дивись.info

Наші переконання — це наші справи, — Юрій Филюк про розвиток Івано-Франківська та суспільні ініціативи

Наші переконання — це наші справи, — Юрій Филюк про розвиток Івано-Франківська та суспільні ініціативи
Юрій Филюк. Фото: UAinfo

Спізасновник платформи «Тепле Місто» — про розвиток міста, об’єднання людей та майбутні плани.

Сьогодні Івано-Франківськ з тихого і провінційного містечка на Заході України потроху перетворюється на соціальне-активне місто з претензією на першість у розвитку й реалізації суспільних ініціатив. Одна з причин того — платформа «Тепле Місто», мета якої — надавати нові можливості для об’єднання зусиль громадянського суспільства, бізнесу та адміністрації, задля сталого розвитку Івано-Франківська.

Юрій Филюк — співзасновник платформи — один із тих, хто вирішив «розкачати місто, щоби тут стало безкомпромісно цікаво». До того підприємець займався з друзями бізнесом у столиці, але, оскільки той був пов’язаний із фінансовим сектором, у кризу 2008 його довелося заморозити на невизначений період. Так команда вернулася до рідного Франківська на літо, аби «перезавантажити голови». Зрештою, вони зайнялися ресторанним бізнесом там, але з часом зрозуміли, що їм «не вистачає динаміки і можливостей реалізувати себе у повній мірі через обмеженість ринку». Тоді і почали думати, як все змінити.

«Ми намагаємося допомагати швидше перемикати людей з патерналізму, очікування, що за нас мають прийти і щось зробити, на позицію проактивності, спроби зрозуміти, що вже зараз ми можемо зробити своїми руками і з ким можемо об’єднати зусилля заради цього, — каже підприємець.

За словами Юрія Филюка, мабуть усі, хто долучився до платформи, вірять, що ідеальне місто — те, де живуть свідомі люди.

«Наші цінності — це відкритість, гідність, теплота, тобто пошук безконфліктних рішень у просуванні розвитку, та проактивність. Ми намагаємося максимально включати людей в діалог, шукати не те, що нас роз’єднує, а те, що нас об’єднує», — додає співзасновник платформи.

Читайте також: Закликати народжувати більше — означає цинічно ігнорувати суспільні умови материнства, — соціологиня Олена Стрельник (інтерв’ю)

Сьогодні, завдяки «Теплому Місту» в Івано-Франківську з’являються нові громадські простори, арт-об’єкти, проводяться міжнародні урбаністичні та спортивні фестивалі, втілюється у життя проект із розробки візуальної ідентичності міста тощо.

Про те, як об’єднати довкола ініціатив десятки і навіть сотні людей, як показати бізнесу, що можна не тільки заробляти гроші, а й бути суспільно корисним, і про те, чому Донбас — потенційно майбутня Кремнієва долина, Юрій Филюк розповів в інтерв’ю Дивись.info.

Фото: Elena Belous

Ваша платформа «Тепле Місто» об’єднала чимало людей. При цьому, до її підтримки долучилося бізнес-середовище. Скажіть, як вам вдається об’єднувати таку кількість осіб, тримати їх укупі?

Нас дійсно чимало, це вже інституція, де кожен робить свою роботу. Є базові принципи та цінності — вони важливі. Від них ніколи не відходимо. Це формує інституційну довіру: як безпосередньо до організації, так і всередині суспілства. Далі все потрохи набирає обертів і люди починають жити за новою системою координат між собою, їм починає бути комфортно довіряти та взаємодіяти. Як результат, в місті починають створюватись нові незалежні проекти, але вже за новими апробованими принципами.

Наші цінності — це відкритість, гідність, теплота, тобто пошук безконфліктних рішень у просуванні розвитку, та проактивність

До вас люди приходять вже з готовою ідеєю чи кажуть, що хочуть долучитися, але не знають як?

По-різному. «Тепле Місто» підтримує багато напрямків: освіту, мистецтво, економіку, урбаністику, сталу мобільність, спорт тощо. Буває, ми самі запрошуємо партнерів до співпраці, буває навпаки — кличуть нас. Часом приходять і кажуть, що є ідея, що хочуть її реалізувати, але не знають як. Тоді ми намагаємося допомогти людям її реалізувати самостійно, адже не тримаємо досвід у собі і навпаки намагаємось його максимально віддавати.

Франківськ — маленьке місто, у якому ваша ініціатива успішно розвивається. Наскільки реально втілити щось подібне у більшому місті?

Кожне місто має свої особливості звісно, але, мені здається, що попит на якісне об’єднання є всюди. Це величезна енергія, яка дозволяє тобі рухатися швидше. Всі від цього виграють. Це «win-win» стратегія. Більшість українців все ще грають у «win-lose»: для того, щоби я виграв, хтось має програти. Насправді люди потребують «win-win», тому що «win-lose» — це канібальська система, від неї в результаті завжди буде «lose-lose». Просто хтось швидше провалиться, а хтось пізніше.

Ми прагнемо своєю діяльністю допомагати формуванню активного інтелектуального середовища в місті, створення нових можливостей для персональної реалізації кожного та сталого розвитку вцілому

Люди мають, я би сказав, часто неусвідомлений, попит на якісні зміни. Тому переконаний, що і як в малих, так і у великих містах є потреба у синергетичній взаємодії. Просто необхідно покроково починати це робити і не прагнути одразу захопити весь світ. Наприклад, навести порядок у своєму дворі — це вже старт. Можна на Фейсбук писати чергову зраду, очікуючи коли комунальні служби наведуть там лад, а можна, скажімо, пройтись по сусідах і спільно, якісно та з творчим підходом привести двір в порядок самостійно. Інші подивляться і теж включаться.

Але людей, які пишуть на Фейсбуці «зрада», набагато більше, ніж тих, які готові щось робити. Як цей баланс змінювати?

Ви ж знаєте прекрасно, що меншість рухає більшістю. І завжди пасивних людей буде більше, ніж активних. Тут питання, по-перше, у якості активного ядра, і по-друге, у його ширині. Треба стимулювати, щоби активних людей ставало більше. Немає мети, щоби одразу всі були суперактивними. Стоїть задача, щоби той, хто внутрішньо, підсвідомо шукає чогось, отримав підтримку, натхнення, щоби він чи вона для себе починали бачити, що можна щось робити і змінювати.

А як бути з емоційним вигоранням?

Це частина природнього процесу, таке теж буває. Є емоційне вигорання — відновлюєшся, кожен робить це за власною формулою.

«Тепле Місто» від самого початку працює в дуже інтенсивному режимі від самого заснування ось вже три з лишнім роки. Ми свідомо тримаємо цей темп, оскільки відчуваємо, що зараз у країні є вікно можливостей для з мін і треба цим користатись, пізніше відпочинемо. Звичайно в такому режимі працювати складно. Тому ми спокійно ставимось до ротацій в команді. Люди приходять, викладаються на повну, потім переходять в якусь іншу діяльність, але обов’язково залишаються на зв’язку з організацією. Ми маємо мабуть вже понад 20 таких випускників. З усіма підтримуємо теплі стосунки та взаємодіємо у різні нові способи — це теж певний продукт діяльності.

Фото: Elena Belous

Яким ви бачите Франківськ у майбутньому і наскільки це далекоглядна стратегія?

Остання стратегія розвитку організації закладалось на п’ять років. Ми прагнемо своєю діяльністю допомагати формуванню активного інтелектуального середовища в місті, створення нових можливостей для персональної реалізації кожного та сталого розвитку вцілому. Також хочеться колаборації із зовнішнім світом, усвідомлення, ким ми є і яка наша роль може бути в процесах розвику світу.

До речі, про зовнішній світ. Радіо Urban Space має 18% закордонної аудиторії. Як вам вдалося цього досягти?

Ми від самого початку ставили собі задачу не бути лише локальним радіо. Франківськ — це близько 15% від загальної аудиторії. Україномовний контент наразі створює обмеження для виходу назовні, але, в принципі, для України ми говоримо про те, що цікаве незалежно від того, чи ти живеш у Франківську, чи у Львові, чи у Києві абощо. А музичний контент — це здебільшого українська сучасна музика, яка, виявляється, має попит і закордоном.

Сьогодні люди часто апелюють до теми війни і нестабільності у країні, коли мова заходить про зміни. Мовляв, про який розвиток можна говорити, коли в Україні йде війна. На вашу думку, бойові дії якось вплинули на подальшу розбудову країни і чи можуть вони бути причиною її повільнішого розвитку?

Думаю, що попри трагічність всієї ситуації, для України це також і стимул для розвитку. Це активізувало процес самоідентифікації для населення по всій території країни. Війна пришвидшила процес, який мав би тривати наступні років 50, а він відбувся за рік-два. Зараз є шанс закріпити усвідомлення себе українцем вже без нав’язаного розділення по Дніпру. Крім того, зараз вже не можна так безбожно красти — ти вже мусиш думати, як рятувати економіку. Ситуація змусила підприємства переорієнтовуватися з російських ринків на європейські, а це означає, що треба вже за зовсім іншими правилами та принципами будувати бізнес. Так чи інакше це призводить до оздоровчої трансформації в суспільстві в цілому.

Ще раз, звичайно, війна — велика біда і загроза, але також це і шанс для країни консолідуватись, перебудуватись і стати сильнішою.

У майбутньому ви разом із партнерами плануєте відкрити громадський ресторан за типом того, який вже існує у Франківську, у Краматорську. Чому саме там має з’явитися новий Urban Space?

Краматорськ — це український Донбас. Зрозуміло, що там зараз непросто і нам хочеться створювати підтримку становлення громадянського суспільства в тій частині країни. Також регіон сам по собі дуже цікавий і перспективний. Якщо в Україні десь може створитися нова Кремнієва долина, то я би робив ставку на Донбас. Фактично там зараз все починається з чистого листа – старі вертикальні пострадянські моделі суспільного устрою були різко обірвані існуючим конфліктом, натомість люди вперше реально в дії зіштовхнулись з новими для себе демократичними інститутами. Ідентичність в регіоні також розмита. Ситуація зараз дуже залежить від проявленого лідерства на території і вибору векторів розвитку. В традиційному, сформованому полі нове завжди важче проростає. А при вдалому підході на Донбасі може скластись сприятливе середовище для створення інновацій та перетворення їх в ефективні проекти будь-яких масштабів.

Читайте також: Чим живе і що показує перший український андеграундний театр (інтерв’ю)

Відповідно, на мій погляд, кожна свідома і відповідальна людина зараз має якусь частинку свого професійного часу інвестувати туди — їздити, ділитися думками. Зараз там одиниця докладених зусиль може дати на виході більше, ніж на будь-якій іншій території в Україні.

У Краматорську є дружнє середовище, яке готове підхоплювати наші ініціативи — ми спираємося на них.

У якій перспективі Urban Space може з’явитися у Краматорську?

Я не загадую, ми не спішимо. Urban Space непростий проект саме через складову модерування суспільством. А у суспільстві зараз все ще переважає контекст недовіри, тому треба розуміти, як із цим працювати, перед тим, як запускати такий процес. Відповідно, ми ретельно підбираємо партнерів на місці, послідовно готуємо їх, дивимося, наскільки вони спроможні це зробити,  і тільки коли бачимо, що все складається — діємо далі. Це завжди непросто. Якщо все складеться, думаю, протягом 2018 року є шанс на запуск проекту.

Фото: Elena Belous

Тобто, можна сказати, що Urban бере на себе й об’єднуючу функцію?

Так, безумовно. Взагалі, ми система з відкритим кодом доступу. Завжди намагаємось ділитись усіма доступними нам ресурсами та досвідами: через конференції, дні відкритих дверей, прямі комунікації та різного роду партнерства. Це те, що сприяє об’єднанню. Ці принципи зараз особливо потрібні в країні і можуть працювати всюди.

Сьогодні ваша команда й ініціатива — одні з небагатьох, кому довіряють. Чому?

Нам від самого початку було принципово не розходитись в деклараціях і діях. Ми розуміли, що в умовах великого дифіциту довіри в суспільстві люди особливо потребують чогось реального і послідовного без прихованого порядку денного. Саме тому в базових цінностях «Теплого Міста» зазначена відкритість (прозорість). Не існує жодного, так би мовити, «незручного» питання, яке нам не можна було би задати і не отримати миттєвої прямої відповіді на нього. Також результати діяльності додають довіри людям і партнерам. Репутація це не та річ, яка дається як данність, вона напрацьовується методичною роботою і дотриманням базових задекларованих принципів на практиці.

За 2016 рік бізнес вклав близько півтора мільйона у вашу платформу. Наскільки великі внески від кожного з 64 ваших бізнес-партнерів?

Від тисячі до двадцяти п’яти гривень на місяць. Але для нас кожен партнер незалежно від суми внесків однаково важливий. Бізнес відчуває ціну кожної заробленої гривні, як ніхто інший. І навіть якщо для них це незначна сума, їм важливо, щоби гроші йшли на реальні справи.

Як ви переконуєте людей долучитися?

Ми не переконуємо. Наші переконання — це наші справи. Ми пояснюємо що і як робимо, та з якими мотивами. Та це все неможливо без підтримки партнерів. Ми також говоримо про спільну відповідальність за місто кожного, хто в ньому живе та працює. В якийсь момент люди переймаються цим і доєднуються. І їх стає все більше.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама