дивись.info

Зміни до Закону «Про охорону культурної спадщини» розв’яжуть руки забудовникам, – Дацко

Зміни до Закону «Про охорону культурної спадщини» розв’яжуть руки забудовникам, – Дацко

25 травня депутати ВР підтримали законопроект про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Активісти і фахівці переконані – цей документ розв’яже руки забудовникам і за знищення пам’яток більше ніхто не нестиме відповідальності.

Ще 19 січня до Верховної Ради був внесений Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини»). Авторами законопроекту значаться Ірина Подоляк, Віктор Єленський, Микола Княжицький і Марія Матіос.

У законопроекті йдеться: «Пункт 5 частини першої статті 1 викласти у такій редакції: пам’ятка культурної спадщини (далі – пам’ятка) – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

Натомість: «У частині першій статті 13 слова «Із занесенням до Реєстру на об’єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам’ятки» виключити».

У пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, що основною метою прийняття законопроекту є збереження за об’єктами, які набули статусу пам’ятки до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», статусу пам’яток, шляхом уточнення визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини» в статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Однак ця депутатська ініціатива викликала сплеск спротиву і незадоволення, оскільки у Львові тільки 20 пам’яток  культурної спадщини національного значення занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, в області їх 39 та 51 пам’ятка місцевого значення, з них 16 у Львові. Водночас у Львові на сьогодні немає державного історико-архітектурного заповідника.

По коментар, що означає внесення цих змін у Закон  «Про охорону культурної спадщини» ІА Дивись.info  завернулася до доцента Львівської академії мистецтв, активістки Олесі Дацко.

Олеся Дацко

«Якщо таким чином буде змінено формулювання визначення об’єкта історико-культурної спадщини, то це означає, що тільки ті 37 об’єктів підлягають охороні, а всі інші – ні. Тому що з них знімається цей статус пам’ятки», – пояснила Олеся Дацко.

Вона зазначила, що у перехідних положеннях  Закону України «Про охорону культурної спадщини» зазначається, що пам’ятками є всі визнані, а не внесені у реєстр.

«Тобто якщо облрада визнала Ратушу пам’яткою, то вона є пам’яткою. А на сьогоднішній день Ратуша не внесена у реєстр. Виходить, що вона перестане бути пам’яткою  і її можна продати, роздерибанити. Крім того, якщо хтось знищує пам’ятку, то передусім не буде кримінальної відповідальності, тому що можна сказати: «А я звідки мав знати, що це пам’ятка?»

Експерт переконана, що закон стане у нагоді забудовникам.

«Цей закон чисто забудовний, він розв’яже руки забудовникам і вони зможуть дерибанити все, що є у Львові. І жодної відповідальності, навіть адміністративної не буде», – додала Олеся Дацко.

Проблеми, зрозуміло, зі вступом закону у дію будуть не лише у Львова, а й по усій Україні.

«Наприклад, курган за документами є, а де-факто його нема. Якщо його немає у Державному реєстрі, то його просто можна важкою технікою розрівняти і все. Якщо ми хочемо бути нормальною нацією, то будь-яка нація будується на підвалинах національної свідомості та національної історії. Колись Дмитро Табачник переписав підручник з історії, а теперішні державні мужі докладають всіх зусиль, щоб знищити пам’ятки і нашу ідентичність. Крім того, більшість пам’яток, які внесені до реєстру, – це єврейські пам’ятки, бо євреї дбають за свою спадщину. Українських пам’яток там майже нема. Тобто виходить, що можна все знищити, перебудувати, розграбувати і не нести за це жодної відповідальності», – зазначила пані Олеся.

Ще одна проблема – це відсутність заповідника.

«Заповідника в нас нема, він ліквідований, і ми це оскаржуємо у суді. Тож на ділі нікому захищати культурну спадщину. Органи, які б мали проводити перевірку, цього не роблять. Ми два роки не можемо  добитися перевірки дотримання пам’ятко-охоронного законодавства.  Зараз є відкриті кримінальні провадження по 15 об’єктах за порушення посадовими особами органів держархбудінспекції і департаменту містобудування пам’ятко-історичного законодавства, що призвело до знищення або пошкодження об’єктів історико-культурної спадщини. Тобто є відкрите таке кримінально провадження. Натомість якщо буде впроваджений у дію цей закон, то кримінальна відповідальність стане адміністративною», – наголосила Дацко.

На сьогоднішній день вже є правовий аналіз законопроекту і звернення до президента, щоб він наклав вето на законопроект.

«Вчора була зустріч у «Львівській політехніці», організована Володимиром Парубієм, батьком спікера парламенту. Проголосували звернутися до голови Верховної Ради, оскільки є проект постанови про скасування цього закону як такого, що не відповідає нормам Конституції», – резюмувала Олеся Дацко.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама

Реклама