Зміни до Податкового кодексу: чому підприємці – за, а «човники» – проти

Відтак, з 1 січня можна ввозити з-за кордону товару без оподаткування на 50 євро або на суму 500 євро раз на три доби, перебуваючи за кордоном понад 24 години.

Якщо вартість товару – понад 500 євро, то сплачується 10% мита і 20% ПДВ. А оскільки можна скористатися системою Tax Free, то, приміром, у Польщі повертається 23% ПДВ, відтак сплатити треба буде лише 7%.

Ці законодавчі зміни викликали чималий резонанс у суспільстві – з одного боку, цілковите схвалення, з іншого – обурення, насамперед у мешканців прикордонних територій, для яких поїздки чи походи за кордон, подекуди неодноразові – щоденна праця і основний заробіток.

Ще вчора ввечері анонсувалися акції з перекриття кордону, у зв’язку з чим ТО ДФС у Львівській області оприлюднили заяву: «Такі акції спрямовані на те, аби привернути увагу щодо змін в оподаткуванні митними платежами товарів, які переміщуються через митний кордон України громадянами, а також інші зміни в законодавстві, які набрали чинності з 1 січня 2018 року.

У зв’язку з цим керівництво Львівської митниці ДФС просить громадян, які планують подорожі за кордон, врахувати зазначене та слідкувати за інформацією, розміщеною на сторінці ГУ ДФС у Львівській області в соціальній мережі Facebook та на його субсайті».

Мирні протести розпочалися о 9.45. Кілька десятків активістів ходили пішохідним переходом у Шегинях та Раві-Руській, домовившись із правоохоронцями, що щопівгодини пропускатимуть по 10 автомобілів, які рухаються у напрямку пункту пропуску через кордон.

Читайте також: Зміни до Податкового кодексу: що, як і скільки можна ввозити в Україну з-за кордону

Тим часом сьогодні у Львівському прес-клубі озвучили свою думку щодо закону і представники підприємців.

«Є сподівання, що саме цей закон вплине на зменшення черг на кордоні. Він обмежує роботу громадян з прикордонних зон, так званих «човників», які розвивають надходження в Україну «сірого» імпорту, зокрема розбивають партії фур, переносячи товар подрібненими партіями. Це дозволяє уникнути сплати мита, а відтак – надходжень до бюджету», – каже Лілія Долінська, голова Ради територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України»  у Львівській області.

На її думку, зрештою це призводить до скорочення кількості робочих місць через нездорову конкуренцію. На ятках, ринках продаються не розмитнені товари. Все це у сукупності позначається на соціальній сфері держави.

«До прикладу, на Львівщину прийшла компанія, яка займалася дистрибуцією оливкової олії і інших оливкових виробів. Коли вони порахували, скільки в Західній Україні продається оливкової олію, то зрозуміли, що такої кількості олії вони не зможуть розмитнити, а йдеться про сумлінного платника податків. Відтак вони просто припинили свою діяльність, розкрутивши бренд для України», – розповіла Лілія Долінська.

На її думку, закон сприятиме збільшенню надходжень до бюджету.

Натомість Василь Король президент Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції закликає не поспішати із висновками. Протягом 2018 року можна буде побачити, як працюють внесені зміни до Податкового кодексу.

«Ці зміни дещо урегульовують проходження митного кордону фізичними особами. Ніяких особливих змін не відбувається. Ніхто не забороняє громадянам ввозити товари. Йдеться про сплату платежів, які, держава сподівається, будуть сплачені фізичними особами, якщо вони перебільшать встановлений ліміт. Ці зміни покликані уникнути схем, до яких вдаються підприємці, навіть не підприємці, а контрабандисти», – каже Василь Король.

Він нагадав, що 2015 року вводився додатковий збір у розмірі 5-10% на увесь імпортований товар.

«Звичайно, що весь бізнес був обурений, але це треба було пережити і бізнес втримав державу Україна на плаву. Метою було врегулювати платіжний баланс. У даній ситуації це шанс розірвати гріховне коло. Закон допоможе державі проводити відкрите оподаткування підприємств, які здійснюють офіційне розмитнення товарів», – продовжує Василь Король.

Запроваджені зміни спрямовані проти тих «бізнесменів», які з метою здешевлення своїх витрат, використовують фізичних осіб для переміщення товарів через кордон.

«Проаналізувавши зміни, я вважаю, що для пересічного громадянина жодних змін не відбудеться. Нині виходить так, що товари, які ввозяться без сплати мита і ПДВ, потрапляють на прилавки базарів, до посередників, які часто навіть не зареєстровані як підприємці. Все це здійснюється за готівку. На чорно купується валюта, на чорно вона вивозиться за кордон тощо. Коли товар з Польщі йде на імпорт до України, від нього віднімається ПДВ, а в Україні нараховується. Це нормальна практика. Коли ж у Польщі чи в іншій країні ПДВ знімається, а в Україні не нараховується – це втрата для бюджету, «сірі» схеми, кришування силовиками, особливо коли йдеться про великі масштаби. Думаю, протягом 2018 року ми побачимо у дії ці поправки.  Якщо ми цього не змінимо, черги на кордонах будуть зростати, податки від імпортерів будуть зменшуватися, тому що з’являється конкуренція у вигляді людей, які продають товари без сплати мита і ПДВ», – наголосив президент Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції.

Натомість Володимир Коруд, віце-президент Львівської торгово-промислової палати вважає, що заяви про те, що закон спрямований на сприяння олігархам і знищення малого бізнесу – не більше ніж популізм.

«Маємо ситуація, коли багато людей почали «колядувати» на кордонах. Були такі розмови, що цей закон, мовляв, сприяє олігархам і знищує бізнес. «Човники» самі безпосередньо товари не продають. Вони їх здають великим групам чи компаніях, а дорогою губиться оподаткування, потім ці товари спливають напівлегально чи легально на прилавках магазинів чи в Інтернет-магазинах. Те, що закон сприяє олігархам і великим компаніях – це популізм і маніпуляція», – заявив Володимир Коруд.

Він дивується, чому активісти вирішили перекривати кордон, якщо про закон було відомо і обговорювався він щонайменше півроку.

«Усі асоціації діють за сталою схемою – знайти народних депутатів, звернутися до влади, спільно звернутися до Кабміну, Верховної Ради, президента, що це буде приносити шкоду, треба змінити те і те. Якщо хтось вважає, що це не правильно, то можна це змінювати у цивілізований спосіб. Це ж не був якийсь засекречений документ», – каже віце-президент Львівської торгово-промислової палати.

За його словами, та контрабанда, яка потрапляла на територію України, завдавала шкоди одразу за декількома напрямками.

Читайте також: У пунктах пропуску на кордоні тривають акції протесту проти змін до Податкового кодексу

«Йдеться, зокрема, і про контрабанду з Росії для складних промислових виробів, адже це не дозволяє працювати нашим невеличким, але дуже хорошим технологічним компаніям. «Човникам» байдуже, що завозити – м’ясорубку чи складну електроніку, яка потім тут продаватиметься і стане комплектуючою до складного електронного виробу. Це потрійна шкода – такий собі мультиплікаційний ефект. Контрабанда унеможливлює конкурування наших виробників, які, зрештою, не можуть продавати свою продукцію, відповідно платити зарплату. Законодавство не ідеальне для ведення бізнесу, але зараз дуже сприятливий час для внесення змін, його покращення. Зрештою, згодом усі ці люди опиняться в ситуації, коли отримуватимуть мінімальну соціальну пенсію і нарікатимуть, що 20 років простояли на кордоні у розбитій машині», – резюмує Володимир Коруд.

Економіст Андрій Новак переконаний, що новий закон не вирішить проблеми контрабанди.

«Звичайно, що ці зміни до Податкового кодексу направлені не на боротьбу з контрабандою, тому що основна контрабанда перевозиться не у сумках чи рюкзаках, а у вагонах та фурах. Саме там треба шукати один з найвищих відсотків контрабанди в Україні. Тому це крок, чесно кажучи, дивний, особливо, враховуючи, що 2018 рік – це передвиборчий рік, а подібні кроки не належать до популярних, оскільки він б’є практично по усіх жителях прикордонних територій, при чому як на сході, так і на заході, які перетинають кордон з метою купити дешевше якісь товари. Це по-перше. А по-друге, це додаткові перешкоди для заробітчан, які час від часу, відвідуючи свої родини в Україні, хочуть приїхати не з порожніми руками. Подібні обмеження створюють додаткові незручності великій кількості українців. А з іншого боку – вони не принесуть особливих додаткових надходжень до бюджету, тому що об’єми  контрабанди у сумках та рюкзаках були незначними. Влада спрямувала боротьбу з контрабандою не в тому напрямку. Бо напрямок, повторюся, це вагони  і фури, а не ручна поклажа», – сказав Андрій Новак.

Оксана ДУДАР