дивись.info

Вийти з тіні: скільки мешканців Львівщини на заробітках або зайняті у «тіньовій» економіці

Вийти з тіні: скільки мешканців Львівщини на заробітках або зайняті у «тіньовій» економіці

Згідно із офіційною статистикою, частина економічно активних мешканців області не працюють офіційно або ж виїхали на заробітки.

Статистика говорить: на Львівщині близько 300 тисяч економічно активних осіб не працюють офіційно або виїхали на заробітки. Ще близько 85 тисяч осіб отримують зарплату нижче встановленого законом мінімуму або працюють неповний робочий день. В облдержадміністрації вчергове намагаються розбудити сумління роботодавців і закликають їх виходити з «тіні».

В тіні і в сутінках

За даними ЛОДА, на Львівщині нараховується 1,140-150 млн. економічно активного населення. Якщо відняти безробітних, а за підрахунками Міжнародної організації праці це 8-9%, то в області є 1,020-1,030 млн. економічно активного працевлаштованого населення.

«За даними  звітності по Єдиному соціальному внеску ми відстежуємо 630 тис. застрахованих працівників. Виникає запитання, де ще 400 тис. працевлаштованих, економічно активних людей? Навіть якщо грубо додати самозайнятих людей, то це ще плюс 100 тис, і все одно 300 тис. осіб ми не простежуємо. Це очевидно трудова міграція і тіньова зайнятість. В області 2069 суб’єктів підприємницької діяльності не встигли перевернути календар і живуть у 2016 році. Вони не встигли усвідомити, що з 01.01.2017 мінімальна зарплата становить 3200 грн., тому і надалі виплачують зарплату нижче мінімальної», – каже директор департаменту економічної політики ЛОДА Роман Филипів.

За його словами, в області близько 37 тис. найманих працівників згідно персоніфікованого обліку отримують зарплату нижче мінімальної, ще близько 48 тис.  – це наймані працівники, які працюють неповний робочий день. «І в першому і в другому випадку є зловживання, тому що там де нижче мінімальної, очевидно є заплата в конвертах, а там де неповний робочий день – він є  насправді повний», – додає директор департаменту. Лише близько 10% працедавців виплачують зарплату на рівні вищому ніж середня по області, яка становить 6784 грн. Натомість 90% виплачують на рівні мінімальної або меншу. Якщо говорити про працівників, то лише 30% отримують зарплату вищу, ніж середня по області.

Невдячні роботодавці

В ЛОДА наводять оптимістичну статистику, яка свідчить про економічне зростання. Так, за 10 місяців 2017 року приріст промислового виробництва склав 4,1%, сільське господарство дало плюс 4,8%, експорт – 25,5%, роздрібний товарообіг зріс на 12,4%.

«Влада  намагається створити ліберальне середовище для підприємців де є мораторій на перевірки, мінімізація обмежень, де допомагають і сприяють, а не перешкоджають. Сьогодні мало хто може сказати, що контролюючі органи «кошмарять» бізнес. Тоді виникає питання, яким чином бізнес має на це реагувати? Бізнес має платити зарплату не нижче мінімальної, оформляти працівників, вчасно сплачувати податки. Ми в цьому році досягли непоганих результатів по нарощуванню доходів до місцевих бюджетів – більше ніж 30%, приріст по ПДФО склав 44%. Але самий грубий розрахунок, це ми рахували тільки тіньову економіку і трудову міграцію показує, що ми втрачаємо близько мільярда на рік ПДФО. Якщо співставити з 5,3 млрд. які було мобілізовано до бюджетів місцевих, то мільярд – це 20%», – скаржиться  Роман Филипів.

Перевірки, як спосіб «виховання»

Згідно інформації ЛОДА управлінням Держпраці було перевірено лише близько 1% суб’єктів підприємницької діяльності. «Виявлено порушення трудового законодавства у 500 суб’єктів  підприємницької діяльності. Штрафи великі, за недопуск працівників контролюючих органів – 320 тис. грн, за неоформлення працівників 96 тис., за виплату зарплати нижче мінімальної – 32 тис. При цьому троє роботодавців таки не допустили перевіряючих, за що були оштрафовані, близько 10 мали неоформлених працівників, ще стільки ж виплачували зарплату нижче мінімальної.

При цьому з вересня перевірки проводяться спільно Держпраці та ДФС. Податківці кажуть, що згідно звітності за жовтень 5,5% відсотків підприємств області не виплачують мінімальної зарплати.

«1792 суб’єкти господарювання по звітах за жовтень. Найбільше в роздрібній та гуртовій торгівлі громадському харчуванні, туристичному бізнесі. Конкретний перелік є сформований, передаємо органам місцевої влади, але враховуючи обмеження на надання інформації озвучувати конкретні підприємства я не маю права», – каже начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Львівській області Володимир Коваль.

Попри це, за його словами, більшість бізнесу зрозуміла чіткий сигнал про те, що зарплату треба піднімати. «Наша основна робота зосереджена не на проведенні перевірок, а на роз’ясненні. В нас створені робочі групи при кожній адміністрації, вони спілкуються з бізнесом пояснюють, яка існує відповідальність за невиплату зарплати в повному обсязі. Дуже багато є платників, які виплачують зарплату в межах від 3200, тобто вони не порушують закон, але і не більше 4 тис. грн. По даних за жовтень таких підприємств є біля 70%. Іншим напрямком роботи є легалізація трудових відносин. Ці заходи не є такими масовими, вони є точкові, але під час кожного такого заходу ми виявляємо неоформлених працівників. З 20 заходів, які ми провели у 18-и ми встановили такі випадки», – каже представник ДФС.  

При цьому, потенційними порушниками трудового законодавства є близько 20%  роботодавців області. «Ми маємо певний масив інформації платників сформований на основі постанови кабміну. Там є 3 критерії, по яких ми аналізуємо ймовірні порушення. Щоб  встановити ті факти, треба виходити на перевірку, але тих що ймовірно порушують є порядка 20% за цією методикою. Звичайно, це не говорить про те, що там точно є порушення», – каже Володимир Коваль.

Цікаво, що скарг від діючих працівників на роботодавців до ДФС не надходило, лише від уже звільнених. «Тут є теорія віддаленості подій. З одного боку є можливість отримати субсидії і людині видається, що вона зацікавлена в тому, щоб їй нараховували нижче, ніж фактично вона отримує. З іншого боку людина розуміє, що колись буде пенсія, але це буде колись, а сьогодні можна отримати субсидії. Від цього збитки подвійні бо з одного боку не сплачуються податки, а з іншого – отримують субсидію ті люди, які не мають на це права», – каже Роман Филипів.

Що робити з заробітчанами?

Основний аргумент, який може стримати найманого працівника, аби він не виїжджав за кордон – це підвищення рівня оплати праці. «Нові підприємства, які заходять на Львівщину, пропонують працівникам 8-10-12 тис. грн зарплати. Основний аргумент, який може стримати найманого працівника, щоб він не виїжджав за кордон – це підвищення рівня оплати праці. На моє переконання, 12-15 тис. грн – це та заробітна плата, яка би стримала людей в області, в Україні, гарантувала б їм належні умови життя і роботи тут», – каже Роман Филипів.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама