Моя ціль – не лише здати будинок вчасно, а здати його завчасно, - директор компанії «Львівська Мрія»

IMG_8113

Будівельний бізнес специфічний, - вважає Андрій Борисов - керівник компанії «Львівська Мрія», яка п’ять років працює на ринку міста Лева. Секретами успіху, таємницями цього бізнесу і порадами, як не віддати свої гроші шахраям, він поділився в інтерв’ю Дивись.info.

Будівельний бізнес специфічний, - вважає Андрій Борисов - керівник компанії «Львівська Мрія», яка п’ять років працює на ринку міста Лева. Секретами успіху, таємницями цього бізнесу і порадами, як не віддати свої гроші шахраям, він поділився в інтерв’ю Дивись.info.

Матеріал підготовлено за сприяння компанії «Львівська Мрія».

- Ви працюєте на будівельному ринку уже кілька років, тож можете дати оцінку – наскільки цей ринок в Україні стабільний?

На даний момент ми в принципі не можемо говорити про стабільність, бо вона залежить від багатьох чинників - фінансова стабільність в країні, законодавство і т.і. Від цього залежить впевненість населення країни і його спроможність купувати житло. Ми будуємо житло, а ринок має тенденцію наповнюватися. Тому не зрозуміло, в який момент ринок буде до краю насичений пропозиціями.

3-5 років тому у Львів мало хто будував, було лише кілька будівельних майданчиків і все. За ці роки вже є 200 майданчиків і люди стають вже  більш вибагливими - їм потрібна якась «родзинка» в проекті.

- До речі, те, що пропозицій на ринку значно більше від попиту у Львові, чим загрожує?

Це загрожує тим, що буде збільшуватися кількість будинків-привидів, які побудовані, але стоять порожніми, бо там ніхто не живе. Навіть якщо люди будуть вкладати гроші у нерухомість, бо незалежно від курсу валют і ще чогось квадратні метри завжди залишаться квадратними метрами.

[dyvys_blockqoute text="Ми будуємо житло, а ринок має тенденцію наповнюватися. Тому не зрозуміло, в який момент ринок буде до краю насичений пропозиціями" author=""]

- Так звані будинки-привиди уже є у місті?

Поки що багато такого немає, але малозаселені будинки вже є. Бо люди просто вклали гроші у цю нерухомість, але не живуть там. Готують ці квартири для оренди або для перепродажу. І буває таке, навіть у центрі міста, що будинок вже заселений, зданий як два роки, але ввечері проїжджаєш і бачиш, що там світяться всього кілька вікон на весь будинок. Це вже перший дзвіночок будівельникам.

- У вас в компанії це вже відчувається?

На даний момент ні. На стадії будівництва 4-5 поверху ми маємо проданими всі квартири. Я з родиною сам живу в будинку, який ми звели. І це найкраща реклама. Нещодавно ми здали ще один об’єкт і таким чином завершили комплекс на 28 тисяч кв. м. житла. Рік ми добудовували, не маючи вільних квартир у продажу. І коли люди отримують право власності, то перше питання: коли вже можна робити ремонт, аби переїхати до нового помешкання.

Якщо проаналізувати наших клієнтів, то десь 70% купують квартири саме як власне помешкання для себе або своїх родин; але приблизно 30% купують для перепродажу або оренди.

[dyvys_blockqoute text="Я з родиною сам живу в будинку, який ми звели. І це найкраща реклама" author=""]

- Ви говорите про продаж усіх квартир ще на етапі будівництва 4-5 поверху. Якщо порівнювати із іншими компаніями у Львові, це стандартний показник продажів у місті?

У різних компаній – різні ситуації. Та для мене це показник – чим швидше ти продав, збудував і здав будинок, тим це краще для нашого клієнта, а від так і для нашої компанії! Потім приходять люди й питаються, чи є квартири у продажу. Ми відповідаємо, що наразі вже немає, але готові записати у наш, так званий, список очікування - коли будемо відкривати продаж нової черги або об’єкту, то наші дівчата з відділу продаж телефонують і повідомляють цих людей у першу чергу.

- На сайті компанії сказано, що у вас високий відсоток зданих вчасно об’єктів, як це вдається?

Напевно, все питання у злагодженому колективі - без нього це було б не реально. Ми у Львові працюємо вже п’ять років. Останній будинок ми декларували здати у лютому 2018 року. Але закінчили його у серпні 2017 року, тобто на півроку раніше. І так у нас по кожній черзі - ми намагаємося здати на місяць-півтора раніше, щоб людям було приємно, бо зазвичай клієнти розраховують, що здача буде навіть пізніше вказаного строку.

- Які основні проблеми цього ринку? Крім того, що є тенденція до появи будинків «привидів»?

Якість. Знаєте, я намагаюся читати форуми з нерухомості, відгуки людей і розумію, що у Львові в будівництві є проблема з якістю.

Ми як забудовник даємо гарантію на те, що здаємо. Маємо так звану екстрену службу, яка протягом трьох років після здачі обслуговує цей будинок. Будь-які проблеми, наприклад, з опаленням, електрикою, якщо десь щось зламалося - може вирішити спеціальна служба. Ми самі створюємо ОСББ, допомагаємо людям організувати весь процес, аби вони починали обживати свій район. Якщо будівельник просто побудував об’єкт і пішов, то всі ці процеси одразу розтягуються в часі, люди в більшості не мають досвіду, як це правильно зробити: організувати збори, обрати голову ОСББ, - це все для нас є рутиною, а для людей це щось нове. Звичайно, якщо ти допомагаєш мешканцям у цьому, то виходять трохи інші видатки. Але ти допомагаєш людям вирішити ці проблеми і потім, коли виходиш з дому і йдеш на роботу, люди з тобою вітаються, всміхаються тобі.

- Якщо говорити про такі додаткові видатки, наскільки це вам вигідно, якщо інші компанії не мають таких супровідних витрат?

Тут не йдеться про вигоду. Це моя принципова позиція! Увесь колектив Львівської Мрії створює те, чим ми пишаємося і що готові відстоювати. Скажу більше, ще жодного разу не пошкодував про таку позицію. Мешканці задоволені та щасливі - вони радо розказують про свої квартири та радять нас як забудовника.

І це працює. 80% наших продажів – саме такі, коли один клієнт привів іншого, і лише 20% завдяки рекламі – борди, інтернет, сайти, акції…

На першому нашому об’єкті ми поставили відділ продажів і почали будувати. Перші 30-40% наших продажів були «я привела колежанку; я привів того й того». І ми зрозуміли, що насправді цінне для клієнтів й те їм пропонуємо.

Окрім якісної роботи, любимо розважати наших мешканців. Так, саме так, вже власників квартир. Спочатку робили невеликі акції, розігрували невеликі призи. Щороку проводимо театралізоване свято Миколая для малечі нашого району.

[dyvys_blockqoute text="80% наших продажів – це, коли один клієнт привів іншого, і лише 20% завдяки рекламі – борди, інтернет, сайти, акції" author=""]

Минулого року ми розіграли серед покупців двокімнатну квартиру. Влітку у нас була акція: купуєш квартиру і стаєш учасником розіграшу. Розіграш провели на «Арені Львів», запросили гурт ДЗІДЗЬО, зробили шоу-програму не тільки для дорослих, а й для дітей. Люди родинами відпочивали, спілкувалися, танцювали, розігрували різні призи і подарунки… І розіграли двокімнатну квартиру! Що цікаво, її виграв чоловік, який 45 років прожив з родиною у гуртожитку. Вони двома родинами склалися, щоб купити своїм дітям (молодій родині) квартиру і придбали у нас однокімнатну. У них саме невістка була вагітна. То вони двокімнатну квартиру, яку виграли, віддали дітям, а самі переїхали у придбану однокімнатну.

Цього року нам буде 5 років, у грудні ми плануємо так само провести святкування – плануємо розіграти серед наших клієнтів два автомобілі.

- Зрозуміло, що через стрибки курсу, інфляцію, населення по факту бідніє. Чи змінилися через це смаки на нерухомість? Можливо, люди обирають дешевші варіанти…

Тенденції дійсно змінилися. Люди стали більш вибагливими до якості, наповненості самого будинку, інфраструктури...

В часи сильних стрибків курсу валют продажі злетіли вгору, це був найвищий пік. Люди просто не розуміли, що буде з курсом далі, і вкладали гроші у квадратні метри (нерухомість). У той момент у Львові продалося, певно, 80% всього, що було на ринку.

- Пройшло уже кілька років…

Люди просто зрозуміли, що ця схема працює. Бо вони придбали квадратні метри житла і нічого не втратили. Більше того, на старті квартира коштувала дешевше, ніж коли будинок вже зданий – вони будуть тільки у виграші.

Щодо смаків, то все дуже індивідуально, неможливо сказати, що люди хочуть загально. Один хоче червоне, інший біле, а хтось взагалі любить тістечка. Тут немає загального, лише конкретні випадки.

- Але ж є тренди, еко-будівництво, ще якесь?

Розвивається «зелене будівництво», в тому плані, що воно енергозберігаюче. Людям імпонує те, що вони будуть менше витрачати чи взагалі нічого не витрачати, наприклад, на прибудинкове освітлення і, як результат, зменшуються внески в ОСББ. Так, людям це подобається, вони це розуміють, але є «але» - це обслуговування такого устаткування. Тому я не готовий сказати, що забудовники охоче на це йдуть, але перші кроки у Києві та великих містах вже є.

- Розкажіть секрети успіху в такому бізнесі.

Основне - це колектив. Бо я, як керівник, слідкую за процесами, але у мене немає 48 годин на добу, аби встигнути зробити все. Вся команда працює як один механізм. Неможливо самому все зробити - вони запускають і контролюють цей процес. І дуже цікаво спостерігати за ростом колективу, розуміти, як розвиваються наші співробітники…

Потім наші співробітники самі приводять своїх близьких та знайомих купувати тут квартири. Та й самі купують у нас же квартиру. Для співробітників у нас інші ціни, розтермінування. Наприклад, наш колектив складається з 70 людей. Десь 30 з них вже купили у нас квартири, навіть робітники з будівництва - каменярі, бетонники, теж купують у нас на таких умовах.

- Якщо продовжувати тему щодо колективу, у цьому бізнесі задіяна маса людей технічних професій, які проектують будинки, кладуть камінь на камінь у них. Наскільки у Львові добре з цим ринком кадрів?

Дуже складно підібрати правильні руки. Тому що рук реально багато, багато хто хоче працювати, але дібрати тих, хто вміє це робити якісно - дуже складно. В даний момент ми зібрали свій колектив, «кістяк», за п’ять років він майже не змінився: ті ж самі каменярі, бетонярі, арматурники, підсобні робітники...

І я знаю, якщо поставити завдання здати будинок в вересні -  вони здадуть будинок ще в серпні, бо розуміють, що стабільна робота, міцний колектив і взаємовідносини в ньому – це запорука їх майбутнього.

- Зараз дуже активна дискусія в області йде щодо профтехосвіти. Чи маєте ви якісь освітні програми для тих, хто хоче працювати у вас?

Таких програм у нас немає… Але важливо бачити у людині, що вона чогось хоче досягти. Інертність ніколи не заохочувалась і ніколи не призводила до гарних результатів. У нас є студент, який працює у ВТВ (виробничо-технічний відділ, - ред.). Він закінчує останній курс і каже: я готовий вчитися, я хочу це робити, навчіть мене. І таких людей беремо, бо ми навчимо його і він буде саме таким спеціалістом, який нам потрібен. Прагнення робітників до навчання ми заохочуємо і допомагаємо.

- Тобто брати студентів на роботу не страшно?

Якщо у тебе немає більше нікого, хто міг би цього студента навчити – тоді насправді страшно. Але якщо ти маєш «кістяк» і колектив, який працює, то додати молодий дух не проблема. Так, перші півроку можна не побачити від нього якихось певних результатів, але потім часто дивуєшся ходу його думок, бо він може побачити вирішення питання зовсім з іншого боку.

- Нагадайте, скільки квартир ви здали за час роботи?

Останній будинок був на 340 квартир, який ми здали цього року в серпні. Загальна ж кількість квартир у ЖК «Львівська Мрія» - це 600 квартир. У нас йде така тенденція: рік – новий дім. От за 5 років ми звели 5 будинків.

- Над чим зараз працюєте?

Ми вже маємо новий проект, але ще не почали продавати там квартири. Буде будинок на 4 черги, окремо буде дитячий садочок, підземний паркінг на 300 машин і комерційні приміщення на першому поверсі. Тобто інфраструктура буде достатньо розвиненою. По класу це рахується бізнес і ціна там трохи інакша – орієнтовно 19 тис. грн. за кв. м, але в ціну вже закладена вартість паркомісця.

- Це середня ціна по Львову?

Середня ціна в місті –15-16 тисяч, але це загальна ціна, не бізнес-клас. Бізнес-класу у нас в місті мало і ціна середня – 23-27 тис. грн. за кв. м.

Основний показник бізнес-класу – це наповнення будинку. Тобто, з чого зроблені стіни, яка цегла, яке утеплення, які під’їзди, якою плиткою оздоблені, які стіни, який ліфт, які перила, чи це дійсно комфортно, чи передбачений консьєрж. Тобто все це додатково робить з соціального житла економ-клас, з економ-класу - економ-плюс, потім бізнес, бізнес-плюс і тоді вже еліт.

[dyvys_blockqoute text="Основний показник бізнес-класу – це наповнення будинку. Тобто, з чого зроблені стіни, яка цегла, яке утеплення, які під’їзди, якою плиткою оздоблені, які стіни, який ліфт, які перила, чи це дійсно комфортно, чи передбачений консьєрж" author=""]

І так ці класи розподіляються залежно від наповнення будинку. Крім того, впливає місце розташування, що навколо будинку, яка інфраструктура є – дуже багато факторів. Фасад можна зробити будь-який, але якщо будинок стоїть у полі – кому це цікаво?

- На що клієнту варто звернути увагу, аби не натрапити на несумлінного забудовника, аби не переплатити за квадратний метр і так далі?

По-перше – це репутація забудовника. Бо якщо він на цьому ринку не перший рік, про нього вже склалось певне враження: як він здає об’єкти, чи вкладається в строки, що він здає, що робить далі. Наступний момент - це вже вибір за клієнтом, який район більше подобається. Далі питання до нас – що можемо запропонувати. Потім йдеться про вподобання і смаки клієнта, тобто це не монолог, а спілкування. Якщо мої фахівці з продажів починають розповідати монологом, тоді це означає, що клієнт послухає, встане й піде. Якщо він не задає питань - йому то не цікаво.

- Чи можуть люди якось слідкувати за процесом будівництва, аби все було по плану?

У нас є сайт, сторінка у Facebook, де кожного тижня ми розміщуємо фото з нашого будівельного майданчику. Тобто ми робимо 5-6 фото основних моментів будівництва: який поверх побудували, де вікна почали ставити і т.і.… І навіть якщо людина не зі Львова, вона може слідкувати за тим, на якому етапі будівництво. Бувало таке, що через технічні причини, або захворів хтось, ми не виставляли на сайт фото вчасно, то люди дзвонили й питалися – а де фото, ми ж слідкуємо.

Ми хотіли робити онлайн-камери, але це нецікаво, бо ти не бачиш прогресу. А раз на тиждень щось уже відбувається очевидне.

- А як вам, як людині зі сфери будівництва, ці зміни архітектурні, що зараз відбуваються у Львові? Зрозуміло, що спальні райони лише формуються, але оцініть центр і ближній центр…

Я би посперечався із фасадами. З однієї простої причини - це будинки, які мають свою історію. Я розумію, що живемо у новому столітті, на новий лад, але все одно це історична частина міста. Тобто ці моменти треба враховувати.

- Є зараз на Вашу думку архітектурно красиві новобудови у Львові?

Часто є, вони вписуються і буває таке враження, що будинок тут стояв завжди. Щойно йшов по ХІХ сторіччю, а тут – бах – ти вже тут, у реальному житті. Це можна робити красиво, це правда. Якщо думка будівельника і архітектора співпадає - народжується дійсно цікавий проект.

У нашої компанії є один постійний архітектор, український. Він ще починав з нами будувати на Київщині, Дніпропетровщині. Західний регіон специфічний, тому архітектор спеціально приїздив сюди, був тут певний час, дивився і, лише тоді, щось пропонував.

- Гіпотетично, якби Вам сказали: беріть будь-яку ділянку під будівництво у Львові, де завгодно. Де би Ви будували, на площі Ринок?

Ні, ніколи би там не будував. Хотілося б відреставрувати її і стару історичну частину міста згідно з архівними даними, аби максимально повернути їм первинний вигляд, власний колорит старому місту. Коли буваєш у Варшаві, Кракові, Празі, Відні, в інших містах старої Європи, розумієш - це той самий маленькій Львів, все те саме, але доглянуте, відреставроване. Чому ми не можемо цього зробити? Це можливість збільшити кількість туристів.  Ті ж будівельники продаватимуть більше квартир, бо місто буде наповнюватися. Тут є що робити.

- А чи комунікують між собою представники будівельного бізнесу у Львові?

Тут всі закриті, але ми знаємо один про одного все. Немає такого забудовника, який не знає чогось про іншого. Мова йде про тих, хто принаймні кілька років на ринку. Знають, що будуєш, де і як будуєш, хоча між собою й не спілкуймося.

- Можете приїхати на чуже будівництво і щось підглянути?

Можна подивитися на фінальну частину. Коли якийсь будинок здають, то 90%, що я поїду подивитися. Просто проїхати повз, обійти навколо, зайти у під’їзд і все. Ти можеш нічого не отримати від цього, а можеш і зрозуміти, що вартувало б враховувати у власних проектах, а чого робити не варто...

Але, звичайно, кожен день я починаю на майданчику нашого будівництва, бо провівши там 15 хвилин, одразу розумієш, що і як йде, де який процес просідає. Так легше проводити наради – знаєш, що і з кого питати. І ти відчуваєш азарт до своєї справи.

Львівська Мрія - на ринку Львова вже 5 років. За цей час збудовано та здано в експлуатацію 5 будинків. Унікальність ЖК "Львівська Мрія" в тому, що будинки збудовані із цегли. Компанія вирізняється акуратністю, що стосується дозвільних документів, підбором геолокацій, інженерного проектування будинків та дотриманням усіх будівельних та технологічних норм при будівництві житла. ЖК "Львівська Мрія" неодноразово були відзначені у міжнародному конкурсі "Кришталева цегла", як якісний забудовник. ЖК "Львівська Мрія" - помешкання створені для вашого щасливого життя!
Контакти відділів продажу:
м. Львів, вул. Рубчака, 11
тел.: (032) 241-08-08
         (097) 811-80-80

Мар'яна ТКАЧЕНКО,

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: