дивись.info

Кінець АТО і мухи в голові Садового. Політичний огляд тижня

Кінець АТО і мухи в голові Садового. Політичний огляд тижня

Цього тижня в Україні анонсували переформатування АТО та зустріч Порошенко-Трамп. А от між мером Львова та Прем’єр-Міністром розгорілися справжні Фейсбук-баталії. Детальніше про все у традиційному політогляді від Дмитра Посипанка.

Всеросійський марш проти корупції

12 червня в багатьох містах Російської Федерації відбувся гучно анонсований всеросійський марш проти корупції. Куди збирався йти натовп невдоволених цим маршем ніхто так і не зрозумів. Чого хотіли добитись цим маршем його учасники теж залишилось загадкою. Але завершився він уже традиційно великим розгоном маленьких протестувальників. І допомагали розганяти цих марширувальників колишні українські беркутівці, яких ті ж марширувальники з помпою і почестями приймали після Революції Гідності. Це, мабуть, все, що я хотів написати про громадянське суспільство на Росії.

Читайте також: Без українців навіть мітинг розігнати не можуть, – соцмережі відреагували на появу в Москві екс-беркутівця

Кінець АТО. Що далі: воєнний стан чи реінтеграція Донбасу?

Цього тижня сталося те, у що особисто я не вірив. Міністерство закордонних справ України підтвердило, що Петро Порошенко та Дональд Трамп незабаром проведуть зустріч. Точну дату зустрічі МЗС не озвучило, але ніби йдеться про 20 червня.

За словами міністра Клімкіна, президенти мають намір обговорити виконання Кремлем Мінських угод, анексію Криму та права людей на півострові. Також буде порушено питання двостороннього співробітництва між державами, допомоги українським реформам та співпраці в сфері безпеки. МЗС очікує, що Порошенко і Трамп погодять формат участі США у перемовинах щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Принаймні такою є зараз офіційна інформація.

Слабо віриться в те, що Трамп і його адміністрація різко змінили своє ставлення до України і Президента Порошенка. Це скоріш за все виглядає на серйозну і масштабну підготовку американського президента до липневої зустрічі з Владіміром Путіним, де українське питання буде лише одним з аргументів під час вирішення більш глобальних для Трампа завдань. Але те, що Порошенко зустрінеться з Трампом раніше за Путіна, це, звичайно, черговий шанс, яким наша влада просто зобов’язана скористатись по повній.

Підготовка наших владоможців до цієї зустрічі почалась навіть раніше, ніж з’явилась сама інформація про неї. Почалось все із гучної заяви секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олександра Турчинова, яку він зробив в інтерв’ю виданню Інтерфакс, про намір завершити АТО і розпочати «новий формат захисту країни». На його думку, «військові дії на сході нашої країни тривають вже понад 3 роки і переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО … Прийшов час не просто визнати окупованими деякі регіони Донецької і Луганської областей, але чітко, на законодавчому рівні визначити засади державної політики щодо їх звільнення. Необхідна ефективна технологія захисту країни, а для цього законодавчо потрібно надати Президенту право застосовувати ЗСУ та інших військових формувань проти гібридної агресії з боку РФ».

Читайте також: В Україні є дитяча спокуса — добратися до влади і там збагатіти, — Павло Шеремета

Тільки от проблема в тому, що «новий формат захисту країни» різними політичними лідерами сприймається по-різному. Президент Порошенко вважає, що такий «новий формат» полягає в розробленні і прийнятті нового закону «Про реінтеграцію окупованих територій Донбасу». Що саме передбачатиме цей законопроект, наразі не знає ніхто. Від формату проведення АТО Президент наразі не готовий відмовитись. Можливо його думка зміниться після зустрічі з Трампом.

Але більш войовниче крило нашої влади, яке складається з представників «Народного фронту», реально розглядає можливість введення в Україні або певній її частини воєнного стану. Чому це вигідно саме фронтовикам, очевидно усім. Таким чином вони намагаються уникнути позачергових виборів, як до парламенту, так і гіпотетичних президентських. Партія, рівень підтримки якої є нижчим за рівень соціологічної похибки, будь-якими методами і засобами намагатиметься втриматись при владі. І це зрозуміло усім. Але останні кілька місяців показують, що Аваков, Турчинов і їхні менш впливові посіпаки готові на все, навіть на подальші територіальні втрати України, лиш би створити для себе сприятливе електоральне поле і зберегти свої впливи та фінансові потоки. Я ніколи не був прихильником Порошенка, але хочеться вірити, що його поміркована і твереза позиція візьме гору над нездоровими амбіціями його нинішніх так званих союзників.

Сміттєве спілкування

А Львів і далі живе своєю найбільшою проблемою. Сміттєва криза отримала новий виток розвитку. І сталося це зовсім не через те, що львів’яни розпочали флеш-моб з перекриттям доріг по цілому місту. Вимога у перекривальників одна – вивезти купи сміття, які у них вилежуються під будинками. Перекриття доріг – це звичайно злочин, з яким поліція має жорстко боротись, але наша міська влада спонукає і заохочує львів’ян до таких флеш-мобів. Адже сміття вивозиться лише там, де перекрили дорогу. Люди це вкурили і користаються такими акціями нашої влади.

Читайте також: Благодійність чи інвестиція: у Львові скандал через фінансування приватних шкіл та садочків

Але повернемось до того, що ж спричинило новий виток сміттєвої кризи. Спричинило його рішення міської комісії з надзвичайних ситуацій звернутись до Президента, РНБО, Уряду і парламенту з вимогою оголосити Львів зоною екологічного лиха. Звичайно, що в Києві в черговий раз посміялися з такої ініціативи нашого геніального мера і вирішили просто ігнорувати її.

Тоді у нашого бургомістра з’явилась чергова геніальна ідея – надрукувати «власним коштом» банер зі звинуваченнями Порошенка і Гройсмана у сміттєвій блокаді Львова. Та ще й двома мовами – українською і англійською. Трохи дивно, чому Садовий другою мовою обрав англійську. Можна було написати російською, щоб картинка одразу потрапила на НТВ, або польською – там теж чекають не дочекаються, коли ж наш ображений київською владою мер покличе сюди визволителів зі сходу чи заходу.

Не знаю, хто порадив цю бздуру Садовому, але мушу сказати одне: мухи у вас в голові не менші за тих, що ми бачимо тепер щоденно на смітниках. Але потрібно визнати, що цей банер спрацював і з Києва пішла реакція. Щоправда не така, на яку очікував Садовий.

Читайте також: ДАБІ проти виконкому ЛМР: як економіст, математик та технік Львів забудували

Прем’єр Гройсман реально взлився і під час засідання Кабміну так відповів, що я аж його заповажав. Ненадовго, але все таки заповажав. Врешті Садовому відповіли так, як він на це заслуговує. Жорстко, по суті, обґрунтовано і на «ти». Після такої відповіді, вже образився Садовий і видусив з себе короткий пост у Фейсбук про «елементарне хамство». Але і на цьому «комунікація» двох ображених не завершилась.

Володимир Гройсман не зрозумів, у чому полягало хамство у його попередній відповіді і тепер уже у Фейсбуку пояснив, що вивезення сміття – це компетенція міського голови, а не Прем’єр-міністра чи Президента. Садовий вирішив підняти рівень цього «чудового» діалогу і написав аж цілий блог на Українській правді зі своїми вимогами. З вимогами!!!

Наголошую на цьому. Мабуть, підлеглим Садового треба переконати його, як мінімум, пройти курс ефективної комунікації і ведення переговорів, а, як максимум, звозити його до психіатра, бо складається таке враження, що він обнюхався смороду львівського сміття. А тепер на хвильку собі уявіть, що ця людина, яка не може вирішити питання з вивезенням і утилізацією сміття, стала Президентом України – держави, яка перебуває у стані війни з Російською агресію. Цікаво, до кого б він апелював, зайнявши найвищий пост в державі? Він би теж банери на Банковій вивішував з текстом: «Путін увєді сваі войска!»? Та він би вже здав всю територію України і сидів би десь під Берліном і писав гнівні пости у Фейсбук, як його образили.

Читайте також: Нова «стратегія» військової освіти Полторака чи знищення Академії сухопутних військ у Львові?

Добре, що Садовому дали зрозуміти, що керувати мільйонним містом – не генделики відкривати і на фестивалях гуляти, це потрібно вирішувати серйозні і складні завдання. І перше ж завдання, яке перед ним постало, показало, що без допомоги з Києва і державного бюджету він не здатен нічого вирішити. І добре, що вся Україна це побачила до того, як він зібрався балотуватись в Президенти. Ось це і є рівень нашої львівської політики!

Дмитро ПОСИПАНКО,

Світ на порозі нової холодної війни. Політичний огляд тижняполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут.

Ілюстрація: Ігор ДАНИЛИХА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама