дивись.info

Україна – остання країна Європи, де вовк – «шкідлива тварина», – зоозахисниця

Україна – остання країна Європи, де вовк – «шкідлива тварина», – зоозахисниця

Зоозахисники обіцяють влаштувати під стінами Міністерства аграрної політики і продовольства мирну акцію протесту, щоб переконати чиновників у необхідності прийняття законопроекту 6598, який зокрема виключає вовка із списку так званих шкідливих тварин, а також забороняє притравку на борсука та тхора.

Про це ІА Дивись.info розповіла координатор зоозахисного напрямку у Національному екологічному центрі України Наталія Вишневська.

– Чому зоозахисники погрожують акціями протесту Міністерству агрополітики?

– Це пов’язано з тим, що Мінагрополітики подало у комітет з екополітики Верховної Ради свої заперечення щодо прийняття законопроекту 6598. Йдеться про те, що міністерство фактично підтримує позицію Державного лісового агентства і так званого мисливського лобі, а саме: вони наполягають на тому, що з пропозицій законопроекту 6598 треба виключити питання заборони борсука та тхора на станціях притравки і виключити питання, яке пов’язане із збереженням популяції вовків. Тобто виключення вовка зі списку шкідливих тварин. Окрім того у листі-відповіді, який підписав перший заступник міністра Мінагрополітики та продовольства України Максим Мартинюк, є багато неточностей і неправдивої інформації. Втім, спочатку, безумовно, ми будемо намагатися налагодити діалог. Якщо цей діалог не відбудеться, ми плануємо провести мирне пікетування, аби привернути увагу чиновників до цього питання, показати їм, що вони неправі. Спробувати переконати їх стати на бік позиції зоозахисників, народних депутатів, які ініціювали цей законопроект, Міністерства екології та Інституту зоології, які підтримують наші намагання заборонити притравку на борсука та тхора. А також повернутися, так би мовити, обличчям до вовка і переглянути політику щодо цієї тварини. Тому що Україна – остання країна Європи, де вовк знаходиться у так званому списку «шкідливих тварин» і підлягає абсолютно неконтрольованому знищенню у будь-який час, тобто  на нього не розповсюджується мисливський сезон.

Така позиція Мінагрополітики може вплинути на блокування і підписання цього законопроекту президентом. У нас є всі підстави вважати, що законопроект може бути проголосований у першому та другому читаннях, але є загроза, що він може бути не підписаний президентом.

– Ви згадали про неточності і неправдиву інформацію у листі з Мінагро. Про що саме йдеться?

– Ось дослівно з листа заступника міністра: «крім цього, надзвичайно небезпечний вовк як розповсюдник сказу. Останнім часом у ЗМІ постійно висвітлюється інформація про напади вовків на домашніх тварин». Тим часом у звіті Державної ветеринарної та фітосанітарної служби від 2013 року повідомляє, що 2012 року виявлено 1727 випадків захворювання тварин на сказ. За даний період захворіли: лисиць – 739, собак – 357, котів – 548, свиней – 1, коней – 7 і вовків – 11. Така сама картина була і 2011 року. Тоді взагалі лише 2 вовки виявилися переносниками сказу. Тобто це відверто брехлива інформація, що вовк знаходиться серед основних тварин, які є розносниками сказу. Крім того, у листі є ще неточності. Наприклад, написано, що цей хижак за рік з’їдає близько 400 кілограмів м’яса, що рівнозначно 25 козулям. А при чисельності вовка у 2000 голів знищуються майже 60 тисяч козуль, що становить майже половину їхньої чисельності і у 8 разів більше, що офіційно добувається в угіддях України. Статистичні дані від сільського господарства, мисливського і лісового господарства, рибальства і лісництва за 2011 рік, а також дані про популяцію козуль у 2011 року повністю розвінчають цей вислів. Окрім того, на жаль, кількість їжі, яку вживає вовк, рахують на підставі даних із зоопарку, а не живої природи. Тому що вовк харчується не тільки козулями, а й жабами, їжаками і навіть споживає деяку рослинність. Тобто це абсолютно неправильний підрахунок і непрофесійний підхід до цього питання. Водночас заступник міністра пише, що борсук є предметом полювання, тому племінні кінологічні заходи – притравка, іспит, змагання по даному виду звіра є невід’ємною частиною використання борсука під час полювання. Тут, як кажуть, – no comments. Це просто якась антигуманна політика. Борсук є об’єктом багатьох конвенцій і підзаконних актів, це охоронний вид, наразі не червонокнижний. Тобто є дуже багато спірних речей.

– Чому саме вовкам чиновники і мисливці оголосили війну?

– Директор Інституту зоології імені Шмальгаузена, академік Ігор Акімов пише про те, що він пропонує вивести вовка зі списку шкідників. Так само 2012 року заступник міністра екології та природних ресурсів теж направив листа, що міністерство підтримує винесення вовка з цього списку шкідливих тварин. «Просимо розглянути можливість внесення змін до закону України про мисливське господарство і полювання в частині виключення вовка з числа хижих та шкідливих тварин та регулювання  чисельності вовка шляхом надання спеціальних дозволів на його вилучення і добування», – йшлося у листі. Натомість Міністерство агрополітики займає зовсім іншу позицію  і в принципі це пов’язано з тим, що досі є певна схема, яка дозволяє безконтрольно добувати цю тварину. На чорному ринку шкура вовка коштує близько 1000 доларів. Тому керівникам мисливських господарств дуже вигідно влаштовувати таке полювання. Плюс, якщо брати до уваги, що вовка можна добувати у будь-який час, під прикриттям полювання на вовка відбувається полювання на інших тварин, яке в цей час або заборонене, або обмежене лімітами. Зоозахисники не раз стикалися із ситуаціями, коли ловили на гарячому мисливців зі зброєю, яка не відповідає полюванню на вовка. Натомість відповідає полюванню на качок чи інших тварин, полювання на яких у цей час було заборонене.

– Близько 80% території нашої країни – 46,5 млн га із 60,3 млн га загальної площі є мисливськими угіддями. Чи така ситуація є нормальною?

– Ні, це вкрай ненормально, що в Україні 80% територій є у володінні мисливських господарств. Вчора ми якраз зустрічалися з експертами, які пояснили, як мисливські господарства рахують поголів’я вовків. Це абсолютно застаріла технологія і дехто навмисно збільшує популяцію вовка, рахуючи одну і ту ж тварину двічі, тому що вовк за добу пробігає 100 кілометрів і одне і те ж мисливське господарство може перетинати декілька разів.

– Які наслідки може мати неконтрольоване знищення вовків?

– Безконтрольне знищення вовчої зграї веде до того, що відбувається так званий сплеск популяції, коли вовки нападають на свійських тварин або приходять у села. Все це тому, що під час полювання вбивають альфа-самців та альфа-самиць. А зграя діє таким чином, що стримує своє розмноження. Якщо в зграї є альфа-самець та альфа-самиця, то лише їм можна розмножуватися. Решта самиць  та самців є просто членами зграї. Коли вбивають альфа-особин, тоді починається хаотичне розмноження, зграя розбивається і стаються такі випадки, коли вовки підходять близько до людських осель та нападають на свійських тварин. Тобто це ціла система, яка ніколи не реформувалася.

– Невже мисливське лобі настільки впливове в Україні?

– Мисливське лобі в Україні дуже потужне, воно, на жаль, представлене і у Верховній Раді. Державне лісове агентство взагалі не розглядає диких тварин як об’єкти управління, яке треба змінити. Досі залишилася стара совкова система – знищити, вбити, отримати ліцензію, здати шкури, і нічого добро поки з цього нема. Якщо говорити про законопроект, який ми лобіюємо, то наразі йдеться про виключення вовка зі статті 33 закону про мисливське господарство і заборону притравки на борсука та тхора. Можливо, з часом вдасться заборонити притравку взагалі. На жаль, радикально її заборонити наразі неможливо.

– Крім того, учора міністр екології Остап Семерак таки підписав ліміти на відстріл лосів, хоча раніше видав наказ про введення мораторію…

– Міністр екології виступив з ініціативою ввести мораторій на полювання на лосів, і громадськість це дуже радо вітала та підтримувала. І якщо було б якесь соціологічне дослідження, то можна було б стверджувати, що громадськість на боці міністра. Але вплив мисливського лобі призвів до того, що Міністерство юстиції ветувало цей наказ і фактично він не вступив у дію. Очевидно, потім велися якісь переговори між Мінагро і Мінекології, і був знайдений компроміс, щоб підписати ліміт на 160 особин, хоча торік ліміти становили 500 особин. Тобто якась частина тварин все ж буде врятована. Крім того, Мінекології розробляє законопроект про внесення лося до Червоної книги. Для цього теж треба провести певні процедури. Зокрема зробити облік. Для цього потрібні наукові дослідження і на основі цих даних будуть виноситися рішення. Якщо лось буде у Червоній книзі, тоді автоматично буде заборонено полювання на нього.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама