Скандал: заповідник у Жовкві звинувачують у порушенні авторських прав

10120_800x600_14497864

Інститут «Укрзахідпроектреставрація» звинувачує Державний історико-архітектурний заповідник у Жовкві в порушенні авторських прав. Причина – нещодавній тендер, оголошений заповідником на виготовлення науково-проектної документації на комплексну реставрацію Жовківського замку, який виграло ТОВ «Зелемінь».

Коротка версія

Нинішнього року Державний історико-архітектурний заповідник оголосив тендер на виготовлення науково-проектної документації, яка стане основою для подальшої реставрації зайвого комплексу. Ціна тендеру – 4 мільйони гривень. Переможцем оголосили ТОВ «Зелемінь», яке погодилося виконати поставлене завдання за 3 млн 943 тисячі гривень.

У технічному завдання ДІАЗ зобов’язується передати переможцю торгів усю наявну науково-проектну документацію, авторами якої є колектив ДП «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація».  В інституті це розцінили як порушення авторських прав. Відтак намагаються врегулювати це питання.

Читайте також: Жовківський замок: хто виграв тендер вартістю майже чотири мільйони гривень

Крім того, фахівці здивовані ціною тендера. Адже вартість науково-проектної документації на об’єкти на кшталт Жовківського замку коливається у межах 20-40 мільйонів і потребують багато висококваліфікованих фахівців, з досвідом роботи на фортифікаційних спорудах.

Довга версія

Від розквіту до занепаду

А тепер все по порядку. Отже, Жовківський замок був закладений 1594 року, основні будівельні та оздоблювальні роботи були завершені 1605 року. Засновником і першим власником був коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Жолкевський. Будувався до 1606 року архітектором Павлом Щасливим. Також відомо, що на запрошення Жолкевського тут працювали такі відомі архітектори, як Амвросій Прихильний, Павло Римлянин, Петро Бебер.

За свою багаторічну історію замок не раз перебудовувався і змінював власників. У різний час ним володіли Жолкевські, Даниловичі, Собєські, Радзивілли. Найбільшого розквіту замок зазнав за часів  польського короля Яна ІІІ Собеського. Натомість його занепад почався з 1762 року зі смертю Великого литовського гетьмана Михайла Казимира Радзивілла, який купив замок у представниці роду Собєських Марії Кароліни де Буільйон.

У 1915 році твердиня була спалена російськими військами під час відступу. Згодом були дві спроби відреставрувати замок, але вони не були завершені. З приходом радянської влади колись архітектурну перлину перетворили на в’язницю. Але вже у повоєнний період замку знайшли інше застосування – тут містилася школа, суд, прокуратура, адвокатура і звичайні квартири, мешканці яких топили вугіллям пічки і не було навіть централізованої каналізації. Причина зрозуміла – це ж пам’ятка архітектури.

Тільки на початку ХХІ століття із замку відселили усіх, зокрема і школу, щоб розпочати підготовку до святкування 400-літнього ювілею Магдебурзького права. Саме тоді на арені з’явилося Державне підприємство УКСНРІ «Укрзахідпроектреставрація»,

яке 2001 року отримало замовлення на виготовлення документації від Управлінні капітального будівництва Львівської облдержадміністрації (УКБ ЛОДА).

«Тоді це був фронтовий корпус замку, який ми бачимо від площі. Упродовж наступних років ми і далі отримували замовлення від УКБ ЛОДА на проектні роботи», – розповідає Лідія Горницька, начальник архітектурно-реставраційної майстерні №3 інституту.

Читайте також: Руки геть від палацу, або Чому Підгорецький замок не можна передавати в концесію

Варто додати, що Лідія Горницька працює в «Укрзахідпроектреставрації» з 1972 року. В Західній Україні нема замку, як і в центрі Львова нема споруди, до якої б не мала стосунку Лідія Орестівна. 2007 року колектив інституту був відзначений державною премією за реставрацію палацу Бандінеллі. Крім того, Горницька – член українського комітету  ICOMOS, а також багато років брала участь у роботі Товариства шанувальників Львова. Саме це товариство першим почало виступати проти незаконного розбирання будівель у місті.

Що не так з тендером

Отже, більш-менш безхмарна співпраця між державним інститутом і ДІАЗ у Жовкві, який з 2007 року перейшов у підпорядкування Міністерства регіонального розвитку та будівництва (а з 2011 – Міністерства культури), тривала саме до 2007-го.

«2007 року було оголошено тендер на певні роботи у Жовківському замку. Інститут подав пропозицію на 3,5 млн гривень, інші претенденти запропонували виконати роботу за 1,2 млн, навіть 900 тисяч. Відтак ми отримали листа з відмовою, мовляв у нашого інституту недостатньо досвіду у роботі з оборонними замками. Нас, зрозуміло, з цієї пропозиції зняли, хоч до авторського колективу входили четверо лауреатів Шевченківської премії, тобто люди, які працюють з документацією, ведуть об’єкти і не є просто теоретиками. Зрештою наша документація у незаконний спосіб була передана іншій фірмі», – каже пані Лідія.

Тоді авторський колектив не став опротестовувати рішення ДІАЗ, хоча було порушене законодавство і будівельні норми, які стосуються реставрації пам’яток. У нормативних документах зазначається, що подібні дії мають узгоджуватися з попередніми авторами.

Лідія Горницька, яка доклалася до реставрації загалом 15 замків, натомість їй закинули брак досвіду, тоді проковтнула образу.

І ось нинішнього року у Жовківському замку планують протягом трьох років реалізувати великий державний інвестиційний проект загальною вартістю 150 мільйонів. Джерело фінансування – держбюджет, розпорядник коштів – Мінкульт. 2017-го на реалізацію проекту виділили 10 мільйонів гривень, з яких ДІАЗ запропонував 4 – на виготовлення науково-проектної документації на комплексну реставрацію і пристосування ансамблю Жовківського замку.

Відтак 5 квітня відповідний тендер з’явився на сайті публічних закупівель ProZorro. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій був зазначений – 13 квітня, сам аукціон відбувся 14 квітня. Участь у торгах взяли дві компанії і остаточним переможцем оголосили ТОВ «Зелемінь», яке погодилося виготовити науково-проектну документацію за 3 млн 943 тисячі гривень.

Інститут «Укрзахідпроектреставрація» участі у торгах не брав, оскільки тендерна документація не відповідає нормам чинного законодавства.

«Ми участі у тендерах не брали з тих підстав, що тендерна документація (технічне завдання) не відповідає нормам чинного законодавства – встановлена дуже мала сума за виконані роботи», – пояснює юрист «Укрзахідпроектреставрації» Роман Пилипів.

«Є державний цінник на проектну документацію, тобто ціну встановлюємо не ми», – каже Лідія Горницька.

За її словами, вартість науково-проектної документації на комплексну реставрацію такої ансамблевої споруди, як Жовківський замок коливається у межах 20-40 мільйонів гривень,

адже, крім креслень, вимагає геологічних, археологічних досліджень, науково-дослідної роботи тощо.

«Якщо подивитися технічне завдання, то там є посилання на такі укрупнені розцінки, як ДСТУ 2013 року, які прив’язані до нового будівництва. А йдеться про національну пам’ятку 5 категорії, для якої застосовують зовсім інший коефіцієнт. Зрештою, навіть, згідно із стандартами нового будівництва, вартість документації має становити 10% від загальної вартості. Тобто якщо загальна ціна проекту 150 мільйонів, то документація має коштувати щонайменше 15 мільйонів», – пояснила Лідія Орестівна.

Зрештою ДП «Укрзахідпроектреставрації» не брало участі у тендері. В інституті сумніваються, що фірма, яка перемогла, має фахівців відповідного рівня і потрібну базу.

Читайте також: 2018 можуть оголосити роком відновлення культурних об’єктів, — Нищук

У Технічному завданні, до речі, є такий пункт, що учасник повинен мати в числі своїх кваліфікованих працівників достатньо сильне ядро працівників на постійній основі: не менше 10 штатних архітекторів, в тому числі: не менше 5 архітекторів із стажем роботи більше 3 років, не менше одного сертифікованого архітектора та не менше одного головного архітектора проекту із стажем роботи більше 5 років; а також не менше 2 штатних інженерів конструкторів (будівельників) із стажем роботи більше 3 років, та не менше одного сертифікованого інженера-конструктора.

Кому ж належить авторське право?

Однак увагу інституту привернув інший пункт у тому ж технічному завданні: «…Замовник також має частину науково-проектної документації на плановані реставраційні роботи. Уся раніше виготовлена науково-проектна документація по об'єкту підлягає повному перегляду, за результатами якого необхідно прийняти рішення про можливість її використання з коригуванням у складі нової проектної документації».

«Тендер по Жовківському замку – це перший факт грубого, цинічного порушення наших авторських прав. Згідно із законом, якщо ми виконали якісь роботи з реставрації, передали документацію і отримали кошти за виконану роботу, то на цьому все. Але цю документацію потім можуть використовувати тільки з нашої згоди. Ці питання регулює Конституція, є відповідний закон у Цивільному кодексі, а також 176 стаття Кримінального кодексу «Порушення авторського права і суміжних прав», – пояснив Роман Пилипів.

Після оголошення переможця відкритих торгів 3 травня  ДП «Укрзахідпроектреставрація» відправила лист у Жовківський ДІАЗ, нагадавши про порушення авторських прав. А вже 5 травня прийшла відповідь, у якій, власне, низьку вартість проектних робіт (4 мільйони гривень) пояснили вже згадуваними ДСТУ 2013 року.

«При орієнтованому визначенні ціни ми керувалися вимогами економії бюджетних коштів, про що повинні дбати всі установи та підприємства України», – йдеться у листі, підписаному директором ДІАЗ Ігорем Геричем.

Щодо порушення авторських прав інституту відповіли: «Авторські права на твір архітектури Жовківський замок належить архітекторам XVI століття , а не сьогоднішнім реставратор…»

Читайте також: Гранітні плити замість старовинної синагоги. Куди подівся єврейський Львів? (інтерв’ю)

Якщо опустити хитромудрі чиновницькі звороти, то інституту у їхній вимозі захисту авторських прав відмовили, однак пообіцяли, що імена авторів можливо використаних розробок будуть зазначені у новій документації.

За словами юриста Романа Пилипіва, ДП «Укрзахідпрокетреставрація» скерувала відповідного листа і до прокуратури. Інститут погоджується на передачу документації після сплати 300 тисяч гривень. Однак в ДІАЗі платити відмовилися. Водночас у заповідник відправили ще одного листа з вимогою врегулювання питань авторського права…

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: