Комунальні лісгоспи Львівщини є великою годівничкою для масових незаконних рубок, – еколог

00507317

Те, що ліс – наше багатство, зрозуміло навіть без написів, які встановлені при в’їзді чи не до кожного лісгоспу. З листопада 2015 року діє мораторій на вивезення деревини. Відтак за кордон може відправлятися не кругляк, а лише вироби деревообробки.

Яким насправді є стан у лісовій галузі, хто і як проводить вирубки і чи варто забороняти вивозити ліс за кордон, про це розмова із Петром Тєстовим, екологом, експерт екологічної організації «Екологія — Право — Людина».  

Суцільні рубки, замість рубок переформування

«Про те, що рубки є катастрофічними в Україні, казати не можна. Обсяги рубок є навіть меншими, ніж у багатьох високорозвинених країнах Європи, наприклад, у Німеччині чи Фінляндії. Просто у нас за рахунок того, що лісове господарство ведеться не дуже правильно, це більше кидається в очі. Плюс у нас народ звик бачити зраду усюди там, де її нема і, навпаки, не помічати там, де вона справді є», – каже Петро Тєстов.

Він зазначив, що більшість лісів, які є в Україні – штучного походження. Колись їх давно зрубали, а згодом знову насадили.

«Деякі з них пройшли по 3-4 цикли рубки. І ось у Карпатах на початку ХХ століття склалася наступна ситуація – на висоті 500-700 метрів, де росли буково-ялицеві ліси, їх вирубали, а натомість насадили ялину, яка була більш високопродуктивна. Через зміни клімату, ця ялина почала масово всихати і відповідно, оскільки лісники вчасно не захотіли провести рубку-переформування, то тепер проводяться суцільні рубки. Аналогічна ситуація на Поліссі, де штучно створені соснові насадження так само масово всихають. Це треба було якось передбачати і вживати відповідні дії, щоб врятувати ці насадження. А тепер, крім суцільних рубок, більше нічого вдіяти неможливо», – зазначив еколог.

Згідно із статистикою, тільки на території Львівської області загальна площа всихаючи лісів становить понад 22 тисячі гектарів.

Мораторій – питання економічне, а не екологічне

За словами експерта, мораторій – це насамперед питання економічне.

«Він існує на всі породи, крім сосни, починаючи з листопада 2015 року. На сосну він почав діяти з 1 січня 2017 року. Якщо порівняти дані за рубками 2015 і 2016 років, можна побачити,що суттєвої зміни, скорочення рубок немає, незважаючи на мораторій. Суцільна статистика показує навіть зріст рубок на декілька відсотків. Просто якщо раніше на деревині заробляли державні лісгоспи, які продавали її за кордон, то зараз стали заробляти на цьому деревообробники», – каже Петро Тєстов.

При чому, за його словами, деревообробники теж не дуже дбають про збереження лісів.

«Коли виникає питання про створення національних природних парків, то деревообробники завжди в перших лавах тих, хто проти такого створення. Тому ще раз наголошую, що мораторій – це насамперед економічне питання. Можливо, з економічних міркувань він потрібний, а ось з точки зору захисту довкілля чи є мораторій, чи його нема, це байдуже», – зазначив еколог.

Загалом мораторій на вивезення деревини повинен був змінити баланс з торгівлі сировиною, тобто деревиною, на торгівлю виробами деревообробної галузі, а значить – підсилити деревообробну галузь загалом. Йдеться про нові робочі місця, а також додаткові надходження від експорту.

Згідно зі звітом експерта проекту ЄС FLEG (Forest Law Enforcement and Governance — Правозастосування й управління в лісовому секторі) Михайла Попкова, у цифрах ситуація виглядає наступним чином: виробництво деревообробки за січень-квітень 2015-2016 року. Загалом об’єм виробництва пиломатеріалів зріс на понад 22%.

Зміни реалізації деревини (тис. кбм) державними лісовими підприємствами ресурсних областей на внутрішній і зовнішній ринок у першому кварталі 2015 і 2016 років

 

Загалом у Європі сьогодні існує заборона на експорт деревини лише в Албанії. Її запровадили 2016 року. У Румунії вона діяла з травня по серпень 2015 року.

Чи потрібна децентралізація у лісовій галузі

«Однозначно негативно ставлюся до децентралізації у лісовій галузі. І ця думка ґрунтується не на теоретичних знаннях, а на практичних. Ось якщо поглянути на Львівську область, то частина лісгоспів області є державними і підпорядковуються Державному агентству лісових ресурсів. Є Сколівський лісгосп, Турківський, Старосамбірський тощо. Окрім того на Львівщині існує ще одна структура – Галсільліс. У кожному районі є таке підприємство, 50% якого належить районній раді, а інші 50% – обласній. Тобто йдеться про комунальні ліси. Нещодавно побував у Старосамбірському і Турківському районах. Ці ліси не охороняються і є такою собі великою годівничкою для масових незаконних рубок. Достатньо зайти в будь-який комунальний ліс у Львівській області і ви побачите там такий масштаб лісових рубок, що в порівняні з державними, це як небо і земля. Тому на даний момент децентралізація є недоцільною у лісовій галузі», – переконаний експерт.

Схожа ситуація є і в Івано-Франківській області, в Косівському районі, де теж є комунальне підприємство, яке підпорядковується районній раді. У Чернігівській така сама ситуація тощо.

«Тобто об’єктивно ситуація така – громади біля великих міст зацікавлені у тому, щоб ліс не рубався, тоді до них їдуть туристи. Чи наприклад, біля великих міст є де відпочивати. А ось в сільській місцевості ситуація дещо інша. Такі громади бідні, особливих джерел надходжень немає. За землю лісового фонду податок за землю не платиться. Він платиться у вигляді рентної плати за проведені рубки. Тобто провели рубки, лісгосп перераховує якісь гроші у місцевий бюджет. Крім того, під час проведення рубок місцеві мешканці отримають можливість підзаробітку. Лісівники набирають бригади тощо. Звісно, ніхто не думає у такій економічній ситуації про перспективи на роки, а тільки, як би вижити зараз. Відтак місцеві громади зацікавлені у проведенні рубок», – пояснив Петро Тєстов.

«Чорні» і «сірі» рубки

За словами експерта, є два великих класи незаконних рубок – «чорні» та «сірі».

«Перше – це «чорні» рубки. Їх ще називають самовільні. Це повністю незаконні рубки, на які не оформлюються жодні документи. Вони відбуваються або за домовленістю з лісгоспом, або без неї. Хоча частіше все ж за домовленістю із лісгоспом. Просто самовільно вирубуються певні дерева. Потім вони йдуть на нелегальні лісопилки. Ці пні, якщо йдеться про контрольовану територію, присипаються, якось маскуються. Якщо йдеться про комунальні лісгоспи, то ці пні навіть ніхто не приховує», – розповів Петро Тєстов.

Він зауважив, що «чорні» рубки серед незаконних займаються десь не більше 5%. Вони повністю проводяться нелегально в обхід всіх бюджетів і законів. Лісгоспи часто по таких рубках нараховують якісь збитки. Виявляють порушників. Згідно із статистикою по Львівській області, до суду доходить одна з десяти справ.

Друга категорія – це так звані «сірі» рубки.

«Вони призначаються офіційно, є усі документи, з формальної точки зору, там все добре і перевірити їх дуже важко. Але, наприклад, доцільність цих рубок викликає великі сумніви. Є дві основні схеми. Перша – це санітарні рубки. В принципі вони в лісах потрібні. Подібна практика санітарних рубок є і в Європі і Штатах. А в нас, наприклад, там де можна було провести вибіркову рубку, проводять суцільну. Або коли треба було вирубати лише хворі дерева, вирубують хороші, здорові. Такі рубки призначаються лісгоспом у погодженні з лісозахисними підприємствами. У Львові це Львівлісозахист. Друга схема – це лісовідновні рубки. У Львівській області це дуже поширено. Є звернення, що треба провести лісовідновну рубку, мовляв ліс тут поганий. Виписуються відповідні документи, все це оформляється і проводиться вирубка, щоправда, рубають не те, що варто було б, а найцінніші породи дерев. Така ситуація була у Турківському районі, в заказнику «Розлуч», – зазначив еколог.

Довідка

Розлуч – ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Турківського району Львівської області, при північній околиці села Розлуч. Площа — 152 га. Перебуває у віданні Турківського ДЛГ, Розлуцького лісництва. Заснований рішенням Львівської облради від 9.10.84 року № 495 та від 8.12.1999 року (зменшення площі).

Створений з метою збереження цінних для Українських Карпат лісостанів ялиці білої природного походження. Територія заказника охоплює мальовничі ландшафти з лісовим масивом, в якому переважають такі породи: ялиця, смерека, бук, клен-явір. У підліску росте верба, ліщина звичайна, бузина червона. В трав'яному покриві: плющ, зеленчук жовтий, барбарис звичайний, герань робертова, осока пальчата, зелений мох, шавлія клейка, малина, ожина, суниця тощо.

Крім того, еколог зауважив, що треба розрізняти економічну та екологічну складову.

«Що таке економічна складова? Наприклад, у кожній рубці допускається розходження до 10% між цифрою, яка встановлено юридично і тою, яка виходить практично. Зрозуміло, що у гірській місцевості важко проконтролювати вивезення зайвої колоди, особливо якщо і лісник, і поліцейський у тому ж селі живуть. Екологічна складова – це коли вирубуються ліси важливі у природоохоронному значенні, які не варто було б рубати, у національних парках тощо», – додав Петро Тєстов.

Держлісагентство: Міністерство сільського господарства чи Мінекології

«Насправді вже давно є такі думки щодо передачі Держлісагентства до сфери екології, але насправді я не думаю, що це вирішить проблему. Проблема у тому, що контролюючі органи теж належать до системи державного управління лісовими ресурсами, тобто контролюючими органами керують ті, кого б вони мали перевіряти. Зрозуміло, що насамперед слід лісозахисну і лісовпорядкувальну структури передати Міністерству екології чи екологічній інспекції. Цей крок одразу ж поліпшив би серйозно ситуацію. Вони б перестали бути залежними від Держлісагентства», – пояснив еколог.

Позатим варто зауважити, що всі рубки в Україні можна поділити на планові рубки і не планові.

«Планові це так звані рубки головного користування, кожен лісгосп планує такі рубки на 10 років наперед. І ось цей перелік насправді затверджується Міністерством екології. Це так звана розрахункова лісосіка. Але Міністерство екології, маючи інструменти впливу на такі рубки, автоматично погоджується на те, що пропонують лісові господарства», – резюмував експерт.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: