Талановиті люди ідуть туди, де є можливості, - огляд ринку праці України в сфері IТ

Ми попросили провідних представників галузі розповісти, що вони думають про IT-ринок праці України, і чому українські фахівці так прагнуть за кордон.

«IT-ринок праці був і залишається одним з найактивніших сегментів ринку праці в Україні, - коментує Олексій Григорчук, співзасновник декількох стартап проектів, Senior Project manager і Scrum Master, студент KSE MBA. - Не дивлячись на те, що в Україні близько 100 000 IT-фахівців, нестача висококваліфікованих і вузькоспеціалізованих працівників - основний тренд, який зберігається вже який рік поспіль.

Поряд з ростом компаній «великої п'ятірки» (EPAM, SoftServe, Luxoft, GlobalLogic, Ciklum), які переважно працюють на західних замовників, за останній рік можна також відзначити тренд щодо збільшення кількості українських стартапів, деякі з яких досить успішно залучають інвестиції з різних венчурних та інших фондів, що позитивно позначається на динаміці ринку праці в Україні в цілому».

Мотивація фахівців змінюється

«Ринок праці в IT - він в екстримах, - зазначив Петро Бондаревський, керуючий партнер IIG Internet Investments Group. - З одного боку, він вкрай розпещений захмарними зарплатами в аутсорсингу, з іншого - велика кількість молодих фахівців до 25 років, в яких вже формуються нові очікування від своєї кар'єри: не «побільше ЗП зараз», а «як ця робота допоможе моїм цілям», і фінансова мотивація для цього покоління вже давно не є визначальною».

Читайте також: «Камінчик» на мільйони: як львів’яни заснували стартап, який оцінили у Кремнієвій Долині (інтерв’ю)

Денис Довгополий, керуючий партнер GrowthUP Group: «Ринок праці в IT-індустрії в Україні зараз на підйомі. Зарплати розробників стабільно ростуть вже кілька років, компанії конкурують один з одним за таланти. Є дві складності, які виділяють український ринок серед ринків інших країн. Перша - це те, що більшість розробників отримують зарплату як СПД, що не дозволяє їм претендувати на різні соціальні гарантії від держави і викликає суперечки в суспільстві. Друга - що через високі зарплати в галузь прийшло багато новачків, а це посилило конкуренцію за робочі місця для початківців і викликало певне перекручення і ускладнення кар'єрного шляху в галузі».

Чому ІТ-фахівці хочуть за кордон

Двигун IT-ринку України - молодий фахівець з цілями і амбіціями, готовий вирішувати нові завдання і брати участь в реалізації складних проектів. Часто саме за реалізацією цих цілей і отриманням грандіозного досвіду в команді професіоналів українські IT-експерти і рвуться за кордон, впевнений Олег Густол, Глава Глобального Роста в e-Residency, Enterprise Estonia: «Я думаю, що переїжджати українських IT-фахівців спонукають можливості використовувати і розвивати свій талант, бажання підвищити свій дохід і якість життя в цілому. Зараз люди більше не обмежені фізичними рамками своєї держави - талановиті люди йдуть туди, де є можливості. Я, наприклад, народився в Києві, виріс в Канаді, жив і працював у Канаді, США, Іспанії, Індонезії, а тепер і в Естонії».

Читайте також: Окуляри, які змінюють бачення, або як в Україні знімають репортажі у 360° відео

Як би там не було, великий потік початківців «айтішників» стимулює ринок розвиватися і адаптуватися до інновацій зарубіжних компаній-лідерів.

«Ринок перегрітий і знаходиться на стадії росту всупереч війні, політичних криз і змін курсу валют», - прокоментував Євген Веселов, MBA, Delivery manager & associate partner, DataArt

Зарплати: у погоні за високим рівнем життя

Думка про те, що IT-фахівці багато заробляють, вже стала стереотипом. Актуальну інформацію про зарплати гравців IT-ринку нам надали експерти галузі.

Олексій Григорчук виділив головні аспекти складання зарплати для IT-фахівців: «На рівень заробітних плат в IT сфері впливає багато факторів, серед яких можна відзначити основні:

• Спеціалізацію працівника (QA manager в середньому заробляє менше ніж Java developer).
• Кваліфікацію спеціаліста і стаж його роботи (середня заробітня плата Junior Developer значно менше зарплати Senior Developer).
• Локацію компанії або офіса компанії (заробітні плати в Києві в середньому вищі, ніж зарплати в Дніпрі)
• Заказчика проекту та специфіку проекту (зарплатний бюджет, який звичайно виділяють закордонні замовники, вище бюджетів радянских замовників)

Комбінації цих основних факторів і формують кінцеву пропозицію від роботодавця, з урахуванням того, що найчастіше зараз попит продовжує перевищувати пропозицію. Рівень зарплат я не називаю навмисно, оскільки актуальні цифри завжди можна подивитися на ресурсах, які проводять опитування IT фахівців в Україні. Одним з таких ресурсів є dou.ua. В середньому, заробітні плати в Європі вище, на 50% - 200%, а в США різниця може досягати 300% -500%. Але потрібно пам'ятати про те, що домінуюча більшість IT фахівців в Україні оформлені як приватні підприємці з Єдиним соціальним внеском в 5%. Система, якої в західних країнах не існує. А тому, відмінність в «чистій» заробітній платі, після сплати всіх податків, буде меншою».

