Якщо інвестор прийняв рішення інвестувати, то ми кістьми ляжемо, але збудуємо, — Роман Матис

Про те, як виглядає Львівська область на інвестиційній карті світу, у які райони готові вклади кошти підприємці і скільки нових виробничих об’єктів відкриють на Львівщині до кінця року ІА Дивись.info розповів Роман Матис, начальник управління інвестиційної політики ЛОДА.

Напередодні Міжнародного економічного форуму, ми вирішили дізнатися, чим Львівщина цікава для іноземних інвесторів і що вона може запропонувати їм у порівнянні з іншими областями. Відповіді на ці питання допоміг знайти начальник управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації Роман Матис.

Пане Романе, 26 жовтня у Львові стартує Міжнародний економічний форум. Що ви від нього очікуєте? Можливо, будуть укладені якісь контракти, підписані договори?

Я такі заходи розглядаю, у першу чергу, з точки зору їх піар-ефекту, тому що навряд чи у такий стислий термін часу можна проговорити щось глобальне і до чогось глобального домовитися. Але ми запрошуємо потенційних інвесторів, діючих інвесторів, партнерів для того, щоби у черговий раз ширшим колом поспілкуватися, обговорити нагальні питання.

Які це питання?

Одне з найважливіших, на мою думку, яке буде обговорюватися, пов’язане з необхідністю трансформації професійно-технічної освіти. Ми отримали велику кількість робочих місць якраз робітничого характеру, а заклади цього профілю не були готові до такого попиту на працівників. Знаю з власного досвіду, що у виробничників завжди були проблеми з кваліфікованими кадрами якраз виробничого характеру. У нас всі хотіли, щоби діти вчилися на юридичному факультеті, економічному тощо, але ніхто не розглядав для своєї дитини професію сантехніка, зварювальника. Але насправді не всі можуть бути юристами.

[dyvys_blockqoute text="Знаю з власного досвіду, що у виробничників завжди були проблеми з кваліфікованими кадрами якраз виробничого характеру" author=""]

Я вважаю, що треба зараз робити акценти на робітничих професіях. Хороший працівник такого фаху може заробляти більше, ніж державний чиновник. Наприклад, кваліфіковані будівельники, фахівці зі зварювання заробляють значно більше, ніж кандидати наук. Крім того, бізнес нам говорить, що у нього є потреба у якісних кадрах, а ті, яких випускають сьогодні, у кращому випадку теоретики.

Безперечно, панель про боротьбу з корупцією важлива, альтернативну енергетику, але про це всі говорять, а от про профтехосвіту — мало хто. Тому ми вирішили бути пілотною областю у цьому плані: будемо на ряді підприємств організовувати співпрацю з навчальними закладами у перспективі.

А чого досягли за минулий Форум?

Того року ми підписали кредитний договір між компанією «Еко оптіма», Європейським банком реконструкції і розвитку і Фондом NEFCO на кредитування проекту вітрової електростанції у Старому Самборі, яку ми на цьому Форумі відкриємо офіційно.

Одна з панелей цьогорічного форуму якраз і ілюструє оперативність, ефективність співпраці бізнесу, влади і так далі. На прикладі реального кейсу Старосамбірської вітрової станції ми демонструємо, що співпраця можлива, адже зараз проект працює у найкращому вигляді.

Ви згадали про брак робітничих кадрів на підприємствах, що відкрилися останнім часом, і про гідну зарплату там. Про які цифри йде мова?

Можливо, хтось скаже, що це мало, але коли компанія декларує рівень оплати праці, починаючи від 9 тисяч гривень, і тобі, щоби їх отримувати, не потрібно ніякої спеціальної освіти, мені здається, що це добра зарплата. Крім того, існують бонуси і якщо ти готовий працювати добряче, то можна отримувати і 14 тисяч. Наприклад, працівники цього управління (управління інвестицій, — авт.ред.), суттєво менше отримують.

Тому, мені здається, умови на виробництвах, які зараз відкриваються, у порівнянні з тими, які відкривалися раніше, на порядок кращі й цікавіші. Раніше інвестор вважав, якщо він платить зарплату, то це вже добре. Сьогодні ж є конкуренція за працівника. Це дало можливість підняти рівень оплати праці, а також спонукати компанії до розширених пакетів пропозицій: медичне страхування, заходи з тімбілдінгу, благочинні акції тощо. Виходить, що це не просто механічна робота, як думає більшість людей, які не знайомі з процесами. Компанія на те і мають HR підрозділи, щоби людям не ставало нудно, інакше вони покинуть роботу.

Чи можете сказати, скільки сьогодні принесли податків і робочих місць компанії, які відкрилися минулого року?

Вони постійно приносять податки. Насправді ті інвестиції, які приходять у вигляді грошей, які інвестують у будівлі, обладнання тощо — це невеликі суми. Наприклад, обладнання, яке купують закордоном, сюди приїжджає як інвестиція, відтак, на нього мита — «нуль», ПДВ повертається і у плані податків ми на тому, як бюджет, нічого не отримуємо. Але робочі місця, які створені, це найцікавіше. На 54 підприємствах, які відкрилися безпосередньо за нашої участі минулого року на Львівщині, створено понад 12 тисяч робочих місць. Це не всі підприємства, які відкрилися. Очевидно, що у малому і середньому бізнесі є ще ряд нових підприємств. Але ці, які були створені з нами, всі офіційні: з «білою» зарплатою, з податками.

[dyvys_blockqoute text="На 54 підприємствах, які відкрилися безпосередньо за нашої участі минулого року на Львівщині, створено понад 12 тисяч робочих місць" author=""]

А це дуже важливо для місцевого бюджету, оскільки частина податків із зарплат, лишається на місцевому рівні. Я колись підраховував приблизно і виявилося, що п’ять тисяч робочих місць можуть давати до мільйона гривень доходу місцевому бюджету.

На які райони області інвестори орієнтуються сьогодні, а яких бояться?

У нас сьогодні є дві плями: це район Червонограда, Сокаля і Радехова, а також трикутник із Самбора, Дрогобича і міста Рудки. У кожній з двох локацій ми можемо поставити якесь велике підприємство, де буде від 1 до 3 тисяч робочих місць. Менших — багато де. А от більше великих ми би раді поставити, але вони не захочуть, бо будуть боятися конкуренції.

У гірські райони підприємства не підуть, бо ті місцевості слабонаселені. Це не депресивні райони, просто там зовсім іншого характеру виробництво, наприклад, деревообробка. Крім того, це рекреаційна зона: готелі, зелений туризм.

Бояться інвестори кордону. Вони думають, що не наберуть великої кількості працівників. На їх думку, люди там не тільки виїжджають у Польщу, а і займаються контрабандою, відповідно вони не сильно вмотивовані працювати. Хто піде робити на підприємстві, якщо він може за день отримати від 500 до тисячі гривень за те, що перевезе кілька раз той чи інший товар через кордон?

Але насправді у нас прямо на кордоні Краковця є виробництво компанії «Bosch». Там працює десь 60 людей і зараз компанія хоче розширюватися. Туди менеджмент їздить працювати навіть зі Львова. Тому ставити підприємство на кордоні чи ні, залежить від психології самого інвестора.

Читайте також: Казки, що Україна нікому не цікава – брехня. Ми суперконкурентні, – міністр Омелян (інтерв’ю)

У районі Червонограду, я вважаю, взагалі проблем немає, бо там близько 5 тисяч шахтарів без визначеної перспективи у найближчому часі. А зважаючи, що і у Сокалі, і у Радехові теж здебільшого невеликі підприємства, тут «тисячник» ще би став. Але треба відважного інвестора, який не буде боятися близькості до кордону.

А його поки що немає?

Є кілька бажаючих. Ми зробили їм пропозиції, вони поки що думають.

Коли з’явиться ще пара великих підприємств, що далі?

Тут дуже просто. У принципі, стратегія «Львівщина — фабрика Європи» розроблялася як короткострокова, на 2-3 роки, і зараз фактично 2 роки минають, тому треба її коригувати. У нас Економічний форум запланований цього тижня, а наступного буде Автомобільний, де ми будемо говорити про необхідність формування автомобільного кластеру на Львівщині. Сьогодні близько 2/3 підприємств з автомобільно-будівної галузі України зосереджені у нас. Відтак, далі ми в залученні інвестицій підемо двома шляхами. Для тих компаній, які вже присутні на ринку, будемо налагоджувати співпрацю з постачальниками матеріалів — пропонувати їм поставити свої заводи на території області. Такі компанії менш масштабні — у них кілька сотень працівників, відповідно це і буде корекція стратегії по залученню.

Так само у галузі сільського господарства. У нас є багато компаній, які займаються тим, що щось вирощують і потім це продають. Ми їх будемо мотивувати до того, щоби вони поглиблювали переробку, бо вивозити сировину неправильно, треба вивозити продукт із доданою вартістю. Або реалізовувати його на внутрішньому ринку.

Міністр інфраструктури Омелян в інтерв’ю Дивись.info говорив, що «Укрзалізниця» зараз не може виконати всі об’єми товарних перевезень, виконує лише частину, що сповільнює виробництво. Чи впливає це на інвестиційні об’єкти і чи це серйозна проблема для них?

Звісно, вплив відчувається. Тому ми розглядаємо активізацію залучення інвесторів у логістичну галузь. Ми маємо залізничну колію, яка заходить з території Польщі, проходить територію України і у Перемишлі вертається назад.

На території Польщі цю колію свого часу активно використовували для перевезення лісу, а у нас — для перевезення пасажирів. Потім її закрили і у Польщі вона теж не функціонує тепер. Я минулого року зустрічався з польським міністром інфраструктури і виявилося, що вони теж зацікавлені у реанімації цієї колії, тому що сьогодні лісовози на їх стороні розбивають дороги. А нам це цікаво, бо якщо вона запрацює, ми зможемо поставити склади у прикордонній зоні. Великої кількості працівників на них не треба, а 20 людей знайде будь-яка компанія.

Це перспектива якого часу?

Це можна робити вже. Тут питання грошей. Реанімація колії по часу недовга. Польща повинна зі своєї сторони профінансувати, а тут ми маємо якоюсь хитрістю спільно з поляками це зробити. Тому що я не впевнений, що «Укрзалізниця» сама за це візьметься.

Існуюча колія не потребує пошуку нових земельних ділянок, її просто треба зробити ширшою. Проект коштує орієнтовно 50 мільйонів євро. Це не є щось надто дороге, але тут питання у тому, як на цьому заробляти, адже сьогодні немає чітко виписаного механізму державно-приватного партнерства. Через це приватні інвестори у такий проект не готові вкладатися. Якби був відповідний закон, то, насправді, ті ж китайці готові були б вкластися в інфраструктуру. Вони би вже будували автобан в об’їзд Львова, будували залізничні колії — це не космічні гроші для Китаю, для них це смішна інвестиція.

Які підприємства відкриють на Львівщині у найближчий час?

З добрий десяток підприємств вже назбирався на відкриття. Усі озвучити не можу. Будемо відкривати — будемо по мірі все розповідати про них. Скажу, що це і меблеві підприємства, і виробничі. Хіба що можу вам дати один ексклюзив… Окрім заводу «Бадер», який ми відкриємо під час Форуму, буде ще одне його підприємство. Деталі поки що розголошувати не буду, але плануємо офіційне відкриття невдовзі, це точно. Думаю, за пару місяців всі його побачать. Завод розташовуватиметься у Яворівському районі, там же, де й інші об’єкти.

«Бадер», як і чимало інших підприємств, це ваші перемоги. Чи є якісь проблемні об’єкти, на кшталт індустріального парку у Львові?

По Рясне — це питання до міської влади. Зараз суд розглядає позов від Рясне-Руської ради до міста. Це питання суперечок земельного характеру, тому я не знаю, як воно буде розкручуватися. Ми провели з офісом залучення інвестицій нараду з селищною радою, міською радою Львова і дійшли згоди про те, що експерти повинні надати висновок, кому сьогодні, на їхню думку, належить ця земельна ділянка.

Я ще не тримав у руках паперового висновку, але, наскільки я орієнтуюся у ситуації, можу сказати: Держгеокадастр дав відповідь, що, згідно з останніми картографічними даними, які існують, це земля Рясне-Руської сільської ради, а не Львова. Але суперечки будуть, певно, ще тривати. Тут місто або прийме цю позицію, або скаже, що не згодне. Але ми зі свого боку для інвестора зробили все, що могли.

А сказати, що сьогодні є проект, який неможливо реалізувати… Знаєте, у нас немає поняття «неможливо». У нас є поняття часу, який ми витратимо на проект. Але якщо вже інвестор прийняв рішення інвестувати, то ми кістьми ляжемо, але збудуємо.

Сьогодні Львівщина залишається привабливим регіоном для інвестицій?

Так кажуть різні рейтинги. Я теж так вважаю. Львівщина, як локація, у принципі цікава і Україна сьогодні має ряд переваг. Основа стратегії, яку я запропонував при залученні інвестицій і яка мене привела на цю роботу — це те, що ми сьогодні маємо ті самі можливості, які були у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Чехії 15-25 років тому. Компанії, які приходили туди, шукали доступну сировину, енергетичний ресурс і доступну робочу силу. Україна має ці переваги. Львівська область, на відміну від решти областей, має ще одну перевагу — зручне географічне розташування, яке дозволяє ефективно працювати на європейські ринки. Європейці говорять, що, в принципі, Львівщина у Європі. Вся Україна — ще ні, бо вона масштабна для них, а Львівщину вони сприймають як частину Європи.

Читайте також: Луценко, Кубів, Омелян та інші. Хто приїде до Львова на економічний форум

Крім того, ми єдина сьогодні область, яка має такого характеру структуру в управлінні інвестиційної політики, яка займається як залученням інвестицій, так і супроводом. Він нам практично нічого не коштує. Береш існуючого інвестора і допомагаєш йому зайти у кожні двері, щоби там хабар не попросили, не створили проблему на порожньому місці тощо. Це створює позитивний бізнесовий клімат. Відгуки компаній є кращим адвокасі для нас.

Тема цьогорічного Форуму звучить як «Львівщина — локомотив промислової революції в Україні». Чи не заголосно це?

А хто нас похвалить, як не ми самі? *сміється* Насправді хочеться зафіксувати позиції, а вони такі високі і є. Існує чимало рейтингів, але Львівщина твердо у трійці-п’ятірці завжди. Є рейтинги, які оцінюють фінансові показники, але я би на них не робив ставки, тому що для мене особисто сьогодні важливі дві складові, над якими ми маємо у залученні інвестицій працювати: це кількість робочих місць і рівень оплати праці.

[dyvys_blockqoute text="Для мене сьогодні важливі дві складові, над якими маємо у залученні інвестицій працювати: це кількість робочих місць і рівень оплати праці" author=""]

Сума залучених інвестицій у даному випадку працює навпаки: чим менше інвестицій, тим більше робочих місць, а чим більше інвестицій, тим автоматизованіше виробництво, тим менше людей працює. Поки що наша ціль, маючи таке безробіття, яке статистично сьогодні на рівні 8,9%, а реальне — утричі вище, залучити якомога більше людей до роботи.

Я вважаю, що ми достатньо успішні, можемо задавати тон іншим регіонам. Як область ми стаємо осередком ділової активності у країні, а у контексті виробництва — лідером.

Нагадуємо, що ІА Дивись.info є офіційним медіапартнером цьогорічного економічного форуму.

Спілкувалася Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Фото: Микита ПЕЧЕНИК