дивись.info

Філософські роздуми та техніка «ризоми» у «Головах» Людмили Давиденко (фото)

Філософські роздуми та техніка «ризоми» у «Головах» Людмили Давиденко (фото)

У «Зеленій канапі» свою виставку «Голова» представила Людмила Давиденко.

За задумом художниці саме «голова» є містилищем наших раціональних і ірраціональних думок, саме в голові, а не у серці – художній метафорі, як відомо насправді зароджуються наші емоції та почуття. Мисткиня використовує унікальну техніку, яку називає «ризомою», що перегукується із біологічним та філософським терміном, як метафору тоненьких ниточок, що розростаються і перетворюються у лінійні і нелінійні зв’язки на фізичному і метафізичному рівні з нашим тілом, душею та космосом.

Унікальність цієї виставки у поєднанні живописних та керамічних творів, що виконані технікою переплетення, цієї самої «ризоми», що перенесена з одного виду мистецтва в інший. За освітою Людмила Давиденко керамістка, проте вже десь років не виставляла свої творчі роздуми у кераміці, керамічній скульптурі. Цікавими є не тільки роботи художниці, але й вона сама. У коротенькому інтерв’ю п. Людмила розкрила нам секрети народження техніки, перенесення її у скульптуру, а також своїм творчим кредо, з яким приступає до роботи.

 –  Розкажіть будь ласка про концепцію цієї виставки, чому така назва?

Поняття таке «Голова», досить монументальне, голова відповідає за щось, вона головна, наприклад, голова підприємства… А в мене «Голова» така дуже індивідуальна, зі своїми думками та переживаннями, які потім виявляються в емоціях та почуттях – це і радість, і біль, і смуток – все те, що всередині нас. В мене живописні «голови» з’явилися раніше, а до скульптури час прийшов саме зараз. Техніка, яка з’явилася на полотні, я просто її перенесла на кераміку. Тому «Голова», вона може бути якась дуже монументальна.

– Чи Вам ніхто не говорив, що Ви скоріше такі раціональні, бо звертаєтесь спочатку до «голови» – розуму, хоча, традиційно, художники більше емоційні, тому творять серцем?

Я не думаю, що тут більше раціонального. Кожна людина має дуже багато переживань у середині, і кожен по-своєму їх може проявити, хтось може гарно висловитися, хтось написати, а хтось намалювати чи зліпити.

– А як утворилася ця Ваша особлива техніка? Щось Вас надихнуло?

Скоріше, надихнули роздуми. Техніка у мене з’являлася поступово, значно раніше від кераміки. В мене живопис був дуже фактурним, потім, з’явилися ці переплетення, фактури стало менше, а більше якогось пошуку того світу, який сам по собі утворюється у кожній роботі.

І так з’явилася назва «Ризома» – це і техніка і філософія, біологічний термін, від початку до кінця переплетіння вони не лінійні, а розростаються в різні сторони. А вже від живописної техніки мені захотілося перейти у кераміку, саме до ліплення з тих ниток.

– А чого, власне, в кераміці Ви звертаєтеся до людських відчуттів?

Зараз такий час, що і вік у мене не дуже молодий, а ми ж, всерівно, перебуваємо в якихось думках та переживаннях, час зараз не дуже спокійний, вже кілька років живемо у постійній тривозі, але не хочеться кричати, а, скоріше, потихенько щось робити, щоб хтось прийшов, і міг побачити менше балаканини, а щоб подивився і задумався кожен, у тому числі я…. коли щось роблю, то роздумую над цим всім.

– У Вас досить лаконічний колорит, з чим це пов’язано?

Напевно, це від кераміки, бо я не живописець, а кераміст. Я до кольорів відношуся дуже обережно і тому, коли знаходиться якийсь такий колорит, який більше підходить, то я тоді бавлюся тими лініями.

– Чи коректно так питати, от що відбувалося тих десять років, коли ви не виставлялися, ви збирали творчі потуги?

Десять років я не займалася керамікою, так творчо, але я робила різні замовлення і ліпила. А живопис я виставляла зовсім недавно, пів року тому. А саму кераміку виставляла дійсно дуже давно.

– А що Вас спонукало повернутися до кераміки?

Я завжди любила ліпити, в мене до того дуже лежала, а тут просто хотілося оту техніку плетіння перенести на скульптуру, просто прагнула побачити як це буде виглядати, я задоволена як у мене це все вийшло, інакше б не виставляла ці роботи.

– За який період були створені ці роботи?

Це роботи останнього року, але фактично це за 2016/2017 рік.

– Все почалося з проекту «Ризома»?

Техніка з’явилася раніше, а до тієї назви я вже прийшла пізніше. Дуже раділа коли побачила цей малюнок з біології, а думала я спочатку, що це графічний рисунок, а насправді, просто показано як розростається кореневище, і це так графічно виглядало, саме тоді я подумала – так це ж мої роботи. Це назва не одного року проекту , його можна продовжувати, просто показувати з іншої сторони. В мене ще є образи тварин, є птахи, риби.

– Тобто, у Вас є зображення не тільки людські…

Ні, є і абстрактні речі, є тваринний світ і «Голови», тут ще є руки, я їх запропонувала, бо вони дуже цікаві із ними багато що можна розповісти.

– Чи маєте творчі плани?

Плани плануються, якщо хтось щось пропонує. А я до цього відношуся так: кожен день працюю, і не знаю куди воно мене приведе. Розумію, що може з’явитися інший формат, якийсь колір. Потрібно виставку везти за межі Львова, можливо за кордон. Інших грандіозних планів поки немає. А так, дай Бог здоров’я, і всі будемо працювати, особливо, потрібно працювати, коли цього потребують люди.

– Чи маєте творче кредо, з яким приступаєте до роботи?

За все потрібно дякувати, дякувати цьому дню, нашим дітям. Потрібно бути всім вдячною за все, що тобі трапляється, яке б воно не було. Тільки вдячність…..

Підготувала Мар’яна МАКСИМІВ

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама