Медреформа Супрун стартувала. Законопроект пройшов перше читання

18909979_303

Верховна Рада розглянула проекти законів, які впроваджують медичну реформу в Україні.

Верховна Рада розглянула проекти законів, які впроваджують медичну реформу в Україні, пише УП.

«За» проект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (6327) з поправками голови Комітету соціальної політики Людмили Денисової та нардепа Андрія Шепка 227 народних депутатів проголосували лише з третього разу.

При цьому альтернативний проект «Про державні фінансові гарантії забезпечення населення необхідною медичною допомогою, лікарськими засобами та послугами системи громадського здоров'я» (6327-1), який підготував народний депутат, екс-міністр охорони здоров’я Олег Мусій, депутати не підтримали.

Доповідаючи із трибуни парламенту в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун процитувала жінку, яка втратила доньку, бо у реанімації не було потрібного обладнання, та днями у Facebook підтримала впровадження в країні медреформи флешмобом під хештегом #вимагаю_медреформу.

«Щодня в Україні вмирає 1600 людей. Система, яка мала б їх рятувати – не працює... Прийнявши ці законопроекти ми проголосимо незалежність від української медичної системи від радянської спадщини», – сказала вона.

В.о. міністра нагадала, що за роки незалежності було розроблено 21 законопроект про медичне страхування та змінилось понад 20 міністрів охорони здоров’я, а українців стало на 10 мільйонів менше.

«Ми можемо надалі шукати ідеальну модель, але руїна в нас зараз... Час говорити правду: в Україні немає безоплатної медицини. Ми даємо хабарі за все, навіть за пологи. Це все зміниться, ми перейдемо на нову систему», – пообіцяла Супрун.

Натомість Олег Мусій під час засідання розповів, що законопроекти, запропоновані командою МОЗ, не мають висновків антикорупційного комітету.

«Законопроект передбачає централізацію всіх коштів, 80-ти мільярдів, що унеможливить надання людям медичної допомоги. Сьогодні пані Супрун виступила із листом від пацієнтки, якій не надали допомоги. Завтра всі будуть писати їй такі листи. Забирати 80 мільярдів із без того жебрацької охорони здоров'я – верх цинізму, тому в альтернативному законопроекті вдалося на 80% зменшити корупційні ризики. Я пропоную відправити на суттєве доопрацювання цей законопроект», – сказав Мусій.

8 червня законопроекти щодо медреформи не підтримав Комітет охорони здоров'я.

Голова Комітету охорони здоров'я Ольга Богомолець назвала законопроекти «киданням пацієнтів під танки». За її словами, вони не потрапили до розгляду комітету.

«МОН і Кабмін за рік не спромоглися визначитися, що буде входити у базовий гарантований пакет медичної допомоги, скільки потрібно буде платити людям по співоплаті. Зараз ми даємо людям додаткові тарифи», – сказала Богомолець.

Комітет охорони здоров'я підготував власний пакет законопроектів щодо реформування галузі медицини, який презентуватимуть 9 червня.

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк пояснює, що «це ключові законопроекти, які запустять незворотні структурні зміни в системі охорони здоров’я».

Перед голосуванням законів було два етапи додаткової роботи над законопроектами – міжфракційна група за ініціативи БПП, де були внесені окремі пропозиції, а також розгляд законопроектів на Національній раді реформ, яку скликав президент Петро Порошенко, і який так само запропонував кілька поправок до законопроекту.

У МОЗі зазначають, що всі пропозиції були враховані.

«Пропозиції не змінюють модель реформи в цілому, – те, що ми називаємо фундаментом моделі, – але були окремі вимоги, які стосувались питання таймінгу реформи, нової інституції Національної служби здоров’я, як буде реалізована реформа у віддалених селах тощо», – пояснює Павло Ковтонюк.

За даними МОЗу, рішенням Нацради і депутатської робочої групи в законопроектах переглянули такі пункти:

  1. Запровадили надійний механізм для гарантування права на вільний вибір лікаря громадянам, що мають хронічні захворювання або проживають у сільській місцевості.

Проект закону доповнено нормою, що забороняє лікарям відмовляти пацієнтам у взятті на обслуговування, зокрема на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, віку пацієнта, його або її соціального статусу, матеріального становища, а також зареєстрованого місця проживання.

Також уточнили механізми забезпечення оплати за медичні послуги, що надаються іноземцям та особам без громадянства.

  1. Посилили процедуру затвердження складу та обсягу державного гарантованого пакету, збільшено роль парламенту в цьому процесі.

Статті законопроектів, що визначають державний гарантований пакет, було розширено шляхом наведення повного переліку всіх видів медичної допомоги, що входять у цей пакет.

Крім того, додатково зазначено, що деталізований опис відповідних послуг є невід’ємною частиною державного гарантованого пакету медичних послуг та лікарських засобів, і що цей опис подається Кабміном та затверджується Верховною Радою у складі проекту про Державний бюджет України як один із його додатків.

  1. Запропонували новий, сучасний механізм нагляду за якістю медичної допомоги.

Функцію розроблення стандартів медичної допомоги, проведення державної оцінки медичних технологій, а також акредитації закладів охорони здоров’я, починаючи з 2022 року, передається спеціально створеній для цієї мети державній некомерційній незалежній агенції.

Поняттю оцінки медичних технологій надане прозоре законодавче визначення.

  1. На посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів, було поширено дію закону «Про державну службу».

Крім того, для вибору та призначення голови цього органу було запропоновано максимально прозору процедуру з використанням моделі, що передбачена законодавством для конкурсного відбору та призначення Директора Національного антикорупційного бюро України у відповідному законі.

  1. Законопроекти узгодили з заходами, що здійснюються в рамках реформи децентралізації.

З цією метою їх було доповнено положеннями, що закріплюють право органів місцевого самоврядування фінансувати програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, місцеві програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет, а також місцеві програми громадського здоров’я.

Про ухвалення законопроектів, які зрушать з місця медичну реформу, схвально відгукнувся політолог Михайло Басараб. На своїй сторінці у Фейсбук він написав: «Задум медичної реформи, безумовно, прогресивний і проривний. Відповідь для критиків: усі проривні рішення болісні, зазвичай нестандартні і не завжди зрозумілі. Бо звичка – це друга натура. Ситуація ускладнюється совком у третині чи й половині голів українців. Олії у вогонь підливають галасливі популісти, які конкурують за голоси «радянських громадян» нинішньої України. Але навіть це не головна перепона для медичної реформи. Її можна здолати вольовими політичними рішеннями. Найбільшим випробуванням для реформи стане саботаж з боку лікарів, які й надалі зловживатимуть неофіційними поборами з пацієнтів. Недостатньо ухвалити закон і заснувати нові інституції, важливо проконтролювати обов’язкове виконання закону. І знову повертаємося до питання ефективної роботи правоохоронців і судочинства. Найкращий приклад: антикорупційна реформа. Нововведення і заснування нових інститутів самі по собі не гарантують успіху, якщо для реальних змін немає політичної волі еліт. Від них, власне, залежить застосування функції державного примусу для дотримання законодавства».

Читайте також: Шлях до нової української медицини: Уляна Супрун у Львові поділилась деталями та механізмом реформи (фото)

Нагадаємо, 6 червня по всій Україні стартувала акція «Година смерті», під час якої представники пацієнтських організацій та активісти вимагають від народних депутатів підтримати медичну реформу та проголосувати за відповідний пакет законопроектів.

Крім того, флешмоб стартував і у соцмережі Facebook. Під хештегом #вимагаю_медреформу українці публікують свої стосунки із вітчизняною системою охорони здоров’я – здебільшого про хабарництво, помилкові діагнози, халатність, жахливі лікарняні умови, банальне хамство. Щоправда, подекуди трапляються і вдячні пости.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: