Без прав: чи зможуть переселенці та трудові мігранти голосувати на місцевих виборах (опитування)

6d7e9fa9752a4c711a0b715b0538d77d
Фото: Слово і Діло

Сьогодні місцеві громади активно обговорюють законопроект №6240, який передбачає надання права голосувати на місцевих виборах переселенцям, трудовим мігрантам та іншим мобільним групах всередині країни. Наразі їх нараховується понад 1,6 мільйона. ІА Дивись.info розбиралася, у чому суть законопроекту та які є зауваження до нього.

Сьогодні місцеві громади активно обговорюють законопроект №6240, який передбачає надання права голосувати на місцевих виборах переселенцям, трудовим мігрантам та іншим мобільним групах всередині країни. Наразі лише переселенців нараховується понад 1,6 мільйона. ІА Дивись.info розбиралася, у чому суть законопроекту та які є зауваження до нього.

Без права голосу з 2015

За даними Мінсоцполітики, станом на 6 березня 2017 року в Україні зареєстровано майже 1 млн. 623 тис. вимушених переселенців. Тобто майже 4% українських виборців залишаються без права голосу. Спроби змінити цю ситуацію були ще у 2015 році. Тоді, напередодні місцевих виборів, до Верховної Ради занесли одразу три законопроекти, які за словами авторів, мали врегулювати питання надання права голосу ВПО.

[gravityform id="32" title="false" description="false"]

Законопроект 2501а (авторами якого є колишній член Партії Регіонів, співголова депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутиннік та ще один колишній регіонал, член депутатської групи «Відродження» Віктор Бондар) передбачав, що ВПО зможуть голосувати шляхом тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Натомість законопроекти 2501а-1 (запропонований Сергієм Тарутою, Оксаною Юринець, Єгором Фірсовим та ще групою депутатів) та 2501а-2 (авторка — колишня регіоналка, член фракції «Опозиційного блоку» Юлія Льовочкіна) пропонували змінювати виборчу адресу. У першому варіанті — це заявний принцип, згідно з яким особа, яка хотіла голосувати, мала написати відповідну заяву. У другому — автоматичний принцип набуття ВПО нової виборчої адреси. Так, територіальний підрозділ Державної міграційної служби мав подати до Реєстру виборців відомості про реєстрацію місця проживання ВПО.

Порівняння трьох законопроектів. Джерело: Захід.нет

Тоді з критикою всіх трьох законопроектів виступив Комітет виборців України, який заявив, що вони порушують ст. 24 Конституції, яка передбачає рівність прав громадян, створюючи для внутрішньо переміщених осіб особливі правила визначення належності до територіальної громади, і не даючи таких можливостей іншим громадянам України.

«Законопроекти не пропонують механізмів визначення належності до територіальної громади за фактичним місцем проживання іншим громадянам, у тому числі тим, які на даний момент взагалі позбавлені права голосу на місцевих виборах, — зазначили у прес-службі КВУ. — Для них залишається правило про належність до територіальної громади за реєстрацією місця проживання. Тобто пропонується створити певні винятки для внутрішньо переміщених осіб, хоча такі привілеї прямо заборонені статтею 24 Конституції України. З погляду рівності прав громадян не зрозуміло, чому можна дозволити внутрішньо переміщеній особі належати до територіальної громади за місцем фактичного проживання (і, відповідно, голосувати), але продовжувати забороняти це іншому громадянину України, який не має реєстрації місця проживання, хоча він також фактично проживає у відповідній територіальній громаді і навіть може надати певні документи на підтвердження цього».

Зрештою, жоден із цих законопроектів так і не потрапив у сесійну залу. Профільний комітет не підготував їх до розгляду, посилаючись на складнощі при внесенні змін до законодавства та обмежений час до дня голосування.

Закривати очі на проблему все важче

Позбавлення внутрішньо переміщених осіб права голосу дискримінує їх, як у частині забезпечення рівності прав і свобод, так і рівності можливостей. Крім того, це свідчить про непряму дискримінацію за ознаками місця проживання та належності до ВПО і суперечить стандартам міжнародного права, Конституції, законам України, а також зобов’язанням України щодо забезпечення сталої інтеграції ВПО за місцем переміщення. Такої думки дотримується аналітик громадського холдингу «Група впливу» Роман Кисленко.

Експерт зауважує, що попри розповсюджену думку, що переселенцям ніщо не заважає офіційно змінити місце реєстрації (тобто — прописатися у тому місці, де вони реально проживають сьогодні), зробити це можуть далеко не всі з декількох причин.

Аналітик громадського холдингу «Група впливу» Роман Кисленко. Фото: Прес-клуб Львів

«Ми проводили дослідження, збирали фокус-групи з переселенців і виявили, що є чотири причини, з яких ВПО не отримують нове місце реєстрації або не відмовляються від попереднього», — каже Роман Кисленко.

Перша причина, за його словами, це втрата майна на залишених територіях.

«Люди думають: якщо у них є прописка у певному помешканні, вони мають право на дане майно і щоби його не втратити, не відмовляються від прописки», — пояснює Роман Кисленко.

Друга причина — ментальний зв’язок з покинутою територією. Третя — складнощі при перетині лінії розмежування.

«У багатьох переселенців залишилися родичі або друзі на окупованих територіях. І якщо у них не буде тамтешньої прописки, це ускладнить перетин лінії розмежування», — зауважує аналітик.

Остання причина, каже Роман Кисленко, найвагоміша — відсутність можливості придбати власне житло, аби отримати офіційне місце реєстрації.

У пошуках вирішення

Вже зараз у шістьох містах України тривають дискусійні зустрічі, на яких обговорюють законопроект №6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Його підготували експерти ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА», ГО «Громадський холдинг «Група Впливу», Міжнародна фундація виборчих систем (IFES), народні депутати України, із залученням представників громадських організацій «Донбасс SOS», Центр інформації про права людини, «Крим SOS» та ін. У Верховній Раді законопроект зареєстрували 27 березня 2017 року. Сьогодні його підтримали 24 народні депутати. Законопроект вже отримав позитивну оцінку від Головного науково-експертного управління.

«Цей законопроект захищає права не тільки переселенців, а й трудових мігрантів, які зареєстровані в одному місці, але довгий час проживають і працюють в іншому. Також він надасть право голосу людям, які доглядають за родичами похилого віку, за неповносправними особами тощо», — каже радниця з юридичних питань Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Коцюруба.

Радниця з юридичних питань Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Коцюруба. Фото: Прес-клуб Львів

Законопроект №6240 пропонує членство у територіальній громаді прив’язати до виборчої адреси. Змінити цю адресу людина може, звернувшись в органи ведення Державного реєстру виборців за новим місцем проживання найпізніше — за п’ять днів від початку виборчого процесу або референдуму. Фактично така виборча адреса не може змінюватися частіше, ніж раз на півроку.

До заяви про зміну виборчої адреси людина має надати один з наступних документів:

  • Договір оренди житла
  • Довідку про взяття на облік ВПО
  • Документ, який засвідчує догляд за особою
  • Документ, що засвідчує підприємницьку діяльність на цій територіальній громаді
  • Документ, що підтверджує право власності на житло
  • Документ, що засвідчує шлюб або родинні відносини з людиною.

«Процедура не дуже складна, тому що ми розуміємо: і без того не так багато людей ходять на вибори», —додає Надія Пашкова, старша координаторка проекту «IFES Україна».

Погляд зі сторони

Начальник відділу адміністрування державного реєстру виборців ЛОДА Федір Алєйніков каже, що вже ознайомився із законопроектом і вважає його прийнятним. При цьому, зауважує він, документ не без зауважень.

Начальник відділу адміністрування державного реєстру виборців ЛОДА Федір Алєйніков. Фото: Вголос

«Ми бачимо, що майже півтора мільйони людей у нас залишаються поза виборчим процесом. Звичайно, якимось чином реалізувати виборче право їм необхідно. Цей законопроект дає необмежені можливості для таких осіб. Прецедент щодо того, щоби виборець міг проголовувати за місцем свого догляду за потребуючою людиною мені здається надзвичайно гуманним і це потрібно робити. Чи достатньо запобіжників, які є у цьому законопроекті, величезне питання», — зазначає фахівець.

Найбільше Федора Алєйнікова схвилювало те, що для підтвердження місця проживання буде достатньо довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а також те, що, наприклад, тимчасовий догляд за потребуючою людиною може тривати більше ніж півроку. Відтак, за його словами, таких людей все одно обмежують у виборчому праві.

«Щодо технічної можливості самого реєстру здійснити такі зміни для конкретного виборця, жодних проблем немає, — зазначає Федір Алєйніков. — Тому що державний реєстр працює з виборцем як особою – кожний виборець у нас прив’язаний до відповідної виборчої дільниці. Технічно неможливо включити одного виборця у два різних списка на двох різних дільницях».

Не подобається ідентифікація за довідкою і радниці Міністерства соціальної політики з питань ВПО у Львівській області Оксані Яковець. За її словами, проблема може виникнути у тому випадку, якщо довідку скасують, адже після цього її можна відновити не раніше ніж за два місяці.

«Довідка безтермінова, але якщо ви отримуєте певні пільги або виплати від держави згідно зі статусом ВПО, ви повинні підтверджувати своє фактичне місце проживання упродовж півроку двічі. І якщо цього не стається, довідку скасовують. Тому і може виникнути проблема», — пояснює Оксана Яковець.

Натомість експерт громадської організації «Інституту політичних технологій» Андрій Дуткевич переконаний, що цей законопроект відкриє можливість до великих фальсифікацій на виборах.

«Якщо ця проблема не актуальна для Західної і Центральної України, то вона абсолютно актуально для Східної України, для Дніпропетровської, Харківської областей, де є величезні компактні місця проживання ВПО», — каже експерт.

Підтримує його і член Львівської міської виборчої комісії Богдан Хапко. Він переконаний, що варто приділити більше уваги процедурним запобіжникам, аби не було масових фальсифікацій.

Член Львівської міської виборчої комісії Богдан Хапко. Фото: Прес-клуб Львів

«У селах, наближених до Львова, ціна голосу є дуже високою. Тому кандидати в сільські голови, міські голови не гребували ні чим. У нас були випадки, коли у будинку, де вже 15 років ніхто не живе, прописали 60 осіб. Перед виборами. Уявіть, скільки договорів оренди на цей будинок можна написати, якщо це потрібно. І не тільки. Цей законопроект відкриє дуже багато зловживань особливо в малих громадах, де для того, щоби стати депутатом чи сільським головою, достатньо набрати 200 чи 300 голосів», — пояснює Богдан Хапко.

У свою чергу, Ольга Коцюруба каже, що ці зловживання можливі і сьогодні, однак вони неможливі без централізованої змови.

«Різниця хіба у тому, що нині ці зловживання здійснюються у паспортному столі, а у випадку, якщо приймуть законопроект, це буде представник Державного реєстру виборців. Тут питання до правоохоронних органів. Якщо буде прийнятий цей закон, то потрібно внести зміни до кримінального кодексу із роз’ясненням деяких питань, але навіть чинний кримінальний кодекс дозволяє з цим боротися», — додає радниця з юридичних питань Громадянської мережі «ОПОРА».

А от Валерій Шашко, член обласної територіальної виборчої комісії, висловлює побоювання з приводу того, що кандидати будуть маніпулювати тими особами, які зареєстровані як переселенці, але по факту проживають на окупованій території. Так, їх голоси можуть банально купувати, якщо такі особи погодяться поїхати на територію, підконтрольну Україні, та написати заяву на зміну виборчої адреси.

Роман Кисленко ж певен, що певним запобіжником цього є якраз заявний принцип зміни виборчої адреси.

«ВПО не автоматично включається до певного реєстру. Особа сама повинна написати заяву. І якщо казати про тих, хто їде отримувати пенсію, вони не будуть цим займатися, тому що їм треба відстояти великі черги і вже є випадки, коли люди помирають у цих чергах. Тим більше ті, хто перетинав лінію розмежування, розуміють, наскільки це важко», — зауважує аналітик громадського холдингу.

А Надія Пашкова каже, що тут не обійтися без налагодженої системи роботи саме поліції.

«Якщо будуть такі великі міграції зміни виборчої адреси, вони будуть помітні. Коли у день виборів будуть їхати автобуси, це теж не буде непомітним. Тому у нас надія на хорошу роботу карних органів», — каже експертка.

На якій стадії все сьогодні

Наразі, за словами Надії Пашкової, законопроект №6240 отримав перший висновок у науково-експертному комітеті. Також комітет з прав людини дав йому позитивну оцінку. Далі ж законопроект мають розглянути у профільному комітеті та рекомендувати його до першого читання до Верховної Ради.

Надія Пашкова, старша координаторка проекту «IFES Україна». Фото: Прес-клуб Львів

Старша координаторка проекту «IFES Україна» зауважує, що сьогодні немає великої підтримки законопроекту серед депутатів. Вона пов’язує це з тим, що народним обранцям просто не вигідно надавати переселенцям право голосу, адже тоді електоральна карта кардинально зміниться.

«Вони звикли працювати з одним регіоном, вони приблизно знають відсоток людей, які їх підтримують і тут повністю змінюється картина. Відтак, їм потрібно працювати з електоратом внутрішньо переміщених осіб», — каже Надія Пашкова.

Крім того, експертка вважає, що питання ВПО не вирішуються саме тому, що обранці не розглядають цих людей, як електорат, вони не зацікавлені у вирішенні їх проблем.

«Ми намагаємося пояснити, що ця електоральна картина, яка була раніше, змінилася, і, скоріше за все, вона змінилася назавжди. Не можна ігнорувати цю частину суспільства, тому що чим більше їх ігноруватимуть, тим більшою буде маргіналізація цих людей і меншою — інтеграція у ті місця, де вони фактично проживають достатньо довгий період», — вважає координаторка проекту.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: