Теракт у Манчестері, хто стане президентом і «танковий» балет. Політогляд тижня

S022002801_1705261429000_00001

Як теракт у Манчестері може вплинути на розстановку політичних сил у майбутньому британському парламенті, чому оприлюднили закриту соціологію, навіщо Аваков з Матіосом влаштували велике шоу із затримання екс-податківців, читайте у політичному огляді Дмитра Посипанка.

Манчестерські теракти

У ніч на 23 травня в британському місті Манчестер на «Манчестер Арені», де у той час відбувався 20-тисячний концерт, стався теракт. Внаслідок вибухів двох бомб загинули 22 людини і близько 120 отримали поранення різних ступенів важкості. Відповідальність за це взяло на себе терористичне угрупування «Ісламська держава».

Здавалося б, що до політики ця трагедія немає жодного відношення, якби не кілька «але». По-перше, нагадаю, що зараз в Британії тривають дострокові парламентські вибори. Ці вибори були призначені прем’єр-міністром Терезою Мей на 8 червня цього року через неспроможність минулого парламенту втілити план дій щодо так званого Брекзіту. Однією з головних ідей Брекзіту була відмова від міграційної політики ЄС, яка не здатна убезпечити країни-члени ЄС від можливих терористичних актів. Трагедія в Манчестері показала усю абсурдність популістичних гасел прихильників Брекзіту і довела, що політика ізоляціонізму не може вирішити найбільшу проблему сучасного світу, яка називається міжнародний тероризм. Таким чином, манчестерський теракт може кардинально змінити розстановку сил у майбутньому британському парламенті і питання реалізації плану дій щодо виходу Великої Британії зі складу ЄС може бути переглянуте.

 Закрита соціологія Порошенка

25 травня — третя річниця перебування Петра Порошенка на посту Президента України. І хоча сам Гарант уникає відповіді на питання про свою участь у наступних президентських виборах, всі розуміють, що балотуватися на другий термін він буде. Саме тому його головний політтехнолог Ігор Гринів відмовився від посади очільника фракції БПП у Верховній Раді і повернувся на свою улюблену позицію — керівника виборчої кампанії.

До виборів ще два роки і час для обрання стратегії її проведення ще є. Але підготовчі рухи, звичайно, уже відбуваються. І цього тижня найвідоміше українське інтернет-видання «Українська правда» потішило нас всіх закритою соціологією, яку нібито на одній з закритих нарад презентував Гринів.

Згідно з цією соціологією, яку знову ж таки нібито проводили «Социс» і «Рейтинг», трійка електоральних вподобань виглядає так: Петро Порошенко — 13,2%, Юлія Тимошенко — 12,9% і Святослав Вакарчук — 12,3%. І при такій розстановці сил у другому турі — Порошенко програє вибори Тимошенко з розривом у 5%.

Здавалося б, все зрозуміло, але це не так. Кілька нюансів. Дуже прикро, що таке поважне видання, як «Українська правда», стало «зливним бачком» теперішньої влади, яке публікує все, що їм дають з Банкової. Адже повірити у те, що хтось, хто ходить на закриті засідання до Президента України, міг злити якомусь ЗМІ реальну соціологію, яка робиться за великі і зовсім непублічні кошти, неможливо. Такі речі зливаються лише для того, щоб дослідити реакцію суспільства на те, що там подано.

Те, що Юлія Тимошенко це найбільш імовірний опонент Порошенка у 2019 році не сумнівається зараз ніхто. Закрити їй рот і намагатися вплинути на пониження її рейтингу ще не вдалося нікому. Тому варіант з розмиванням рейтингів усіх кандидатів є єдиним правильним. Зараз рейтинг жодного з кандидатів реально не перевищує 10% і тому чим більше буде таких, які матимуть популярність на рівні цих 10%, тим більша імовірність того, що Тимошенко не зможе потрапити у другий тур виборів. Саме тому у цій «закритій» соціології і з’явилось прізвище відомого співака. Це просто експеримент. Таких, як Вакарчук, ще з десяток з’явиться в інших «закритих» соціологіях протягом найближчих півроку. І серед цих прізвищ, обов’язково, з’явиться той, кому Банкова допомагатиме перемогти на президентських виборах. Перемогти всіх, в тому числі і Порошенка. Але, звичайно, що лише у першому турі. Тут головне не промахнутись і забезпечити теперішньому Гаранту друге місце. А от у другому турі все кардинально зміниться і ми отримаємо старого нового Президента.

Аваківсько-Матіосівський пшик

24 травня інформаційний простір вибухнув повідомленнями про масові обшуки податківців в 15-ти областях. За інформацією головного військового прокурора Анатолія Матіоса, у цей день понад 1700 співробітників Нацполіції і близько 500 військових прокурорів провели 454 обшуки на території 15 областей держави. Відбувалося одномоментне затримання низки людей, які, у зв'язку з необхідністю їх доставки в суд для обрання запобіжного заходу, доставлялися авіатранспортом в Київ для вручення підозри і відправлялись до Печерського райсуду для розгляду по суті клопотань про обрання запобіжного заходу – арешту.

Прокурор зазначив, що обшуки в обласних податкових проходили у справі про податкові майданчики, пов'язані з екс-міністром податків і зборів Олександром Клименком, в результаті чого держава недоотримала 97 млрд. грн. Затримані були щонайменше 23 екс-керівники податкових органів, в тому числі екс-керівник Луганської податкової Олександр Антипов, у якого вилучили майже 4 мільйони доларів.

Здавалося, що врешті наші правоохоронні органи почали виконувати свої безпосередні функції і їм треба лише аплодувати. Але це лише так видавалося. Принаймні мені це виглядає на велику піар-акцію. Сам Матіос заявив, що їм би не вдалось провести цю «грандіозну» операцію без допомоги затриманого НАБУ Романа Насірова. За його словами, саме Насіров став тією людиною, яка зробила все, щоб розкрити ці податкові майданчики і допомогла зібрати докази у цій справі. Тобто, виходячи з логіки Матіоса, НАБУ зробило велику помилку, коли його затримало, адже Насіров чи не найбільший борець з корупційними схемами в Україні.

Тільки залишається інше питання: якщо Насіров знав про ці всі схеми і так детально про них розповів прокурорам, то чому він це зробив лише після того, як його хапнуло НАБУ за одне місце?

Відносини Авакова, Луценка і Матіоса з Ситником та його антикорупційними прокурорами складаються м’яко кажучи не дуже добре. І цією спецоперацією Аваков і Матіос переслідували три мети. Перша – в черговий раз дискредитувати НАБУ і показати, що масштабні розслідування можуть проводити не лише непідконтрольні Президенту органи, але й вони. Друга – відмазати Насірова і зробити з нього жертву, і таким чином знову дискредитувати НАБУ. Третя – показати видимість своєю бурхливої діяльності у питаннях розслідування злочинів Януковича, але таким чином перерозподілити фінансові потоки на свою користь і поповнити непублічні партійні фінанси перед можливими достроковими парламентськими виборами.

Зважаючи на те, що Печерський суд відпустив майже усіх затриманих під час цієї суперпупероперації, то можна вважати, що ця піар-акція для них завершилась вдало, а для українців – черговим пшиком.

Балет на танках

Поки на сході України триває війна, Порошенко готується до свого другого терміну, а Аваков з Матіосом проводили мегаакцію з відмивання грошей, Львівщина, як завжди, жила своїм життям.

«Громадськість» області і далі бавиться у формування нового складу Громадської ради при Львівській ОДА. Цього тижня ці 178 членів, яким вдалось туди потрапити, обрали собі нового голову. Ним став головний юрист ГО «Розвиток громади» Андрій Болюбаш.

Читайте також: Нині кожен пройдисвіт може створити громадську організацію, – експерт про громадську раду при ЛОДА

Аналізувати цю подію немає сенсу, але як юрист буде очолювати орган, який суперечить вимогам законодавства, особисто мені цікаво.

А сама Львівська ОДА жила підготовкою до відзначення Дня Європи під гаслом «Україна — Європейський щит». Чомусь у наших чиновників ОДА уже склалася дивна традиція — виховувати у нас відчуття меншовартості. Ми вже пережили якийсь там черговий форум під гаслом «Львівщина — фабрика Європи», тепер ми перетворились на щит Європи. Коли ми перестанемо плазувати перед Європою? Може б, врешті ми почали проводити заходи під гаслом «Україна — це Європа»?

Я розумію, що це некреативно, але, принаймні, мене це не принижує. Бо бути частинкою якоїсь там фабрики, яка задовольняє потреби Європи, чи стати щитом, який захищає Європу, мені зовсім не до вподоби. Але зараз не про це.

Львівська ОДА з нагоди цього «великого» свята вирішила фраєрнутись і придумала суперкреативне дійство, у якому мали поєднатись балерини на фоні танків, гусениці яких навіть не відмивали від землі східної України. Я ніколи не вважав себе якимось естетом і тому не буду оцінювати такі ідеї. А от багато львівських журналістів в соцмережах не втримались і виплюснули на організаторів усе, що думають, про креатив цих чиновників і інтелектуалів.

Після такої хвилі негативу Львівська ОДА зібрала аж цілу прес-конференцію, де особливо відзначився новий керівник Львівської опери і, я так розумію, режисер усього цього дійства Вовкун. Естет Вовкун не підбирав естетичних висловлювань і запропонував не лише плюнути в обличчя усім критикам, але й дати по цьому обличчю непоганого ляпаса. Ну і традиційно обізвав усіх незгідних з його позицією п’ятою колоною і рукою Кремля.

Читайте також: Скандал! Організатори дійства на бронетанковому заводі накинулися на журналістів

Мені завжди видавалось, що люди, які так сприймають критику, і є совком з викривленим сприйняттям реальності. Але, хто ж я такий, щоб засуджувати самого Вовкуна?

У цій всій ситуації хочеться просто і самому підкинути кілька супермегакреативних ідей нашим «культурним» діячам і таким же чиновникам. Якщо ви вважаєте, що поєднання непоєднувальних речей так класно і всі це мають розуміти і сприймати на «ура», то пропоную вам, наприклад, провести прийдешній День Конституції України на Жидачівському целюльозно-паперовому заводі, адже і так ніхто на неї не зважає і вважає її просто макулатурою. Можете День Незалежності України спробувати відзначити під куполом арени львівського цирку, а на День довкілля не забудьте організувати перфоменс на Грибовицькому сміттєзвалищі. Шкода, що уже не відзначаєте Дєнь Пабєди, бо можна було б його організувати на Фуджікурі і Бадері, щоб показати всім, хто ж все-таки переміг у Другій світовій війні.

Іноді варто хоч трохи думати тверезим умом, а не тішитись експресіями місцевої інтеліґенції. І от коли я вже мав написати, що все ж таки тішуся, що наша влада врешті стала владою і, незважаючи на увесь крик громадськості, зробила те, що вважає за потрібне, але не тут-то-було. Влада знову піддалася критиці і усунула з перфоменсу всі найдражливіші моменти, як то балерини на танках. Для чого було тоді робити усю цю публику з пресухами і псіхами Вовкуна, я перестав розуміти. Усе вийшло так само, як і з Громадською радою.

А якщо серйозно, то уже давно треба було відмовитись від таких перфоменсів за бюджетні кошти. Хочете куражитись на різних дійствах і заходах, навчіться шукати на них гроші, а тоді організовуйте, хоч концерти на Марсі.

Дмитро ПОСИПАНКО,

Світ на порозі нової холодної війни. Політичний огляд тижняполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут.

Ілюстрації: Ігор ДАНИЛИХА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: