дивись.info

Заокеанський партнер: навіщо Україні ЗВТ з Канадою

Заокеанський партнер: навіщо Україні ЗВТ з Канадою

У 2016 році Україна експортувала до Канади товарів на майже 28 мільйонів доларів.

Це лише 0,0008% від загального експорту з України, який склав більше 36 мільярдів доларів. Це дуже мало у порівнянні з 13,5 мільярдів доларів експорту до ЄС. Навіть якщо угода про вільну торгівлю дасть фантастичні результати і ми збільшимо товарообіг у два рази (що можна буде занести у книгу рекордів Гіннеса), це все одно буде менше, ніж експорт України до Естонії (98 мільйонів доларів).

Тоді чи настільки потрібна нам ця угода, як її рекламують? Очевидно, що так і ось чому.

По-перше, це важливо з точки зору торгівельної політики. Українська економіка є відкритою, багато імпортує, але і багато експортує. Системоутворюючі галузі економіки є експортно орієнтованими. Тому Україні потрібно розширювати мережу угод про вільну торгівлю, які полегшують доступ української продукції на зовнішні ринки. Канада, яка входить до G7 і G20, є прикладом багатого ринку, доступ до якого створює додаткові можливості для українського ринку. Канада уклала угоду про вільну торгівлю з ЄС (як і Україна). Це створює додаткові можливості для участі у виробничих ланцюгах між Україною, ЄС і Канадою. Зрештою, Канада, через Північноамериканську угоду про вільну торгівлю NAFTA – ворота до ринку США.

По-друге, важливо що угода про вільну торгівлю не лишається просто укладеним документом, який діє сам по собі. Розвиток торгівлі з Україною є пріоритетом уряду Канади, який виділяє достатньо ресурсів для посилення торгівельних відносин. Уряди обох країн організовують бізнес-форуми аби налагодити більш тісні взаємини між компаніями обох країн. Таким чином угода є вагомим приводом для того щоб переосмислити економічні відносини і наповнити їх новим змістом.

Отже, угода про вільну торгівлю з Канадою є прикладом договору, значення якого може бути істотно більшим ніж безпосередній її зміст.

Говорячи про зміст, угода з Канадою охоплює усі питання пов’язані з торгівлею товарами. Окрім тарифів, це питання технічного регулювання, стандартів, безпечності харчових продуктів і інших вимог, які зазвичай охоплюються поняттям “сертифікація” товарів. Це також питання митного оформлення. До того ж угода містить розділ щодо доступу на ринки державних закупівель, а також захисту прав інтелектуальної власності. Таким чином в угоді врегульовано усі питання, що можуть бути пов’язані із торгівлею товарами. Здебільшого мова йде про підтвердження у відносинах між сторонами зобов’язань в рамках СОТ і визначення тих додаткових преференцій чи уточнень, які мають місце лише на двосторонньому рівні.

Україна і Канада на цій стадії вирішили не включати до змісту угоди положення про торгівлю послугами.

Цікавими для міжнародних юристів є розділи щодо захисту навколишнього середовища і праці. Ці розділи базуються на відповідних угодах, які укладені в контексті NAFTA. Їх мета заборонити створення переваг у торгівлі за рахунок порушення прав працівників чи за рахунок нищення довкілля.

Найбільша увага в таких угодах звісно прикута до тарифів. Канада у своєму пропонує нам застосувати так званий негативний підхід. Це означає, що у графіку зобов’язань Канади містяться лише товари, щодо яких зберігається обмеження. Якщо товарі не згадано, то з нього мито не стягується, якщо він відповідає правилам походження, наведеним у третій главі угоди.

Графік винятків викладено в таблиці з деталізацією на рівні 8 знаків і тому ця таблиця виглядає досить довгою. Тим не менш тарифні обмеження стосуються лише таких категорій товарів: 1) м’ясо птиці (сире і оброблене, у том числі ковбаси), 2) молочні продукти (у тому числі масло, сири, маргарини, морозиво і інші перероблені молочні продукти), 3) яйця і альбуміни, 4) цукор (необроблений і оброблений), і 5) автомобілі.
Щодо перших чотирьох Канада дає нам доступ до глобальних квот у рамках СОТ – тобто до квот, якими користуються багато держав. Обсяг цих квот не дуже великий. Наприклад квота на куряче м’ясо становить трішки менше 40 тисяч тон. Тому особливої потреби говорити про їх обсяг і умови надання потреби наразі немає.

Щодо автомобілів Канада зберігає за собою 7 річний перехідний період. Такий самий 7 річний період Україна застосовує і до нових канадських авто. Тобто українське мито на нові канадські авто буде зменшуватися з 10% до 0% рівними кроками по 1.43 відсоткових пункти в рік. Утім усі розмови про наплив авто на канадських номерах ніяк не пов’язаний з митом. Так само як не пов’язані зі зменшенням мита для держав ЄС наплив машин на литовських і польських номерах.

Отже маємо досить прості і привабливі умови для експорту української продукції до Канади і бажання урядів обох країн істотно розвинути торгівлю. Тому в цієї угоди є всі шанси стати містком для торгівлі з Північною Америкою, воротами до якої стануть порти Канади.

Тарас Качка, заступник виконавчого директора міжнародного фонду «Відродження».

Матеріал надано у рамках співпраці з VoxConnector

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама