Заступник Супрун розповів, як ринкові тарифи на медпослуги ліквідують корупцію в лікарнях

Держава витрачає на охорону здоров’я 3,5% ВВП. В принципі, не так вже й багато. Однак ще 3,5% ми докладаємо зі своїх кишень – купуючи за власний кошт ліки та даючи лікарям неформальні платежі.

Коли ми планували медичну реформу, ми поставили перед собою дві основних цілі.

Перша – побудувати систему, при якій тягар витрат людей на охорону здоров'я буде з часом знижуватися, систему, яка дозволить перекласти фінансові ризики з людини на державу.

Друга – покращити сервіс, підвищити якість надання медпослуг. Це можливо за умови, якщо постачальники послуг (лікарні та лікарі) конкуруватимуть за пацієнтів.

Найголовніша «цеглина» медреформи – принцип «гроші ходять за пацієнтом». Він полягає у тому, що держава припиняє сліпо утримувати медзаклади. Держава укладатиме з медзакладом договір, згідно з яким виділятиме йому кошти за конкретні послуги надані конкретній людині. Медичні заклади перетворяться на некомерційні підприємства. Вони зможуть залишатися у державній або комунальній власності, але вже в статусі підприємств. Для того, щоб отримати дохід, їм потрібно буде його заробити.

В свою чергу людина отримає реальне, а не номінальне право обрати собі медичний заклад та лікаря. Фактично пацієнт «своїми ногами» визначатиме, куди держава повинна буде спрямувати кошти. А в медичного закладу буде чітке розуміння – за кожним пацієнтом прийде реальне фінансування.

Основний ризик медреформи: доведеться платити двічі.

Найбільша «ракова пухлина» медичної економіки – це неформальні платежі. Вони є просто величезними. Подолати їх буде важко, тому що вони дуже глибоко вкоренилися в систему.

Але коли держава розрахує тарифи на медпослуги і платитиме лікарні за цими тарифами, і медзаклади, і пацієнти зможуть відмовитись від неформальних платежів.

Важливий момент – тарифи мають бути достатньо високими, щоб оплатити лікарні всі видатки на надання цієї послуги.

Чи вистачить у держави коштів на покриття цих витрат?

Вже зараз можна сказати, що відповісти на це питання буде непросто, тому що у держави виникне багато спокус: пообіцяти людям забагато безкоштовних послуг, встановити трішки нижчі тарифи, щоб зекономити на видатках.

Свого часу низькі тарифи встановили Молдова та Киргизстан, однак це не вирішило проблему з корупцією. Медичні заклади отримували низький дохід, люди продовжували нести неформальні платежі.

У 2020 році, коли реформа розповсюдиться на всі види медичної допомоги, основним завданням держави буде – встановити чесні ринкові тарифи на медичні послуги.

Додатково. 26 жовтня у Києві відбулася конференція «Чого нам чекати від осені реформ». Захід ініціював Центр економічної стратегії, VoxConnector виступив партнером. Дискусійна панель «Реформи соціальної сфери» була присвячена, зокрема, обговоренню новацій в системі охорони здоров'я.

Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я.

Матеріал наданий у межах партнерства з проектом VoxConnector.