Шкільний товариш і керівник капели «Дударик» розповів, яким був Василь Сліпак
Шкільний товариш, керівник Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик» Дмитро Кацал поділився спогадами про оперного співака та Героя України Василя Сліпака.
Під час прес-конференції 27 червня, Дмитро Кацал зазначив, що Василь Сліпак, його постать — це точка кристалізації суспільної уваги.
«Думаю, він був би не проти бути точкою. Не особою, на якій концентруються, а точкою зборки — є таке поняття в театральному середовищі. Він збирає до купи увагу нашого активного суспільства не для того, щоби зупинитися, а щоби активно крокувати, діяти в майбутньому, враховуючи попередні прорахунки», — пояснив Дмитро Кацал.
Також він зауважив, що мистецьке значення Василя Сліпака для України десь на рівні Соломії Крушельницької. І остаточно воно ще не досліджене.
«Зараз дискутують про те, чи мав би Василь бути на війні, враховуючи, що в стані війни держава першим ділом евакуює культуру, — каже керівник капели. —Він виховувався у чоловічому середовищі — капелі «Дударик», де Бог, правда, праця – основні константи. І для нього його мистецька складова була знівельована перед сутнісною. Тому він прийняв одноосібне рішення і пішов як доброволець. Хоча він до того готувався: брав уроки снайперської стрільби, займався, спецпідготовкою, рукопашним боєм… Ніхто про це не знав. Навіть його рідний брат. Людина прийняла певне рішення і його особистість трансформувалася».
Читайте також: Мистецтво зобов’язане бути соціально активним, — директор Львівської філармонії
Дмитро Кацал пригадує, що у молоді роки Василь Сліпак нагадував йому П’єро — він був інфантильним, тонкою особистістю з фантастичним відчуттям музики. А згодом перетворився на каменяра.
«З ніжного альтіно він перетворюється на неперевершеного баса, — пригадує керівник капели. — Ми його послухали уперше в якості баса у церкві Святої Трійці у Парижі. І дивилися на нього з посмішкою, коли він пробувався. Але Василь як дав! Відкривши свою, перепрошую, пащеку (у нього колосальна фізіологічна конструкція була), він пустив звук і ми одразу почули відбиття».
Подібна трансформація, каже Дмитро Кацал, відбулася з Василем Сліпаком і у фізіологічному плані. Якщо у 15-16 років його зріст був 1,80 з гачком, а вага 60 кілограм, то вже у 25-30 «він перетворився на велетня» зростом 1,97 метри і вагою 120 кілограм.
«І форма спілкування змінилася — стало незрозуміло, хто в хаті ґазда, — сміючись додає Дмитро Кацал. — Не знаю, де ця грань наступила. Спілкування в останні часи зводилося до коротких реплік. У дитинстві ми могли теревенити нескінченно, а останнім часом спілкувалися по кілька секунд, навіть не хвилин».
Також керівник капели пригадує, що Василя Сліпака не хотіли брати до консерваторії через його специфічний голос.
Нагадаємо, у Львові протягом 29 червня-1 липня пройде міжнародний музичний маратон пам’яті Василя Сліпака «W LIVE. Тихі дні любові і миру».
Василь Сліпак загинув 29 червня 2016 року, виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-шої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС). Смерть настала від ворожої кулі, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки.
Коментарі