Підвищення мінімальної заробітної плати не несе жодного економічного навантаження, – економіст

5076ed610c7c41909a98b41c6ee928e9

Президент Петро Порошенко заявив, що з наступного року планує підняти мінімальну заробітну плату в Україні до 4100 гривень. Про це він розповів під час виступу на ІІ Всеукраїнському форумі об'єднаних громад у понеділок у Києві. Однак фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає це не більше, як політичним популізмом.

Олексій Кущ

– Чи готова українська економіка до підняття мінімальної заробітної плати?

– Тут проблема у тому, що така економічна категорія, як мінімальна заробітна плата стала елементом політичної боротьби. Декларування підвищення мінімальних плат не несе жодного економічного змісту – це має політичне забарвлення і популістську риторику. До того ж треба розуміти, що заробітні плати підвищує реальний бізнес, а не держава. Якщо говорити про боротьбу із бідністю, то краще підвищувати мінімальну пенсію чи соціальні виплати. Що стосується показника мінімальної заробітної плати, то Україні варто подивитися на західний досвід і перейти на погодинну оплату. Відтак треба визначати погодинний рівень оплати заробітної плати і до цієї мінімальної погодинної оплати праці треба додавати соціальні галузеві професійний коефіцієнт, тому що у нас через цей мінімальний показник заробітної плати взагалі нівелюється високопрофесійна праця найманих працівників.

– Тобто мінімальна заробітна плата – це така собі встановлена межа бідності?

– Так, і думають, що за рахунок цієї межі бідності можна створювати якісь стимули для підвищення соціальних стандартів. Насправді, мінімальна заробітна праця, наприклад, двірника, за всієї поваги до цієї професії, не може бути аналогічною до мінімальної заробітної плати, скажімо, токаря п’ятого розряду. Тому якщо б була ефективна державна політика у цьому плані – погодинна оплата праці, коефіцієнти щодо різних процесій – це могло б стимулювати збереження висококваліфікованих кадрів. А так, наразі, експорт трудової сили з України буде нарощуватися, висококваліфіковані кадри будуть виїжджати, відбуватиметься вимивання так званої середини, а держава буде гратися у популізм у вигляді встановлення мінімальної заробітної плати.

– Чи є все ж таки економічні підстави, які дозволяють підвищувати мінімальну заробітну платню?

– Зараз є потреба в ефективній державній політиці у галузі управління трудовими ресурсами. Щоби держава побудувала ефективну політику управління трудовими ресурсами. Наразі, підвищення мінімальної заробітної плати не несе жодного економічного навантаження. Бізнес, наприклад, переводить працівників на неповний робочий день або працівників влаштовують за сумісництвом у штаті. І все. Тобто бізнес ці умови дуже легко обходить. А ефективного управління трудовими ресурсами у державі немає. Усе це просто суто популістські речі.

Нагадаємо, у бюджетній резолюції пропонується встановити розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року на рівні 3723 гривні, з 2019 року – 4 173 гривні, з 2020 року – 4 425 гривень.

Як відомо, із 1 грудня  прожитковий мінімум для працездатних осіб збільшився на 78 гривень, або на 4,63% до 1 762 гривень.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: