Безальтернативна Меркель і політичні вибухи на військових складах. Політогляд тижня

img118

Чому Альтернатива для Німеччини не стала альтернативою Ангелі Меркель, як СБУ і Міноборони не розібралися, хто винен у вибухах на Вінничині та чому Львівщина живе власним політичним життям, читайте у традиційному політичному огляді тижня.

Чому Альтернатива для Німеччини не стала альтернативою Ангелі Меркель, як СБУ і Міноборони не розібралися, хто винен у вибухах на Вінничині та чому Львівщина живе власним політичним життям, читайте у традиційному політичному огляді тижня.

Четверта каденція Меркель

Цієї неділі, 24 вересня, завершились вибори в Бундестаг Німеччини. За попередніми даними, перше місце займає партія Ангели Меркель. Нинішні партнери ХДС/ХСС по коаліції – соціал-демократи (СДПН) на другому місці. Право-популістська Альтернатива для Німеччини (АдН) фінішує третьою.

Блок Християнсько-соціальної і Християнсько-демократичної спілок (ХДС/ХСС) нинішнього канцлера Німеччини підтримали 33% виборців.

Ангела Меркель уже заявила, що готова вчетверте поспіль сформувати коаліцію і очолити Уряд. Однак формувати її доведеться уже без звичних партнерів по коаліції – СДПН, оскільки соціал-демократи пішли в опозицію, назвавши підсумок виборів «чорним днем для демократії», посилаючись на третє місце АдН. Про це заявив їхній лідер Мартін Шульц.

Такий крок соціал-демократів є стратегічно правильним і скерованим, як би це не дивно звучало, на підтримку Меркель. Адже у разі чергового формування широкої коаліції ХДС/ХСС з СДПН, головною опозиційною силою в Німеччині могла б стати право-радикальна націоналістична політична партія – АдН. А це не лише допоможе їй нарощувати в подальшому свої електоральні позиції (бо, як виявилось, німці теж втомились від традиційних політичних партій і починають шукати «альтернативу»), але й надасть цій партії дуже вагомих важелів впливу в парламенті.

Ангела Меркель голосує на виборах. Джерело фото: Вголос

Такий хід Меркель-Шульца фактично нівелює третє місце «Альтернативи» і залишає її на одвірках німецької політики. Хоча і ставить саму Меркель у важке політичне становище. Тепер їй потрібно сформувати коаліцію трьох – ХДС/ХСС з вільними демократами і зеленими. Лише у такій конфігурації їй вдасться зберегти і свою посаду, і політику, яку вона проводила протягом попередніх трьох своїх каденцій. А СДПН тим часом, працюючи в опозиції, зможе відновити свої рейтинги, спробувавши перетворитись на альтернативу «Альтернативі».

Політичні наслідки вибухів у Калинівці

«26-27 вересня на території Вінниці та прикордонних районів області проходять антитерористичні навчання. Тренування відбуваються в умовах, максимально наближених до реальних. Їх організовує координаційна група антитерористичного центру при Управлінні СБ України у Вінницькій області за участі Національної поліції, Нацгвардії, ДСНС, ЗСУ, прикордонників, інших регіональних суб’єктів боротьби з тероризмом, органів влади та самоврядування».

Таке повідомлення було опубліковане на сайті Вінницької ОДА вдень 26 березня. А уже ввечері цього ж дня уся Україна була шокована вибухами на військовому складі у Калинівці під Вінницею. І тут наша влада одразу ж заплуталась у версіях цих подій.

Читайте також: НП у Калинівці: події, версії, наслідки

Одні говорили і лякали в черговий раз українців, що це робота диверсійних груп Російської Федерації, інші говорили, що це звичайна халатність військових, які уже четвертий раз за останній два роки допустили загоряння на складах з боєприпасами, а ще інші зловтішались у соцмережах, що цей «феєрверк» влаштований з нагоди дня народження Гаранта.

Фото: ТСН

Але давайте тверезо оцінимо ситуацію. За охорону усіх режимних об’єктів в Україні відповідає Служба безпеки України. Тому те, що сталося у Калинівці, відповідальність голови СБУ Василя Грицака (який ніби-то є людиною Порошенка).

За проведення антитерористичних операцій на території України відповідає та ж СБУ. І те, що склад з боєприпасами загорівся на території, де в той час проводились антитерористичні навчання «в умовах, максимально наближених до реальних», означає, що наша СБУ максимально не готова протидіяти тероризму. І в цьому знову ж таки провина Грицака.

За забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, згідно з законодавством, відповідає Міністерство оборони України, яке очолює ніби-то людина Авакова Степан Полторак. За функціонування нацполіції, нацгвардії і прикордонників, які теж брали активну участь у антитерористичних навчаннях, безпосередньо відповідає Міністр внутрішніх справ Аваков.

Отже, логічним виглядає те, що за вибухи у Калинівці мали б понести відповідальність особисто Грицак, Полторак і Аваков.

Однак, що ми отримали на виході. Посіпаки Авакова уже встигли покласти усю провину на начальника Генштабу Муженка і будуть вимагати його звільнення. До Муженка можна ставитись по-різному і своє покарання щонайменше за Іловайськ він має понести. Але те, що відбулось під Вінницею, це явно не його провина.

Читайте також: Чому родичі загиблих на Іл-76 хочуть судитися через фільм

Багато хто уже встиг написати, що Порошенко Муженка не здасть і це стане початком кінця коаліції БПП і Народного фронту. Однак я сумніваюся у таких тезах. Початком кінця цієї коаліції може стати лише звільнення Авакова або його ставлеників, таких як Полторак. Те, що з Муженка вирішили зробити офірного цапа, може означати лише одне, що коаліція залишається і далі. При своїх посадах залишаються ті, хто мав би безпосередньо понести відповідальність за Калинівку – Аваков, Грицак і Полторак. Але покарати якогось прапорщика вони собі більше дозволити не можуть, тому «в жертву» тимчасово може бути принесений начальник Генштабу (якого через певний період часу реабілітують і повернуть на менш публічну посаду).

А от Українське суспільство і далі залишать у дурнях. По-перше, його в черговий раз залякали воєнними загрозами на мирній території! Спочатку планували це все покласти на «диверсійні російські групи», але згадали про те, що там проводились все-таки антитерористичні навчання, і списали усе на халатність українських військових. По-друге, покараних за Калинівку не буде! Оскільки, навіть якщо Муженка і відправлять у відставку, то звільнення з посади не є адекватною мірою відповідальності за злочин такого масштабу. Але ж справа навіть не у тому! Справа в тому, що для нас уже формують думку, що винні не ті, хто насправді винні, а той, кого самі винні обрали.

Комунальна істерія

Львівщина, як завжди, далека від усіх світових і навіть українських тенденцій. Львівщина живе собі своїм життям, яке мало кого цікавить (у політичній площині).

Львівська обласна рада всерйоз взялась за свої комунальні заклади і підприємства, де закопуються щорічно мільярди гривень. Вони вирішили провести так званий аудит діяльності цих установ і одразу ж напоролась на спротив тих, хто собі висиджується у цих канторках.

Читайте також: Зі 120 дітей у навчально-реабілітаційному центрі було лише 40, – Гірняк

Як на мене, то це одне з небагатьох непопулярних, а таких необхідних рішень, яке, попри весь цей ґвалт, потрібно довести до кінця. Це не лише дасть змогу зменшити соціальний тиск на обласний бюджет, але й може стати «прапором» на місцевих виборах 2020 року для тих політичних сил, які його втілять.

А у Садового починає проявлятись друга страшна проблема (після сміттєвої), до якої він особисто причетний чи не найбільше. Це, звичайно, питання так званих «маршруток». Поки пересічні львів’яни щодня страждають через неможливість вчасно добратись у потрібні їм місця, міський голова Львова і далі гне свою політику у цьому питанні – створення одного єдиного перевізника-монополіста в місті на базі АТП-1. Ідея може і не найгірша, адже маючи підпорядковане автотранспортне підприємство з достатнім парком автобусів, можна реально навести лад у цій галузі.

Читайте також: 1000 днів Олега Синютки як голови ОДА. Як його роботу оцінюють відомі львів’яни

Насправді, мені видається, мета цієї епопеї зовсім інша – нагнути під себе усю транспортну мережу, для того, щоб отримати повний доступ до чорного ринку перевезень. Адже запроваджувати електронний квиток, чи хоча б якусь систему обліку пасажироперевезень, ніхто у Львові не збирається. До виборів часу не так вже і багато. Готівка в часи передвиборчої агітації дуже потрібна. Та й компенсовувати втрату чорного ринку вивезення сміття якось треба. На жаль, у цій всій схемі знову забули про львів’ян. Може час комусь розпочати чергове голодування на Банковій, щоб зняти транспортну блокаду Львова?

Дмитро ПОСИПАНКО,

Світ на порозі нової холодної війни. Політичний огляд тижняполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут.

Ілюстрація: Ігор ДАНИЛИХА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: