дивись.info

Важливо показати, як вплетена ця література у загальний український контекст, – Жадан про антологію письменників Донбасу (інтерв’ю)

Важливо показати, як вплетена ця література у загальний український контекст, – Жадан про антологію письменників Донбасу (інтерв’ю)
Сергій Жадан. Фото: УкраїнаМолода

Вже за місяць, на 24 Форумі видавців у Львові презентують Антологію письменників Донбасу «Порода». З точки зору вугільної промисловості порода – це дещо непотрібне, але в іншому контексті порода – це найкращі, взірцеві люди, – зазначають організатори видання збірки.

Про те, як укладалась «Порода», що вона у собі несе і чи стане відкриттям для українців, ІА Дивись.info поговорила із письменником, членом редакційної колегії антології Сергієм Жаданом.

– Антологія об’єднує понад 60 авторів, тож яким чином їх відбирали?

Я не упорядник, упорядник – Веніамін Білявський та Микита Григоров. Вони це робили, а ми зі свого боку, як редакційна колегія, вичитували і давали певні поради, щось пропонували забрати, щось додати, але в цілому корпус антології формували саме Веніамін і Микита.

– Ви, як редколегія, пропонували якихось авторів?

Звичайно, скажімо, на мою думку когось не вистачало, то пропонував. І зараз, тут розумієш, така річ, що вже є антологія, є макет, він у друкарні і має ось-ось з’явитися. І переглянувши це все ще раз свіжим оком виявилось, що когось ми все-таки забули. Я думаю, це чудова нагода, продавши перший наклад, працювати над другим, доповненим виданням. Туди внесемо тих, кого із тих чи інших причин не внесли до цього.

Переглянувши це все ще раз свіжим оком виявилось, що когось ми все-таки забули. Я думаю, це чудова нагода, продавши перший наклад, працювати над другим, доповненим виданням
Сергій Жадан

Плюс є така річ, і про це ми говорили на прес-конференції, що всі ми дуже розраховуємо на те, що коли закінчиться українсько-російська війна, і Україна поверне собі контроль над окупованими територіями, ми зробимо презентації у Донецьку і Луганську із новим виданням антології, куди увійдуть поети, які сьогодні живуть на окупованих територіях, які знаходяться на проукраїнських позиціях, але яких ми не включили до видання суто з питань безпеки.

Сергій Жадан (зліва), член редколегії, автор; Юрій Бедрик, головний редактор видавництва «Легенда»; Станістав Федорчук, керівник проекту видання антології; Микита Григоров, упорядник

– А таких багато було?

Багато, не багато, але є, звичайно, люди, про яких ми думали і пам’ятали, але вирішили не ризикувати, тому що сама розумієш, ще питання безпеки.

Читайте також: На Форумі видавців презентують новинку від газети «День» з серії «Україна Incognita»

– Антологія включить твори і письменників, і поетів, буде там навіть драматургія, всі дуже різні, але чи відчуваєш ти, що це єдиний продукт? Вдалося зробити певний повноцінний зріз?

Мені здається, що ця антологія показує, наскільки різноманітним, наскільки багатобарвним є літературне, культурне поле Донбасу. Сказати, що це є стилістично чи тематично витриманий продукт, очевидно, не можна. Всі дуже різні і в цьому, власне, і прекрасність головна інтрига літератури, і літератури українського Донбасу, зокрема.

Мені здається, що ця антологія показує, наскільки різноманітним, наскільки багатобарвним є літературне, культурне поле Донбасу
Сергій Жадан

Безперечно, всі різні, але я думаю, що є речі, які цих авторів об’єднують. Це речі, пов’язані, скоріше, з їхнім світовідчуванням, з їхньою ідентичністю, приналежністю з одного боку до регіону, Донбасу, з іншого боку – до української культури в цілому. Тобто, спорідненість скоріше на такому ідейно-етичному рівні.

– Як ви це заявляли на прес-конференції, певною мірою антологія має зруйнувати стереотипи про Донбас і його культуру. Але ж очевидне й інше, що упорядники і редколегія також користувалися певними своїми стереотипами, коли збирали цю антологію, адже ми ж не знаємо особисто кожного мешканця регіону, аби достеменно знати повну картину.

Безперечно, як будь-який інший літературний продукт, чи літературне видання є суб’єктивним і ніхто не претендує на якусь абсолютну об’єктивність. Але повторюся, оскільки крім упорядників є ще редакційна колегія, є ще люди, так чи інакше причетні до видання, то і рішення і сама картина того, хто має бути в антології приймалися доволі великим колом людей, тому мені здається, що більш-менш ця книга відповідає особливостям історичним і стилістичним літературного процесу на Донбасі за останні років 50.

– Що ти хотів у неї вкласти?

Я хотів зібрати авторів, для яких, з одного боку Донбас є справді чимось близьким і важливим, а не просто місцем прописки чи народження. А з іншого боку, показати, наскільки природньо вплетена ця література, цей корпус текстів у загальний український контекст, дуже важливо це було показати.

– Як вважаєш, вийшло?

Мені текст антології дуже подобається. По-перше, мені сама ідея була близька і важлива, і тому коли до мене звернулися упорядники і співпричетні до видання, я зі свого боку відразу включився. По-друге, навіть попри важливість і актуальність, які мають скоріше навкололітературний контекст, мені все одно ця книжка подобається, адже там є щонайменше десяток поетів, яких я можу назвати улюбленими: це і Стус, і Світличний і Талалай і багато інших авторів.

Там є щонайменше десяток поетів, яких я можу назвати улюбленими: це і Стус, і Світличний і Талалай і багато інших авторів
Сергій Жадан

– А що з твого увійде у цю збірку?

А я, чесно кажучи, і не пам’ятаю, що там було, бо я ж не упорядник. Звичайно, щось переглядав, вичитував… вірші, здається. Не кокетую – чесно не пам’ятаю.

– Як розповів організатор видання книги Станіслав Федорчук, наклад книги буде 2000 примірників. Чим це зумовлено, адже це для такої країни на понад 40 мільйонів населення, дуже маленький наклад.

Та послухай, нормально, коли книжка виходить накладом в 500 примірників, в 1000. Дві тисячі для антології це зовсім немало, по-перше, і не лише для України, повір мені. А по-друге, наклад – це дуже умовна річ, пов’язана лише із тим, наскільки  цього накладу вистачить. Щойно закінчаться ці 2 тисячі, я думаю, що будемо працювати над другим, доповненим і виправленим виданням.

– Ти говорив на прес-конференції «не хочете чути Донбас – не слухайте, але принаймні маєте знати про те, що там таке є». І в мене це викликало суперечливу реакцію, бо ті, хто здатен прийняти позицію, що він має принаймні знати про щось, аби скласти власне враження про це, то вони вже, мені здається, це все знають, а ті, хто не готові до цього ментально, то з антологією чи без неї не будуть до цього готові. Як ти думаєш, вона все ж принесе якусь свою користь, чи у короткій перспективі не варто на це розраховувати?

Я розраховував на те, що вона стане одним із камінчиків, які зрештою будуть міняти цей стан справ, який у нас є. Це як терези, є шальки і щоб якось змінити ситуацію, треба на одну шальку покласти трішки більше ваги і тоді щось зрушиться з місця. І от наша цеглинка, антологія, буде саме чимось таким. Зрозуміло,  що за допомогою однієї літературної антології важко змінити якісь настрої у суспільстві, але з чогось починати треба.

Знову ж, коли я говорив «прочитати Донбас», це ж стосується не лише Донбасу, стереотипи взаємні і спрямовані в обидва боки, тож східняків це стосується не меншою мірою, їх уявлення про Галичину часто нічим не різняться від уявлень галичан про схід України. Знову ж, повторюю якусь таку загальну річ, яку повторюю уже котрий рік поспіль, що ми, на превеликий жаль, мало одне одного знаємо, що ми своє незнання маскуємо під власну якусь ідеологічну запеклість, надмірну категоричність, а насправді за цією категоричністю, апломбом, небажанням один про одного дізнаватися часто стоїть страх, недовіра, невпевненість у собі і в своїх співгромадянах.

Зрозуміло, що за допомогою однієї літературної антології важко змінити якісь настрої у суспільстві, але з чогось починати треба
Сергій Жадан

Я не говорю тут про якесь порозуміння з ворогами, йдеться про речі значно простіші, як мені здається, але від того не менш проблемні, що дуже часто люди, які в принципі знаходяться по один бік барикад, відстоюють ту саму ідею, ідею української незалежності, української свободи, все одно ладні збудовувати між собою якісь мури, звинувачувати одне одного в зраді, замість того, аби об’єднуватись, щоб у цій ситуації вистояти і перемогти.

– У нас війна гібридна і, відповідно, вороги теж гібридні. Можливо, це від того страху, що ти насправді не знаєш, хто друг, а хто ворог?

Безперечно, це теж одна з причин, коли власне нашим ворогом нам насаджується думка про те, що слід усіх підозрювати, не можна нікому довіряти, тому що будь-хто може виявитися ворогом. У такій ситуації загальної недовіри та істерії безперечно з’являється купа якихось деструктивних процесів, явищ, які насправді на користь нам не йдуть і які страшенно ослаблюють суспільство, яке і без того уже чотири роки знаходиться в стані постійного стресу і в стані постійного протистояння.

дуже часто люди, які в принципі знаходяться по один бік барикад, відстоюють ту саму ідею, ідею української незалежності, української свободи, все одно ладні збудовувати між собою якісь мури, звинувачувати одне одного в зраді, замість того, аби об’єднуватись
Сергій Жадан

– Уже почалися зйомки «Ворошиловграда»…

Так, з 1 липня уже почалися.

– Що ти з цього привод відчуваєш?

Я відчуваю трепет (сміється, – ред.). Себто, оскільки я не можу жодною мірою вже впливати на процес, моя робота закінчилася дослівно 30 липня (я вніс останні правки у сценарій, в діалоги і віддав режисеру і продюсеру кінцевий варіант), на цьому мій вплив завершився, далі все залежить не від мене. Тому я лише тримаю кулаки, бажаю удачі і акторам, і знімальній команді, і всім-всім-всім.

Я туди (на зйомки у м. Старобільськ, Луганська обл, – ред.) поїду за тиждень, теж маю знятись у якомусь епізоді. 24 серпня, на День Незалежності ще й день Старобільська, тож зробимо великий концерт на площі, як такий подарунок місту.

оскільки у нас книгорозповсюдження не в найкращому стані, то що лишається письменникам і видавцям? Брати книги в руки і їхати до своїх потенційних читачів, який у нас, українських письменників, потенційно 40 мільйонів
Сергій Жадан

– Повертаючись до антології, хто презентуватиме книгу на Форумі видавців у Львові?

Мені невідомо доконечний список імен, але ті, хто зможе, ті й будуть брати участь. Крім презентації на Форумі ми вже запланували кілька презентацій, у Харкові, Києві,  обов’язково поїдемо на Донеччину й на Луганщину. Думаю, з цією антологією будемо багато де виступати, тому що мені справді здається, з цього може вийти хороша, корисна, резонансна річ, яка приверне увагу багатьох читачів і до теми сходу України, і  до того, що у нас четвертий рік триває війна і вона не завершується, і що дуже важливо з ситуація не виключатися, не виключатися з боротьби, не дистанціюватися від проблеми, і загалом слід пропагувати читання, чи мова про дорослі книги, чи про дитячі, про антології чи детективи. Книги мають бути доступними, вони мають бути на кожному кроці у нашому повсякденному життя, книга має бути на відстані досяжності твоєї руки: прокинувся ти, у ліжку, чи в потязі, чи в готелі, протягнув руку – і дістав книжку. А оскільки у нас книгорозповсюдження не в найкращому стані, то що лишається письменникам і видавцям? Брати книги в руки і їхати до своїх потенційних читачів, який у нас, українських письменників, потенційно 40 мільйонів.

До слова, 24 Форум видавців у Львові пройде 14-17 вересня, детальніше про родзинки цьогорічного форуму читайте на сайті Дивись.info. 

Спілкувалась Валерія ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама