Мені зайшло! — в Україні стартував показ першого фентезі-фільму «Сторожова застава»

DV-Pre-15

Після допрем’єрного показу стрічки, глядачі у залі аплодували стоячи, а кількості фото з акторами і режисерами не було меж. ІА Дивись.info переглянула фентезійне кіно, поспілкувалася з виконавцем головної ролі й має, чим поділитися.

«Ні, ну мені зайшло! Реально зайшло! Якби всі інші фільми були такі, я б ходив!», — із непідробним захопленням у голосі говорить після перегляду «Сторожової застави» юнак років 20 своєму другу. Той, дожовуючи поп-корн, задоволено киває головою на знак згоди.

***

12 жовтня в Україні виходить у прокат фентезійний фільм «Сторожова застава»: від українських кіновиробників, з українськими акторами, за мотивами української книжки. Допрем’єрний показ стрічки зібрав не один десяток глядачів: від зовсім маленьких дітей до людей вже поважного віку. Ажіотаж не новина: вихід фільму очікували ще 22 грудня, утім через вагому графічну складову, його довелося відкласти майже на рік.

Перед початком львів’яни фотографуються з акторами, режисером, сценаристом та вивчають стенд із речами з логотипом «Застави».

— Мамо, сфотографуй мене з цим маленьким хлопцем! — каже 10-річний юнак та тицяє пальцем на Даниїла Каменського, який зіграв у фільмі Вітька — головного героя.

Спокою учасникам проекту не дають протягом години, аж поки не настає час показу.

На великому екрані один за одним з’являються яскраві епізоди, мальовничі краєвиди та герої. У центрі картини —події, що відбуваються у минулому. 14-річний Вітько потрапляє у магічний портал часу, який активувало сонячне затемнення, і опиняється у Київській Русі, у 1120 році від Різдва Христового. Аби потрапити додому, хлопцю необхідно пройти випробування волхва і знайти чарівний камінь, який відкриє двері у його світ, або ж дочекатися наступного сонячного затемнення. Вітько обирає перший варіант. Але на шляху додому, йому, разом з новими друзями, серед яких і казкові богатирі, доводиться битися з половцями і величезним Големом…

Те, що відбувається на екрані, викликає цілий спектр емоцій у глядачів: від переляканих «Ах!» до дзвінкого сміху, як у дітей, так і в дорослих. На екрані з’являються то сцени бою, то жартівливі діалоги, то мальовничі краєвиди, романтичні епізоди…

Одні з головних ролей грають дебютанти: Даниїл Каменський (Вітько) та Єва Кошева (Оленка). Разом із ними — професійні актори театру і кіно, серед яких Олег Волощенко (Ілля Муромець), Роман Луцький (Олешко) та інші. Зйомки тривали 58 днів на понад 10 локаціях: скелі Довбуша у Карпатах, Лиса гора у Києві, музей побуту «Пирогово», павільйон студії FILM.UA та інші.

За 100 хвилин на екрані з’являються фінальні титри. Зал аплодує, а згодом — і встає. Хтось вигукує «Браво!». За хвилину усі бажаючі біжуть на прес-конференцію, аби поставити питання команді фільму. Зрештою, це перше українське фентезі, яке до того ж підтримало Держкіно (агентство виділило 18 мільйонів гривень з 40 загального бюджету).

«Чимало грошей у нас пішло на графіку. Ми порахували приблизно і вийшло, що є десь 600 кадрів з елементами графіки. Над нею працювали наші та індійські спеціалісти», — ділиться подробицями режисер Юрій Ковальов.

Команда каже, аби встигнути вкластися у графік, доводилося знімати і у дощ, і 40 градусну спеку, від якої непритомніли навіть коні на знімальному майданчику. Аби зіграти у фільмі, акторам довелося пройти неабияку підготовку.

«Найважче — це була підготовка до зйомок: фехтування, уроки верхової їзди… Найбільше запам’ятався крайній знімальний день, коли мене опускали під воду. Я звідти не вилазив, мені періодично одягали маску, а все, що потрібно робити, казали згори у мікрофон. І я подумав, якщо це останній знімальний день, то головного актора вже і не шкода, можна все що завгодно робити», — жартома додає новоспечена кінозірка Даниїл Каменський.

Наразі зупинятися на досягнутому автори стрічки не збираються. Сьогодні, хоч і неголосно, але вже починають говорити про другу частину.

«Це залежить від того, як кіно зайде українському глядачу. Якщо сподобається, продюсери поміркують і скажуть: «Ну добре, хлопці, давайте знімати», — розмірковує Юрій Ковальов.

Ті, хто не зможе подивитися «Сторожову заставу» на великому екрані, каже команда, зможуть це зробити вдома — права на показ фільму вже купив Новий канал. На ньому ж покажуть і режисерську версію стрічки, яку розіб’ють на чотири серії.

«Те, що вийшло на великих екранах, це маленька частина матеріалу, який був змонтований. Перший монтаж фільму вийшов на 3 години і 7 хвилин. Кожен персонаж там був ширше розкритий. Все це буде у режисерській версії», — зазначає Олег Волощенко.

Усі причетні до «Сторожової застави» закликають йти у кінотеатри на стрічку те рекомендувати її іншим, адже від касових зборів залежить не тільки вихід другої частини цього фільму, а й виробництво інших.

«Усі повинні розуміти, що український кінематограф почався у 2014 році. Звісно, нам потрібні якісні фільми, але дайте зараз взяти бодай кількістю! Ходіть у кіно, радьте своїм друзям ходити це робити, адже ми залежимо від глядачів, — підкреслює сценарист Ярослав Войцешек. — Якщо ви пішли у кіно, подивилися фільм, то незалежно від того сподобався він вам чи ні, ви вже підтримали український кінематограф. Якщо ви вийшли і вам не сподобалося, ви можете себе морально підтримати і казати: «Я вклав гроші в український кінематограф, а значить кількість перейде у якість».

П’ять питань до Даниїла Каменського:

Скажіть, що кажуть вам глядачі після перегляду стрічки, які зараз відчуття?

Всі казали, що дуже-дуже-дуже круто. І я сам у захваті від того, що відбувається. Мене реально здивувало те, у чому я приймав участь!

Який гонорар ви отримали за зйомки у «Сторожовій заставі»?

Гонорар я не маю права розголошувати, але він є *сміється*. Мені на життя вистачає.

Чи є вже нові пропозиції на зйомки?

Я поки що в очікуванні. Шукаю кастинги, а їх насправді дуже мало… Але я хочу зніматися у крутих проектах і надалі. Це може бути і повнометражне кіно, і серіали, головне, щоби вони були якісні.

Чи дивилися ви інші українські фільми, які виходять сьогодні? Наприклад, «Дзідзьо Контрабас», «Червоний»?

Я «Дзідзьо» ще не встиг подивитися, але мені дуже сподобався український фільм «Незламна». Це кіно про війну, але воно дуже круте, показує, що український кінематограф відроджується і має стає все кращим. Сьогодні він потроху наздоганяє світовий. «Незламна» справив на мене враження, тому можу його радити.

На вашу думку, які фільми сьогодні потрібно знімати в Україні?

Будь-які. Це можу бути абсолютно будь-який жанр, головне, щоби фільм був якісним.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Фото: Дивись.info

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: