дивись.info

Сміттєвий меморандум імені Гройсмана, гра Порошенка і султан Ердоган. Політичний огляд тижня

Сміттєвий меморандум імені Гройсмана, гра Порошенка і султан Ердоган. Політичний огляд тижня

Сміттєвий меморандум імені Гройсмана, султан Ердоган та наближення українських виборів. Якими політичними подіями жила Україна і світ, аналізував політичний оглядач Дивись.info Дмитро Посипанко.

Суд в Гаазі

Цього тижня відбулось оголошення попередніх вердиктів Міжнародного Суду ООН за позовом «Україна проти Російської Федерації». Суд погодився на запровадження запобіжних заходів для захисту національних меншин в Криму. Зокрема, Суд зобов’язав РФ: утриматися від обмежень щодо кримських татар на представництво власних інтересів, включно з поновленням діяльності Меджлісу та забезпечити поновлення освіти українською.

Окрім цього, Суд відмовив Україні у затвердженні тимчасових заходів проти РФ за конвенцією щодо заборони фінансування тероризму. Україна не дотрималася стандартів доказової бази, щоб довести умисність перерахування коштів (для суб’єктів Л/ДНР).

Одразу після цього інформагентства і України, і Російської Федерації назвали це рішення Міжнародного Суду ООН перемогою своїх країн. Наголошу, що я не є юрист-міжнародник і не збираюсь глибоко влазити в нюанси цього рішення. Але для України, я перемоги в цьому рішенні не бачу.

Так, Суд визнав, що в Криму є дискримінація за етнічною ознакою. Але водночас, Суд визнав, що Крим зовсім не наш.

Так, Суд зобов’язав відновити роботу Меджлісу, але зобов’язав він це зробити не Україну, а Росію, бо Крим знову ж таки не наш. Так, Суд зобов’язав проводити навчання етнічних мешканців українською мовою, але і тут він зобов’язав це зробити не Україну, а Російську Федерацію. Тобто для Гааги є доконаним фактом те, що Крим це зовсім не частина України, адже владу на його території здійснює російська адміністрація.

То де ж тут перемога? Про друге рішення взагалі не хочеться говорити, адже Україна в Міжнародному Суді не змогла довести навіть того, що Росія фінансує терористичні угрупування так званих Л/ДНР. Уже не говорячи про те, що Росія бере безпосередню участь у цих терористичних актах. Особисто мені видається, що після цих вердиктів ми, як держава, опинились в глибокій … ямі. Ми фактично узаконили окупацію Криму Російською Федерацію і не змогли довести, що у нас на сході відбувається антитерористична операція, не говорячи уже про війну. Свій історичний шанс ми безславно втратили. Може я і помиляюсь, але так мені це виглядає.

Султан Ердоган

У неділю в Туреччині відбувся загальнодержавний референдум, на якому виносилось фактично одне питання: перетворення Туреччини із парламентської на президентську республіку із фактично необмеженими повноваженнями Президента Ердогана.

Фото Укрінформ

За результатами цього опитування на 18 статей Основного закону може чекати ряд змін і доповнень. Серед іншого, пропонується скасувати посаду Прем’єр-міністра та передати всі виконавчі повноваження офісу Президента. Також можуть збільшити кількість депутатів парламенту – з 550 до 600.

Главі держави пропонують дозволити призначати віце-президентів, міністрів і шістьох із 13-ти суддів вищого органу правосуддя. Окрім цього, на референдумі було запропоновано скасувати військові суди, надати Президентові право розпускати Парламент і відібрати в депутатів можливість давати оцінку діяльності міністрів. А вибори депутатів і Президента проводитимуться раз на п’ять років в один день.

За таку реформу державного укладу проголосували трохи більше 51% турків, які взяли участь у цьому волевиявленні. Фактично Реджеп Таїп Ердоган отримав необмежену владу в державі та продовжив собі можливість перебування на президентському посту до 2029 року.

Цим референдумом Ердоган завершив те, що розпочав ще минулого року під час так званого військового державного перевороту, якого вдалося уникнути. Туреччина повністю перетворилась із псевдодемократичної республіки у справжній авторитарний султанат і відмовилась від європейської інтеграції. І, як ви змогли побачити, відбулось це все згідно з чинним турецьким законодавством, без участі військових і без державних переворотів. Турки самі віддали необмежену владу на найближчі 12 років Ердогану.

Читайте також: Полтораков: Україна може використати референдум в Туреччині на свою користь

Але з іншого боку, результати показали, що половина населення незадоволена своїм нинішнім очільником і його авторитарне правління не буде вже таким безхмарним. Принаймні, до того часу поки не запрацює репресивна авторитарна машина. Для України ця подія особливого значення немає.

Головне, щоб політтехнологам нашого Президента не закортіло провернути щось подібне в Україні. Хоча про наміри внесення змін Конституції України уже найближчим часом, але з певним урізанням повноважень Президента, деякі джерела говорять. Просто в Україні урізання – це не завжди урізання, а покращення – це зовсім не покращення. У нас все по-особливому, бо ми особлива нація.

Вибори по-англійськи

Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей цього тижня запропонувала розпустити нижню палату парламенту – Палату громад, і призначити дострокові вибори на 8 червня.

Фото: ВВС

Раніше Тереза Мей і члени її уряду неодноразово відкидали можливість проведення виборів до 2020-го року, тому ця заява стала несподіванкою для преси і спостерігачів. Прем’єр-міністр заявила, що проведення нових виборів необхідне для забезпечення стабільності ситуації, коли країна почала переговори про вихід з Євросоюзу, і тепер виборці зможуть визначити ту стратегію переговорів, яку вони вважають кращою.

Особисто мені це виглядає на те, що питання Брексіту тепер зависне у повітрі і протягом найближчих кількох років не буде завершене.

І все це через те, що за останні кілька тижнів кардинально змінилась геополітична розстановка через намагання Трампа довести всьому світові, що «Америка понад усе».

Який вплив це все матиме на Україну? Та жодного. Просто цей приклад показав, що проведення виборів в часи глибокої кризи не є злочином проти свого народу, а лише можливістю підтвердити свої повноваження.

Тому нашим керівникам держави не потрібно аж так боятися їх проводити і всіх, хто виступає за їх проведення, не потрібно називати «рукою Кремля». Це всього право Українського народу обирати собі владу. На чергових, чи на позачергових виборах – це вже зовсім значення не має.

Чергова заява Турчинова

Президент Росії Владімір Путін планує відокремити Донбас від України за рахунок інтеграції окремих його районів. Про це повідомив цього тижня Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до керівництва РФ. Відзначається, що в плани Кремля не входить офіційне визнання або приєднання територій самопроголошених республік. Москва має намір діяти поступово, в тому числі використовуючи економічну блокаду, яка була введена українськими активістами.

Відразу після цього з’явилась чергова гучна заява секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олександра Турчинова про те, що «Росія розгорнула вздовж кордону з Україною та в Криму наступальні підрозділи та озброєння, від наказу про наступ до масштабного вторгнення в Україну мине 2-3 години».

Читайте також: Справи фінансові: що задекларували головні лікарі Львівщини

«У разі прийняття Москвою політичного рішення щодо розширення масштабів збройної агресії проти України 1-й та 2-й армійські корпуси вестимуть наступальні дії при посиленні російськими регулярними військами», – повідомив Турчинов та додав, що збільшення чисельності військових триває також на окупованих територіях Донеччини і Луганщини.

За час з моменту початку воєнних дій на сході України кількість таких заяв про повномасштабне вторгнення Росії в України уже давно сягнула кількох десятків. І жодного разу ці заяви не підтверджувались. Ба, навпаки. Після таких заяв саме наша влада робила наступ на свій народ, в основному збільшенням податків чи цін. Цього разу нам знову доведеться пережити якесь потрясіння, але ми до цього уже звикли, як звикли і до заяв наших недолугих політиків.

Чи будуть вибори восени?

Великодні свята позначились і на нашій великій політиці. Фактично уся верхівка відпочивала і святкувала. А Верховна Рада взагалі зачинилась на місяць. І лише стратеги і тактики нашого Президента не відпочивають і не святкують, а вигадують маніпуляції, як зробити з Порошенка президента вдруге поспіль.

Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko

Соціологія показує, що довіра до нього впала нижче десяти відсотків, а такого не було навіть в найгірші часи Януковича. За 3 роки свого перебування на найвищому посту в Україні, Порошенко не зміг виконати, мабуть, жодної зі своїх обіцянок, даних на виборах в 2014 році.

З усіма своїми партнерами за ці роки він розсварився і фактично «виховав» собі серйозних опонентів у вигляді Садового, Гройсмана і Тимошенко. Тому і вигадують «великі рошенівські уми» сценарії, як подарувати Порошенку ще 5 років управління державою.

От і з’явилась ідея провести ще цього року дострокові президентські вибори, поки рейтинг Садового потопає у смітті, а Гройсман ще не виріс в реального опонента. Єдине, що, скоріш за все, стримує ці уми – це фактор Тимошенко.

Юля обрала дуже просту і перевірену самим Януковичем у 2005-2009 роках стратегію: тихенько сидіти і чекати поки влада сама себе знищить. І ця тактика працює: рейтинг не росте, але і не падає, як у всіх, хто був чи є при владі. Цього тижня у соцмережах також з’явилась інформація, що Порошенком уже повністю не вдоволені за океаном і рішення про його заміну найближчим часом адміністрація Трампа уже прийняла.

Читайте також: Наступного тижня провідні американські медики оперуватимуть дітей із львівських сиротинців

Лише не прийняла рішення, як це має відбутись – чи на позачергових виборах, чи через певну загадкову хворобу, чи шляхом силового усунення через третій Майдан. Мені важко оцінити достовірність цієї інформації, але от те, що Порошенком незадоволені усі наші донори і інвестори, я уже давно писав. Ну, не зміг вибачити Дональд нашому Петру таку відверту і неприховану підтримку Гіларі. Просто не зміг. Тому не бачити Порошенкові свого другого терміну. Та й гарантії, що він досидить свій перший термін до кінця, теж стають все примарнішими і примарнішими.

  • Чергове затримання НАБУ

І, як доказ цього, НАБУ здійснило свій черговий крок на шляху розвалу так званої коаліції. 20 квітня був затриманий екс-нардеп від фракції «Народний фронт», близький соратник колишнього Прем’єра Яценюка Микола Мартиненко.

 

Про це повідомила прес-служба НАБУ. Сьогодні вранці, 21 квітня, стало відомо, що сторона обвинувачення зажадала від суду взяття Мартиненка під варту або застави в 300 млн. грн.

Зазначається, що Мартиненко затриманий за підозрою в створенні злочинної організації та привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. За версією слідства, державне підприємство «Східний ГЗК» уклало контракт з компанією-посередником, підконтрольною затриманому екс-народному депутату, на постачання уранового концентрату за завищеними цінами, в результаті чого інтересам держпідприємства в 2014-2016 роках були завдані збитки у розмірі понад 17 млн. доларів.

Головний антикорупційний прокурор України Назар Холодницький заявив, що повідомлення про підозру Мартиненку вже погоджене. Потім НАБУ відзвітувало про його вручення. Пізніше Холодницький заявив, що Мартиненку загрожує від восьми до дванадцяти років позбавлення волі. Таким чином, після того, як був завданий важкий удар по Порошенку, через кримінальну справу проти фактичного його «гаманця» Насірова, НАБУ зробило і другий удар, але на цей раз уже по «гаманцю» Яценюка.

І ці два удари досить чітко дають зрозуміти позицію Сполучених Штатів, які фактично курують діяльність новостворених антикорупційних органів, таких як НАБУ і САП, що «коаліції» БПП і НФ скоро настане кінець. Ставки адміністрацією Трампа зроблені і вони зовсім не на користь Порошенка і Яценюка.

Тому дострокові парламентські вибори стають все більш реальними. І основна битва на них, скоріш за все, розгорнеться між проектом Гройсмана і вічно молодою Тимошенко.

Громадська рада при ОДА

Львівщина, як завжди, живе своїми, трохи «дикими» і «дивними» політичними перипетіями. Цього тижня при Львівській ОДА створювалась нова громадська рада. Про те, що це один з найнепотрібніших органів при ОДА, я навіть писати не хочу. Усі 3 попередні скликання громадських рад при ОДА теж не відзначались конструктивізмом чи якоюсь плідною роботою. Ба, більше, кворум ці ради збирали лише на установчих зборах.

Та й чого можна очікувати від збіговиська у майже або понад 200 чоловік? Крім крику і хаосу, нічого. Цього разу сталося так само. І, не дивлячись на те, що Кабмін своїм рішенням обмежив кількісний склад громадських рад до 35 осіб, наші громадські діячі плювали на це все і прийняли своє рішення.

Ми довели всій Україні, що Львівщина – це насправді П’ємонт демократії і для нас жодні правила чи закони не писані. Ну і що, що громадська рада мала складатись з 35 осіб, у нас вона буде у складі 187 осіб!

І так буде правильно, бо Львівщина – це особливий регіон з особливими повноваженнями і громадськість у нас особлива. Її навіть правоохоронні органи не рухають. І не тільки не рухають, вони ще й при собі понастворювали якісь незрозумілі і непередбачені законодавством громадські ради та ще й понабирали туди якихось незрозумілих активістів, про яких до 2014 року ніхто нічого не чув і не знав.

Тепер залишилось обрати чергового неадекватного голову цього неадекватного збіговиська і врешті всі заспокояться на два роки. А все через те, що у нас в області відсутня адекватна виконавча влада. Її не було до Януковича, вона не з’явилася і після його втечі. І це найгірше у цій всій ситуації. Хоча чого ви очікували від органу влади, де більшість її керівників тимчасово виконують свої обов’язки.

Сміттєвий меморандум

21 квітня відбулась історична подія для Львівщини. У стінах облдержадміністрації був підписаний Меморандум про співпрацю між Львівською ОДА, Львівською облрадою, Львівською міськрадою та органами місцевого самоврядування, на території яких розташовані полігони/звалища захоронення твердих побутових відходів, щодо поводження з твердими побутовими відходами, які утворюються у м. Львові.

Згідно з цим документом 19 міських рад на Львівщині зобов’язались протягом двох років приймати на полігони, які знаходяться у їхньому підпорядкуванні, 580 тонн львівського сміття щоденно. За це вони одержали «бонусів» на понад 200 млн. грн. (140 млн. від бюджету міста і 60 млн. з обласного природоохоронного фонду). На цю подію приїхав навіть сам віце-прем’єр Кістіон, довірена особа Гройсмана.

А тепер спробуємо розібратись хто виграв, а хто програв від цієї події. Виграли точно 19 міських рад, які змогли залучити непогані кошти для свого розвитку.

Виграв частково і Садовий, який затягнув у свою гру вже всю Україну, і фактично малою кров’ю отримав замість одного полігону в Грибовичах, аж 19 по цілій області. І хоча на брифінгу після підписання цього документу львівського мера поставили чи не в четвертий ряд спікерів і гнобили його там, як останнього, але він своє отримав і зараз зі ще більшим ентузіазмом буде гнути свою лінію про «сміттєву блокаду Львова» і те, як цим меморандумом всі визнали її існування.

Виграла і обласна рада, яка весь цей час трималась осторонь цієї проблеми, а потім виступила у якості миротворця, роздавши 60 мільйонів з обласного бюджету. Але найбільше, як на мене, виграв Володимир Гройсман, який, фактично нічого не зробивши для вирішення цієї проблеми, став героєм-сміттєборцем для львів’ян.

Поки учасники-підписанти меморандуму давали свої брифінги і намагались принизити Садового, піарщики Гройсмана розіслали усім загальнонаціональним ЗМІ текст під назвою «Кабмін вирішив проблему сміття у Львові» (ось один з прикладів). Не вірите? Киньте цю назву у будь-який пошуковик і отримаєте підтвердження.

А от єдиним хто програв у цій всій ситуації, на жаль, є Олег Синютка. Він чи не найбільше доклався до вирішення сміттєвого колапсу, але бонусів жодних не отримав. Мало того, що позбувся 60 мільйонів, якими міг розпорядитись на власний розсуд, так ще й усі лаври забрав собі Прем’єр Гройсман.

Але, хто ж йому винуватий, що його піарщики не вміють стратегічно мислити і працювати? В таких випадках треба діяти на випередження, а у Львівській ОДА так і не навчились цього робити. Саме тому Олег Синютка ніколи не переросте рівень голови Львівської ОДА і всі його мрії перейти на загальноукраїнський рівень так і залишаться мріями.

Дмитро ПОСИПАНКО

Світ на порозі нової холодної війни. Політичний огляд тижняполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут

Ілюстрації: Ігор ДАНИЛИХА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Реклама