Про що щебечуть соснівські солов’ї

Підстави для сьогоднішніх суперечок були закладені в 2015 році, коли депутати Львівської обласної ради необдумано формували перспективні плани територій і подавали пропозиції створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). За пропозицією 2015 року повинна була бути сформована Сілецька сільська громада, яка би включала в себе місто Соснівку.

Тоді процес об’єднання не відбувся з формальної причини – адже Соснівка адміністративно є частиною Червонограда, і для зміни підпорядкування потрібно виконати певну процедуру, яка включає, зокрема, рішення Верховної Ради України. Однак в Києві на таку формальність не звернули увагу і затвердили Перспективний план із Сілецькою сільською громадою, яка мала поглинути кількатисячне місто Соснівка. Згодом депутатський корпус Львівської облради вніс зміни до цього Перспективного плану, перекроївши 18 з 20 районів.

Не вдалося їм досягти компромісу по двох районах – Дрогобицькому і згадуваному уже Сокальському. Ці зміни були подані в Київ на затвердження. І Кабмін своїм рішенням вніс зміни до свого розпорядження про затвердження Перспективного плану Львівщини. Але зробив це не так, як планувала собі обласна рада. А виклав його повністю в новій редакції, де і Дрогобицький, і Сокальський райони залишились без поділу на перспективні об’єднані громади. Тому тепер у цих районах майбутнім громадам доведеться розпочинати процеси домовлянь заново.

ОТГ з центром у Соснівці

Але про усе по черзі. У 2016 році в Соснівці активізувалася група місцевих жителів із пропозицією створити ОТГ виключно навколо Соснівки, із включенням Сільця та інших сіл. Уся їхня агітація проводилась дуже наполегливо, із мітингами та виїздами до Львова. Ця група, яка вимагала негайного створення ОТГ, позиціонувала себе, як позапартійна громадська ініціатива, але так співпало, що серед них були присутні, зокрема, колишні депутати від соцпартії місцевої міської ради.

Їхня ідея світлого майбутнього для Соснівки знову суперечила існуючому адміністративному устрою, відповідно – знову виходила за рамки законності. Проте, на такі «умовності» ніхто з ініціаторів не звертав уваги, оскільки сама агітаційна кампанія була зосереджена на емоційній складовій і проводилася під гаслом боротьби за «незалежність від Червонограда». Ще одним аргументом, який популістично «виспівували» незадоволені Червоноградом – міфічна цифра у 26 млн. грн, які відразу ж щорічно отримає нове об’єднання.

Міська рада Соснівки під тиском натовпу навіть схвалила рішення розпочати роботу над створенням такої громади. Але, зрозуміло, що ухвала не мала жодної перспективи через свою незаконність. Навіть здавалося, що частина з депутатів усвідомлено голосували за нежиттєздатний проект, бо розуміли, що зворохоблених людей потрібно заспокоїти.

Економічна спроможність є?

Ще одна причина нереальності бажання відсепаруватися від Червонограда полягає у тому, що однією із головних умов для створення ОТГ є економічна спроможність майбутньої громади та доступність відповідних адміністративних послуг для всіх мешканців усіх включених населених пунктів. А розрахунків про спроможність громади із включенням дотаційної Соснівки та екологічно загрожених від діяльності шахт навколишніх сіл насправді не проводилося.

Тому солодкоспіви про гроші і заможне життя виглядали як низькопробна політична агітація в найгірших традиціях популізму. Сам Червоноград при цьому зберігає спокій, оскільки Соснівка у його складі є дотаційним містом, а для виходу зі складу все одно буде потрібне рішення Червоноградської міської ради.

Місто у підпорядкуванні села

Влітку 2017 року вітер хаотичних рухів до об’єднання Соснівки подув в інший бік. І вже ця ж таки група «вічних незадоволених» знайшла «оптимальне» рішення – оголосили, що перспективний план 2015 року є чинним. Відповідно до цієї геніальної ідеї, почалися наполегливі вимоги приєднати 11-тисячне місто Соснівку до села Сілець. Несподівано, але в 2017 році Сілець вже не протестував проти об’єднання із Соснівкою.

Традиційно для Соснівки, для проштовхування своєї ідеї був скликаний невеликий мітинг, який презентувався як громадські слухання. Проте на цьому зібранні не було дотримано процедури, адже будь-яка протилежна думка жорстко перекрикувалася і навіть супроводжувалася погрозами. Не стала на перешкоді небезпека опинитися Соснівці взагалі без влади – оскільки у законодавстві не передбачено самого варіанту входження міста до складу сільської ради.

Прихильники Сільця знову «виспівували» про райське життя, яке невпинно наближається до їхнього міста, тому підсумок обговорення став очевидним – схвалення приєднання до села. Цю «волю громади» в ультимативній формі ініціатори вимагали затвердити від міських депутатів. Проте, під час обговорень на сесіях не було озвучено жодного аргументу щодо переваг об’єднань.

Ще тоді стало чітко помітно, що жодні раціональні аргументи не сприймалися сілецькими прихильниками. Вони уникали участі в робочій групі, в прямих ефірах на радіо та місцевому телебаченні. Тож, до честі міської ради Соснівки і голови міста Ірини Харчук, міська влада витримала шквал криків, неправдивих агіток, тиску і навіть погроз та відхилили цю нелогічну ідею.

Сироїд у ділі

У ході проштовхування ідеї приєднання міста до села на обрії зненацька виникла навіть віце-спікер парламенту від Самопомочі Оксана Сироїд, яка з усіх сил підтримувала Сілець і сілецьких прихильників у їхньому «поході на завоювання» міста. Від такої радості група прихильників Сільця навіть забула продовжувати декларувати свою виключну громадянську позицію та позапартійність. І навіть гаряче підтримали партійне опитування в партійних наметах.

Зрештою, після провалу ідеї приєднання до Сільця, міський голова Соснівки Ірина Харчук стала головним ворогом для любителів об’єднань. І тому сілецька група розпочала процедуру її відкликання. Традиційно, місцева революція по-соснівськи не має жодних перспектив, оскільки агітатори при зборі підписів не тільки не дотримувалися процедури дій, але й прямо порушували закон.

І ситуація із звичайного різнобачення перетворюється на серйозніший конфлікт із законом. Але ця історія, думаємо, продовжиться в наступній серії соснівських солодких співів та обіцянок. Проте, вже можна говорити про те, що громада міста перебуває у стані внутрішнього конфлікту. Прихильників приєднання до Сільця вже сприймають як носіїв конфліктів та неспокою у розмірене життя.

Штучний конфлікт

Якщо оминути увагою способи реалізації своїх ідей жителями Соснівки та способи зловживання можливостями демократії, то можна зрозуміти, що проблема міста принесена ззовні. При формуванні громади пройшло зіткнення інтересів Червонограда, який прагне розширити свою територію та, відповідно, покращити інвестиційну привабливість. А з іншого боку – політичні інтереси кандидатів в депутати, які вже починають формувати громадські рухи на майбутніх своїх округах. Тільки залишається гіркий присмак – політики свої ідеї реалізують, а жителям Соснівки після цих місцевих воєн треба буде вчитися дивитися один одному в очі.

... Коли солов’ї виспівують про майбутнє щасливе життя, вони нічого не бачать і не чують, крім свого власного голосу. Може, соснівські солов’ї почнуть прислухатися до голосу розуму задля майбутнього свого міста? Бо соснівчани, які заслухаються солодкими співами, ризикують одного дня опинитися безправною частиною села Сілець.

Мар’яна ТКАЧЕНКО