дивись.info

Чи може художнє ткацтво бути сучасним. Інтерв’ю з Зеновією Шульгою (фото)

Чи може художнє ткацтво бути сучасним. Інтерв’ю з Зеновією Шульгою (фото)

У Національному музеї у Львові з виставки «Традиція-Інтепретація-Трансформація» стартував ХХ Міжнародний пленер художнього текстилю.

Особлива філософія укладання нитки до нитки, їх переплетення, вкладання певного сакрального змісту, етно-символів творить таке поняття як художній текстиль. Саме по собі явище художнього ткацтва передбачає не механізований, а повністю творчий, мистецький та рукотворний процес.

Про важливість відродження традиційних і формування нових технік, знань та професійних навичок, залучення до цього процесу зрілих майстрів та молодих авторів,  про цікаві особливості художнього текстилю, і інтерв’ю для Дивись.info розповіла ініціаторка та ідейна натхненниця пленеру, доцент кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв Зеновія Шульга.

– Розкажіть про цю виставку, чому такий формат, чиї твори тут представлені?

Це фактично виставка-репліка, виставка-оголошення ХХ Міжнародного пленеру текстилю, який цього року має назву «Етнокультура – реалії сьогодення». І, саме вона дає відповідь, що фолькмода може бути сучасною, пасувати до сьогодення, її можна носити на щодень, вона може бути окрасою інтер’єру.

Разом з тим, костюм у цьому контексті, є не тільки такий, що носиться, а й такий, що відображає певну ідеологію, наприклад, замилування українцями народною культурою, якимись такими поетичними речами.

Представлено роботи п’яти художників: Галина Забашта, Наталка Дяченко-Забашта, обидві є доцентами кафедри «Текстилю і моделювання» Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва ім. М. Бойчука. Також тут є і моя робота, я професор кафедри  «Художнього текстилю» Львівської національної академії мистецтв. Окрім того, тут представлено роботи двох «коломиян» – Оксани Литвин та Ярослава Сахра, що виховані на національних засадах Гуцульського краю.

Зокрема, мама Ярослава була зберігачем фондів  Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського в Коломиї, тато відомий художник Тетро Сахро і їхня творчість поставлена на національний грунт. Тому виставка є візитівкою цих пленерів, до нас приїхали художники з Польщі, Росії, Молдавії, Швейцарії, України.

– А коли стартує вже сам Пленер?

Після відкриття виставки, ми одразу відбуваємо на Івано-Франківщину, де він і буде відбуватися.

– Розкажіть про основні його локації та програму

Він буде відбуватися у трьох місцях: в Дорі – майстер-класи, у Коломиї – наукова конференція, потім їдемо в с. Яворів, там будемо ткати на основі ліжникової тканини та фарбувати рослинними барвниками, «звалювати» та використовувати інші модерні технології, вже в Яремче буде виставка учасників пленеру.

– Скільки самих учасників?

Тридцять п’ять в Дорі і тридцять вісім в Яворові.

– А де раніше відбувалися пленери?

Вони відбувалися в різних місцях, в основному  в Глинянах, все почалося саме звідти. Були на с.Світязі, в с.Кривці, в с.Дорі, в м.Яремче, м.Коломиї, м.Івано-Франківську.

– Цікаво, а де ж ви берете матеріали, верстати, це все є на місці?

Ми звичайно все орендуємо, закупляємо, шукаємо на місцях. Сам пленер відбувається за кошти учасників. Єдине сприяння, партнерство – це від Національного музею у Львові, завдяки Ігорю Кожану та Оксані Білій ми маємо можливість виставлятися у найпрестижніших залах України. Так само, ще за життя Б.Г. Возницького, він дав нам зали Галереї, завжди був з нами і дуже нас підтримував. Часом, можливість представити свою творчість дає Музей етнографії та художнього промислу. Ще мушу згадати добрим словом Ніну Саєнко, яка була не тільки учасницею пленерів, але як керівник галереї «Аліпій» та куратор виставок палацу мистецтв «Український дім», де ми, фактично, що два роки робили виставки.

– А серед учасників є молоді художники?

Так звичайно. Ідеологія пленеру від початку була такою, що ми заохочували учасників брати з собою дітей. І це творило певне середовище, в яке дитина одразу потрапляла і могла цю справу в майбутньому продовжувати. Дуже багато дітей стали митцями. Одна з перших учасниць з Молдови, мисткиня українського походження Ірина Шух із своїм чоловіком Василем Іванчуком привезли донечку Ольгу Іванчук, а тепер вона у Молдові відома художниця, закінчила Львівську національну академію мистецтв.

Таких прикладів є дуже багато, от  сини Наталії Дяченко-Забашти також майбутні художники. Тому пленер заохочує професійних митців, мистецтвознавців, студентів, обдаровану молодь – і ця гримуча суміш приносить прекрасні результати. Їдуть мої студенти, випускники кафедри, мої дипломники, митці з різних міст з Києва, Львова з Польщі.

– Скільки буде тривати пленер?

З 28 липня по 3 серпня сам пленер, з 3 по 9 серпня – в Яворові творча лабораторія, абсолютно практична.

– На скільки ткацтво є сучасним і актуалізованим видом мистецтва?

Власне, у виставці прагнемо дати на це відповідь. От, наприклад, я зробила до костюму плахту, так як її ткали колись, просто надала їй іншої форми.

– Чи є якісь сучасні техніки, які дуже популярні саме зараз?

Серед таких технік модними в свій час були «звалювання», «склеювання», «стібнування», техніка «лонг стіч», ми все це показуємо і зараз. Цього року буде цікавинка на пленері, раніше ми цього не робили, а саме ручний розпис тканини. Ми беремо з собою провідну мисткиню Олену Зальоток, мама якої є патріархом нашої кафедри, яка колись працювала на Київському шовковому комбінаті, і ці техніки знає досконало. Чи, наприклад, Анна- Марія із Швейцарії буде показувати техніку «шіборі» (складена і прошита тканина), будемо фарбувати індиго.

– Чи є якісь техніки ткацтво, які рідко використовуються, але є дуже цінними, чи може забутими?

Коли з’явилася жакардова машина, то з ручного перейшли на машинне. В світі художники полюбляють жакардову тканину, але її потрібно відчувати. Щоб зробити виріб, то потрібно розуміти структуру тканини, ці художники – це митці екстра класу. В Польщі існує тканина двошарова, двоосновна, в нас вона не практикується, а туди прийшла із Скандинавії. Вона така цікава, така красива, хотілося щоб і у нас митці її використовували.

Підготувала Мар’яна МАКСИМІВ

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама