дивись.info

Відкладена небезпека. Що відкрив обвал грунту під Стебником (фото, відео)

Відкладена небезпека. Що відкрив обвал грунту під Стебником (фото, відео)

Біля Стебника обвалилася порода над колишньою мінеральною шахтою. Про небезпеку знали десятиліттями. Чи призведе суботній інцидент до зміни ставлення до цього об’єкта?

У ніч із 29 на 30 вересня поблизу Дрогобича, Стебника і Трускавця стався землетрус. Поштовхи були настільки незначними, що не вдалося зафіксувати точно їхню силу. Ця ситуація не стала несподіванкою для жителів Львівщини: начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич розповів, що жодного разу в регіоні не було землетрусів, сильніших за 2,8 бали за шкалою Ріхтера.

Незважаючи на це, вранці 30 вересня у Стебнику і Трускавці все ж виявили неприємний наслідок поштовхів. На місці видобутку калійних солей між двома містами провалилося земне склепіння над порожнечею. Рудниками мінералів опікується Публічне акціонерне товариство Державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал».

Першим із посадовців про ситуацію розповів міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. На своїй сторінці у Facebook він написав, що обвалилася карстова порода. Загальна зона зсуву – близько 300 метрів діаметром і 50 метрів глибиною. Міський голова Стебника Петро Старосольський у коментарі «Дивись.іnfo» уточнив, що близько 9 гектарів грунту пішли під землю.

Фото Дивись.info

Зсув пошкодив електроопори мережі, з якої живилася частина Стебника і Трускавця. За інформацією голів обидвох міст, проблем з електрикою у них зараз немає: більше енергії пустили через альтернативні лінії.

Небезпека зберігається

Ця ситуація має три, помітні на перший погляд, небезпеки.

По-перше, ймовірний подальший обвал. Про можливість зсуву породи під Стебником знали із середини 1980-тих, відколи тут припинили видобувати калійні солі.

Уже наступного дня науковці з Івано-Франківського національного університету нафти і газу попередньо констатували: можливе збільшення кратера обвалу до 50 метрів у діаметрі і провал породи далі – адже під теперішньою поверхнею є товща солоної води. Петро Старосольський декілька разів був на місці обвалу. Він говорить, що кратер вже збільшився на 15-20 метрів.

Фото Дивись.info

«На тій території проходить дорога. Місцеві люблять виїздити в те поле відпочивати. Добре, що обвал стався вночі і ніхто не постраждав. Але що може статися далі: у 400 метрах стоять перші хати, у 500 – дорога», – пояснює мер Стебника.

По-друге, у зоні ризику залишається дорога між Трускавцем і Дрогобичем. Потенційно, її можуть зачепити подальші обвали. Про цю проблему місцеві та обласні обранці і чиновники говорили і попереднього року. Міський голова Стебника Петро Старосольський та Андрій Кульчинський розповідали про можливість перенесення траси: через сам Стебник чи село Модричі.

Утім, цей проект не обговорювали як нагальний. Можливо, потреба у ньому стане після суботнього зсуву. Поки провалля розташоване за декількасот метрів від дороги. Але зона видобутку калійних солей проходить і під трасою. Інакшими словами, під нею теж є порожнеча. У понеділок на спеціальному брифінгу щодо цієї ситуації директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Руслан Гречаник розповів, що рух на трасі обмежувати поки не будуть (вантажівки також досі можуть там їздити).

Фото Дивись.info

Зрештою, одним із найпопулярніших запитань, які ставили у коментарях до новин про обвал породи під Стебником, було «Чи загрожує ця ситуація курорту Трускавця?» Андрій Кульчинський розповів, що небезпеки мінеральним джерелам у місті немає. До межі Трускавця від провалля – 1,3 кілометра, до джерел – більше 2 кілометрів. Однак про відсутність загрози чи її ймовірність можна буде робити висновки вже після детального вивчення території видобутку калійних солей. Його зараз проводять фахівці з Івано-Франківського національного університету нафти і газу та Інститут «ГІРХІМПРОМ».

Провалля відповідальності

Територія, на якій відбувся зсув породи, належить до Болехівської сільської ради. Але обвал не загрожує жителям Болехівців. Від нього до села – 6,5 кілометрів. Найбільше цією проблемою переймаються у Стебнику і Трускавці.

Територія Болехівської сільської ради. Скріншот з OpenStreetMap

Але безпосередньо впливати на ситуацію не можуть. Так само, як і у Болехівській сільській раді, адже видобуток калійних солей відбувався під землею. Отже, вже не у межах її юрисдикції. Тобто, контролювати безпосередньо зону видобутку і пов’язані із нею небезпеки мало підприємство «Полімінерал».

Місце провалля. Скріншот з OpenStreetMap

Калійні солі поблизу Стебника видобувають із кінця ХІХ століття. Але у сучасному вигляді тутешній калійний завод з’явився у 1960-тих роках. Тоді остаточно реконструювали стару шахту (№1), ввели в експлуатацію новий рудник (№2) і збагачувальну фабрику. У 1978 році у руднику №2 стала швидко накопичуватися солона вода. Лише із того часу із порожнин почали викачувати воду та закладати матеріали, щоби не допустити просідання. Це припинили робити на початку 1990-тих.

П’ятьма роками пізніше стався прорив дамби на сховищі солоної води із шахт. Тоді використання рудника №2 припинили. 1988 року на реконструкцію закрили і збагачувальну фабрику. Фактично, із цього моменту видобуток і оброблення калійних солей поблизу Стебника припинили. Хоча родовище залишилося перспективним для промисловості: наприкінці 1980-тих запаси мінералів у цій місцевості оцінювали у майже 1 мільярд тонн. 2003 остаточно припинили видобувати калійні солі на руднику №1.

Зрештою активізувалася земна поверхня над рудником №2. Це сталося на початку 2000-них. Почала просідати земля у межах зони санітарної охорони Трускавця.

Тоді спеціальна комісія Міністерства промислової політики України визначила, як мінімізувати небезпеку об’єкту. Найглибші виробітки мали «консервувати» – наповнювати насиченою сіллю водою. Найближчі до земної поверхні порожнини мали закласти відходами збагаченої калійної руди. Із 2004 року це зобов’язали робити державне підприємство «Полімінерал», що постало на місці Стебницького калійного комбінату. За словами чиновників, воно виконувало зобов’язання до 2013 року.

Чотири роки тому у Фонді держмайна вирішили, що не можуть більше утримувати збитковий «Полімінерал». Його перетворили на акціонерне товариство. 100% акцій пидбала компанія «Райз», що, згідно із даними аналітичної системи YouControl є частиною агрохолдингу Ukrlandfarming олігарха Олега Бахматюка.

За словами Миколи Маланича, проблеми із консервацією видобутку та убезпечення від подальших провалів почалися із моменту продажу.

«Екологічні комісії мали контролювати ситуацію на місці видобутку. Але їх не пускали на територію підприємства. 2015 року ми навіть судилися із ними, але суд заборонив проводити там перевірки», – начальник Державної екологічної інспекції Львівщини.

Львівська ОДА відповідальність за суботній провал породи покладає на ПАТ «Полімінерал». Мовляв, за умовами угоди, яку представники приватного інвестора підписували 2013 року: закладенням рудника №2 мало займатися нове підприємство, контрольний пакет акцій якого – у приватного інвестора. Утім очільник ЛОДА Олег Синютка зазначив, що варто дочекатися результатів перевірки провалля, щоби робити висновки про винних.

Цю угоду громадськості не представляють. Петро Старосольський продемонстрував «Дивись.іnfo» її копію. Там сказано, що публічне акціонерне товариство має: попереджати негативний вплив видобутку на довкілля, збирати дренажні води, закачувати розсоли до порожнин, закладати порожнини. За його словами, у цьому питанні «пес не валявся».

Фото Дивись.info

Теперішній директор ПАТ «Полімінерал» Володимир Коваль обіймає свою посаду лише четвертий місяць. Він говорить, що не може коментувати, чи раніше підприємство проводило перераховані заходи, чи ні. Так само, йому складно говорити, чому керівництво «Полімінералу» раніше відмовлялося пускати державні перевірки. Попередній директор підприємства Сергій Оринчак відмовився від коментарів.

«Коли інвестор купував цей об’єкт, він планував розробляти рудник №1, адже він перспективний. Але держава нав’язала підприємцю утримання рудника №2, який сама довела до катастрофічного складу. Але про те, хто що не робив стане відомо після детальної перевірки», – пояснює позицію підприємства Володимир Коваль. Микола Маланич запевнив нас, що на «Полімінералі» зараз не чинять спротиву перевіркам.

Не пропустити головного

Володимир Коваль певен: відновити видобуток калійних солей на «Полімінералі» неможливо: «Держава поставила підприємство в такі умови [йдеться про зобов’язання за рудником №2], що воно буде збитковим. Із початком війни у 2014 році тим паче невигідно цим займатися». Керівник підприємства зазначає: проект консервації родовища та рекультивації земель над ним не виправдав себе, адже не вберіг від провалення. За словами Володимира Коваля, має бути розроблено новий проект поводження із цим об’єктом.

Львівська облдержадміністрація та Львівська облрада ініціюють спеціальне обговорення проблеми просідання породи під Стебником на 10 жовтня. Там заслухають науковців, чиновників та представників «Полімінералу». На ньому мають вирішити, як далі поводитися із територією над рудником №2. Заступник голови Львівської облради Андрій Білоус розповів «Дивись.іnfo», що за результатами цього обговорення ЛОР та ЛОДА сформують звернення до Кабінету міністрів про виділення грошей на новий проект.

Керівники області закликають дочекатися результатів перевірки, щоби зрозуміти, хто винен у теперішній ситуації та як виходити із неї далі. Директор Інституту «ГІРХІМПРОМ» Іван Зозуля розповів «Дивись.іnfo», що його установі поки не замовляли перевірку рудника №2. Мовляв, конкретний запит буде після обговорення 10 жовтня. Утім він уже може сказати, що вивчення ситуації забере від одного до двох місяців.

У визначенні винних і поводженні з рудниками калійних солей влада і підприємці взяли паузу. Утім ця ситуація все одно може зашкодити до кінця перевірки та створення нового проекту консервації та рекультивації.

У зоні небезпеки залишається дорога «Дрогобич-Трускавець». Поки нею не обмежували рух транспорту. Але чимало вантажівок вже уникають їхати цим шляхом. Микола Маланич не виключає, що після 10 жовтня ЛОДА прийме рішення про будівництво нової дороги. Петро Старосольський говорить, що якщо вона пройде через Стебник, то держава має значно допомогти місту із дорожньою інфраструктурою. Інакше воно просто стане заручником ситуації без жодної користі для себе.

Відчутний вплив ця ситуація справляє на Трускавець. Факт обвалу може негативно позначитися на іміджі туристичного міста, без жодної фізичної шкоди йому. Андрій Кульчинський заспокоює громадськість: мовляв, очевидної загрози нема, але, якщо провалиться далі, то поблизу Трускавця може з’явитися своє «Мертве море». У таких словах проглядається не лише оптимізм, а й неможливість вплинути на ситуацію.

Обвал породи між Стебником і Трускавцем має важливий позитивний наслідок. Нарешті з’явився консенсус сторін у необхідності щонайшвидше вирішити проблему. Інакше суботній обвал без жертв може стати щасливим збігом на фоні подальших наслідків.

Михайло ДРАПАК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Реклама

Реклама