вважаємо і досі недоторканою, вона знаходиться фактично на небесах, хочете це – міф, ідея, парадигма.

IMG_2327

А з іншого боку, ми кожного ранку ідемо до душу на нас ллється та сама вода, і якщо ми намагатимемось подякувати тій воді, помолитися, чи зробити якийсь інший ритуал пов’язаний із більше ніж просто змиттям багна із нас, то також робимо маленький крок до того, щоб візуалізувати цю ідею, зробити її  доступною, тому така назва «Йордань». Бо ми є учасниками і свідками цього процесу тепер. Не треба думати, що це щось далеке, міфічне, воно є весь час, особливо якщо ми це приймаємо. Сьогодні, особливо Герої Небесної Сотні (прим.авт.2014 року представляє роботи «Небесна Сотня», «Ті, хто несуть світло», «Арка» у  спільному проекті «Ми просто йшли» з Миколою Журавлем у Національному музеї Т.Г.Шевченка) є прямими учасниками, як ті герої, які зараз гинуть, саме вони є тими Предтечами, і дають нам ту воду – той шанс, хоча б бути достойними них.

У Вас помітна сакральна лінія, вплив ікони, тут і образи святих і символи.. З чим це пов’язано?

— Пов’язано з тим, що я колись був серед авторів розпису у церкві. Мені хотілося її зробити по-своєму. Там були різні сюжети і Богоявлення, і Успіння…. І звідси, виникло бажання зробити образи на килимках (домотканих доріжках), для мне самого це стало відкриттям. У Києві на виставці представив Розп’яття написані на килимках, а тут у Львові є Свята Варвара з чашею, вона тримає ту святу воду, яка є життям.

IMG_2335

Після звернення до церковних проектів, перекочували ці образи і сюди, тому такі мотиви присутні. Ще однією цікавою сакральною постаттю є Лука Войно-Ясенецький – фактично український святий, який помер тільки в 60-х роках минулого століття. Був художником і лікарем, як і  колись Євангеліст Лука, згодом став священником і пізніше Архиєпископом РПЦ Кримським і Сімферопольським. Я писав його 10 років. Це не ікона, він спочатку мав портретну схожість, але це була робота непідйомною, тоді відійшовши від схожості, в якийсь момент, отримав імпульс, що я  завершив нарешті картину, і тільки тоді на звороті її підписав. Такі речі відбувають поза нами, я відчуваю і вже все…це робота завершена.

Йордан великий, виставки одночасно тривають у кількох місцях. Є якийсь поділ на цикли, теми…?

— Так вдалося, в Києві виставку продовжили. В Абу-Дабі я представив цикл «Фонтани» і інсталяції. Задумувалось п’ять місць, серед них Нью-Йорк, Одеса, Київ, Львів, але потім запросили в галерею в Абу-Дабі. Власне, «Фонтан», тут один представлений. Біля університету є велика  чорна ваза, яку я побачив, але не пам’ятав звідки вона, просто народився цей образ. Те, що в Києві – сюди не приїхало, і я підібрав роботи, які могли бути ближчими саме для Львова. Я трошки доповнив список – позаду знаходиться остання, на це час, моя робота «Простір І». Вона з’явилася, бо я вважав, що це буде тут актуальним.

IMG_2349

Куди буде рухатися ваша Річка Йордан – ваша творчість?

— Не знаю. Ось ця праця – це те, що мене зараз цікавить…

Це відправна точка..

— Ні, скоріше, поворотна…

IMG_2366

Підготувала Мар’яна МАКСИМІВ

Фото Микита ПЕЧЕНИК

Більше фото з виставки дивіться тут

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама