дивись.info

Замково-музейні баталії: що буде зі спадщиною Бориса Возницького

Замково-музейні баталії: що буде зі спадщиною Бориса Возницького

Громадський комітет зі збереження культурної спадщини Львівщини активізує свою діяльність.

Про це йшлося під час круглого столу в облраді, на який, зокрема, прийшли колишня директорка Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк, академіки Національної академії мистецтв України Любомир Медвідь та Андрій Бокотей, доктор богослов’я, директор Музею сакрального мистецтва отець Севастьян Дмитрух, а також депутати облради, музейники, громадські діячі.

Приводом, який безпосередньо спонукав їх висловити свою позицію, став нещодавній скандал із спробою передачі у комунальну власність     низки об’єктів культурної спадщини національного значення, зокрема Олеського та Підгорецького замків, Пятничанської вежі, Каплиці Боїмів. Втім, багато йшлося і про ситуацію, яка склалася у Львівській національній галереї мистецтв після призначення директором Тараса Возняка.

«Нині на різних рівнях обговорюється те, що відбувається у Львівській національній галереї мистецтв, чи не постанемо перед викликом втрати отих надбань та скарбів, які напрацьовані Борисом Возницьким і колективом галереї», – пояснила стурбованість громадськості член комісії з питань культури ЛОР Мирослава Бабінська.

Що відбувається у галереї мистецтв?

Низка колишніх працівників та керівників галереї вщент розкритикували діяльність Тараса Возняка.

«Фахові працівники переводяться на посади мало не екскурсоводів. Два відділи музею вже не працюють. Під загрозою було вилучення зі структури трьох музеї Жидачева та Музею книги, але після того, як ми підняли шум, музеї існують надалі. В час перевірки музейної збірки були звільнені матеріально відповідальні особи, наприклад, Лариса Спаська. Ці люди повинні були бути до кінця звірки та поставити свої підписи в актах. Продовжується тиск на фахових працівників музею та їх звільнення. У такому становищі опинилася завідувачка фондів Олеського замку Тетяна Сабодаш, яку пан Возняк голослівно звинуватив у зникненні екпонатів. Нею був написаний відкритий лист, на неї тиснули та змушували відкликати лист, оголосили догану бо дала інтерв’ю журналістам. Натомість у фондосховища європейського мистецтва ХІV – ХVІІІ ст., що в Палаці Потоцьких, з дозволу пана  Тараса Возняка були допущені два поважних колекціонери з Польщі, не музейники. Один із них – граф Пінінський. Другого я наразі не буду називати. Той пан працював у фондах кілька днів. Про це з гордістю розповідав молодий працівник, який минулого року закінчив навчання і зараз матеріально відповідає за фондосховища. А Марію Сойко, яка раніше була на цій посаді, і у якої при інвентаризації все зійшлося, змусили перейти на іншу посаду. Невжде Возницький чи я, привозячи у галерею таку кількість експонатів, інвентаризуючи та реставруючи їх зацікавлені у їхній пропажі, навіщо тоді було їх реставрувати, чому головний зберігач фондів Ігор Хомин не отримав жодної догани і не відповідає за втрачені експонати?» – заявила колишній директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька.

«Коли Возняка призначили директором ЛНГМ ім. Б. Возницького, ми розуміли, що буде рейдерське захоплення музеїв. Коли був конкурс на посаду директора Галереї, Возняк заявив, що основним у його діяльності буде економія державних коштів. Але це безглуздя, бо  на культурі ніхто не економить. Борис Григорович, створюючи галерею мистецтв, хотів зберегти історичну спадщину, а зараз ЛНГМ – це бізнес-проект Возняка. Це випадкова людина, а не музейник. Він розправився з колективом галереї мистецтв, звільнивши усіх, кого запрошував на роботу ще Возницький. Досвід і знання тих років виявилися непотрібними, зараз набрані молоді люди, які будуть виконувати все, що він скаже, бо вони залежні. Немає дорадчої ради при музеї. Не може одна людина, якою б вона не була, зробити щось в музеї, коли немає колективної думки, немає консенсусу, тим більше що є впливи людини збоку. Це, по суті, помста. Лариса Борисівна не підписала на нагороду одну людину, яка дуже приближена зараз до нього і з якою він зараз дуже радиться, і консультується і вирішує справи. Це недопустимі речі. Те, що він хоче економити державний бюджет, то смішно, тому що з іншого боку дається по 50-80% надбавок іншим людям. Ми зараз Жовкву втратили і не знати, яка перспектива того відділу. Люди зібрали купу експонатів з Майдану, останніх подій, просять взяти їх на облік, а їм кажуть – нам того не треба, бо воно не в інвентарі. Це музейний підхід?» – додав колишній заступник Бориса Возницького Володимир Пшик.

Колишня директорка Золочівського замку Надія Гупало заявила, що з боку нового керівництва відбувається дискредитація замків.

«З 1 січня 2017 року в замках Львівщини захмарно зросла вартість вхідних квитків. Відвідати один відділ, – це 45 грн. Щоб подивитися весь музей, треба заплатити понад 100 грн. Це тільки з одної людини. Чи багато сімей можуть собі це дозволити? За час роботи нового директора є тенденція дискредитації замків. Вони перестають бути популярними через незручний режим роботи, високу ціну, відсутність елементарних протиаварійних робіт. Туристів налаштовують, що нема чого їхати в замки, бо там погане обслуговування, черги, незручний  графік роботи. Тому спочатку буде відтік туристів, а потім почуємо, що замки не потрібні, вони занедбані, тому їх легко буде позбутися», – вважає Надія Гупало.

Тим часом, як розповіла Мрослава Бабінська, новим завідувачем Золочівського замку стала людина, яка не має  відповідної освіти. «На чолі Золочівського замку призначили  людину із сільськогосподарською освітою.  Там також звільнили досвідчених музейників, натомість через ЗМІ шукають екскурсоводів, потрібна гуманітарна освіта. Ну звичайно, її повинен хоч хтось мати, якщо її не мають ні завідувач замку, ні сам директор галереї Тарас Возняк», – заявила депутат Мирослава Бабінська.

Що буде з замками?

Депутатів облради зараз найбільше турбує проект ухвали про оформлення права власності на пам’ятки, який може стати кроком до передачі їх у приватні руки.

«Постало питання передачі замків невідомо куди. Тобто, спершу йшлося про те, щоб ці об’єкти прийняти у комунальну власність Львівської облради, знову ж таки з багатьма  питаннями, згодом – нібито, про передачу їх у подальшому у державну власність, хоча нема певності, чи вона хоче приймати ці замки. Власне, ніхто не говорить про те, що чекає зараз збірку, яка розташовується в цих замках, що буде зі земельними ділянками, які за ними закріплені. Це для нас з вами це скарби, цінності, національна спадщина. Насправді для багатьох людей це – комунальне майно і земельні ділянки. Окрім цих двох папірців, наша комісія, підозрюю, що комісія з питань комунального майна також, не бачила жодної документації, жодних висновків. Лише перелік пам’яток, і, будьте добрі, голосуйте. Це якась грамотно зроблена оборудка, тому що це колегіальна відповідальність чи безвідповідальність: сесія проголосувала і ніхто не винний», – каже Мирослава Бабінська.

«Є лише цей проект, який складається зі двох сторінок, де його пропонують на підставі ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування», враховуючи звернення Галереї мистецтв та висновок комісії з питань комунального майна та приватизації ЛОР. Ось і вся аргументація. І цей проект може бути включений у порядок денний сесії вже у грудні» – додає депутат Олег Панькевич.

Цікаво, що від скандального проекту рішення дистанціювалися у ЛОДА.

«Ми це питання почали вивчати з вересня цього року. До нас офіційно надійшло звернення від Галереї з пропозицією директора офіційно передати ці замки у державну власність одночасно з передачею їх на баланс Галереї мистецтв. Отримавши доручення голови адміністрації, ми вивчили це питання і звернулися до Міністерства культури за роз’ясненням, і отримали лист про те, що міністерство не заперечує того, щоб ці замки були в державній власності. Що стосується балансу, то міністерство запропонувало це виділити в окреме питання і запропонувало Галереї мистецтв написати бізнес-план. Після того, як з’явився оцей проект рішення, до якого ми не маємо жодного відношення, хоча нас як балансоутримувачів мали б повідомити, ми призупинили рухатися в цьому питанні щодо передачі на баланс Галереї цих замків», – заявила начальниця відділу охорони історичних пам’яток департаменту архітектури ЛОДА Ганна Харун.

Зрештою, учасники круглого столу вирішили звернутися з вимогою до Львівської обласної ради не підтримувати рішення про передання в комунальну власність замків та інших об’єктів Львівської національної галереї мистецтв.

Володимир ГАЛЕЧИК 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама