дивись.info

Скільки українці готові платити за переліт і що дасть угода про Спільний авіапростір з ЄС (опитування)

Скільки українці готові платити за переліт і що дасть угода про Спільний авіапростір з ЄС (опитування)

41% українців бодай раз у житті подорожували до країн Європи літаком. Однак визначальним для наших громадян фактором при виборі засобу пересування залишається ціна.

Досвід Молдови свідчить, що після підписання угоди про Спільний авіаційний простір з ЄС, значно знизилися ціни на авіаквитки. В Україні підписання угоди про САП наразі «зависло» у повітрі. Коли ми можемо очікувати на вирішення проблеми, на якій стадії сьогодні імплементація угоди і що потрібно зробити, аби покращити авіасполучення України з державами ЄС, — у нашому матеріалі.

Для початку пропонуємо долучитися до опитування. А результати подібного опитування серед українців – побачите нижче!

  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.

Що таке спільний авіаційний простір (САП) і угода про нього для України

Єдине небо Європи — ініціатива Європейської Комісії, відповідно до якої розподіл повітряного простору і його керування будуть єдиними для більшості країн Європи. Спільний авіаційний простір передбачає, що будуть ліквідовані розбіжності у керуванні повітряним рухом різних країн, підвищиться рівень безпеки і якості послуг, а також ефективність системи керування повітряним рухом і сприяння впровадженню нових технологій.

«Мета створення САП — поступова лібералізація авіаційного ринку і гармонізація авіаційного законодавства у сфері цивільної авіації. Відбувається це в рамках горизонтальної угоди, яка підписується між країнами ЄС та третьою країною. В рамках цієї угоди визначається ряд нормативно-правових актів (для України це понад 64 регламенти та директиви ЄС). Відповідно до угоди про САП, третя країна забезпечує виконання угоди», — пояснює Катерина Кульчицька, аналіткиня ГО «Європа без бар’єрів».

Катерина Кульчицька

Україна неодноразово заявляла про своє бажання долучитися до ініціативи Єдиного неба Європи. Переговори щодо укладення угоди про спільний авіаційний простір почалися ще у 2007 році.

«У першу стадію переговорів Україна входила у період економічного зростання і розглядалась ЄС як потенційно великий ринок пасажирів для авіаперевезень. Через наявну в Україні систему сертифікації повітряних суден та авіаційну промисловість, стандартна Угода про САП не задовольняла Україну, — зазначає Катерина Кульчицька. — Київ довго лобіював визнання української системи сертифікації. Тому угода не була підписана так швидко, як з Молдовою і Грузією».

Читайте також: Назвали дату запуску українського авіаперевізника SkyUp, який літатиме зі Львова

28 листопада у Вільнюсі відбулося парафування (процес попереднього підписання ініціалами уповноважених осіб державного документа, у розробці якого вони брали участь, — авт.ред.) Угоди про Спільний авіаційний простір і підписати угоду мали на початку літа 2014 р. Однак тут на заваді став Гібралтар.

«Є територіальний спір між Іспанією та Великобританією через аеропорт «Гібралтар». Вони не готові підписати угоду в тій редакції, в якій вона є», — каже Наталія Джевага, радниця міністра інфраструктури, голова авіаційного напрямку, офіс реформ.

Наталія Джевага. Фото: Прес-клуб Львів

Відтак, сьогодні угода про САП між Україною та ЄС парафована, але не підписана.

Грузія і САП

Грузія підписала угоду про САП з ЄС ще у 2010 році. За словами Катерини Кульчицької, для країни відтоді майже втричі збільшився пасажиропотік у головних міжнародних аеропортах: Тбілісі, Батумі і Кутаїсі. Якщо у 2010 році це було близько 918 тисяч, то наразі — 2,8 млн.

«Однак це зростання було поступовим, не було стрімкого стрибка після підписання угоди. Проте ми маємо звернути увагу, що відбувалося це здебільшого не за рахунок європейських авіакомпаній. Наразі до аеропортів Грузії здійснюють перевезення Turkish Airlines, Georgian Airlines, Qatar Airways, Azerbaijan Airlines, у тому числі європейські: LOT (Польща), Lufthansa (Німеччина), МАУ (Україна). З 2010 року Грузії вдалося залучити лише одного класичного європейського лоукостера — це Wizz Air, який літає до Кутаїсі. Відтак, збільшення пасажиропотоку відбулося паралельно з імплементацією угоди про САП, а не як прямий результат її підписання», — наголошує аналіткиня громадської організації.

За словами Катерини Кульчицької, в рамках гармонізації законодавства Грузія лише розробила європейський план дій щодо передачі і впровадження європейських регуляцій. Понад 6 років країна поступово впроваджує європейські директиви, а сам план дій було сформовано не так давно, що вказує на затяжний процес імплементації законодавства.

Варто зазначити, що представники ГО «Європа без бар’єрів» використовували дані, які їм надали офіційні служби країни.

 Молдова і САП

Молдова підписала угоду про Спільний авіаційний простір у 2013 році. За даними, які ГО «Європа без бар’єрів» надали у службі  цивільної авіації країни, виходить, що прямими наслідками укладеного документу можна зазначити зменшення вартості квитків. Якщо раніше квиток до Лондона коштував 210 євро, то став — 45, до Мілану був 141 євро, а став — 35, до Лісабона – 222, проти сьогоднішніх 146.

Сьогодні у нас повністю лібералізоване авіаційне сполучення з такими країнами: Болгарія, Греція, Естонія, Іспанія, Литва, Люксембург, Польща, Румунія, Словаччина. Частково лібералізовані з Данією, Латвією, Кіпром, Словенією та Швецією
Наталія Джевага, радниця міністра інфраструктури, голова авіаційного напрямку

Крім того, з 2013 року по 2016 спостерігається збільшення пасажиропотоку майже на 80% і якщо раніше це було 1,220 млн пасажирів, то наразі їх понад 2 млн.

«Однак головними напрямками, куди літають з Молдови, є Москва і Стамбул, а не суто країни ЄС. Тут також ми не можемо говорити про те, що угода про САП автоматично збільшила пасажиропотік і залучила багато європейських лоукостерів», — додає Катерина Кульчицька.

Сьогодні там працюють 15 авіакомпаній і серед них лише один класичний європейський лоукостер — Wizz Air.

Читайте також: Безвіз з ОАЕ почне діяти вже із 31 грудня

«Уряд і служби цивільної авіації Молдови мали більш структурований підхід до імплементації Угоди про САП, вони мали плани, звітували за ними. Наразі затверджено ряд нормативно-правових актів як урядом Молдови, так і службою технічної авіації, — каже аналіткиня «Європи без бар’єрів». — Вже зараз Молдовський уряд і Служба цивільної авіації переклали усі регламенти і директиви ЄС, а для України це ще перспектива. Вони мають провести аналіз регуляторного впливу понад 50 норм ЄС і ухвалити більше 70 актів урядом, парламентом і службою цивільної авіації».

Що робить Україна для швидшого укладання угоди

На думку Катерини Кульчицької, досвід Молдови і Грузії показує, що угода про САП сама по собі не є панацеєю для залучення європейських перевізників. Дуже важливими є активна позиція аеропортів, а угода надає певні умови для залучення, однак не виступає прямим засобом цього.

«За досвідом Молдови і Грузії бачимо, що процес імплементації законодавства дуже довгий і чим раніше ми почнемо цим займатися, тим скоріше матимемо можливість отримати всі вигоди. Нам потрібна імплементація угоди про САП ще до відновлення активних переговорів. Угода передбачає три перехідних періоди і в кожному є відповідна кількість нормативно-правових актів, які мають бути імплементовані. Треба підготуватися до підписання угоди. Так ми вийдемо на нього вже з частиною імплементованих директив і регламентів ЄС, щоби кожен з трьох періодів міг пройти швидше», — переконана аналіткиня.

Читайте також: Лоукостер Ryanair може почати польоти з України у 2018 році, – Омелян

Крім того, на думку експертів ГО «Європа без бар’єрів», також важливо, щоби були внесені зміни до проекту і був ухвалений порядок розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України. Поряд із цим необхідно забезпечити повне виконання прийнятого плану заходів з підготовки до запровадження плану заходів.

«Важливо продовжувати двосторонні переговори між країнами ЄС і Україною та підписувати двосторонні угоди про лібералізацію авіаційного простору», — каже Катерина Кульчицька.

За словами Наталії Джеваги, сьогодні у нас повністю лібералізоване авіаційне сполучення з такими країнами: Болгарія, Греція, Естонія,  Іспанія, Литва, Люксембург, Польща, Румунія, Словаччина. Частково лібералізовані з Данією, Латвією, Кіпром, Словенією та Швецією.

«Державіваслужба 31 жовтня цього року надіслала листа Австрії, Бельгії, Чехії, Німеччині, Угорщині, Португалії, Швеції, Нідерландам і Великій Британії з пропозицією усунути будь-які обмеження. Наразі ведуться перемовини, — зазначає Наталія Джевага. — На даний момент відсутні угоди з такими країнами як Ірландія і Мальта. Державіаслуджба звернулася також до МЗС з пропозицією продовжити роботу з ними. Я думаю, що ми рухаємося у цьому напрямку».

За словами Катерини Кульчицької, Україні важливо також доопрацювати та ухвалити нормативний акт «Доступ на ринок послуг з наземного обслуговування в аеропортах» у повній відповідності до Директиви ЄС 96/67, що дозволить встановити чіткі, прозорі, належні та об’єктивні критерії доступу на конкурентних засадах суб’єктів господарювання на ринки послуг з наземного обслуговування в аеропортах.

Як літають українці

Сьогодні є багато видів транспорту, якими можна дістатися ЄС, але найбільш швидким, як правило, і зручним є авіаперевезення.

За даними дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 23 жовтня по 5 листопада 2017 року, за останні 2 роки в країнах ЄС були лише 12% українців. При цьому, найбільша частка таких у Західному регіоні — тут країни ЄС відвідали понад 20% опитаних.

Серед вікових груп найчастіше до ЄС їздили люди віком від 30 до 44 років — майже 20%. Відносна більшість опитаних, які були в країнах ЄС впродовж двох років, робили це одноразово — 41%. Лише трохи більше чверті відвідали країни ЄС тричі або більше.

Джерело: ГО «Європа без бар’єрів»

Ще понад 19% українців збираються подорожувати до ЄС наступного року, утім 67,8% сказали, що не мають такого наміру.

При цьому, 45,4% українців вказали, що не користувалися і надалі не користуватимуться авіаперевезеннями, навіть якщо в Україні з’являться нові бюджетні авіакомпанії. Натомість 12,8% сказали, що планують вперше сісти на літак у такому випадку, хоча раніше не користувалися авіатранспортом. А от майже 4% відповіли, що літатимуть частіше, якщо будуть нові лоукости.

«Основним фактором, який впливає на вибір літака до країн ЄС, є ціна. При цьому, майже 37% кажуть, що обирають авто, але не факт, що ці люди взагалі розглядали альтернативу у вигляді авіатранспорту. Ще 25% людей кажуть, що вони не задумувалися використовувати авіатранспорт. Можливо, будемо спостерігати бум, бо впродовж довгого часу літаки взагалі не розглядали, як альтернативу», — каже Андрій Сухарина, політичний аналітик, Фонд демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва.

Дослідження також говорить, що майже 50% українців не змогли чітко сказати, скільки готові заплатити за квиток на літак до країн ЄС. Утім 28,7% зазначили, що готові придбати квиток, якщо він коштуватиме до 500 гривень. Ще майже 15% — якщо коштуватиме від 501 до тисячі, 5,4% — до двох тисяч, 1,6% — до п’яти тисяч і лише 0,8% — від п’яти тисяч і більше.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама