Чому депутати самі не очікували прийняття проекту Виборчого кодексу в першому читанні

У вівторок, 7 листопада, Верховна Рада України неочікувано для багатьох проголосувала у першому читанні за проект Виборчого кодексу № 3112-1 (який у частині регулювання виборів народних депутатів України повторює провалений у жовтні законопроект № 1068-2 та передбачає запровадження пропорційної системи з відкритими партійними списками в регіональних округах).

Такий результат виявився доволі несподіваним з огляду на те, що напередодні вказаного голосування більшість експертів та депутатів у фракціях парламентської коаліції пророкували вказаному законопроекту такий самий провал, як і всім попереднім виборчим законам, що Верховна Рада розглянула 19 жовтня.

[dyvys_blockqoute text="Багато експертів досі намагаються зрозуміти, чим було обумовлено позитивне голосування депутатів за проект Виборчого кодексу" author=""]

Багато експертів досі намагаються зрозуміти, чим було обумовлено позитивне голосування депутатів за проект Виборчого кодексу: випадковістю, збігом обставин чи чітким прорахунком – та які фактори на це вплинули. Відповідь щодо мотивів народних обранців в цьому питанні важлива для розуміння подальших варіантів розвитку подій, існуючих провладних сценаріїв та прорахунку можливих кроків з боку громадськості.

Коментуючи для журналістів ситуацію напередодні голосування народний депутат України від Блоку Петра Порошенка, один з авторів проекту Виборчого кодексу, Олександр Черненко зазначив:  «Ідея  зібрати під одну палітурку усі три закони – закон про вибори, закон про державний реєстр виборів, закон про ЦВК – з метою кращої організації виборчого законодавства дискутується вже більше 10 років… Сьогодні подано два відповідних законопроекти. Один з них за моїм авторством і Андрія Парубія. Сподіваюсь, що цей законопроект сьогодні матиме найбільшу  підтримку. В документі, як для парламентських так і місцевих виборів, запропоновані відкриті списки. Але, я буду обережний щодо оптимізму в питанні його прийняття,  адже сьогодні в ВР половина мажоритарників. Зрозуміло, що вони мають інші переконання і логіку з цих питань і мають на це право. Тому  мені складно сказати, чи буде знайдена необхідна підтримка цього законопроекту в парламенті».

[dyvys_blockqoute text="Певний парадокс полягає в тому, що з 226 отриманих за виборчий Кодекс голосів фракції парламентської більшості (Блок Петра Порошенка та Народний Фронт) віддали за це рішення лише 124 голоси" author=""]

Певний парадокс полягає в тому, що з 226 отриманих за виборчий Кодекс голосів фракції парламентської більшості (Блок Петра Порошенка та Народний Фронт) віддали за це рішення лише 124 голоси.  «За» також проголосувало 26 депутатів Опозиційного Блоку, частина депутатів з фракцій «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальної партії Олега Ляшка та навіть декілька депутатів з парламентських груп «Відродження» та «Воля Народу», які завзято відстоюють мажоритарну систему.

Багато депутатів, коментуючи результати голосування, зауважили, що були впевнені у тому, що голосів на підтримку проекту кодексу не вистачить, а тому проголосували «за» лише для того, щоб уникнути звинувачень у провалі виборчої реформи. Таким чином, досить ймовірно, що рішення було прийняте всупереч волі більшості депутатів за рахунок певного збігу випадкових обставин та під впливом зовнішніх факторів.

Слід звернути увагу й на головний зовнішній фактор, який без сумніву вплинув на процес позитивного голосування за проект Виборчого кодексу – протестна акція "Всеукраїнський збір" за велику політичну реформу, яка розпочалася під стінами Верховної Ради у вівторок, 17 жовтня. Її учасники вимагали ухвалити закони про скасування депутатської недоторканності, створення Антикорупційного суду та зміни виборчого законодавства.

[dyvys_blockqoute text="Досить ймовірно, що рішення було прийняте всупереч волі більшості депутатів за рахунок певного збігу випадкових обставин та під впливом зовнішніх факторів" author=""]

19 жовтня політична партія «Рух нових сил» Михайла Саакашвілі та депутати  від політичної партії "Самопоміч" вирішили продовжити протестну акцію під стінами Верховної Ради України, розширивши перелік вимог до влади. Решта учасників мітингу почали виходити з акції, заявивши, що продовжать домагатися виконання зазначених вимог власними методами. Напередодні голосування 7 листопада біля будівлі Верховної Ради України також зібралися близько 500 громадян. Таким чином, можна сказати, що громадський протест дійсно вплинув на ситуацію з виборчою реформою, акція відіграла роль своєрідного «триггера», який зрушив процес з мертвої точки.

На цей момент не зовсім зрозуміло, як буде розвиватись ситуація з ухваленням Виборчого кодексу у майбутньому. Імітувати виборчу реформу для влади стає все важче. Проект кодексу реально потребує суттєвого доопрацювання, бо зареєстрований він був у Верховній Раді ще у 2015 і вже не враховує частини аспектів останніх двох років. І хоча наступне голосування за проект Виборчого кодексу може відбутись теоретично вже через два тижні, залишається велика кількість ризиків та можливостей затягування цього процесу або ж ризик відсутності достатньої підтримки серед депутатів під час його розгляду у другому читанні.

Чи вдасться цього уникнути? Це, зокрема, буде залежати і від активності громадських організацій та політичних партій, оскільки їх активна позиція, як свідчить практика, може стати ефективним каталізатором щодо прискорення процесу політичної консолідації та пошуків можливих компромісів.

Сергій ТКАЧЕНКО,

експерт з виборів,

член Правління Європейської Платформи за демократичні вибори