дивись.info

До 100-річчя більшовицького перевороту: що змінилося

До 100-річчя більшовицького перевороту: що змінилося

Сьогодні, 7 листопада, рівно 100 років з дня більшовицького перевороту у Петрограді, який увійшов у підручники радянської історії під назвою «велика жовтнева соціалістична революція». Цей день заклав фундамент створення тоталітарної держави – СРСР, яка проіснувала 69 років.

Незважаючи на те, що з того моменту, як СРСР спочив в Бозі, минуло 26 років, і більшість країн з соціалістичного табору засудили тоталітарний радянський режим, у Росії сьогодні активно відзначають 100-річчя перевороту. Ось декілька найцікавіших заходів, які відбулися в сусідів.

На Красній площі в Москві відбулася реконструкція військового параду 1941 року.

Ростовські комуністи проведуть святкову демонстрацію і реконструкцію «Штурм Зимового».

Відвідувачі Будинку-музею Володимира Леніна в Казані почують аудіокнигу з меморіальною експозицією, зможуть випити чай, приготований за старовинними традиціями. У всіх районах Нижнього Новгорода пройдуть тематичні зустрічі, а в Православному парку біля підніжжя Вознесенського Печерського монастиря висадять кленову алею.

У місті Іваново пройде мітинг  і всі охочі під час проведення заходу зможуть подати заявки на вступ до лав комсомолу.

У Центрі історико-культурної спадщини Челябінська пройде виставка «На шляху до світлого майбутнього: XX століття. Радянський союз. Челябінськ», де відтворені окоп часів громадянської війни, барак першобудівників промислових підприємств міста, кабінет співробітника НКВД.

У Єкатеринбурзі відбудеться виставка – «Революція дитинства», вона пропонує порівняти селянське, дворянське і радянське дитинство.

У Магадані 100-річчя революції присвятили театральний вечір з прочитанням віршів. Зі сцени пролунали вірші, а в антракті відбулися майстер-клас зі спорядження патронами кулеметної стрічки і роздача окропу з цукром.

В Україні ж «святкування» обмежилися кількома незначними повідомленнями на сайті КПУ і промовою, на тому ж сайті, головного комуніста в екзилі Петра Симоненка, в стилі: «Заводи трудящим, а не олігархам! Землю селянам, а не агробаронам! Геть владу буржуазії і націоналістів!»

Натомість українські соцмережі так відреагували на 100-ліття події, що змінила хід історії.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті:

«Сьогодні відзначаємо 100-ліття більшовицького перевороту, який привів до влади в колишній Російській імперії групу радикальних популістів та терористів. З цього дня почалося втілення в життя одного з найтрагічніших соціальних експериментів в історії людства – побудови тоталітарної комуністичної держави. Україна стала першою жертвою більшовиків, які завоювали нашу державу в результаті військової агресії. Україна була для комуністів випробувальним майданчиком, на якому тестувалися методи встановлення тотального контролю над суспільством, які згодом експортувалися в Європу та світ. Тому українці мають нині обов‘язок та місію застерігати світ перед небезпекою реабілітації та реанімації комуністичного режиму, спроби яких спостерігаються нині в Росії».

Пам’ятник жертвам комунізму у Празі.

Юрий Бутусов, журналіст, головний редактор Цензор.НЕТ:

«Рівно 100 років тому на нашій землі почався страшний, який не має аналогів у світовій історії експеримент, наслідки якого ми долаємо досі – в Петрограді відбулася велика жовтнева соціалістична революція. Але революція виявилася не соціалістичною, а терористичною. Владу захопила комуністична партія Володимира Леніна, яка проголосила своїми цілями владу терору, яка заперечувала будь-які права людини та громадянина, яка оголошувала людину власністю держави, заперечувала релігію, національність і індивідуальність людини. Насадження цієї влади обернулося ріками крові і мільйонами жертв, страшним зламом психіки багатьох поколінь, припиненням громадського та соціального розвитку на величезній території…»

Сергій Таран, політолог:

«5 доказів того, що Ленін ще живий.

1) Наші «більшовики» люблять прості рішення та швидкі результати. Їм здається, що якщо посадити/розстріляти сотні негідників, Україна миттєво зміниться. Вони НЕ хочуть чути, що демократичні революції призводять до поступальних еволюційних змін, і лише тоталітарні перевороти дають «швидкий результат».

2) Виборці «більшовицької» партії вірять в «добрих» політиків, які прийдуть, нагодують, втішать, поганих людей покарають, гречку дадуть. Віра в доброго леніна сильніша, ніж віра в самого себе.

3) Наші «більшовики» бояться конкуренції. Ностальгія за совком – це не ностальгія за ковбасою за 2.20, а бажання віддати власну свободу в обмін на «щастя» загальної рівності.

4) «Більшовики» зневажають заможних, бо «чесна людина заробити багато не може». Як колись вважали, що «буржуазія» в принципі не може бути чесною, так і зараз багатство – як мінімум викликає підозру. Для наших «більшовиків» фабрики та заводи – це не робочі місця, а майно, яким «треба поділитися».

5) «Більшовики» не люблять складних слів. Мова кухарок цінується більше, ніж мова професіоналів.

Через 100 років по перейменованих вулицях України човгають тисячі маленьких реінкарнацій ленінів. За них навіть голосують, правда?»

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама