Рік без Павла Шеремета: 10 цитат журналіста

ІА Дивись.info вирішила зібрати відомі цитати журналіста і патріота України.

Про Лукашенка і Білорусь

«Лукашенко – єдиний, хто отримує задоволення і прибуток від російсько-української війни, тому що він був останній диктатор Європи, а став, як мінімум, передостаннім».

«Я написав книжку «Випадковий президент» про Лукашенка. У Вітебську було конфісковано дев'ять тисяч примірників. Вони хотіли порушити кримінальну справу, але потім від цієї ідеї відмовилися. Багато товаришів, друзі і знайомі бояться зі мною в Мінську спілкуватися, думають, що щодо них будуть якісь репресії. Тому я намагаюся з ними в Мінську не зустрічатися, щоб не підставляти цих людей. Але сам я не озираюся, тому що якщо озиратися, то просто збожеволієш. І я вірю, що з тим, хто нічого не боїться, з тим нічого і не відбувається».

Про російську політику

«Я вважаю анексію Криму і підтримку сепаратистів на сході України кривавою авантюрою, фатальною помилкою російської політики, яка приведе країну до катастрофи, якщо не зупинитися прямо зараз... Нам постійно втовкмачують, що, захопивши Крим і підтримуючи бойовиків на Донбасі, ми тим самим стримуємо НАТО і не даємо їм будувати нові військові бази. За іронією долі, саме через агресивні дії Росії ці нові бази НАТО тепер і побудують».

«Нинішня Росія повторює шлях Німеччини 30-их років, тут алюзії у мене повні, а нюанси вже не мають ніякого значення. Ми втягуємося в часи мракобісся і жаху. Виходу практично немає. Поки країна не перебіситься, не вип'є цю чашу жаху і крові до дна, – нічого зробити буде неможливо...»

Про себе і роботу

«Мені моя робота дуже подобається. Я щасливий. Я б міг стати банкіром – закінчив дуже блатний факультет міжнародних економічних відносин, перший набір в незалежній Білорусі... Всі мої одногрупники – хто олігарх, хто міністр, хто посол, когось, щоправда, посадили в тюрму... Я думаю, що якби мене не застрелили в кримінальних розбірках 1990-их, то я сам би застрелився від цієї рутини і нудьги. Я жодного дня не пошкодував, що не став банкіром, хоча мені всі говорили, коли я пішов з банку на телебачення, що я божевільний».

Про мову

«Я сам був адептом ідеї, що не треба нав'язувати людям мову і посміювався над упертістю тих, хто продовжував говорити білоруською. Я підозрював їх у нещирості і навіть кон'юнктурність. Я і зараз стверджую, що справжніми патріотами Білорусі можуть бути і люди, які не говорять по-білоруськи, як захищають Україну російськомовні солдати. Однак сьогодні мені соромно за ті думки. Життя в Україні змінило моє ставлення до рідної мови. Я дедалі частіше переходжу на українську, нехай вона і звучить у мене кострубато, але я живу в україномовному середовищі. Спочатку ви говорите українською через повагу до тих людей, хто поруч з вами. Потім це стає чимось природним».

Про Кличка

«Віталій Кличко справляє враження гарної, совісної людини. Великий спортсмен, він хоче стати великим політиком. Щоправда, часто потрапляє в погані політичні компанії, наприклад, як в історії з олігархом Фірташем».

Про Порошенка

«Петро Порошенко за останні пару місяців продемонстрував, що контролює ситуацію в Україні. Схоже, йому навіть подобається бути сильним і концентрувати всю владу в своїх руках. Тільки це відчуття крутої сили може виявитися ілюзією».

Про Путіна

«Я багато разів ловив себе на думці, що правління Володимира Путіна дуже сильно нагадує правління Миколи Першого. Якщо історія і розвивається за спіралілю або колами, то кола царя Миколи і Путіна накладаються один на одного – тут і страх перед революціями, і Крим, і боротьба з інакомисленням. І злиття з церквою».

Про Україну

«Два роки минуло після Майдану, і зараз йде тиха, але підла війна проти незалежних журналістів, тому що нові господарі життя також нетерпимі до правди, як і минулі. Ну а ми просто продовжуємо робити свою роботу. Я щасливий, що доля привела мене до Києва. Україна – це проект свободи. Я вдячний долі, що вона дала мені можливість жити в Україні в цей час, дуже важкий і фантастично цікавий час».