Партії, які називали децентралізацію «геноцидом села», зараз очолили цю реформу, - Юрій Ганущак (інтерв’ю)

IMG_3851

Однією з головних тем ІІ Форуму місцевого розвитку стала децентралізація. Польські експерти, що прибули на Форум зазначають, що ця реформа видається їм успішною і такою, що добре реалізовується.

Однією з головних тем ІІ Форуму місцевого розвитку стала децентралізація. Польські експерти, що прибули на Форум зазначають, що ця реформа видається їм успішною і такою, що добре реалізовується.

Натомість українські експерті кола побоюються, що постійні затягування з прийняттям важливих рішень щодо децентралізації, в результаті призведуть до гальмування реформи в цілому.

Про це та нагальні виклики говоримо із головою ГО «Інститут розвитку територій» Юрієм Ганущаком.

- Зараз на часі прийняття законодавчих змін щодо успішного продовження впровадження децентралізаційної реформи. Про які саме законопроекти йдеться?

Фактично, це продовження того, що вже почато: законопроект 6403 (Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", - ред.), який передбачає створення основного містобудівного документу громади «План території громади». Це дозволяє управляти землями в межах юрисдикції громади.

Законопроект 6466 (Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення, - ред.), який, фактично, завершує формування базового рівня. Це про можливість приєднання до міст обласного значення без виборів, а це зараз дуже актуально для Трускавця у першу чергу. Це законопроект 4773 (Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад), - ред.), про внесення змін до Бюджетного кодексу в частині тих громад, які визнані спроможними. Їм даються всі ті кошти і ті повноваження додаткові, як до міст обласного значення і тих громад, які створені повністю по перспективному плану. Бо є ті, що визнані спроможними, там ще шматочок лишається, який ще доточуються. І треба «добити», як кажуть, цю сферу.

ІІ Форум місцевого розвитку

Законопроект, який зареєстрований позавчора – 6636 (Проект Закону про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж, - ред.), це про реорганізацію районів, тобто, фактично, про об’єднання районів. Це ті законопроекти, які є найбільш важливими для того, щоб принаймні цю частину децентралізації, яка стосується адмінтерреформи, завершити.

Більше про Форум читайте тут.

- А чи вже є проекти глобальних законів, які завершать реформу?

Звичайно, готуються більш глобальні документи, це «Про засади адмінтерустрою», і сам закон «Про адмінтерустрій» - це перелік усіх тих одиниць, які мають бути в Україні. Тобто буде окремий закон, який дає перелік, і закон, який регулює, що ж робити. Але реально це має бути тоді, коли законодавець визначиться, що це є завершальний етап, коли це буде, я не знаю.

Обов’язково зараз треба запускати закон «Про порядок контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування». Чекаємо, коли органи місцевого самоврядування самі попросять про це. Тому що впорядкування системи контролю потрібне в першу чергу їм, адже тоді вони відчуватимуть, що захищені тим, що ніхто не може їх у чомусь звинуватити інакше, ніж відповідно норм закону. І цей порядок треба описати, бо зараз будь-хто кому не лінь може «наїхати», перевірити і зараз саме чекають, коли набереться кількість промахів для того, аби це була кримінальна відповідальність.

- Це якось стримує органи місцевого самоврядування?

Зараз реально свобода здається повною – роби, що хочеш. Але можуть бути промахи і в потрібний момент прокурор скаже «ти вже на три роки наробив собі». А цей законопроект вказує, що йде контроль за актами органів місцевого самоврядування з боку державних адміністрацій і у випадку порушень, дається тільки місяць з дня набрання чинності відповідного акту на те, щоб зупинити його дію з обов’язковою подачею до суду. Це, до речі, конституційна норма. А далі цей акт за означенням є легітимним, уже ніхто не може сказати, інакше як приватна особа (а це зовсім інші процедури).

[dyvys_blockqoute text="Зараз реально свобода здається повною – роби, що хочеш. Але можуть бути промахи і в потрібний момент прокурор скаже «ти вже на три роки наробив собі»" author="Юрій Ганущак"]

Тому цей законопроект потрібний, а далі – секторалка. Тобто, ціла купа речей, які стосуються секторальної децентралізації – зміни до бюджетного законодавства по системі вирівнювання, бо диспропорції достатньо великі. Це зміни до того ж бюджетного кодексу в частині регулювання Державного фонду регіонального розвитку. Для того, щоб ми могли отримати кошти від Євросоюзу, нам треба врегулювати систему управління ними так, як це має бути, так як є це у них. Є величезна потреба у тому, щоб запустити трирічне бюджетування, що непросто. Але це можна зробити. Це урядові речі.

Це зміни в системі розрахунку трансфертів по освіті, зараз надзвичайно велика боротьба йде за модель охорони здоров’я. Те, що пропонує МОЗ – це жорстко централізаційна модель, а ми пропонуємо децентралізаційну модель охорони здоров’я.

- Яким чином працює ця децентралізаційна модель?

Тут йдеться про фінансування охорони здоров’я. Той, хто фінансує, той є відповідальний, тобто або це Служба здоров’я (та, яку хоче зробити МОЗ), монстр на 80 мільярдів з однієї руки, або це працює децентралізаційно. Тобто, формально вона виглядає так, як зараз. Але первинка  і вторинка повинні отримати повний пакет регуляторних актів, які дозволяють вийти на баланси: баланси ресурсів, баланси послуг, баланси кадрів і баланси інфраструктурні.

ІІ Форум місцевого розвитку

І все залежить зараз виключно від МОЗ, він просто не дає ці нормативні документи: це табель з оснащення; мінімальні вимоги до закладів охорони здоров’я; це маршрут пацієнта, який показує, при яких випадках пацієнт відправляється від первинної ланки до вторинної, з вторинної до третинної; це норми навантаження на обладнання і персонал; це нормативи перебування на ліжкодню; норми щодо самих лікарень, про те, які у них потоки. Тобто, це цілий набір тих документів, які має зробити МОЗ і на підставі яких можна зробити те, що називається «вартість послуги» по споріднених групах пацієнтів. На жаль, вперто просувається ідея великого монстра.

Читайте також: Наголошую: маємо докласти всіх зусиль, щоб ввійти в літо з проголосованою медреформою, – Парубій (фото)

Я думаю, що місцеве самоврядування набагато легше може справитись із цим завданням, тому що досвід успіху показує, що ті речі, які віддаються органам місцевого самоврядування, вони якраз «вирулюють», а ті, які централізуються, отримують стовідсоткову корупцію і стовідсоткове після цього розчарування.

Ризики занадто високі, тобто ризики в будь-якій реформі, як правило, зменшуються, коли вони диверсифікуються.

ІІ Форум місцевого розвитку

- Польські колеги говорили, що дуже пильнують за українською децентралізаційною реформою і що вони задоволені її темпами та якістю. Чи Ви задоволені темпами впровадження реформи?

Воно йде трошечки повільніше, ніж хотілося би, але воно йде. Звичайно, в мене претензії до законодавчого органу. Він працює так, ніби у нас немає війни і немає реформ, тобто народ розхлябаний, на роботу не ходить і кожен думає, що може шантажувати всіх підряд. Наприклад, ключовий закон про приєднання «мурижився» у Верховній Раді 1 рік і 3 місяці з моменту подання, це неприпустимо довгий час. За цей час спотворили перспективні плани у минулому році, бо їх почали переробляти під факт об’єднання, а якби був цей закон, то це були би паралельні речі.

Тому мені прийшлося через депутатів зареєструвати два законопроекти змін до регламенту Верховної Ради, які покращують її роботу. І я дивуюся, чому 25 років ніхто ці зміни не запропонував, вони лежали на поверхні.

Друга позиція крім законодавців – це є все-таки спротив на місцях, або саботаж. Але ми це долаємо тим же самим законом про реорганізацію районів. Звичайно, є політичні речі, але зараз я починаю спостерігати, що навіть ті партії, які кричали, що це геноцид села, вже кажуть: «так, був геноцид, поки ми не очолили процес», тому я сподіваюся, що ця реформа до кінця каденції цього парламенту буде завершена.

- Власне, в цьому і питання, чи встигне реформа до наступних виборів

Мені б хотілось, щоб реформа закінчилась до початку виборчого процесу, який, як правило, починається за рік до самих виборів. Тому зараз, фактично, у нас лишилось зовсім мало часу, і все залежить від того, як буде працювати Верховна Рада, тому що нам конче треба деякі законодавчі акти прийняти вже на цій сесії, тому що люди чекають.

Спілкувалась Валерія ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: