Вакцинація: що варто знати про щеплення

Практично всі, хто захворів, або взагалі не мали щеплень, або вакцинувалися лише раз. Чому в Україні склалася така ситуація, ІА Дивись.info поспілкувалася з головою правління ГО «Батьки за вакцинацію» Тимофієм Бадіковим.

– По-перше, це ускладнення є наслідком браку свого часу вакцини, коли були перебої з її постачанням. Як ви знаєте, 2014 року був ухвалений законопроект про передачу закупівель міжнародним організаціям. Це дуже не сподобалося постачальникам та дистриб’юторам. Вони робили все, щоб саботувати законопроект. Зокрема розповсюджували різні міфи, щоб не допустити передачу закупівель ЮНІСЕФ за цінами, які пропонувала Всесвітня організація охорони здоров’я. Поки йшли ті баталії, інформаційні вкиди, виникли проблеми з розподілом вакцини, проведенням тендерів, закупками. У вирішення цих питань довелося втручатися навіть прем’єр-міністру.

По-друге, що стосується кору, була дуже некоректна реакція на державному рівні 2008 року. При вакцинації від кору виникає реакція. Однак на державному рівні була неправильна комунікація з цього приводу. Негативну інформацію підхопили ЗМІ, що завдало великої шкоди у плані довіри до вакцинації. Міністр каже одне, а в Закарпатській області очільник регіону каже, що в нього нічого нема, наприклад, спалаху кору. Це неправильна державна політика і некоректне виконання службових обов’язків, тому що підігріваються негативні настрої і ускладнюється робота організацій, зокрема ГО «Батьки за вакцинацію», а також робота міністерства та лікарів безпосередньо.

– А як щодо тих, хто виступає проти вакцинації?

– Є так званий антивакцинаційний рух, який складається насамперед з гомеопатів – лікарів-гомеопатів, педіатрів-гомеопатів, які у своїй практиці використовують навіть так звану гомеопатичну вакцинацію. З одного боку, це, звісно, смішно, але, з іншого, вони як учасники ринку просто просувають свій бізнес. Піти з дитиною до гомеопата обійдеться щонайменше у півтори тисячі гривень.  Лікуванням це назвати не можна, але гомеопатам вигідно, щоб люди довіряли не лікарям, а псевдолікарям, які не несуть жодної відповідальності.

Є так званий антивакцинаційний рух, який складається насамперед з гомеопатів – лікарів-гомеопатів, педіатрів-гомеопатів, які у своїй практиці використовують навіть так звану гомеопатичну вакцинацію.

Все це може мати дуже сумні наслідки. Наприклад, у людини нема щеплення від правця, тому що хтось колись її переконав не робити вакцинацію від смертельно небезпечного інфекційного захворювання. Варто зазначити, що гомеопати – це гарні психологи. Вони вміють вчасно підставити плече і коли з’являється інформація про якісь ускладнення від щеплення проти кору, то вони тут же переконують батьків, що це ледь не всесвітня змова, вакцинуватися не потрібно.

Читайте також: «Солодкі діти»: з чим стикаються батьки хворих на діабет та як змінюється їхнє життя

Натомість медики поводяться з точністю до навпаки – відмахуються від батьків, випускають колючки, не хочуть розібратися і пояснити, що трапилося, чому. Ось цей антивакцинаційний рух постійно тримається на плаву і в той чи інший момент виринає. Я помітив, що часто їхній публічний вихід пов’язаний з черговими державними закупівлями. Ось тільки має в Україну зайти якась вакцина, і відразу ж з’являються представники руху проти щеплень. Напрошується висновок, що їм або хтось за це платить, або вони користуються моментом, щоб продавати свої гомеопатичні засоби, поширювати гомеопатичну літературу.

– А як позначилася зміна країни-виробника вакцин за закупівлях?

– Є такий сертифікат, як GMP (Good Manufacturing Practice – документ про відповідність міжнародним стандартам фармацевтичного виробництва – ред.), який визнаний в усьому світі. І під час державних закупівель через ЮНІСЕФ цей сертифікат є обов’язковою умовою. Так сталося, що більшість вакцин, які в нас використовувалися, купувалися у Російській Федерації. А в РФ склалася така ситуація (і не йдеться про якість), існує дуже великий ринок, відповідно, продавці і виробники себе цілком комфортно почувають, тому не мають цього сертифікату. Відтак це призвело до того, що Україна перестала закуповувати вакцини та сироватки. Як наслідок, виникло зволікання, щоб скоригувати закупки. Зрештою низка псевдогромадських організацій активно спекулювала на цьому питання, що призводить до великої шкоди у питанні вакцинації.

– Чи вплине на вакцинацію медична реформа?

– Зараз наша організація проводить дуже багато заходів із батьками, щоб пояснити важливість щеплення. Але, на жаль, так склалося, що чимало чиновників міністерства, які раніше отримували вигоду від питання вакцинації, зараз перестали її отримувати. Відтак багато людей пішло з міністерства, яке зараз залишається не укомплектованим. Наприклад, страждає контроль за розподілом вакцини. Буває таке, що область отримує вакцину, її розподіляють на якусь лікарню, а відповідальний за це головний лікар жодним чином не реагує. Тим часом препарати лежать мертвим вантажем на складах. А на наші запити навіть нема кому відповісти.

Чимало чиновників міністерства, які раніше отримували вигоду від питання вакцинації, зараз перестали її отримувати. Відтак багато людей пішло з міністерства

Тому ми дуже сподіваємося, що реформа спрацює, що завдяки новій системі і сімейним лікарям, ми зрозуміємо, скільки у нас дітей, впровадимо календар щеплень, а відтак проясниться ситуація із кількістю потрібної вакцини. Тепер маємо паралельно ситуацію, що люди самі вакцинуються і нема повної картини вакцинації. Звісно, що швидко ця проблема не вирішиться, але за 2-3 роки буде результат і налагодиться ситуація із правильною інформацію про щеплення.

– Батьки часто стурбовані через якість вакцини і саме з цієї причини відмовляються від щеплень. Чи можна перевірити якість вакцини?

– Насправді проблема криється в тому, що в Україні дуже розвинений приватний ринок вакцин. Багато лікарів беруть участь у тренінгах цих фірм, а там ставиться питання про якість вакцини, виробника. Ситуація виглядає наступним чином – вакцина вироблена в Індії, але фірма-виробник європейська чи канадська. Саме найбільше маніпуляцій відбувається щодо індійської вакцини. Є ацелюлярна вакцина – це більш слабка форма, яка не викликає місцевої реакції. Але, і це вже доведено, вона створює слабший імунітет. Відтак у країнах, де запроваджено ацелюлярну вакцинацію, яка, до речі, коштує у десятки разів більше, ніж цільноклітинна, у календарі щеплень мають бути додаткові ацелюлярні щеплення, щоб створити  стійкий імунітет.

Тому в Україні використовується цільноклітинний компонент, який створює більш ефективний імунітет, але викликає частіше місцеву реакцію у вигляді почервоніння, підвищення температури. Буває, якщо не правильно ввели вакцину, наприклад, потрапили у м’яз, виникає шкутильгання на ніжку. Але це очікувана реакція і вона мине за 2-3 дні. Натомість лікарі часто просто не пояснюють батькам, що це очікувана реакція, не пояснюють, як це працює, що компонент вводиться під шкіру і викликає таку реакцію, що імунна система локально створює у цьому місці імунітет, тобто організм навчається вбивати вірус.

Тому справді є проблема, що після появи цієї вакцини треба було поінформувати і лікарів, і батьків, щоб було зрозуміло, що це очікувана реакція, а не скликати прес-конференції після того, як вже якийсь гомеопат написав статтю про шкідливість вакцини. Це не допрацювання з боку міністерства через півроку робити спростування міфів.

Щодо якості вакцин, то вони сертифіковані Всесвітньої організацією охорони здоров’я. Це не просто, що раз на десять років приїхали на виробництво. Кожна партія вакцин перевіряється експертами ВООЗ

Щодо якості вакцин, то вони сертифіковані Всесвітньої організацією охорони здоров’я. Це не просто, що раз на десять років приїхали на виробництво. Кожна партія вакцин перевіряється експертами ВООЗ. Тому немає сумніву щодо якості вакцини. Україна справді не може закуповувати найдорожчі вакцини у світі, а рівень вакцинації страждає від того, що люди не знають про реакцію організму.

– Чи змінилося ставлення до вакцинації в Україні останнім часом?

– Так змінилося. Ми проводили соціологічне опитування і в принципі можна сказати, що потроху зростає довіра до Міністерства охорони здоров’я. Багато батьків говорять про те, що все нормально з вакцинацією. Це впливає на інших і спонукає їх теж вакцинувати дітей. Спілкуючись з лікарями, дізнаємося, що після тематичних зустрічей, наприклад, приходять батьки з дітьми для того, щоб зробити щеплення. Дуже стимулюють батьків робити щеплення повідомлення про випадки спалаху якихось захворювань. Саме негативні новини – наприклад, що дитина померла від кору, стимулюють цікавитися і робити щеплення.

Оксана ДУДАР