Євген Веселов коментує: «Зарплати регулює глобальний ринок, оскільки діяльність аутсорсерів/аутстафферів залежить від рейтів, які готові платити клієнти. Зміниться ринок - зміниться і підхід до оплати праці. Українським фахівцям (втім, як і фахівцям з інших країн східної Європи) досить просто знайти роботу за кордоном, все залежить від рівня кваліфікації та знання мови. Чим вище рівень кваліфікації, тим менше впливає розмір зарплати на прийняття рішень фахівцем. Зарплати для IT-фахівців в Україні не сильно відрізняються від західних, а більш-менш серйозні відмінності там будуть практично нівельовані більш високими податками».

«Зарплати формуються попитом і пропозицією. Аутсорсери, зважаючи на зарплатні війни між собою, підняли зарплати для деяких сегментів до небес. 10 років тому всіх цікавило тільки «гроші зараз», тепер молоді кандидати хочуть мати і партнерство, і бонуси, прив'язані до їх результатів. Ми, як правило, прагнемо до цього ж», - Петро Бондаревський.

Читайте також: Українці створили мобільний додаток для скарг на хабарі та куріння

Денис Довгополий додав: «Зараз більшість компаній пропонують не зарплату, а компенсаційний пакет, який включає оплату праці і багато інших додаткових опцій: навчання, харчування, страхування, спортивна зала, комфортне робоче місце, гнучкий графік».

Сьогодні талановитими претендентами рухають далеко не матеріальні цінності: зарплати поступилися місцем великим можливостям і перспективам. Своєю експертною думкою про цінності сучасного IT-фахівця поділився Леонардо Ортега, керівник проекту програми Work in Estonia: «В даний час, влаштовуючись на роботу, разом з компанією-роботодавцем IT-фахівець вибирає і спосіб життя, і завдання, які йдуть в комплексі. І завдяки тому, що перетинати кордони сьогодні стало простіше, ніж будь-коли, він має можливість вибирати саме той спосіб життя, який йому підходить - не тільки в Україні, але і в Естонії, або інших країнах, яким є що запропонувати».

Умови: що потрібно для ефективної роботи IT-фахівця

Надивившись фільмів про заповітну Силіконову Долину, багато хто вже візуалізував собі «роботу мрії» - великий світлий офіс, безкоштовну каву з нескінченними плюшками, величезні Wi-Fi зали та вікна до підлоги. Що важливо для українських IT-фахівців?

«Атмосфера (робота з професіоналами свого рівня) і культура. Цікаві проекти, завдання з викликом, а також свобода творчості. Соціальний пакет - страхування, спортивні зали, корпоративні події - приблизно однакові у всіх серйозних компаніях, і в цілому, можна сміливо сказати, що Україна в плані ставлення до співробітника в IT-компанії ідентична Європі», - прокоментував Євген Веселов.

Читайте також: Українська команда потрапила в топ-10 на конкурсі NASA (фото, відео)

«'Плюшки' – це більше карго-культ, - додає Петро Бондаревський, - Головне, що шукає молодий претендент - це культура в компанії, цінності. Наявність «плюшок» або комфортного офісного простору є лише наслідком. Претендентів більше хвилює з ким і над чим вони будуть працювати, а не «чи є безкоштовна кава». Це дуже позитивна тенденція».

Схожу думку висловила Дарина Лещенко, Партнер і головний виконавчий директор SupportYourApp: «Набір 'плюшок' може доходити до абсурду, все залежить від фантазії і бюджету роботодавця. Молодих фахівців найбільше приваблює можливість професійного зростання, те, наскільки цікавий проект і атмосфера в команді. Матеріальна мотивація поступається місцем нематеріальній частині».

Junior-Senior: поява нових лейблів на українському IT-ринку

Сьогодні можна спостерігати стрімке зростання лейблів на IT-ринку України - яка причина явища використання зарубіжних ярликів для класифікації співробітників?

«Амбіційність людей помножена на активне зростання ринку, - вважає Євген Веселов, - Зараз вирости до Синіора може будь-хто (компанії вчать співробітників і всіляко допомагають), в той час як в інших сферах зайнятості немає таких можливостей. Інфляція грейдов шкодить не тільки самим компаніям, а й співробітникам, і ринку в цілому. Тому всі більш-менш серйозні компанії дуже скрупульозно підходять до оцінки рівня фахівців. Проте, потрібно визнати, що мотивований фахівець, який грамотно розпоряджається своїм часом і працює в правильній компанії, може вирости до Синіора за 4-5 років».

 «Наявність згаданих «титулів» - це не щось унікальне, що існує лише в Україні, - зазначає Олексій Григорчук, - Поділ однопрофільних спеціалістів в залежності від їх досвіду і кваліфікації існує і в інших країнах, в тому числі і на ринку США і Західної Європи, можливо, з використанням інших назв. В цьому немає нічого поганого. Потрібно правда зазначити, що з популяризацією Agile frameworks, таких як Scrum, Kanban і т.д., де в командах Junior .NET Developer, Middle Java Developer, QA Manager і Senior Android / iOS developer носять один титул Team Member, необхідність в інших «титулах» нівелюється».

Петро Бондаревський додав: «Джуніори-Синіори це вдала форма маркетингу ринку праці як для претендентів, так і для роботодавців. Це допомагає виправдовувати зарплати, рівень компетентності. Будь-яка система прагне до структури. І це досить непогана форма її прояву. Перенасичення ринку Джуніорів в останні роки призвело до зниження зарплат для цієї квазігруппи».

Що змушує українських IT-спеціалістів виїжджати за кордон?

Не дивлячись на перераховані вище хороші умови праці, досить високий рівень життя, в Україні все одно спостерігається великий відтік кадрів, особливо в сфері IT. Ми попросили провідних експертів галузі дати коментарі з приводу цього явища.

Олексій Григорчук розповів нам своє бачення питання про глобальний релокейт IT-фахівців в Україні: «Якщо Ви поставите це питання тим фахівцям, які вже виїхали і, можливо, повернулися, то напевно почуєте різні детальні відповіді. Але дуже часто називаються такі бажання:

• Отримувати більш висмоку заробітню плату та кращій соціальний пакет
• Жити у більш стабільній та розвиненій країні
• Побудувати довгострокову кар'єру

Звичайно, крім цих відповідей можуть бути і інші. Наприклад, в 2014-2015 рр. багато IT фахівців змінили своє місце проживання просто тому, що їх роботодавець диверсифікував ризики, у зв'язку з подіями в Криму і на Донбасі, і перебазував велику кількість співробітників в Польщу, Чехію та інші країни. Але основними факторами все ж залишаються перераховані вище».

«Зараз люди їдуть не за грошима, але за новими можливостями: цікаві проекти, робота мрії, досвід життя в іншому середовищі», - вважає Євген Веселов.

Денис Довгополий вважає, що основним фактором релокейта для українських IT-фахівців є ситуація в країні: «Українських інженерів-програмістів штовхає на релокейт війна в країні, нестабільне майбутнє, невисока якість життя, туманні перспективи для дітей, відсутність соціальних гарантій. Зазвичай, люди після релокейта в інші країни втрачають у відносному, а іноді і в абсолютному доході. Якщо ми говоримо про найталановитіших інженерів, то вони намагаються перебратися в регіони з високою конкуренцією, але і високим доходом (наприклад, багато хто прагне в Силіконову Долину, Лондон або Цюріх)».

Фахівці будь-яких областей завжди будуть прагнути розкрити свої професійні горизонти, і досвід роботи за кордоном дає для цього дуже хороші можливості. Однак, можливо більш стабільна ситуація в країні може зменшити масштаби відтоку кадрів.

Довідка про спікерів

Петро Бондаревський – СЕО Coppertino, софтверного старт-апа, розвиваючого додаток VOX для Apple. Управляючий партнер IIG Internet Investments Group – компанії-інвестора в сфері IT.

Олег Густол – Голова Глобального Росту в e-Residency, Enterprise Estonia – компанії, що вже 17 років сприяє діловій та регіональній політиці в Естонії та є одним із найбільших и региональной политике в Эстонии, являющейся одним из крупнейших установ в рамках національної системи підтримки підприємництва.

Денис Довгополий – керівник і керуючий партнер GrowthUP Group, співзасновник GrouthUP Accelerator - бізнес-акселератора, що спеціалізується на проектах в сфері IT. Український венчурний інвестор, займається розвитком і будівництвом бізнес-екосистеми.

Олексій Григорчук – Senior Project manager і Scrum Master, співзасновник декількох старт-ап проектів, Студент KSE MBA

Дар’я Лещенко – партнер і головний виконавчий директор SupportYourApp - української команди з підтримки аутсорсингу з досвідом в IT-сфері більше 5 років.

Євген Веселов – Delivery manager & associate partner в DataArt - міжнародної мережі компаній, які проектують, розробляють, модернізують та підтримують IT-рішення. 16 років у комерційному IT, власник ступеня MBA Edinburgh Business school, і сертифікатів PMP, CSM, CSPO.

Леонардо Ортега – керівник проекту програми Work in Estonia, яка займається пошуком талановитих претендентів з різних країн для старту своєї кар'єри в Естонії.

Мар'яна ТКАЧЕНКО