дивись.info

Як каталонський референдум змінить Європу і до чого доведуть пристрасті у ВР. Політогляд тижня

Як каталонський референдум змінить Європу і до чого доведуть пристрасті у ВР. Політогляд тижня
Фото The Local Spain

Чому після каталонського референдуму перекроїться політична карта Європи і до чого призведуть пристрасті у Верховній Раді, читайте в політичному огляді.

Каталонія

1 жовтня 2017 року може стати в світовій історії початком кінця суспільно-політичного устрою, який був утверджений багатьма міжнародними угодами після двох світових воєн.

Саме в цей день, незважаючи на шалений тиск влади Іспанії, в Каталонії все ж таки відбувався референдум про її незалежність і утворення нової республіки. І за інформацією каталонського уряду, майже 2,26 млн. каталонців проголосували «за» таку ідею, а це 90% тих, хто взяв участь у голосуванні.

Читайте також: Уникнути кризи: Каталонія і точка неповернення

Щоправда, це лише трохи більше 42% усіх виборців Каталонії. Але факт залишається фактом. Зрозуміло, що влада у Мадриді не визнає цей плебісцит і називає його антиконституційним. А влада каталонської автономії, посилаючись на норми ООН про право на національне самовизначення, говорить, що референдум законний і на 9 жовтня запланувала розгляд результатів референдуму в місцевому парламенті.

Чому цей день може стати початком кінця сучасної політичної системи? Та лише тому, що вперше з часів завершення Другої світової війни, зміна кордонів може відбутися в рамках так званої «правової» держави з розвиненою демократією.

Прихильники незалежності Каталонії на марші 11 вересня / David Ramos/Getty Images

До цього часу, такі процеси відбувались або в тоталітарних державах, або в державах зі слаборозвиненою демократією. Ще більш ускладнює цей процес той факт, що Іспанія входить до ЄС, який і так останнім часом переживає не найкращі часи. Каталонія, скоріш за все, уже не здасться і буде гнути свою лінію незалежності до переможного кінця.

А в умовах інформаційного суспільства жорстко придушити такі відцентрові настрої уже не вдасться. Саме відцентрові, а не сепаратистські, настрої і будуть основним викликом для нової світової еліти. За каталонцями, найімовірніше, послідують баски. Такі ж настрої отримають новий поштовх і в Великобританії, Бельгії, Італії та Польщі. І в найближчі десятиліття ми отримає кардинально нову політичну мапу Європи.

Тим паче, що керівництво ЄС зайняло в черговий раз вичікувальну позицію, назвавши каталонський референдум «внутрішнім питанням Іспанії».

Звичайно, що такі тенденції не залишаться непоміченими і в Україні. І тут мова йде зовсім не про Донбас з їхнім бажанням мати власні республіки, адже ці землі ніколи не були незалежними і не мають своєї багатовікової історії. Я навмисне не чіпляю питання Криму, адже там ситуація кардинально відрізняється від ситуації на Донбасі, адже корінне населення Криму там знаходиться в меншості і тому фактично нічого не вирішує. За них все вирішує переселене і асимільоване населення з території колишнього Радянського Союзу, яке по сьогоднішній день живе ностальгією за своєю колишньою «могутньою» батьківщиною.

А мова йде про західні терени нашої держави: Буковину, яка тяжіє до Румунії, Закарпаття, яке хоче розмовляти угорською мовою, чи Галичину, яка тісно пов’язана з Польщею, але є такою ж гордою нацією, як і каталонці в Іспанії. Поки вся увага нашої влади і нашого суспільства прикута до південно-східних кордонів, ми можемо отримати сплеск відцентрових настроїв на заході України.

Гаряча Верховна Рада

Цього тижня активно запрацював законодавчий орган України – Верховна Рада. І не просто запрацював, а розглянув тисячі поправок до двох законопроектів, які дають старт двом реформам, на які робить ставку кандидат в Президенти України 2019 року Петро Порошенко.

Читайте також: Пенсійна реформа торкнеться тільки 45% пенсіонерів, – економіст

3 жовтня парламентарі проголосували за зміни до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу про адміністративне судочинство України та інших законодавчих актів, які ніби-то мають дати старт судовій реформі в Україні.

Без голосів Опозиційного блоку цей законопроект не пройшов би. Але голосування частини опоблоківців викликало розкол в цій партії: Новинський заявив про створення опозиційної платформи в рамках Опоблоку, а Добкін і взагалі вийшов зі складу цієї партії. Останній таким кроком, скоріш за все, почав свою президентську кампанію.

Цього ж дня нардепи вирішили не розслаблятись і проголосували за пенсійну реформу. Не знаю, наскільки можна цю реформу називати «реформою», але основне завдання, яке поставив Порошенко перед Урядом, виконане. Понад 10 мільйонів пенсіонерів отримають з 1 жовтня підвищені пенсії – від 200 до 1500 гривень щомісяця.

Читайте також: Юридичні лабіринти львівських замків

Саме з цього моменту можна починати офіційний відлік передвиборчим перегонам, як президентським, так і парламентським. Тепер будуть активізовані соціологічні служби, які уже, починаючи з листопада-грудня, активно вимірюватимуть вподобання українських виборців. Незважаючи на те, що обидва ці законопроекти викликали значний резонанс, як в українському політикумі, так і в суспільстві, та уже навіть є зареєстрований законопроект про скасування цих двох реформ, ніхто їх уже рухати не буде, адже вони скеровані на те, щоб підняти рейтинги влади.

Самопоміч блокує трибуну Верховної Ради. Фото: Громадське

Найгарячіше відбувався розгляд двох президентських законопроектів, скерованих на реінтеграцію Донбасу – №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» та №7164 «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Обидва законопроекти отримали статус невідкладних. Однак невідкладно їх розглянути не вдалось – бійки в парламенті, блокування президії, димові шашки. Це все ми знову побачили у стінах парламенту. Під стінами Верховної Ради – запалена гума та бійки з поліцією, в основному націоналістів зі «Свободи» та «Нацкорпусу».

Читайте також: «Виключно в інтересах громади Львова»: Садовий визнав, що зустрічається з російським олігархом

Попри усі ці дебоші – у п’ятницю ці законопроекти усе ж таки були проголосовані, хоча із вилученням згадки про Мінські угоди. Що це дає для України? Врешті ми на законодавчому рівні відійшли від гібридної війни – АТО, і визнали, що у нас є окуповані території. І окупантом є Російська Федерація.

Врешті Президент взявся за безпосередньо делеговані йому повноваження Українським народом – оборону нашої держави. І уся ця істерія нардепів від Самопомочі, Свободи чи Батьківщини, є нічим іншим, як політиканством і зароблянням собі додаткових балів на речах, які не належать до їх функціональних обов’язків. Так, у нас немає політичних сил, які б говорили про те, що про Донбас потрібно забути. Усі погоджуються, що повертати ми його будемо, але ніхто не говорить як.

Позиція Порошенка – незмінна: повертати ми його будемо лише шляхом дипломатичних перемовин. Але для того, щоб вести ці перемовини, потрібно, щоб було щонайменше дві сторони конфлікту. Допоки у нас тривала антитерористична операція, то перемовини ми не мали з ким вести. Тепер у нас з’являється друга сторона конфлікту – Російська Федерація. Ба більше, у нас з’явилась і третя сторона конфлікту – представники так званих органів влади так званих ДНР і ЛНР, які набули своїх повноважень за сприяння окупанта.

І хочемо ми цього, чи ні, влада змушена буде сідати за стіл перемовин із цими маріонетковими «урядами». Іншого шляху повернення окупованих територій у нас немає.

Дмитро ПОСИПАНКО,

Світ на порозі нової холодної війни. Політичний огляд тижняполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут.

Ілюстрація: Ігор ДАНИЛИХА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама