дивись.info

«Гендер для всіх. Виклик стереотипам»: про що книга соціологині Києво-Могилянської академії

«Гендер для всіх. Виклик стереотипам»: про що книга соціологині Києво-Могилянської академії
Тамара Марценюк, авторка книги «Гендер для всіх. Виклик стереотипам», соціологиня, викладачка Києво-Могилянської академії. Фото: Marketing Media Review

Нещодавно у Львові презентувала свою книгу соціологиня Тамара Марценюк. У ній авторка пояснює, що таке гендер, гендерна нерівність, досліджує вплив соціуму і середовища на формування жінок і чоловіків, підіймає питання насильства у сім’ї та інше.

Дивись.info побувала на презентації книги та занотувала найцікавіше з її виступу.

Кандидатка соціологічних наук, викладачка Києво-Могилянської академії Тамара Марценюк привезла до Львова свою книжку «Гендер для всіх. Виклик стереотипам». На презентації вона зазначила, що «не претендує на винаходження велосипеда, тому що за 25 років в Україні дуже багато вже зроблено».

«Це спроба синтезувати цю інформацію. Книга є не суто популярною, вона містить певну фахову термінологію та посилання на літературу, яку слід слід почитати більше», — додала Тамара Марценюк.

Фото: WoMo

Основна ідея книги — чи це є справедливо, що…

Я не все змогла вмістити у книжку. Це ключові 11 тем. Передусім я пояснюю свою позицію щодо гендеру і гендерної рівності, адже є різні підходи до їх трактування. Оскільки основна тема мого дослідницького інтересу — це соціальна структура суспільства, соціальні нерівності, я працюю не лише у сфері протидії сексизму, але також у протидії ксенофобії, расизму, гомофобії тощо і ці ідеї я вклала у книгу. У вступі я пояснюю певні ідеологічні засади правозахисного підходу до гендерної тематики.

В Україні слова «фемінізм» бояться більше, ніж слова «гендер». Але мейнстрімінгове пояснення фемінізму — це ідея забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, зокрема, ідея про те, що жінка теж людина.

Один з основних результатів, на який я очікую від книги, є у другій її назві — виклик стереотипам. У нас інформація буває переповнена різними стереотипами, які не завжди підтверджені науковими фактами та оформлені у стилі «британські вчені довели». Наприклад, британські вчені довели, що все ж краще вміють співати колискові мами, ніж тати абощо. І часто незрозуміло, на основі чого проведене це дослідження, яка вибірка, статистика, який контекст.  Мені здається, що це передусім через брак певного знання.

Моя ключова ідея — достукатися і кинути виклик стереотипам, які дуже підтримуються найпопулярнішими шоу, наприклад «Холостяк» чи «Від пацанки до панянки», де фактично є певні наперед визначені ключові ролі для жінок і чоловіків. Але реальність абсолютно інша.

Основна ідея книги — чи це є справедливо, що… Чи справедливе таке виховання? Чи справедливо, що дівчатка і хлопчики не мають однакових стартових можливостей мріяти і стати, ким вони хочуть? Чи справедливо, коли у державі до сих пір заборонені 450 професій для жінок?…

Жінки і чоловіки більше розрізняються усередині груп, аніж між собою

Гендерна теорія не заперечує біології як такої, але критикує біологічний детермінізм чи релігійний, як єдине можливе пояснення відмінностей. Біологія все ж таки береться до уваги, але я показую (особливо у розділах про виховання, ринок праці), яким чином далі біологічний факт береться в основу поділу праці тощо.

Відмінностей всередині жінок як групи і чоловіків як групи більше, ніж міжгрупових. Жінки або чоловіки не є однорідною групою, вони можуть відрізнятися за ознаками, зокрема:

  • соціально-економічне становище: часто багатим жінкам простіше зрозуміти багатих чоловіків, ніж бідних жінок. І може бути навіть таке, що багаті жінки експлуатують бідних. Зокрема, якщо жінка має гроші, вона може купити доглядову працю біднішої жінки.
  • національно-етнічна приналежність: я працювала з ромською спільнотою і роми — це група, до якої, згідно з соціологічними дослідженнями, найнегативніше ставлення в Україні. Існує дуже багато міфів і рівень ромофобії залишається доволі високим, незалежно від того, чоловіки це чи жінки.
  • місто і село: доволі часто нормою є життя в місті і ми село та життя у ньому буває принижуємо, вживаючи форму «на селі». І це при тому, що ми не любимо, коли кажуть «на Україні». Міські жінки чи чоловіки можуть абсолютно не розуміти і не знати потреб сільських жінок і чоловіків.
  • релігійна приналежність: уроки християнської етики у школах — це проблема, тому що не всі є християнами, є представники і представниці інших релігій. Релігійна приналежність — одна з найбільш чутливих ознак в Україні. Найчутливіші — це сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність.
  • стан здоров’я та ін.

Загалом близько 10 ознак ми можемо нарахувати, за якими жінки і чоловіки всередині групи можуть відрізнятися, тому недоречно говорити і відтворювати міф, який лежить в основі найвідомішого у світі бестселера — книги Джона Грея, яку він написав у 1992 році, яка перевидається до сьогодні — «Чоловіки з Марсу, жінки з Венери».

Жінкою/чоловіком не народжуються — жінкою/чоловіком стають

На ідеї Джона Грея і подібних, які проводять різноманітні тренінги, на кшталт «Чоловік і як його зрозуміти», робляться великі гроші. В основі цієї ідеї лежить так званий статево-рольовий підхід, який гендерна теорія критикує. Суть підходу полягає у тому, що кожній статі притаманна від природи чи задана Богом своя роль. І якщо правильно все виконувати, буде гармонія.

Фото: Основи

Йому протиставляється соціальний конструктивізм — ідея, яка лежить у різних соціальних науках, яку ми можемо втілити цитатою Симони де Бовуар (французька письменниця, філософиня, ідеологиня фемінізму, — авт.ред.) «Жінкою не народжуються — жінкою стають» або «Чоловіком не народжуються — чоловіком стають».

Тому окрему тему я присвячую вихованню і соціалізації. Є різні агенти соціалізації. Первинним є сім’я, але не тільки вона важлива. Наприклад, у садочках часто діє статево-рольовий підхід: все рожеве з ляльками для дівчаток, а зі зброєю, натяком на агресію — для хлопчиків. Але у суспільстві, особливо якщо ми визначаємо, що воно демократичне, має бути вибір для дітей.

Середня школа теж яскравий приклад. Зокрема технічна праця для хлопчиків і обслуговуюча — для дівчат. Але всі діти, незалежно від статі, якщо вони без інвалідності, повинні вміти себе обслужити на елементарному рівні: приготувати їжу, пришити ґудзик, забити гвіздок… Зараз міністерка освіти і її гендерна радниця фактично привернули до цього увагу. Такі уроки поступово відміняються, але ми бачимо, як різні агенти соціалізації намагаються поляризувати жінок і чоловіків.

«Борщ не вариться статевими органами»

Фактично єдина сфера, у якій чоловіки дискриміновані, це татівство. І книга «Тато в декреті» стала бестселером саме тому. Бо якби жінка написала книгу «Мама в декреті», нічого б не було. В основі цього — ринок праці і ключові права, адже поділ на продуктивну/репродуктивну працю теж показує гендерну нерівність. Мені здається, що доволі важливо працювати з питаннями, хто виконує репродуктивну працю. За багато років жінки вибороли право працювати, майже всі професії їм дозволені. Але, разом з тим, ідея, що репродуктивна праця є доглядовою (це догляд за іншими членами родини, не тільки дітьми) і також те, що виконання хатньої роботи досі вважається традиційною жіночою працею і пов’язується з біологією, не є вірним. Логіка, якщо спростити, така: жінка народжує, значить у неї кращі від природи навички міняти підгузки, варити борщ, прасувати комірці тощо. Я спрощую, звісно. Хоча знову ж, люблю цитату — «Борщ не вариться статевими органами».

У суспільстві є лише один вид роботи, який може робити тільки чоловік — донорство сперми. А жінка — це донорка яйцеклітин або сурогатна мати. Все інше у сучасному світі вже не таке як раніше. Часи мамонтів минули, коли традиційним ресурсом чоловіків була фізична сила, а жінок — так звана краса. Суспільства все більше стають інформаційними, постінформаційними і фізична сила вже не відіграє такої важливої ролі. Хоча дійсно, якщо брати середньостатистичного чоловіка, м’язова вага його буде більша, ніж середньостатистичної жінки. Але жінки і чоловіки дуже різні: є маленькі, є більші. У демократичному суспільстві, якщо жінка мріє працювати у силових структурах, спускатися у шахту, водити БТР чи бути пожежницею, має бути така можливість.

Релігія і гендер

Ще одна з тем — толерантність і гендерна рівність у царині релігії. Інститут церкви змінюється, є різні церкви. У мене, наприклад, шведсько-норвезька освіта і там я бачила, що жінки у лютеранській церві можуть бути священослужительками, пастерками, навіть єпископинями. В принципі є більш емансипативні церкви, де жінки на рівних можуть виконувати ті ролі, які виконують чоловіки.

Дискримінація чоловіків

Тамара Марценюк. Фото: genderindetail.org.ua

Є різні підходи до розуміння дискримінації чоловіків. Взагалі дискримінація — це юридичне поняття. Ми не можемо казати, що когось дискримінують за тою чи іншою ознакою, якщо це не буде відповідати статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків». Але якщо, наприклад, буде так, як у випадку з оголошенням університету Драгоманова, який написав, що «шукає прибиральницю» (тобто саме жінку), чоловіки могли б судитися з ним за те, що він, як роботодавець, вказав бажану стать в оголошенні.

Є у нас сфера, де чоловіки дійсно дискриміновані. У кодексі законів про працю — це татівство. Наприклад, після того як родина усиновила або удочерила дитину, у додаткову відпустку йде мама. Масово чоловіки за це не борються, є поодинокі ініціативи, тому що, в принципі, яка логіка боротися за те, що є менш статусним, передбачає переважно більше затрат категорії «ресурс-час» тощо? Хоча суспільство змінюється.

Місце жінок у війську

Юридично в Україні, згідно з законодавством, обов’язкова військова строкова служба для чоловіків не є дискримінацією. І загалом, якщо подивитися на це з іншого боку, це ще питання, кого дискримінують, особливо, якщо подивитися з точки зору ресурсів. Це можна трактувати навіть як дискримінацію жінок, адже військова сфера у сучасному світі стає доволі престижною. Вона передбачає додаткові ресурси, статус, але, звісно, це ризик. Проте ризик — це, так звана, «плата за привілеї». У принципі обов’язкову військову строкову службу можна трактувати як те, що фактично держава використовує чоловічі тіла і це насильство щодо чоловіків, оскільки вони не мають вибору: хочуть служити чи ні, але зобов’язані.

Але політика патерналізму жінок прирівнює до слабших. Оскільки вони покликані відтворювати націю, вони слабші зокрема тому, за цією логікою, що мають народити майбутніх героїв. Частина військових каже, що не зможе воювати разом з жінками, тому що їм хочеться передусім жінок рятувати — вони не сприймають їх на рівні бійчинь. Хоча жінки можуть бути кваліфікованими, тими, які прийшли туди свідомо.

Гендер в освіті

В Україні багато говорять про те, що потрібно вводити на рівні школи уроки гендерної рівності. І навіть були спроби це зробити. Але зараз у деяких школах читають уроки з прав людини, що теж є правильним. Крім того, у нас вводиться гендерна експертиза підручників. Коли у радянському букварі було «Мама мыла раму, а папа работал», то хтось може сказати, що, мовляв, ви чіпляєтеся, але ми розуміємо, яка тут логіка, ідея у цьому протиставленні. Також є різні ініціативи, центри, які проводять гендерну експертизу. Зараз з’являються дитячі садочки, де дітки, незалежно від статі, ліплять вареники, а це корисна навичка — розвиває дрібну моторику, плюс дитина вчиться себе обслужити. Але загалом нам бракує критичного підходу до освіти. Я оптимістка і думаю, що ситуація зміниться на краще.

Довідка: Тамара Марценюк викладає у Києво-Могилняській академії більше 10 років курси «Вступ до гендерних студій», «Гендер і політика» тощо. Крім того, соціологиня проводить тренінги для журналістського середовища, держслужбовців. Майже два роки працює в Українській Гельсінській спілці з прав людини.

Ідентифікує себе як публічну соціологиню — проводить дослідження «не для того, щоби вони вкривалися пилом», а задля суспільних змін, адже більшість з них має практичну компоненту.

Підготувала Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама