дивись.info

Парк «Знесіння»: бути чи не бути

Парк «Знесіння»: бути чи не бути

Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», який ще на початку 90-років оголосили об’єктом природно-заповідного фонду України, зараз здебільшого асоціюється із скандалом.

Уже 10 років триває протистояння мешканців навколишніх вулиць та громадських активістів з одного блоку і комерційною структурою, яка намагається звести у парку готельний комплекс.

Забудують, чи ні?

2007 року ТОВ «АрхіБуд» отримало в оренду на 10 років земельну ділянку, площею 2,83 га на вул. Довбуша, 15 у Львові, яка раніше належала військовій частині.

З цього часу розпочалося протистояння між громадськістю та забудовником, який хоче звести на ділянці готельно-рекреаційний комплекс. Зараз у судах перебуває відразу кілька справ пов’язаних із парком. Ось хронологія кількох судових засідань лише цього року.

21 лютого Галицький суд Львова задовольнив заяву військового прокурора Західного регіону та заборонив ТОВ «АрхіБуд» будь-які підготовчі та будівельні роботи, а також наклав арешт на спірну земельну ділянку.

7 квітня  Господарський суд Львівської області визнав недійсним договору оренди земельної ділянки. На це рішення ТОВ «АрхіБуд» подало апеляцію.

19 вересня Львівської апеляційний господарський суд визнав недійсним договір оренди земельної ділянки у парку «Знесіння» і відхилив апеляційну скаргу ТОВ «АрхіБуд». Всі ці судові перипетії не завадили забудовнику викопати котлован на спірній ділянці.

Слухання чи збори?

А тим часом у міській раді на 18 вересня призначили громадські слухання щодо обговорення проекту змін до організації простору ландшафтного парку «Знесіння».  У сесійній залі зібралося близько 100 мешканців та активістів. Розпочалися слухання за таким самим сценарієм, за яким кілька тижнів тому відбувалося обговорення Статуту міста.Активісти почали вимагати обрати голову та секретаря, на що працівники секретаріату ради відповідали, що це не передбачено тимчасовим положенням про громадські слухання. Активісти своєю чергою посилалися на чинний Статут міста, який передбачає саме такий порядок, та наголошували, що Статут має більшу юридичну силу ніж тимчасове положення. Суперечка тривала майже дослівно за сценарієм кількатижневої давнини, втім далі ситуація розгорталася по-іншому.

Більшість зали стала на бік активістів і почала скандувати «Голову!»

Коли ж переважна частина проголосувала за те, щоб обрати голову та секретаря, ситуація вийшла з під контролю організаторів.  Зрозумівши це, модератор, начальник відділу громадського партнерства  Орест Файфурка оголосив слухання закритими та дав команду відключити систему озвучення.

«Статут Львова у редакції від 2002 року взагалі не передбачав проведення громадських слухань з ініціативи мешканців, тому й був пізніше прийнятий Тимчасовий порядок, що регламентує їх проведення. Мешканці відмовилися керуватися ним, тож громадські слухання зірвані. Мені довелося їх закрити. Про це я повідомлю постійну депутатську комісію законності, депутатської діяльності та свободи слова», – пояснив свої дії у коментарі журналістам Орест Файфурка.

 

У залі в цей час активісти та мешканці намагалися організувати слухання, вони провели повторну реєстрацію учасників, обрали голову, лічильну комісію, та визначили порядок денний.

Паралельно частина активістів намагалася переконати працівників секретаріату включити озвучення. Зрештою, вони домоглися свого і розпочали слухання із презентації проекту, яку провів архітектор Степан Тупісь. При цьому він відразу заявив, що проект був розроблений ще у 2013 році, і зміни до нього не вносилися.

Згідно запропонованого проекту передбачено поділ парку на чотири зони: заповідна — де заборонена будь-яка людська діяльність; рекреаційна — для відпочинку та оздоровлення; зона стаціонарної рекреації — де може здійснюватися капітальне будівництво. Четверта зона, яку умовно можна назвати «все решта», це господарські  території — недіючий завод, музей архітектури і побуту, адміністративні будівлі.

Як і слід було сподіватися, усі питання мешканців були пов’язані із планами забудови парку, зокрема скандального готелю.

«Законодавець дозволяє капітальне будівництво об’єктів виключно рекреаційного призначення.  Готель не є об’єктом рекреаційного призначення», – заявив архітектор. Мешканців також насторожили пропозиції замостити 28 гектарів парку та побудувати фактично нову вулицю, яка передбачена генпланом. Сам архітектор визнав, що це стан парку явно не покращить, але ігнорувати рішення міської ради він не може.

А плани будівництва готелів та автостоянки на вулиці  Старознесенській мешканців просто обурили. Відповідаючи на  закиди архітектор пояснив, що ділянки парку, які пропонується забудувати, не є заповідними, і зараз уже не мають історико-культурної цінності. На запитання, хто замовив всю цю забудову він заявив, що таким було бачення авторів проекту.

Ніякої забудови

Втім позиція присутніх була майже одностайною – ніякої забудови. Її деталізували у 6 конкретних пропозиціях:

1) Визнати таким, що не відповідає інтересам територіальної громади, і відхилити запропонований проект.

2) Заборонити будь-яке нове котеджне, готельне, житлове будівництво на території парку.

3) Провести відкритий конкурс на заміщення посади директора парку «Знесіння»

4) Зобов’язати всі органи виконавчої влади, ЛМР і Держгеокадастр виконати рішення суду, яким землі в межах історичного ареалу визнані землями історико-культурного призначення.

5) Вилучити для суспільних потреб шляхом викупу нерухомість на ділянці Довбуша 15, щоб вирішити питання забудови.

6) Вилучити шляхом обміну ділянку на вул. Харківській, 44, де розташована автостоянка спілки автомобілістів, і надати рівнозначну на обмін.

На думку мешканців та активістів, департамент містобудування ЛМР має замовити новий проект. На цю вимогу директор департаменту містобудування ЛМР Сергій Коровайник не дав однозначної відповіді.

«Є два шляхи – коригувати запропонований проект, або замовляти новий. Ми будемо вирішувати», – заявив він. При цьому чиновник додав, що на це потрібні кошти.

Наразі зрозуміло одне: навіть якщо скандальну ділянку на Довбуша,15 вдасться вберегти від забудови, проблеми парку на цьому не закінчаться. Занадто різним є бачення його майбутнього у мешканців і тих, хто хоче його «розвивати».

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама