ТОП-5 міфів про закупівлю ліків через міжнародні організації

042415_1738_1

Кажуть, закупівлю ліків віддали невідомо кому, медикаменти менш якісні, закупівельники наживаються на грошах з бюджету. А насправді МОЗ витрачає менше грошей, купуючи більше ліків.

Кажуть, закупівлю ліків віддали невідомо кому, медикаменти менш якісні, закупівельники наживаються на грошах з бюджету. А насправді МОЗ витрачає менше грошей, купуючи більше ліків, пише Сегодня.

Міф 1

Кажуть, що закупівлю ліків віддали невідомо кому

Але це не так. Організації, що проводять закупівлі, – це одні з найбільших міжнародних організацій світу, які мають досвід роботи саме в сфері закупівель ліків. Міністерство охорони здоров'я співпрацює тільки з тими організаціями, які прописані в ухваленому законі.

І в якому паралельному всесвіті ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents – невідомо хто?

ЮНІСЕФ, наприклад, працює у всіх куточках світу, забезпечуючи препаратами дітей з країн Західної Європи, США, Австралії, Африки та Азії. Внесок гуманітарних місій ЮНІСЕФ, здається, важко переоцінити. Програма розвитку ООН працює в 170 країнах, допомагаючи в їх глобальному і національному розвитку. А Crown Agents, що працюють в більш як 100 країнах світу, мають за плечима 185 років (!) досвіду в міжнародних закупівлях в різних куточках планети. Коли на рок-фестиваль приїжджає Metallica, не говорять, що в списку невідомо хто. Так і тут. Ці компанії визнані і мають світовий авторитет і контроль над своєю роботою.

Міф 2

Кажуть, що ліки з міжнародних закупівель менш якісні

«Дешеві» не означають «менш якісні». Міжнародні закупівлі дозволили прийти на тендери закордонним компаніям, які пропонують конкурентні ціни. Тому МОЗ має можливість отримувати якісні препарати без переплат. Так, наприклад, препарат для лікування онкології Іматініб закуповувався МОЗ за 97 дол. за 1 таблетку, а міжнародні організації купили препарат іншого європейського виробника, який використовується в ЄС за 4,4 дол. За таблетку. Різниця становила майже 30 разів, хоча і перший і другий виробник – європейський.

Міф 3

Кажуть, що міжнародні організації самі наживаються на грошах з українського бюджету

Міжнародні організації отримують лише кошти на свою роботу. За 5% від усієї вартості закупівлі міжнародний партнер організовує тендер і знаходить для України найкращу пропозиція за ціною. Якщо врахувати, що раніше Україна переплачувала менше 40% в ліках, і заробляли на цьому фармацевтичні мафіозі, то 5%, які отримують міжнародні організації за свою роботу, – дуже вигідні для України. Частина цих грошей, зокрема, йде на допомогу Україні. Так, ЮНІСЕФ на 20 млн. гривень закупив спеціальне обладнання для України для транспортування вакцини, щоб були чітко дотримані всі холодові режими транспортування препаратів.

Міф 4

Тепер все купують тільки у зарубіжних виробників, а українські фармацевти опинилися за бортом

Значна кількість препаратів була закуплена в українських фармацевтичних компаній. Мало того, міжнародні закупівлі стали вікном для українських компаній на міжнародний ринок.

Міф 5

Ліки поставляються пізно, не ті і з короткими термінами придатності

Всі ліки, які закуповують міжнародні організації, купуються виключно відповідно до замовлення Міністерства. Крім того, з МОЗ узгоджується кожен постачальник, ціна і форма випуску, скажімо, таблетки або капсули. Був випадок, коли Міністерство і його фахівці випадково замовили препарат не в ін'єкціях, а в саше. Незважаючи на те, що помилка була допущена Міністерством охорони здоров'я, міжнародна організація за свій рахунок закупила необхідний препарат і поставила його до лікарні. Всі препарати, які поставлялися міжнародними організаціями, супроводжувалися гарантійними листами, і в разі невикористання цих препаратів до закінчення терміну придатності, всі вони будуть замінені на нові.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: