Львів'янка у Нігерії: як проходить сучасне африканське весілля (фото)

26909242_1916900401958566_943900421_o

Продовжуємо публікувати захоплюючі розповіді львів’янки Ірини Пілат, яка зараз живе у Нігерії, що в Африці. Цього разу Ірина розповідає про африканське весілля.

Чоловік з мене сміється, що в Україні як не день, то свято і що ми тільки те і робимо, що святкуємо. Доля правди в тому є, особливо в різдвяно-новорічний період. Але я завжди йому на це кажу, що про юруба (один із етносів, що населяє Нігерію, - ред.) навіть у Вікіпедії написано, що вони постійно люблять все святкувати, "тож не треба мені тут ля-ля – на себе подивись".

Проживши з юруба декілька місяців я в тому переконалася. Той народ святкує все, що можна і з максимальним розмахом – дні народження, дні сім’ї, похорон, 10 річницю похорону, 15 річницю похорону і т.д. А те, як святкують тут весілля, то взагалі важко описати.

Здається, що треба бути мільйонером, щоб тут одружитися, бо весілля тут святкується з величезним розмахом, а бюджет його сягає цифри з багатьма нулями.

Довге африканське весілля

Якраз нещодавно наш друг зробив пропозицію своїй дівчині. І до того його життя було раєм, бо тепер він "попав" мінімум на рік приготувань і традиційних святкувань і на купу грошей.

Після звичайної пропозиції традиційно треба зробити знайомство сімей – невеличку вечірку на 200-300 людей. Далі треба зробити таку ж невеличку вечірку на честь заручин і традиційного весілля – без релігійного шлюбу, а просто традиційні обряди.

Ну а далі вже і час на саме весілля, зазвичай на 500-1000 людей. Мені страшно уявляти бюджет цього всього і я завжди кажу Фемі, що він зі мною явно продешевив, бо наше весілля було в Україні і це була звичайна вечірка на 30 людей. Хоча моя свекруха «грозиться» на нашу річницю "забабахати" нам традиційне весілля тут – чекаю з острахом і надіюсь, що забудеться 😉

Останнім часом молодь в цілях економії і здорового глузду поєднує на один день вечірку заручин і самого весілля. То ми нещодавно на таких побували і спішу поділитися з вами фото і цікавими традиціями.

Традиції сучасного африканського весілля

Весілля тут – це не те, що в Україні. Тут до приготувань підходять з максимальною серйозністю і святкують з таким розмахом, що я ще такого не зустрічала. Тут тобі і декорації спеціальні, і кейтеринг, і діджеї, і ведучі, і дрес-код для гостей, і спеціальні роздаткові подарунки, і запрошені місцеві співаки і коміки, унікальні запрошення, живі квіти і мінімум 3 види одягу молодих і дуже багато запрошених і незапрошених гостей.

Окремо про дрес-код. В запрошенні завжди вказують, який колір чи яку тканину треба вдягати для гостей. Тканину можна купити заздалегідь в родини наречених. Це не обов’язково, але дуже бажано, особливо для близької родини. Через те, що родини тут великі і на весілля запрошують всіх, включно до троюрідних кузенів, то пересічний нігерієць гуляє на забаві мінімум раз на місяць. І якщо щоразу шити собі одяг, то ого-го який гардероб назбирується.

Читайте також: Львів’янка у Нігерії: як переїхати в Африку із немовлям

Якщо чесно, я забила на дрес-код і просто намагалася підібрати колір. Бо щось я морально не готова вдягати на себе ті всі картаті тканини і обмотувати голову, як тут роблять жінки. Та й з дрес-кодом поки таланило – просто казали колір – зелений на одній події і золотий на іншій. А як далі буде – подивимось.

Весілля має свою чітку програму, яку ви можете знайти в себе на столах. За цією програмою спочатку йдуть заручини, під час яких відбуваються торги за наречену (схоже на наш перепій). Тільки тут за наречену розраховуються не горілкою, а справжніми грошима. При чому гроші дає не тільки наречений, а й його друзі. Так ми спустили добрий кусок зарплати, бо хороший друг Фемі одружувався і попросив його бути в команді при викупі.

Звичайно, потім ці гроші віддадуть молодятам. Що цікаво, під час викупу наречений і його друзі декілька разів лягають на підлогу долілиць – так вони виказують повагу батькам нареченої і випрошуюють віддати її заміж. Це є традиція юруба.

Мені розказували, що в Ігбо цей ритуал заміняють тим, що наречена сама йде в юрбу неодружених хлопців з бокалом шампанського. Вона наче шукає собі нареченого, а коли знаходить, стає перед ним на коліна і пропонує бокал – якщо він вип’є, то заручини відбулись. Ось так в Ігбо не чоловік робить пропозицію, а жінка.

Коли торги закінчуються, молоді йдуть перевдягатися, а гості можуть поїсти. Для мене було незвично бачити на весіллі пусті столи і меню страв, як в ресторані. Тут немає 5 видів холодних закусок і 10 видів гарячих страв. Спочатку ти отримуєш невеличку тарілку закусок. Далі у визначений момент до тебе підходить офіціант і ти йому замовляєш щось з меню. Тобі це все принесуть на одній тарілці.

Зазвичай до вибору є як гарнір рис або ям (схоже на картоплю) у варіаціях, декілька видів підливи і м’ясо чи морепродукти. І ближче до кінця офіційної частини тобі принесуть десерт – шматочок торта чи кульку морозива з конфітюрами. Алкоголю небагато порівняно з нашими весіллями, але він дорогий – усілякі віскі, хороші вина, дорога горілка, пиво. Як я раніше говорила, жінки алкоголю не п’ють, хіба трохи вина, а чоловіки п’ють порівняно небагато, тому тут можна собі дозволити дорогий алкоголь на весіллі.

Також зазвичай на весілля замовляють спеціальних барменів, які міксують всякі круті коктейлі. На останній події Лукас зацінив фреш з ківі і подрібненим льодом – йому дуже подобалось сьорбати з трубочки і гарного бокалу, як роблять дорослі. А далі «остапа понесло» і він весь вечір бавився корком від вина. Збоку то певно виглядало, що ми споюємо дитину.

Кульмінація весілля

Коли гості поїли, а молоді переодягнулись, ведучий урочисто оголошує прихід молодої пари. Це кульмінація вечора. Молоді в супроводі музик проходять по проходу з гостей і квітів. При тому вони танцюють, їх осипають грошима і часто цю ходу транслюють на екранах в залі, щоб всім було видно.

Через декілька хвилин таких танців, молодята всідаються на сцені за спеціальний стіл, а ведучий в цей час багато розповідає про них і їхні родини, приходить священник або імам сказати молитву, близькі родичі говорять тости.

Молодята все весілля сидять собі на цій сцені, навіть поїсти, біднятка, не можуть. Хоча вони іноді спускають до гостей, щоб привітатись і пофотографуватись.

На цьому етапі гості також отримують подарунки. Це може бути все, що завгодно з пам’ятним підписом – горнятка, тарілки, рушники, вази, блокноти, хліб чи навіть риба в брендованому пакеті. Одним словом – будь що, чим можна користуватися і щоразу згадувати про подію.

Читайте також: Львів’янка у Нігерії: Різдво у спекотній країні

Після десертів і урочистого розрізання торта наступає неофіційна частина. Молодята знову переодягаються, грає діджей або запрошені зірки і всі танцюють. Їжу тут вже не подають, хіба якщо це дуже круте весілля, то тоді ви отримаєте ще одну порцію чогось.

Напевно, є ще багато цікавих весільних традицій, які я не зрозуміла або не помітила, бо була зайнята моїм шилопопом. Мені як людині, яка не дуже любить такі родинні свята і ніколи не хотіла собі пишного весілля, важко зрозуміти, чому тут так тратяться. Але це особливість менталітету – святкувати треба всі родинні події і з максимальним розмахом. Добре, що хоч подарунки молодятам теж дарують серйозні. Залежно від статків родини, можна отримати гроші, телевізори, кухонну техніку, і навіть автомобілі і будинки. І не впевнена, чи то має зв’язок, але відсоток розлучень в Нігерії мізерний.

Львів’янка у Нігерії: перший похід на африканський базарІрина ПІЛАТ

Народилася в м. Новояворівськ, з студентських років жила у Львові, а цього року переїхала в м. Лагос, Нігерія. Маркетолог у декреті, віднедавна блогер, дружина новоспеченого лікаря з Нігерії Фемі і мама солодкого хлопчика Лукаса

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: