Як львівські забудовники ловлять інвесторів на гачок (розслідування)

Áþäæåòíàÿ ñòðîéêà

Останніми місяцями у Львові особливо гостро постають питання незаконних забудов. І хоч ця проблема для міста Лева ледь не одвічна, нещодавні приклади зухвалості забудовників вражають навіть примхливу львівську публіку.

Забудувати «Знесіння»

У ці дні триває судовий процес активістів та військової прокуратури проти забудови парку «Знесіння». Не варто довго нагадувати про цю історію, адже вона відома уже, здається, кожному львів’янину. Коротко це виглядає так: компанія «Архібуд» забудовує частину ландшафтного парку «Знесіння». Викупишви старі приміщення, компанія орендувала ділянку в майже три гектари у парку «Знесіння», а тепер намагається збудувати там житловий комплекс.

Втім, наприкінці лютого суд заборонив проведення будь-яких робіт на ділянці до остаточного рішення, адже, на думку військової прокуратури, ділянка була надана в оренду незаконно, а будувати квартал в межах парку – неможливо.

Водночас, у всій цій ситуації хотілося би наголосити дещо на іншому, а точніше, наголосити на персоналіях. Справа в тому, що директором ТОВ «Архібуд», яке й має намір забудовувати парк кварталом житлових багатоповерхівок, є Наталія Барбадин-Дунець, яка неодноразово представляла свій проект публічно. І от що цікаво, пані Барбадин-Дунець також пов’язана із низкою інших доволі цікавих будівництв у місті Лева.

Читайте також: Під Львівською міською радою активісти вимагали врятувати парк «Знесіння» від забудови (фото, відео)

Варшавська-Соснова

Наталія Барбадин-Дунець була юристом компанії, що захищала права забудовника ЖК «Оранж», більш відомого не назвою проекту, а адресою – будівництво мало відбуватись на перехресті вулиць Варшавської та Соснової. Епопею із охороною, мітингами, розірванням договору оренди і судами львів’яни спостерігали протягом літа і осені минулого року. В результаті договір оренди ділянки таки розірвали, а майбутню багатоповерхівку «перенесли».

«Під час пленарного засідання сесії Львівської міської ради проголосували за додаткову ухвалу про обмін земельними ділянками. Зокрема, земельну ділянку на розі вул. Варшавська-Соснова отримає місто в обмін на земельну ділянку на вулиці Під Голоском», – йдеться у повідомленні ЛМР.

«Львівоблагропромбуд зобов’язується припинити будь-які будівельні роботи в межах земельної ділянки площею 0,3467 га на розі вул. Варшавської – вул. Соснової, і після прийняття Львівською міською радою ухвали про затвердження «Львівоблагропромбуд» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Під Голоском, (навпроти будинку №19), ділянка №3, зарити котлован в межах земельної ділянки на розі вул. Варшавської – вул. Соснової, здійснити благоустрій на вказаній ділянці та повернути місту цю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому надавалась в оренду».

Що цікаво, ЛМР наполягає, що забудовник отримав дозвіл на зведення трьох поверхів, а за проектом збирався насправді будувати десятиповерховий будинок. Наразі ситуація незрозуміла, адже ЛМР вирішила обміняти ділянки, а суд, між тим, став на бік забудовника. Все зависло у повітрі.

Будинок на кістках?

Саме так позиціонує нове будівництво голова єврейської громади у Львові Шейхет Мейлах. Мова йде про багатоповерхівку (16 поверхів!) біля музею «Територія Терору». Проект називається поважно Diplomat Tower. На цей проект варто звернути свою увагу.

По-перше, варто нагадати собі публічний скандал, що спіткав ще не збудовану багатоповерхівку. Голова єврейської громади Львова Шейхет Мейлах кілька місяців тому дав прес-конференцію, на якій висловив своє обурення наміром будувати житловий будинок у місці, де були вбиті десятки тисяч українців та євреїв.

«Це комплекс  розташований у зоні безпосереднього оточення «Музею Терору». Поблизу приміщень колишніх тюрем… Це земля страждань українського та єврейського народів, також поляки там загинули і представники інших націй. Ми користуємося аерофотозйомками Національного архіву США, які показують, що сталося на 1944 рік. Львів дуже добре був тоді відзнятий. Сучасні технології дозволяють розшифрувати ці фотозйомки і накладати їх на сучасну містобудівну ситуацію. Так от, там дуже чітко видно, що на цій території Чорновола та Хімічної були розташовані братські могили»,- зазначив пан Мейлах.

Що будуємо?

По-друге, лише цим історія з Diplomat Tower не закінчується. Журналісти Дивись.info поцікавились у міської ради містобудівною документацією, згідно із якою зводиться новий проект. У відповідь прийшло рішення Виконкому ЛМР № 1860 від 31.12.2010 «Про затвердження історико-містобудівного обґрунтування, містобудівного обґрунтування, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво ТзОВ «Горизонт-Захід 1» офісного центру з підземними автостоянками на просп. Чорновола, 45-б».

Тут варто звернути увагу на кілька пунктів: первинно забудовник не мав наміру будувати житло, відтак, усі згадки про об’єкт в містобудівних умовах та обмеженнях фігурують суто як «офісний центр», жодного слова про елітні апартаменти.

Далі: «2.3. Провести міжнародний архітектурний конкурс на проектування офісного центру з підземними автостоянками», - наказує забудовнику у своєму рішенні виконком. Втім, у відкритих джерелах про цей нібито масштабний міжнародний конкурс нічого не написано.

До того ж, рішення виконкому чітко говорить: «Містобудівні умови і обмеження чинні до завершення будівництва об’єкта, але не менше як 2 роки і не більше як 5 років». А тепер рахуємо від 31 грудня 2010 року п’ять років, що означає: з 1 січня 2016 року містобудівну умови та обмеження втратили свою чинність, а декларація про початок робіт, зареєстрована у ДАБІ в квітні 2016го, вже була поза законом.

Як будуємо?

По-третє, ще одна цікава знахідка стосується погодження із Міністерства культури, яким львівські забудовники нерідко нехтують. Тож, у відповідь на журналістський запит ми отримали: «звернень щодо погодження історико-містобудівних обґрунтувань, проектів будівництв, реконструкцій, дозволів на проведення будь-яких робіт за згаданою вище адресою не надходило, відповідних погоджень Міністерством не надавалось».

І далі, найцікавіше: «з метою об’єктивного розгляду викладених в інформаційному запиті фактів Міністерство культури України звернулось до Львівської ОДА, ГУ Національної поліції у Львівській області та до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові з проханням провести перевірку законності будівельних робіт за вказаною адресою і, у разі необхідності, вжити заходи реагування».

Міська ДАБІ через численні запитання до нового будівництва і підозру в наданні неправдивих даних, скасувала декларацію про початок будівельних робіт для цього об’єкта. Як зазначають в Інспекції, внесенням недостовірних даних у декларацію забудовник порушив ч.8 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а також п.11 «Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт»,  затвердженого Постановою КМУ №466. У зв’язку з цим, складено відповідний акт, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис про усунення виявлених порушень, а також протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Окрім цього, скасовано декларацію про початок будівництва, зареєстровану Департаментом ДАБІ у Львівській області в квітні 2016 року.

Кооператив

А тепер повернемось до п. Наталії Барбадин-Дунець, з якої все починали. Справа в тому, що скандальний Diplomat Tower вже активно продає квартири. У цьому можна пересвідчитись як на сайті девелопера, так і на будь-якому із сайтів щодо новобудов.

Продаються ці квартири за доволі тривіальною для Львова схемою «кооперативів». Про що мова? Група людей створює так званий кооператив, який по факту і набуває власності на будинок, коли його добудовують. Такий кооператив для Diplomat Tower вже створений:

Джерело: Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

При цьому, одним із засновників його, згідгно з даними реєстру, є Наталія Барбадин-Дунець.

Як це працює: кооператив є посередником між забудовником/замовником будівництва та інвестором (тобто людиною, яка купує ще незбудовану квартиру). Юристи називають таку схему продажу доволі ризикованою саме для інвестора (покупця), адже кооператив, фактично, не відповідає ані за те, щоб будівництво завершилось чи не затягнулось, ані за комунікації, ані за документацію… ні за що. Бо цим займається замовник будівництва. І в разі виникнення форс-мажору (наприклад, анулювання декларації про початок будівельних робіт чи приписи заморозити будівництво), перед інвестором відповідатиме не забудовник (з чиєї вини це сталось), а кооператив, така собі юрособа, яка не має ані статутного капіталу, ані чітких зобов’язань перед інвестором… нічого.

На прохання журналістів Дивись.info юристи проаналізували типовий договір купівлі житла за кооперативною схемою. І от що виявили: «На даний час укладення вказаного виду договорів щодо інвестицій у будівництво житла не передбачено законодавством. Закон «Про інвестиційну діяльність» установлює, що інвестування й фінансування будівництва житлових об'єктів за рахунок недержавних коштів, залучених від фізичних і юридичних осіб, проводиться виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування (інвестиційні фонди), а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств. Не передбачені згаданим законом способи інвестування можуть застосовуватися лише у випадках, установлених законом. Таким чином, законодавець забороняє використовувати будь-які правові моделі інвестування будівництва об'єктів житлового фонду, якщо вони не регламентовані окремим законом.

На підставі даного договору, учасник стає асоційованим членом ЖБК, тобто лише бере фінансову участь у будівництві і відсторонений від будь-якого управлінського впливу на діяльність ЖБК і хід будівництва. Однак, членство в кооперативі саме по собі не надає пайовикові права власності на об'єкт інвестування після завершення його будівництва. До викупу членом кооперативу закріпленої за ним квартири її власником, так само як і багатоквартирного будинку, в якому розташована квартира, є ЖБК. Повноваження власника від імені ЖБК реалізуються через органи управління кооперативу: загальні збори й правління. Оскільки інвестори, що беруть участь у ЖБК, включаються до складу не повноправних членів кооперативу, а асоційованих, вони відповідно до закону про кооперацію не беруть участі в управлінні справами ЖБК і, отже, не впливають на ухвалення будь-яких рішень, пов'язаних, наприклад, із розпоряджанням майном кооперативу. Крім того, інвестор не захищений від кількаразового продажу тих самих квартир, оскільки облік учасників ЖБК веде самостійно», - розповіли юристи агентства «Захист власності».

Прихована небезпека

Відтак, враховуючи кількість скандальних будівництв, які так чи інакше пов’язані із пані Наталією Барбадин-Дунець, а також суди та заборони будівельних робіт, виникає запитання, а хто ще із забудовників довірив п. Барбадин-Дунець свої проекти, і, головне, чому? Чи не стануть ці об’єкти черговою аферою, в якій інвестор програє за будь-яких обставин?

Завдяки аналітичній платформі YouControl журналісти мають змогу дослідити, в яких ще об’єктах серед засновників чи керівників фігурує пані Барбадин-Дунець. Тут знаходимо і ЖБК «Дольче Віта», і «5-те авеню Львів», і «Комфорт таун». Тепер виглядає, що рекламні ходи «ми зводимо десять будинків по Львову», «девелопер має кілька проектів» і так далі виглядають не інакше, як черговий гачок, аби заманити побільше покупців.

Втім, чи можна робити висновок про інші об’єкти цього девелопера та їхню безпеку для інвестора, вирішувати вам.

Мар'яна ТКАЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: