дивись.info

Освітні реформи: які нововведення чекають на школярів та вчителів найближчим часом

Освітні реформи: які нововведення чекають на школярів та вчителів найближчим часом
Фото: 112 Україна

У 2017-2018 роках в Україні починаються чималі зміни в системі освіти. ІА Дивись.info зібрала в одному матеріалі ключові з них.

Нововведення для першокласників

Вже цього року з вересня у 100 школах у всіх регіонах України розпочинається впровадження нового навчального стандарту початкової освіти. З його запровадженням зміняться зміст і результати навчання, методики викладання.

«Сутність нового стандарту, ключові принципи — визнання та сприяння розвитку талантів кожної дитини. Нам важливо, щоб дитина була в центрі навчального процесу, — зауважила Міністерка освіти України Лілія Гриневич. — Вчителі матимуть можливість будувати власні освітні програми, а на початку вони отримують модельні навчальні програми, які зможуть використовувати».

На Львівщині 9 шкіл стали учасницями пілотного проекту. Спочатку, за словами директорки департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомири Мандзій, у всеукраїнському експерименті мали брати участь лише 4 школи, але згодом, через підвищений інтерес до проекту, до нього залучили ще 5 шкіл:

  • Львівська школа №66
  • Львівська початкова школа «Світанок»
  • Бродівська школа №3
  • Дрогобицька школа №2
  • Школа «Малюк»
  • «Дивосвіт»
  • Львівська школа №99
  • Золочівський НВК «Школа радості»
  • Сокальська школа №3.

Любомира Мандзій наголошує, що на дітей чекає інтегроване навчання.

«Це не буде навчання за принципом: сьогодні математика і ми вчимося рахувати до 5, на літературі — вивчаємо одну літеру і більше нічого. Це буде логічно побудована структура. Якщо у нас сьогодні первоцвіт, то він у нас і на літературі, і на математиці ми рахуємо листочки первоцвіту тощо», — каже директорка департаменту освіти.

Любомира Мандзій зазначає, що дітки у таких школах навчатимуться не за підручниками, як всі інші, а за спеціальними матеріалами. Так, у кожному класі буде облаштована зона, де вони зберігатимуться і діти самостійно їх братимуть.

«Цей пілотний проект не передбачає домашніх завдань, все буде відбуватися на уроках. Ми розуміємо, що та кількість інформації, яку отримує дитина у першому класі, для неї завелика. А тому розвантажуємо навчальний процес», — пояснює директорка департаменту.

Вона також зазначила, що у 2017 році відбудеться перенавчання всіх вчителів початкової школи, які у 2018 році підуть на нову українську школу. А це — більше 2 тисяч людей.

Для масштабного запровадження стандарту по всій Україні повинні пройти перепідготовку понад 22 тис. вчителів. У свою чергу, Президент України Петро Порошенко пообіцяв виділити з бюджету 520 мільйонів гривень на це.

Нова українська школа

З 2018 року учні, які сядуть за шкільні парти, вчитимуться за концепцією «Нової української школи». Її Кабмін ухвалив 14 грудня.

Затверджена концепція передбачає перезавантаження української шкільної освіти, що включає у себе 12-річне навчання, отримання профільних знань у старших класах, інклюзивну освіту, здобуття компетентностей (уміння шукати, адаптуватися, співпрацювати тощо, — авт.ред.), а не тільки знань та чимало іншого.

Програма змін розрахована на добрі півтора десятка років. Так, школа, за задумом розробників концепції, має не стільки нашпиговувати учнів знаннями, скільки вчити їх ними користуватися, критично мислити.

«Донедавна ми намагалися встигнути дати школярам якомога більше інформації. Це призвело до того, що сьогодні українська школа виховує не спеціаліста XXI століття, а вчителя з XX століття.

Прогресивний світ більше не орієнтується на велику порцію знань, яка щодня має зростати. Він намагається давати компетентність. Це не означає, що ми припиняємо працювати зі знаннями. Але це означає, що ми маємо визначитися, які з них є пріоритетними. Знання — це база для формування стійких умінь, цінностей і ставлення», — підсумувала міністерка у рамках освітнього майданчика на Форумі видавців.

Ключові зміни:

  • Застосовування методів викладання, заснованих на співпраці
  • Оцінки — як рекомендація, а не як батіг
  • Вивчення індивідуальних навичок
  • Не буде дискримінації та знущань
  • Інклюзивна освіта буде заохочуватися
  • Стане більше фізики, хімії, біології і математики
  • Школярі вчитимуться 12 років

Детальніше про концепцію Нової української школи та шанси її успішного старту читайте у нашому матеріалі.

Інклюзивна освіта

5 липня Президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг».

Цим законом, зокрема, закріплюється право на освіту осіб з особливими освітніми потребами і надається їм можливість здобувати освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі безоплатно в державних і комунальних навчальних закладах, незалежно від «встановлення інвалідності».

Читайте також: Про доступність простору й інклюзивну освіту: інтерв’ю з експерткою з соціальних питань

Також передбачається можливість запровадження дистанційної та індивідуальної форми навчання; визначаються поняття «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне навчання»; надається можливість особам з особливими освітніми потребами отримати психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову допомогу, створити для таких осіб інклюзивні та спеціальні групи (класи) у загальноосвітніх навчальних закладах.

Зазначимо, що інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку.

Як ми писали у матеріалі «Бар’єри для життя: що заважає вільно жити і пересуватися людям з інвалідністю», в Україні лише 4% будівель можна вважати доступними. Радянська епоха залишила у спадок непристосовані об’єкти, які, на відміну від західного підходу, не враховують права всіх людей, незалежно від віку, ваги та інших індивідуальних особливостей.

Тоді ж ми з’ясували, скільки на Львівщині та у Львові є шкіл, облаштованих елементами безбар’єрності. Так, згідно з офіційними даними, які наводить Департамент освіти і науки Львівської облдержадміністрації, кількість закладів освіти, облаштованих такими елементами за 5 років зросла з 4% до 29%. При цьому, 87% опорних шкіл освітніх округів Львівської області облаштовано елементами доступності.

При цьому, наразі на Львівщині є майже 1400 шкіл, з яких інклюзивна форма навчання запроваджена лише у 65.

Детальніше — у нашій інфографіці.

У Львові ж понад 160 шкіл, а от окремими елементами доступності обладнані тільки 34 навчальних заклади. Ще 17 мають інклюзивні класи. Відповідну інформацію ІА Дивись.info отримала у відповідь на інформаційний запит від департаментів освіти і науки облдержадміністрації та міської ради.

Про те, що робити, якщо поблизу вашого дому немає школи з інклюзивним класом, можна дізнатися тут.

Також ми зібрали інформацію щодо стану обладнання шкіл Львова елементами доступності в одній інфографіці. Варто зазначити, що найбільш забезпеченим у цьому плані є Залізничний район, а найменше — Галицький.

Читайте також: Пліч-о-пліч: як у загальноосвітній школі навчаються діти з особливими потребами (фото)

Більше шкіл та менше дітей

Нагадаємо, цього року у Львівській області відкрили одразу кілька шкіл. Так, 29 серпня на Дрогобиччині відкрили школу, яку будували понад 10 років. На відкриття школи у селі Наварія, яку місцеві мешканці чекали понад 30 років, приїхав сам президент. 31 серпня ще один навчальний заклад відкрили у Гамаліївці, а вже 1 вересня — у селі Нижня Яблунька. Загалом до старту навчального року на Львівщині мають відкрити 6 шкіл

У Львівській облдержадміністрації заявили, що для них є пріоритетним завданням завершення будівництва недобудованих шкіл.

«Я думаю, що пріоритетне завдання, яке висунув голова ЛОДА по завершенню довгобудів, є правильне рішення. У нас є школи у Сколівському районі, Дрогобицькому, Миколаївському, які потребують дозавершення будівництва. Це школи у селах, де справді є діти і де є потреба у їх будівництві», — зазначила Любомира Мандзій.

При цьому, варто зазначити, що згідно зі статистикою аналітичної Corestone Corp., в Україні за роки незалежності кількість школярів скоротилася, так само як і умовне навантаження на вчителів (розрахунок: загальна кількість школярів на кількість вчителів).

Так, станом на 1991 рік у країні було трохи більше 7 мільйонів учнів. До 2016 року їхня кількість зменшилася майже вдвічі. Таке скорочення відповідає скороченню населення, і зокрема — зменшенню кількості саме молодого населення.

Варто врахувати, що дані за останніх 3 роки зазначено без АР Крим, Севастополя та частини зони проведення АТО.

Водночас, наповненість класів дуже різниться у містах та селах: якщо у місті середня кількість учнів в класі становить 25 осіб, то у сільській місцевості — 13. Ймовірно, система освіти недостатньо швидко адаптується до процесів урбанізації.

Підготувала Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама