Коли Україна потрапить до НАТО і чи потрапить взагалі, – думки експертів

Відтак, де-юре курс України на вступ до НАТО чітко визначений як один з ключових чинників державної політики України і залишається лише зайнятися досягненням критеріїв членства. Однак де-факто навіть досягнення цих критеріїв не гарантує Україні членство у «натівській сім'ї» у найближчій перспективі.

Детальніше про перспективи членства в Альянсі, та чи потрібні наразі Україні натівські амбіції, ІА Дивись.info поцікавились у експертів.

На думку професора кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету, історика Ігора Тодорова, досягнення якихось стандартів не веде до конкретних юридичних рішень.

«За Януковича, як ми знаємо, з'явилася так звана позаблоковість. Хоча в 2014 році позаблоковість була знята, проте не було артикульовано повернення до Євроатлантичної інтеграції. Тривалий час у нас була така стала формула, як досягнення стандартів НАТО. Зокрема ми досягли стандартів щодо для отримання безвізу минулого року, а отримали лише через півроку», – аргументував свою позицію Ігор Тодором.

Професор наголошує на важливості того, аби НАТО бачив бажання України приєднатися до Альянсу, політичну волю з нашого боку:

«Я вважаю, що дуже важливо, що наша держава на національному рівні це закріпила. І наступним кроком мало б бути отримання плану дій щодо членства. Така заявка була подана у 2008 році, але за Януковича вона була відкликана. Я розумію, що у НАТО немає консенсусу щодо членства, але Альянс має бачити бажання України приєднатися до НАТО, політичну волю з нашого боку. Лише за цієї умови взагалі можливий розгляд нашого питання. Адже якщо Україна не визначилася, то про що мова взагалі. Членство в Альянсі безумовно не є на порядку денному саме сьогодні, але без цих кроків спрямованих на досягнення членства передусім на національному рівні не можна казати про Євроатлантичну перспективу. Без цього кроку ми не можемо просуватися у той бік».

[dyvys_blockqoute text="Питання вступу України в НАТО з початку 1990-тих років було не скільки політичною, як морально-етичною гарантією від російської експансії. Я певен, що Росія з обережністю ставиться до НАТО, тому відмова у надання ПДЧ у 2008 році призвела спочатку до російської агресії у Грузії, а потім і в Україні" author="Ігор Тодоров"]

«Росія відчуває себе безкарною, коли немає підтримки жертв агресії, а підтримка може бути лише у разі членства, тому це дуже важливий і запізнілий крок, але це треба робити, аби ми в перспективі мали надію на перемогу над агресором», – резюмує політолог.

Читайте також:Триває збір підписів під петицією проти знищення Нацакадемії сухопутних військ

Наголошує на тому, що питання членства варто було піднімати вже давно і кандидат політичних наук Олексій Полтораков. Він запевняє, що Україна спізнилася невідомо на скільки років. Гостро піднімати це питання варто було ще тоді, коли був конфлікт навколо острову Тузла, коли Росія проявила свої імперські амбіції і були заяви Лужкова.

Читайте також: Що дасть Україні «тепла» зустріч Порошенка з Макроном

 «З однієї сторони НАТО усвідомлює, що Україна повинна бути членом, утім, навіть усвідомлюючи те, що Росія загрожує не лише Україні, а й Польщі, Прибалтиці, навряд чи НАТО у найближчий час робитиме конкретні кроки на зближення України. Так, Альянс надаватиме технічну допомогу, але Альянс не готовий взяти на себе вантаж проблем.

Немає на найближчу перспективу ніякого консенсусу і є досить серйозне побоювання, що це сприятиме серйозній ескалації конфлікту з Росією. Помилка НАТО була у тому, що на Бухарестському саміті у 2008 році ні Україні, ні Грузії не було запропоновано конкретного плану дій щодо участі цих країн у НАТО. Утім, питання щодо того, що ці країни у перспективі стануть членами, роздратувало Росію», – сказав Олексій Полтораков.

Нагадаємо, сьогодні Президент України підписав закон, який визначає членство в НАТО як один з пріоритетів національних інтересів держави. Про це повідомляється на сторінці Петра Порошенка у Фейсбук.

«Відтепер курс України на вступ до НАТО чітко визначений як один з ключових чинників державної політики України. Підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України», який одним з пріоритетів національних інтересів держави визначає членство в Альянсі. Попереду – активна робота з реформування безпекового та оборонних секторів, що дозволить нам досягнути критеріїв членства», – йдеться у повідомленні.

Олександра Багач