Чи беруть українці кредити і наскільки знаються на фінансах: дослідження (інфографіка)

maxresdefault
Фото: YouTube, Планування фінансового життя —Конкурс «Фінансова грамотність» (2017)

USAID провела дослідження в Україні щодо фінансової грамотності і залученості у фінсистему населення. Виявилося, що ми мало знаємо теорію та зовсім не ведемо облік своїх коштів.

На початку 2017 року в Україні представники Проекту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Міжнародні партнерства заради стабільності фінансового сектору» провели опитування серед населення, аби з’ясувати, наскільки наші громадяни розуміються на фінансовій системі і взаємодіють з нею. Це вже друге дослідження, перше фахівці проводили у 2010 році. Результати у Львові презентував керівник проекту Олександр Куценко. Дивись.info відвідала презентацію і підготувала для вас найцікавіші факти про українців і фінанси.

Керівник Проекту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Міжнародні партнерства заради стабільності фінансового сектору» Олексій Куценко

У дослідженні брали участь виключно користувачі фінансових послуг. За словами Олександра Куценка, це досить сильно вплинуло на результати, особливо на категорію людей похилого віку.

«Наприклад, бабуся моєї дружини лежача хвора. Так, вона має пенсію, яка приходить їй на картку, але не вона користується карткою, на яку приходять гроші. Якщо вона не виходила останні два роки з квартири, вона не є користувачем фінансових послуг, як це не неприємно звучить», — пояснює експерт.

Крім того, на відміну від опитування 2010 року, коли респондентами були люди у віці 20+, у 2017 опитували осіб старше 18 років. Також цього разу фахівці провели опитування у містах і селах.

«Минулого разу ми були обмежені у часі, тому виставили таку преамбулу, що у сільській місцевості рівень обізнаності буде гірший, ніж у містах. Зараз ми у цьому переконалися», — каже Олександр Куценко.

Загалом представники проекту опитали віч-на-віч 2013 осіб, статистична похибка становить 2,2%, що є гарним показником для загальнонаціонального опитування. Респонденти мали відповісти на 85 питань закритого типу.

Рівень фінансової інклюзії населення України

Фінансова інклюзія — поняття, яке означає, що люди не просто існують поруч із фінансовою системою, а існують у ній. Людина повинна не просто бути обізнаною, володіти якоюсь сумою знань чи певними навичками, а активно їх використовувати.

«Ми хотіли виміряти, наскільки часто населення користується фінансовими послугами, — каже керівник Проекту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Міжнародні партнерства заради стабільності фінансового сектору» Олексій Куценко. — У нашій картці для дослідження було понад 30 фінансових послуг. Нам потрібно було зрозуміти, які найбільш популярні серед українців, тому ми запитали, якими послугами вони користуються сьогодні або користувалися протягом двох минулих років».

Так дослідники з’ясували, що більшість українців користуються лише розрахунковими послугами банків і платежами: оплата комунальних послуг, дебетова картка, перекази і платежі через термінали, мобільний інтернет-банкінг, мобільні гроші, перекази Україною і міжнародні, а також електронний гаманець.

На цьому залучення до фінансової системи закінчується. На думку Олександра Куценка, це не добре. Тим більше, експерт переконаний, що українці користуються цими послугами лише тому, що не мають іншого вибору — за «комуналку» платити потрібно всім.

Також у цьому блоці соціологи питали, про які з послуг, якими люди користуються, вони хотіли би дізнатися більше. Тут з великим відривом лідирувала відповідь «Я не хочу дізнатися більше ні про що».

«Зросли тільки запити дізнатися про страхування життя і медичне страхування. Ми проводили дослідження у січні 2017 року, тоді ще ніхто не знав, коли Верховна Рада України проголосує пенсійну і медичну реформи. Ці теми були збиті журналістським середовищем і люди хотіли розібратися», — додає Олександр Куценко.

Третім питанням блоку було: «Якими послугами ви точно будете користувався у найближчі два роки?». Тут спостерігається співпадіння практично за усіма розрахунковими послугами, які українці назвали у першому питанні.

Виходить, що в основному фінансова інклюзія в українців стосується найбільших простих і базових послуг. У світі, за словами представника USAID, це не так.

«Серед усіх послуг, які існують в Україні, починаючи від споживчого кредиту і закінчуючи скринькою сейфовою у банку, люди не хочуть користуватися нічим. Вони прагнуть скоротити рівень споживання фінансових послуг. Це свідчить про високий рівень дискомфорту, — переконаний експерт USAID. — Але чи реально люди будуть скорочувати частоту оплати комунальних послуг? Вийдіть на вулицю і спитайте людей, чим вони доїхали. Вони скажуть, що маршруткою. А чи хочуть вони нею користуватися за два роки? Не хочуть. Це рівень комфорту, а не реальності, бо за два роки людина все одно буде користуватися маршруткою. Якщо у людей рівень дискомфорту високий, то ми зі своєю динамікою фінансової грамотності попадаємо на дуже негативне середовище. Це треба виправляти».

Також в опитувальнику були питання, які стосувалися негативного досвіду користування фінансовими послугами. Відповіді українців показали, що 83% населення з подібним явищем не стикалися. А ті 13%, які заявили, що мали негативний досвід, пов’язали його з банківськими споживчими кредитами, депозитною карткою тощо.

«Ці дані майже такі, як і у 2010 році. Тоді ми проводили опитування після девальвації, невеликого, але банкопаду, а цього року — через 4 тижні після націоналізації «Привату». І все одно люди кажуть, що немає негативного досвіду. Для мене це свідчить тільки про одне: людина користується виключно тими послугами, де стовідсотково у неї не буде проблем — розрахунковими операціями», — каже Олександр Куценко.

Утім, на відміну від 2010 року, коли після виникнення проблем люди нічого не робили, сьогодні їх кількість зменшилася до третини. При цьому, молоді люди найменше припиняли користуватися послугами, а найбільш пасивно реагувала категорія 35+.

Унікальною для України є ситуація зі способами вирішення фінансових проблем — у нас високий відсоток людей, які розв’язують їх самотужки. В інших країнах — це нонсенс.

«Переважна більшість населення не реагує на те, що у них є проблеми з фінансовими послугами або реагує як країна з багатою партизанською традицією. Це досить унікальна ситуація», — підсумовує Олександр Куценко.

Рівень фінансової грамотності

Тут фахівці визначали рівень навичок фінансових обчислень населення. З’ясувалося, що власна оцінка фінансової грамотності населення вища, ніж реальні знання. Так, деякі люди оцінили свої знання на «відмінно», але по факту виявилося, що жоден з опитаних не відповів правильно на всі питання — люди переоцінюють свої фінансові можливості.

«У нас є два фактори, які впливають на співвідношення реальності і самооцінки по фінансовій грамотності. Це вік респондента і матеріальний стан. Найбільш проблемна зона — це люди, віком 60+. Їх не вчили цього. Вони виросли в інших фінансових умовах і не їх провина, що вони не можуть розібратися. Їм треба допомагати. Найкраще ж у фінансовій грамотності себе почувають молоді», — зазначає представник USAID.

Крім того, дані опитування свідчать, що чим бідніша людина, тим гірше вона оцінює власні фінансові здібності, порівняно з реальністю. Чим багатша людина, тим краще у неї рівень самооцінки. Але згідно з замірами, бідні і багаті однаково неграмотні.

В опитувальнику було сім запитань: простий відсоток, складний відсоток, порівняння рівня інфляції, замір купівельної спроможності, порівняння знижок у відсотках і абсолютних величинах, реальний відсоток за кредитом і дохід за облігацією.

«Позитивні показники відбивають накопичений життєвий досвід українців, — каже Олександр Куценко. — Якщо люди звикли купувати на знижках, то що у 2010 році, що у 2017 знижки ми порахуємо. А там, де ми не знаємо, що робити — наприклад, питання про дохід за облігацією — ми не знаємо і досі: тільки 12% вгадали».

Рівень фінансової обізнаності

Фінансова обізнаність — це володіння термінологією і певними юридичними аспектами фінансового життя.  Обізнаність — унікальний блок дослідження USAID, якого тепер немає у світі. Причина тому — відмінності у юридичних поняттях різних держав: те, що буде вірною відповіддю в Україні, буде неправильною у США.

Олександр Куценко каже, що фактичні заміри фінансової обізнаності українців набагато гірші, ніж фінансової грамотності. Тут також зберігається досить сильна розбіжність у віковій структурі: люди різних вікових категорій абсолютно по-різному самооцінюються і показують реальний результат.

Запитання цього блоку стосувалися пояснення понять страхова франшиза, кредитна історія, плаваюча ставка відсотка, різниця між страхуванням життя і страхуванням ризиків, різниця між пластиковими картками, різниця між акцією і облігацією, відповідальність банків, відповідальність поручителя, до кого звертатися, якщо виникла конфліктна ситуація, рівень гарантування вкладів в банках, суми гарантій інвестицій тощо.

Результати показали, що тут люди чесно зізнавалися, що вони не знають правильної відповіді — це сіра зона.

«Страхування і відповідальність банків я вважаю найбільш проблемними. У людей була можливість не відповідати. Але замість того, щоби вийти достойно, людина свідомо обрала варіант відповіді, який виявився неправильним. Це ризик. Це азартні люди, потенційні жертви шахраїв», — переконаний експерт.

Фінансова поведінка українців

Результати цієї частини опитування показали, що більшість українців, 61%, не мають фінансових цілей. На думку Олександра Куценка, це дуже поганий результат, адже поки людина не знатиме, навіщо їй гроші, вона не буде цікавитися ані послугами банків, ані можливостями ринку абощо.

Ті ж громадяни, які вказали, що мають фінансову ціль, вважають нею нерухомість, освіту або ремонтні роботи.

Крім того, з’ясувалося, що українці у більшості не ведуть обілку доходів та витрат.

«Виявилося, що у нас досить часто народ  тільки у загальних рисах знає, звідки беруться гроші і куди вони витрачаються. При чому, тут є суттєва різниця між міським і сільським населенням. Останні більш безвідповідальні. Спостерігається і різниця за гендерною ознакою: жінки відповідальніші за чоловіків», — каже Олександр Куценко.

Експерт також додає, що, не зважаючи на те, що люди не стикаються з іншими фінансовими механізмами, окрім розрахунків, 76% кажуть, що мають заощадження десь поза межами фінансової системи. В основному це заощадження на чорний день. Вони притаманні здебільшого мешканцям Сходу і Заходу України. Натомість, жителі Центра і Півдня кажуть, що відкладають гроші, аби мати вибір і бути мобільними.

Соціологи також питали, як люди ставляться до купівлі в кредит. Більшість вважають, що кредит не виправданий ніколи. Тут спостерігається сильна різниця у відповідях у вікових групах: чим старша людина, тим частіше вона каже, що не візьме кредит. Дуже багато людей зазначають, що візьмуть кредит тільки у разі крайньої необхідності.

Натомість погано свій фінансовий добробут оцінили 35%, а задовільно — 48%.

«Але в реальності не вистачає коштів навіть на їжу у 15% населення, — каже Олександр Куценко. — Це проблема за межами фінансової грамотності».

У рамках дослідження фахівці також з’ясували, що сьогодні, у разі фінансової скрути майже 20% українців готові взяти додаткову роботу. У 2010 році ця цифра була меншою вдвічі.

Фінансову установу ми схильні обирати за рекомендацією друзів чи родичів, говорить дослідження.

«Люди не звикли проводити самостійний аналіз, купуючи фінансову послугу. В українській мові поняття «купувати фінансову послугу» не звучить, правда? Тоді як в англійській це стала ситуація», — зазначає Олександр Куценко.

Спочатку — захист прав споживачів, потім все інше

У 2015 році USAID провела такі дослідження у 30 країнах світу. Тоді лідером по показниках стала Франція, за нею йшли Фінляндія, Норвегія, Канада. У цих країнах рівень фінансової інклюзії складався зі знань, поведінки і ставлення, і був дуже високий. На останньому місці були Білорусь і Польща.

«У розвинутій країні світу ви можете майже нічого не знати про фінанси, але вам не дозволять впасти. Система захисту прав споживачів така, що навіть нічого не знаючи, ви там виживете», — каже Олександр Куценко.

На особисту думку експерта, не як представника USAID, люди не співпрацюють з фінансовою системою в Україні, бо не довіряють їй і відчувають дискомфорт.

«Спочатку потрібно покращувати права споживачів. Бо якщо ви навчите людину, що користування цією послугою несе ризик для її добробуту, людина не буде користуватися нею. І рівень  фінансової інклюзії впаде. Підвищуючи знання того, що цього не варто робити, ми знизимо рівень фінансової інклюзії, — переконаний Олександр Куценко. —  У нас повинна бути різна фінансова обізнаність для різних верств населення. Дослідження показує тільки одне: допоки у нас не зміняться параметри і потреби фінансового життя, до того часу доросла людина влізати у фінансову інклюзію не буде. Наше завдання — виховувати молодше покоління так, щоби вони були готові до життя у фінансовій системі».

За словами фінансиста, молодь виявилася чи не єдиним інвестором в Україні. Причина тому — відсутність відчуття страху користування новою фінансовою послугою. Експерт каже, що саме з цією категорією треба починати співпрацювати у питанні захисту прав споживачів, тому що «який би ти не був інноваційний, але якщо система налаштована проти тебе, ти не виживеш».

На фото: графіки від проекту USAID.

Фото і текст: Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: