Визначити межі історичних ареалів вимагає прокуратура в органів місцевого самоврядування через рішення судів. Однак ні міські, ні селищні ради не поспішають встановлювати чіткі правили гри, прописані у законі. Причина – це суперечить інтересам забудовників.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень є десятки постанов і ухвал про визнання бездіяльності органів місцевого самоврядування Львова і області щодо встановлення меж історичних ареалів, розроблення і погодження відповідної документації. Зокрема Львівський окружний адміністративний суд за позовом прокуратури приймав рішення визнати протиправною бездіяльність Щирецької селищної ради, Сокальської міської ради, Немирівської селищної ради, Львівської міської ради, Краковецької селищної ради, Ходорівської міської ради, Угнівської міської ради, Великомостівської міської ради, Буської міської ради, Меденицької селищної ради, Бродівської міської ради, Яворівської міської, Кам’янка-Бузької міської ради, Бориславської міської ради тощо.

Читайте також: Це злочин – захисники історичної спадщини про рішення виконкому щодо будинку композитора Ярославенка

Усі позови прокуратури писані ніби під копірку: визнати протиправною бездіяльність … щодо невжиття жодних заходів розроблення та погодження науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів …, встановлення меж та режимів використання історичних ареалів …; визнати протиправною бездіяльність … щодо невжиття жодних заходів до розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, незабезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу … та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення… Відповідно, зобов’язати орган місцевого самоврядування усунути недоліки.

Львівською міською радою не прийнято жодних рішень щодо віднесення історичного ареалу м. Львова до земель історико-культурного призначення
з рішення суду

А ось витяг із позову до ЛМР: «Львівською міською радою не прийнято жодних рішень щодо віднесення історичного ареалу м. Львова до земель історико-культурного призначення, а також не ведеться робота із виготовлення документації із землеустрою на об’єкти культурної спадщини, у т.ч. щодо винесення в натурі меж історичного ареалу та його зони регульованої забудови (…).

З огляду на те, що територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га давньоруської та середньовічної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі, а буферна зона ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу, площа якого становить 2441 га, то бездіяльність Львівської міської ради щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу м. Львова та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення може свідчити як про один з проявів порушення Україною зобов’язань, передбачених Конвенцією ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, оскільки на землі історичного ареалу не поширюється режим правової охорони як на землі історико-культурного призначення».

Це може свідчити як про один з проявів порушення Україною зобов'язань, передбачених Конвенцією ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини
з рішення суду

Усі рішення суду були однаковими чи майже однаковими – позов задовольнити повністю або частково. Однак наслідки за рішенням судів відсутні. Міські чи селищні ради не поспішають встановлювати межі історичного ареалу, а відтак визнавати цю територію землями історико-культурного призначення, де вже не можна буде зводити будинки, відкривати МАФи тощо.

Читайте також: Як львівські забудовники ловлять інвесторів на гачок (розслідування)

Історичний ареал населеного місця — частина населеного місця, що зберегла об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку (ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р.)

Експерт, заступник голови громадської ради при Львівській ОДА Олеся Дацко вважає, що органам місцевого самоврядування просто невигідно виконувати рішення судів, тому вони зволікають.

«Землі у межах історичних ареалів відносяться до земель історико-культурного призначення. Суд визнав бездіяльність Львівської міської ради і зобов’язав розробити проект землеустрою. Тобто визнати всі землі у межах історичного ареалу землями історико-культурного призначення. Однак органам місцевого самоврядування дуже невигідно визнавати ці землі землями історично ареалу. Звісно, з точки зору громади, це вигідно. Бо для громади – це захист цих земель, обмежений режим їх використання тощо. З точки зору забудовників, це дуже невигідно, бо на землях історико-культурного призначення нове будівництво можливе лише для суспільних потреб. Можна збудувати паркінг чи художню школу, але не можна збудувати житловий будинок – це не суспільна потреба, тим більше на продаж. Відповідно, органи місцевого самоврядування свідомо динамлять виконання цих рішень, свідомо не визнають ці землі землями історико-культурного призначення», – каже Олеся Дацко.

Органам місцевого самоврядування дуже невигідно визнавати ці землі землями історично ареалу. З точки зору забудовників, це дуже невигідно
Олеся Дацко

Щодо рішення по Львівській міській раді, то воно було ухвалене ще у квітні 2016 року, а згодом його підтвердив й апеляційний суд, тобто воно набуло законної сили.

«Після цього було відкрите виконавче провадження. Як прокурор пояснив активістам, міська рада вже декілька разів за цим виконавчим провадженням платила штраф. Але незважаючи на це, ЛМР далі виділяє землі, не вказуючи, що це землі історико-культурного призначення, далі видаються містобудівні умови і обмеження без вказування, що це землі історико-культурного призначення. Чому так? Почнімо з того, що відповідачем по цій справі є Львівська міська рада. А хто ж така Львівська міська рада? Це депутати. Я з десяток своїх знайомих депутатів міської ради опитала, чи їм відомо про таке рішення судів. Виявляється, що ні», – дивується Олеся Дацко.

ЛМР далі виділяє землі, не вказуючи, що це землі історико-культурного призначення, далі видаються містобудівні умови і обмеження без вказування, що це землі історико-культурного призначення
Олеся Дацко

Виходить, що голосуючи за план зонування Личаківського району, депутати не знали про рішення суду, згідно із яким частина району, яка належить до заповідника ЮНЕСКО – це землі історико-культурного призначення.

Читайте також: Знести чи помилувати: крапку у справі скандального ЖК «Хмельницький парк» суд поставить 10 квітня

«Тобто депутатів ніхто не повідомив про такі рішення суддів. Фактично – це є злочини посадових осіб виконавчих органів, передусім міського голови, якому відомо про це. По-друге, йдеться про безкарність. Що роблять у цивілізованій державі, якщо є рішення суду, яке не виконується. За це кримінальна відповідальність. І в нас вона передбачена. Але досі нікого не було притягнули. Якби бодай одну особу притягнули до кримінально відповідальності і був би прецедент, то інші боялися б таке робити. А так – повна безкарність. Плюється на закон і рішення судів. Є бабло і цим все сказано», – каже активістка.

Вона зазначає, що проблема не в законодавстві, де все доволі чітко прописано.

«І що таке історичний ареал, і що таке землі історико-культурного призначення тощо. Питання швидше у політичній волі. У представників виконавчої влади нема політичної волі, а друге – повна бездіяльність і злочинна колаборація правоохоронних органів з органами місцевої влади. Хіба прокуратура не знає, що є такі рішення? Знає. Чому тоді з червня 2016 року рішення не виконується, а обмежується все штрафуванням міської ради. За закривання очей на такі речі, прокурори отримують квартири. У мене враження, що будівельна мафія керує всією Україною», – резюмувала Олеся Дацко.

У мене враження, що будівельна мафія керує всією Україною
Олеся Дацко

Нагадаємо, 24 березня у Львові відбулася акція «Чиста вишиванка на брудну душу». Активісти витупили проти ліквідації Державного історико-архітектурного заповідника у м.Львові (ДІАЗ) та незаконних забудов у місті.

Учасники акції зазначали, що місцева влада, шляхом підміни понять та, маніпулюючи суспільною думкою, ховаючись за проведенням благоустрою Європейського міста, спотворює пам’ятки та автентичність  Львова.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хочеш повідомити новину? Дій!
Дудар Оксана
Випусковий редактор ІА Дивись.info. За освітою філолог, за покликанням журналіст. Життєве кредо – журналіст завжди повинен ставати на бік слабких і скривджених. Улюблена робота – їхати у відрядження.