«Нашбезвіз», геть «Вконтактє», Садовий та сміття. Політогляд тижня

wyHn8WwwpO4

Що Україні дасть безвіз, навіщо Порошенко підписав «блокувальний»указ, кому найбільше довіряють українці і чому ніяк не зрушать з місця реформи, читайте у традиційному політичному огляді Дмитра Посипанка.

Безвіз

Тиждень, що минув, увійде в підручники з новітньої історії України подією, на яку чекав наш Президент усі 3 роки свого перебування на цьому посту. Я свідомо не говорю про те, що на цю подію чекав Український народ, адже ми чекали, що наша держава отримає такий бажаний безвіз з Європою, але будучи зовсім іншою – успішною і по-справжньому незалежною. Саме через це і розпочався в 2013 році Євромайдан. Але, на жаль, ми стали успішними, так як і не стали повністю незалежними. Наша економіка стагнувала протягом двох років і лише на третьому змогла адаптуватись до умов війни. Наша національна валюта здешевіла більш ніж втричі. А це означає, що Український народ став втричі біднішим. Ми втратили Крим і частину Донбасу. Ми втратили не лише землі, які географічно нам належали, але й інфраструктуру, економіку, соціальні об’єкти, доступ до Чорного моря і його шельфу, де ми мали б видобувати такі необхідні нам нафту і газ. Ми втратили частину нашого народу. Але ми отримали безвізовий режим з країнами ЄС.

Не знаю, чи такою ціною ми хотіли отримати цей статус, але врешті ми його отримали. І це наша одна з небагатьох перемог за останні роки. Чому Європа таки погодилась на цю авантюру? Ми ж не просунулись у нашому розвитку ні на крок, а майже усі 144 кроки, які ми зробили на шляху до безвізу, носять і носитимуть суто декларативний характер, адже наші обранці приймали ці законодавчі акти не тому, що так буде краще для нас, а тому, що так від нас вимагали ті, хто і обіцяв Україні цей безвіз. А все дуже просто.

Читайте також: Сьогодні Європейський Союз серйозно лихоманить, – політолог Михайло Басараб

Україна отримала безвіз, оскільки Європа порахувала, що так буде дешевше стримати російську експансію на захід. Далі буде ще важче, адже ризик втрати кваліфікованої робочої сили ніхто не скасовував і полегшення перетину кордону, де такі кадри набагато краще цінуються і оцінюються, знову може призвести до падіння економіки. Сподіваюсь, що наша влада такий ризик прорахувала і напрацювала методи протидії йому. Сподіваюсь, але сумніваюсь…

Блокувальний указ Порошенка

15 травня Президент Порошенко підписав Указ, яким увів в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони ще від 28 квітня. Це рішення передбачає запровадження економічних і інших обмежувальних санкцій щодо фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із Російською Федерацією. У цей санкційний список потрапили 1228 фізичних осіб та 468 юридичних.

Аналізувати список фізичних осіб, які отримали заборону на в’їзд в Україну, немає сенсу. А от переглянути список юридичних осіб, які відтепер не зможуть провадити свою діяльність на території України, варто. Так, туди потрапили соціальні мережі «Вконтактє» і «Аднакласнікі». Так, туди потрапили «Мейл.ру» і «Яндекс». Так, у цьому списку є бухгалтерські «1С» і «Парус». Але там є і сотні підприємств, які зареєстровані на території Криму і тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Там є і десятки російських банків і засобів масової інформації. Там є десятки громадських організацій і навіть батальйони, які функціонують в ОРДЛО. Туди навіть потрапила така відома «державна» лотерея «МСЛ», яка має надзвичайно потужну мережу лотерейних закладів по всій Україні. Тому не купуйте більше «Лотозабави», бо більше нічого там не вдасться виграти.

Але основне питання полягає зовсім в іншій площині, аніж хто потрапив у цей санкційний список. Основне це те, що ці всі 468 юридичних осіб спокійно собі функціонували на території України протягом усіх років нашої війни з агресором. Вони не лише собі функціонували і їм ніхто в цьому не перешкоджав, але вони заробляли на нас досить непогані дивіденди і відправляли їх в Москву. А на що вона їх використовувала, я думаю, не варто нагадувати. Та й і це не найцікавіше у цій всій історії. Найцікавіше це те, хто ж все-таки не потрапив до цього списку і чому. Ми не бачимо у ньому ані «Сбєрбанку», ані «Альфа-банку», ані «Київстару», ані «МТС», ані навіть Львівського автобусного заводу, які є повністю власністю Російської Федерації. От на ці питання хотілося б почути відповіді Президента і всієї РНБО. Можливо, саме тому цей указ був підписаний після його недільної прес-конференції? Можливо, саме тому у соцмережах розігнали таку паніку через заборону «Вкантактє» і «Аднакласнікав»? Можливо, ці соцмережі в санкційний список потрапили не тому, що це боротьба за інформаційну безпеку України? Адже наш Президент саме 15 травня написав свій останній пост у «Вкантактє». А як можна вимагати чи переконувати своїх співгромадян вийти з цієї мережі, перебуваючи там?

Читайте також: «Коля, а шо такоє фейсбук?», — реакція соцмереж на заборону «ВКонтакте», «Яндекс» та «Одноклассники»

За 3 роки війни я не помітив жодної інформаційної кампанії про те, наскільки небезпечним є користування ворожими соціальними мережами і наскільки важливим є закрити свої акаунти там. Навпаки, наш Президент створив армію ботів, які займались чим завгодно там, але не протидією російським фейкам. Цікаво, чим тепер ці всі боти будуть займатись? Чи вони мігрують і поповнять лави своїх побратимів-ботів у Фейсбуку, Інстаграмі чи Твіттері? І на ці всі питання теж хотілося б почути відповідь Президента. І вже зовсім наостанок, щоб розвіяти усі сумніви. Я підтримую закриття доступу до цих соцмереж, поштовиків і браузерів, хоча мені цей крок виглядає не більше, ніж популізм. Але ще більшим популізмом вважаю аргументи тих, хто говорить про шкоду такої заборони, про цензуру, чи позбавлення їх права вибору. Якщо є велике бажання віртуально спілкуватись, то майданчиків для цього є предостатньо і без ворожих. А якщо таке бажання не надто велике, то виходьте з віртуалу і починайте відновлювати навики живого спілкування.

Найновіша соціологія

Потішив цього тижня Центр Разумкова, який дав хоча б якусь, але соціологію. Важко сказати, що вона здивувала. Радше в черговий раз змусила задуматись. Опитування проводилось наприкінці квітні і в ході його проведення були опитані 2018 респондентів. Якщо говорити про рівень довіри, то тут найбільше українці довіряють волонтерам (66%), церкві (63%), Збройним Силам (56%) та Нацгвардії (49%). А от із владою все набагато гірше. Президенту довіряють лише 22% опитаних, не довіряють – 72%, Уряду і Нацбанку – приблизно 13% довіряють і 82% не довіряють, Верховній Раді – відповідно 9% і 87%, прокуратурі – 10% і 83%, суди мають 7% довіри і 87% недовіри. Дещо відрізняється на цьому фоні НАБУ: йому довіряють ще 21% опитаних, а не довіряють 65%. Вкрай низький рівень довіри мають політичні партії (8% довіри і 84% недовіри).

Електоральна орієнтація українців теж не сильно обнадіює. У разі проведення парламентських виборів найближчим часом, 20% виборців взагалі б не прийшли на них. 19% опитаних не змогли відповісти, за кого вони б проголосували. А це, як ви розумієте, майже 40% виборців! А от лідерами симпатій серед тих, хто прийде на вибори, є «Батьківщина» (11%), БПП (10%), «Громадянська позиція» (10%) та партія «За життя» і радикали Ляшка (обидві по 8%). Рейтинг «Самопомочі» і Опозиційного блоку не перевищує 7%. Усі решта партій мають підтримку менше 5%. Щодо президентських рейтингів, то і тут сльози заважають говорити. Кількість тих, хто не прийде на вибори, і тих, хто поняття не має за кого голосувати теж 20% і 19% відповідно. А лідерами (якщо так можна взагалі їх називати) є Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Вадим Рабінович і Олег Ляшко. Але жоден з них не має рейтингу, який би перевищував 10%. Електоральна підтримка Андрія Садового скотилась до трохи більше 4%. Наголошую! Це цифри серед тих, хто прийде на вибори! Якщо подивитись на цифри серед всіх опитаних, то там ще гірша ситуація! Хотілося б знову запитати у Президента: а де ж ці 54% підтримки, про які Ви згадували на недільній прес-конференції? Може пора вийти із минулого трирічної давності і подивитись реаліям в очі? З тих шалених відсотків залишилось лише 10 і то при балансі недовіри -50%. Такого антирейтингу, мені видається, ще жоден з наших Гарантів не мав.

А що ж з реформами?

А з реформами туго. Медична реформа станом на сьогодні провалилась, адже Верховна Рада після місячної відпустки не змогла навіть включити її до порядку денного. Нагадаю, що наша в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун офіційно заявляла, що якщо реформа медицини не буде у травні цього року проголосована, то про неї ми можемо забути до 2020 року.

Ну що ж? У нас часу ще є достатньо! Будемо чекати нового парламенту, нової коаліції або нової реформаторки. Щось у цих імпортних міністрів у нас не складається з реформами. Цього тижня також відбулась офіційна презентація нової пенсійної реформи. Презентував її особисто прем’єр Гройсман. Але резонансу ця подія не набула. І Гройсман сатисфакції не отримав. Не допомогло йому навіть те, що він пообіцяв не з 1 грудня, а уже з 1 жовтня підвищити пенсії від 200 до 1500 гривень. Всі і далі обговорюють заборону «Вкантактє» і «Аднакласнікав». Ось так Гарант зіпсував своєму вихованцю бенефіс. А може просто у Гройсмана політтехнологи переоцінили інформаційний ефект від пенсійної реформи? Нехай тепер розбираються самі. Головне, що треба запам’ятати у всій цій історії, це обіцянка Гройсмана піти у відставку, якщо йому восени не вдасться розпочати цю реформу. Зважаючи на те, що коаліція все більше і більше неслухняна (це ми чітко бачимо на прикладі медичної реформи), то шансів у Гройсмана повернутись у Вінницю більш, ніж достатньо.

Львівські коломийки

У Львові все, як завжди, і політика в тому числі. Садовий воює на всіх фронтах і видно, що йому ця війна дається все важче і важче. Сміттєвий фронт так і не закрився. Меморандум ніхто не поспішає виконувати: ані він, ані інші його підписанти (тим паче, що їхня кількість вже зменшилась наполовину). Писати щось нове про цей фронт немає сенсу, адже змін тут наразі не помітно. Хіба лякає те, що на вулиці відчутно тепліє. Мабуть, це налякало і наших полісменів, які терміново вирішили взятись за усіх відповідальних за надзвичайні ситуації львівських чиновників. Щоб там не говорили, але може хоч це змусить їх трохи активізуватись у вирішенні цього питання.

Але в Садового відкрились і інші два фронти: один за Альфаджаз, а інший проти «афери століття», як її уже встигли охрестити у Львові. З Альфаджазом все просто. Щоб зняти напругу і ще цього року його спокійно провести, то вирішили, що під брендом «альфа» він вийде востаннє, а уже з наступного року цей фестиваль змінить і головного спонсора і назву. Принаймні на папері. А от із тисячами вкрадених у львів’ян квадратними метрами комунального майна все набагато складніше. А зважаючи на те, що за це вчепилась найвідоміша громадська організація Львова «Розвиток громади», то тут спокою Садовому найближчим часом не передбачається.

Не омине скористатись цим і більшість в обласній раді, яка на черговій сесії, що відбудеться 30 травня, може нанести несподіваний удар по «єдиночесній» фракції «Самопомочі». Але поживемо-побачимо. Що стосується очільника області Олега Синютки, то після недільної проповіді Порошенка і його казання про те, що голови ОДА будуть ліквідовані, він намагається вилазити на світ Божий лише із добрими звістками. Принаймні цього тижня він був помічений лише під співання Гімну у вишиванці разом зі своєю співочою Дрімтім.

Дмитро ПОСИПАНКО,

Світ на порозі нової холодної війни. Політичний огляд тижняполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут.

Ілюстрації: Ігор ДАНИЛИХА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: