дивись.info

Хто, як, коли і за скільки планує збудувати на Львівщині сміттєпереробний завод

Хто, як, коли і за скільки планує збудувати на Львівщині сміттєпереробний завод
Фото ілюстративне. Джерело: Политека

18 травня претенденти на будівництво сміттєпереробного заводу на Львівщині презентували свої проекти. ІА Дивись.info підготувала огляд усіх пропозицій, а також їх оцінку екологом та думку влади.

Коротко

На будівництво сміттєпереробного заводу у Львівській області претендують три компанії: Інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК», «Вейст Менеджмент Системс» та «Глассворк технолоджі». Усі три — з іноземним капіталом, але мають різні підходи до поводження з ТПВ.

Інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК» претендує на будівництво заводу на ділянці у Бронниці Дрогобицького району. Інвестор пропонує збудувати завод із термічною переробкою відходів. На підприємстві вироблятимуть електро- і теплоенергію, задля реалізації яких поруч планують побудувати невеличку теплицю. Вартість будівництва автоматизованого заводу коливається від 55 до 65 мільйонів євро. Кінцеву ціну оголосять після розробки проектної документації.

ТзОВ «Вейст Менеджмент Системс» претендує на ділянку у Миколаївському районі («Сірка») та пропонує технологію біосушіння для виробництва RDF-палива. Вартість проекту — 89 мільйонів євро.

Натомість ТзОВ «Глассворк технолоджі», яке теж зацікавлене в ділянці в Миколаївському районі, представило комісії проект сміттєспалювального заводу, який вироблятиме теплову та електричну енергію. Вартість будівництва заводу становить 96,5 мільйона євро, а термін — 3 роки.

Еколог 1-ої категорії міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська зауважує, що сміттєспалювальним заводам не місце в Україні, адже жодна з компаній не надала переконливих доказів того, що зможе правильно очищувати отруйні викиди. Крім того, в Україні немає служб, які змогли б контролювати їхній обсяг і рівень впливу на середовище. Перевагу еколог надає технології від компанії «Вейст Менеджмент Системс», але каже, що їм потрібно змінити підходи та не виробляти RDF-паливо, оскільки в Україні немає підприємств для його збуту.

Натомість, заступниця голови Львівської облдержадміністрації Ірина Гримак переконана, що спеціальна комісія при ЛОДА зможе визначити остаточного переможця конкурсу вже наприкінці наступного тижня.

З усіма деталями

Інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК»

Інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК» претендує на будівництво заводу на ділянці у Бронниці Дрогобицького району. Інвестор пропонує збудувати завод із термічною переробкою відходів. На підприємстві вироблятимуть електро- і теплоенергію, задля реалізації яких поруч планують побудувати невеличку теплицю. Вартість будівництва автоматизованого заводу коливається від 55 до 65 мільйонів євро. Кінцеву ціну оголосять після розробки проектної документації.

«Місія нашого проекту — створення сучасного підприємства з термічною переробкою з мінімальним навантаженням на навколишнє середовище. Наш проект має охопити Західний кластер. Підприємство буде споруджене біля звалища у Бронниці, яке вже переповнене», — зазначає директор «ІЕК» Ольгерд Тімофеєв.

Як перероблятимуть сміття

Технологічний процес розпочинається з приймання і реєстрації відходів. На цій ділянці відбувається ідентифікація відходів за штрих-коду автомобіля, де фіксується номер машини, перевізник, час ідентифікації, вага брутто, чиста вага і проводиться радіологічний контроль. Після — автомобіль розвантажується у бункер, а ТПВ потрапляють на лінію сортування, де відбираються метали, скло, дрібні будівельні відходи, а решта подрібнюється шредером. Далі, після шредера, відходи попадають у бункер, звідки оператор за допомогою спеціального крану розподіляє сміття по бункеру, перемішуючи його. Потім сміття завантажують у прийомні воронки котлів. Спалюються відходи з моменту потрапляння у піч на решітку. Шлак, який утворюється, потрапляє в окрему шлакову ванну. Шкідливі речовини знищуються хімікатами карбаміду і реагентів. Також по ходу руху газів додається активоване вугілля для нейтралізації важких металів. Очищені гази направляють у димову трубу. Детальніше про процес спалювання і очищення газів можна дізнатися тут.

Завод працюватиме 340 днів на рік. За добу планують переробляти 294 тонни відходів. У результаті переробки власники отримають 36 720 МВт/год електроенергії в рік та 5 508 МВт/год теплоенергії в рік.

Процес будівництва

Роботи з проектування і будівництва  сміттєпереробного заводу до моменту здачі його в експлуатацію тривають 2,5 роки. З них – 6 місяців триває збір та аналіз інформації, вивчення морфології відходів та проектування. І ще 24 місяці – безпосереднє будівництво заводу і введення його в експлуатацію.

«Ми розуміємо, що це довго, тому пропонуємо поставити пакувальну систему на території. Але не таку, як на «Сільмаші». Усе сміття ми пакуватимемо у герметичну упаковку: плівка, яка використовується у ній, не розкладається під ультрафіолетом. Потім ці кульки можна переробляти», — додає директор «ІЕК».

Упаковка, в якій ІЕК планує зберігати ТПВ

Загальна необхідна площа — близько 4 га.

Фінансові деталі

Загальна вартість будівництва заводу орієнтовно становить 55-65 млн євро. Вартість прийому на переробку однієї тонни ТПВ приблизно становить 10 євро (290 грн), а вартість переробки однієї тонни відходів — 26 євро (754 грн). Окупається таке підприємство за 10-12 років.

Виконавці проекту

Інвестором виступає компанія Waste to energy International OU (WTEI), яка забезпечує 100% фінансування проекту і будує «під ключ» сміттєпереробний завод. Компанія «ІЕК» виступає у ролі місцевого девелопера та несе відповідальність за підписанні контрактів, договору купівлі-продажу електроенергії, землеустрою.

Що знаємо ще

ІА Дивись.info дізнавалася історію компанії ще у лютому. Тоді ж ми дізналися, що  ТОВ «Інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК» була заснована у вересні 2013 року. Керівником і підписантом є Андрій Хома, який є керівником ще одного підприємства ТзОВ «Надбужанське», зі статутним капіталом 9,5 мільйона гривень, але сьогодні воно перебуває у стані припинення.

Щодо «ІЕК», то основним видом діяльності компанії значиться надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Засновниками ТОВ значаться Ігор Погрібний — йому належить 99,87%, решта 0,13% — Ольгерду Тімофеєву. Розмір статутного капіталу «ІЕК» — 2 593 500 гривень.

Варто зазначити, що Ігор Погрібний є головою комісії з припинення у згаданому вже ТзОВ «Надбужанське». Крім того, він має стосунок до понад 20 компаній, в тому числі й офшорних.

Юридична адреса компанії «ІЕК» — Львів, Староєврейська, 22. За цією ж адресою знаходяться ще 6 компаній, до яких має стосунок засновник Ігор Погрібний.

Жодних відомостей про фінанси компанії нема. Платник податку немає податкового боргу і судової практики.

Думка еколога

За словами еколога 1-ої категорії міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Алли Войціховської, ця фірма пропонує найменший тариф у 290 грн, але у них не екологічно безпечне рішення. Вона зауважує, що будівництво сміттєспалювального заводу вимагає обов’язково спорудження потужних систем очистки викиді у 4-5 ступенів. А температура спалювання у 800 градусів означає, що в атмосферу будуть летіти діоксини, фурани, бензопірени. Експерт наводить приклад Познані, де сміттєспалювальний завод коштував 800 млн євро, а фільтри — 140 млн євро.

Еколог 1-ї категорії міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська. Фото: НУ «Львівська політехніка»

«Якщо ми збудуємо сміттєспалювальний завод без потужних дороговартісних фільтрів, то будемо вмирати від раку, — наголошує Алла Войціховська. — Якщо навіть дозволимо встановити сміттєспалювальні підприємства, то не зможемо їх контролювати, бо у нас жодна контролююча установа, — ані Держекоінспекція, ані Держпродспоживслужба, — не мають лабораторій, які могли би контролювати діоксини, фурани, бензопірели. А в директиві з ЄС, яку ми підписали, прописано, що країна, яка впроваджує сміттєспалювальні установки, зобов’язана щокварталу здійснювати контроль викидів. І як ми це робитимемо?»

ТзОВ «Вейст Менеджмент Системс»

ТзОВ «Вейст Менеджмент Системс» претендує на ділянку у Миколаївському районі («Сірка») та пропонує технологію сортування і біосушіння для виробництва RDF-палива (альтернативне паливо, отримане з відходів, — авт.ред.). Вартість проекту — 89 мільйонів євро.

Як перероблятимуть сміття

Завод зможе обробляти 240 000 т/рік. На території буде споруджена сортувальна лінія.

Ілюстрація з презентації компанії

Спочатку відходи потрапляють на облік і класифікацію. Після цього починається переробка комунальних змішаних відходів з виділенням матеріальної та високоенергетичної фракції. Після цього — переробка великогабаритних відходів: класифікація, складування, демонтаж і сегрегація. Також передбачена переробка будівельних матеріалів та біологічно деградованих і зелених, які збираються вибірково (компостування).

Спеціалісти пропонують два варіанти роботи виробничого вузла:

  1. Призначення для RDF дрібної фракції, відібраної за допомогою сита;
  2. Скерування дрібної фракції для захоронення на полігон.

Для очищення повітря після біологічного сушіння пропонується система очистки з двох основних елементів:

  1. Хімічних скруберів, які забезпечують біологічні відкладення біологічного фільтра від негативної дії підвищених температур, коригують вологість та усувають аміак.
  2. Біологічний фільтр, який переробляє шкідливі речовини з неприємним запахом.

Детальніше про процес переробки і очищення можна дізнатися тут.

Процес будівництва

В концепції пропонується спорудження заводу поетапно. Кожен запропонований етап збільшуватиме потужність через розбудову заводу, доповнюючи його залом сортування, інсталяцію біологічної переробки із супутніми об’єктами.

Фінансові деталі

Загальна вартість будівництва заводу орієнтовно становить 89 млн євро. Вартість прийому на переробку однієї тонни ТПВ приблизно становить 680 грн. Окупається таке підприємство за рахунок продажу вторсировини та RDF-палива.

Читайте також: Олег Синютка розповів про боротьбу з рейдерством, дороги та вирішення сміттєвої проблеми (відео)

Що знаємо ще

Про товариство з обмеженою відповідальністю «Вейст Менеджмент Системс» ІА Дивись.info також шукала інформацію раніше. Згідно з даними аналітичної платформи YouControl, це наймолодша компанія серед тих, які претендують стати інвестором будівництва сміттєпереробного заводу. Вона зареєстрована торік, у червні.

Керівником є Віталій Надашкевич.

Основний виді діяльності — оброблення та видалення безпечних відходів.

ТОВ має чотирьох засновників, яким належать однакові частки по 25%: Максим Казилу, Володимир Пакойович, Андрій Заліско та Віталій Надашкевич.

Максим Казилу — одеський бізнесмен, син Федора Казилу, якому належить ТзОВ «Інвестиційна промислова група», зареєстроване в Новому Роздолі, і ПП «Торговий дім «Форестер». А ось Андрій Заліско відомий львів’янам не як бізнесмен, а як співак. Натомість його брат Олег працював у Генеральній прокуратурі.

А ось про Віталія Надашкевича відомо, що він займається громадською діяльністю, входить в склад Колегії Консультативної ради громадських фахівців при прокуратурі Львівської області.

Статутний капітал ТОВ — 200 гривень. Фінансова звітність відсутня.

Думка еколога

«Це найкраща пропозиція, але тут також є проблема, тому що вони пропонують виготовляти RDF-паливо. А його ніде збувати. Відтак, це все складуватиметься. Вони планують зберігати його 10 днів, але спалити RDF може тільки цементний завод», — пояснює Алла Войціховська.

В Україні, каже експерт, є лише три заводи, які можуть це зробити: Кам’янець-Подільський, Криворізький та Івано-Франківський. Але їм ще необхідні дороговартісні фільтри.

Тому, на думку еколога, пропозиція «Вейст Менеджмент Системс» прийнятна у випадку, якщо підприємство зосередиться на переробці, витягуванні зі сміття більшої кількості ресурсно-цінних компонентів: металу, деревини тощо і передавати це на повторне використання. Також треба компостувати і якусь частину захоронювати.

«Ми не можемо одним поштовхом зменшити захоронення від ста до нуля. Швейцарія йшла до 0,7% з 50-60-их років минулого століття», — підсумовує еколог.

ТзОВ «Глассворк технолоджі»

Натомість ТзОВ «Глассворк технолоджі», яке теж зацікавлене в ділянці в Миколаївському районі, представило комісії проект сміттєспалювального заводу, який вироблятиме теплову та електричну енергію. Вартість будівництва заводу становить 96,5 мільйона євро, а термін — 3 роки.

Як перероблятимуть сміття

Проект передбачає спорудження сміттєсортувальної лінії з полігонами та самого сміттєспалювального заводу.

Сміттєпереробний завод. Фото ілюстративне

«Для нас полігони будуть як тимчасовий склад зберігання сировини, — каже представник компанії. — Сміття без залишків вторсировини забирають на переробку. Сміття з приймального пункту краном подається у прийомний бункер котла спалювання. Відбувається процес горіння. В процесі термічної обробки утворюється шлак, який ми забираємо на полігон, і фероматеріали, які ми зможемо продавати».

Система очистки газів має п’ять ступенів: чотири з них хімічні з додаванням сорбенів, останній ступінь — механічний.

Процес будівництва

Проект передбачає будівництво сміттєпереродного підприємства в складі сміттєсортувального заводу потужністю 350 тис.т/рік та сміттєспалювального заводу, який спалюватиме 220 000 т/рік. Також передбачається будівництво полігону, площею 7,6 га, який будуть використовувати для тимчасового складування відсортованих ТПВ та шлаку, який утвориться внаслідок спалювання сміття.

Підприємство введуть в експулатацію у дві черги. Спочатку — полігон зі станцією фізико-хімічного очищення фільтрату, ваговою, адміністративними та побутовими приміщеннями корпусу сортування ТПВ тощо. Після — завод з енергетичним використанням відходів.

Фінансові деталі

Загальна вартість будівництва заводу орієнтовно становить 96 млн євро. Від 65 до 75% коштів компанія планує залучити з Європейського союзу., 205 — від Чехії. Ще 8% — це гранти від Королівства Данії. З власної кишені «Глассворк технолоджі» зголосилися заплатити від 2 до 7%.

Читайте також: Як Садовий попіарився на ділянці під сміттєпереробний завод (фото, відео)

Вартість прийому на переробку однієї тонни ТПВ приблизно становить 750 грн.

Що знаємо ще

Як і дві попердні компанії, цю ІА Дивись.info також моніторила через YouControl. Товариство з обмеженою відповідальністю «Глассворк технолоджі» було зареєстроване у жовтні 2011 року. Юридична адреса: Київ, вул. Нижній Вал. Керівником підприємства є Роман Пилипець.

Основний вид діяльності — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Незважаючи на те, що компанія київська, в одного із засновників є львівська прописка — це ТзОВ «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал», зареєстроване у Львові, на вулиці Науковій. Кінцевим бенефіціарним власником є Світлана Ломакович, якій належить 80%.

Ймовірно, Світлана Ломакович є матір’ю банкіра Віталія Ломаковича.

Ще 10% «Глассворк технолоджі» належить ТОВ «КУА «Оптіма-Капітал», яке контролює сам Віталій Ломакович. Незначна частка (у розмірі 100 грн) належить Роману Пилипцю, який також є директором.

Розмір статутного капіталу — 10 мільйонів.

Щодо фінансової звітності за 2015 рік, то активи компанії становили 37 662 900 гривень, чисті продажі — 7 276 500.

Має  11 судових практик. Йдеться про кримінальну справу про доведення до банкрутства, в якій фігурувало ТОВ «Глассворк технолоджі».

Думка еколога
Алла Войціховська. Фото: Фонд «Демократичні ініціативи»

Ця компанія також передбачає спалювання сміття, але, каже Алла Войціховська, пропонує фільтри лише за 11 млн євро.

«Наголошує: у Познані фільтри коштують 140 мільйонів євро. То які фільтри пропонує ця компанія? Якщо вони поставлять простенькі, де буде недостатньо сорбентів для обробки викидів, хто це проконтролює?», — зауважує еколог.

Позиція влади

За словами заступниці голови Львівської облдержадміністрації Ірини Гримак, озвучені кошти здають доволі великими, але вони прийнятні з огляду на потужності майбутнього підприємства та технології переробки.

«На сьогодні вартість вивезення сміття у Львові та області — близько 550 гривень за тону. У Червонограді тариф сягав понад 1300 гривень. Тому цифри на рівні 680 і 750 гривень за тонну є цілком реальні. У нас більше питання викликав перший варіант із сумою у 290 гривень. Звідки вона — ми будемо окремо вивчати», — додала Ірина Гримак.

Заступниця голови ЛОДА Ірина Гримак. Фото: ЛОДА

Остаточні результати конкурсу оголосять вже наприкінці наступного тижня. Переможця визначить експертна комісія при ЛОДА. Після цього влада з презентацією заводу поїде до того району, де буде розміщуватися сміттєпереробний комплекс, аби провести громадські слухання. Далі слідуватиме проектування, отримання дозволу на будівництво тощо.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама