дивись.info

Мистецтвознавець розповіла, де в Україні найкраще збереглися Різдвяні традиції (Фото)

Мистецтвознавець розповіла, де в Україні найкраще збереглися Різдвяні традиції (Фото)
фото: відкриті джерела

У сучасній Україні традиції святкування Старого Нового Року найкраще збереглися на Буковині та Івано-Франківщині. Про це Дивись.info розповіла мистецтвознавець Оксана Король.

Якщо на Львівщині, наприклад, використовують здебільшого сценічні костюми для колядування та щедрування, то на Буковині для цього виготовлялися спеціальні маски.

Саме поняття «Cтарий Новий рік», на думку науковців,  для людей, які близько не знайомі з українськими традиціями та звичаями викликає протиріччя, проте все стає зрозумілим, коли дається пояснення, що це відзначення Нового року за старим стилем.

«В українській звичаєвості майже 3 зимові місяці переповнені розмаїтими святкуваннями, обрядами та традиціями. Є навіть приказка про те, що святкуються вони від 1 грудня, – Святого. Романа аж до Стрітення – 15 лютого, коли зима з весною стрічається.

Поміж цими датами є більші та менші святкування, а серед них, – Свято Андрія, коли не заборонялось молоді робити невелику шкоду господарям для жарту, а дівчата, збираючись на вечорницях, могли поворожити собі на долю», – каже Оксана Король.

За її словами, серед цих святкувань є і особливий день –  Щедрого вечора, коли закінчується період «Святих вечорів», під час яких,, за давньою традицією, не годилося виконувати хатню роботу та поратися на подвір’ї. Бо 13-го січня вечері щедрувальники обходять домівки і звеселяють гостину.

У нашій країні традиція щедрування відома здавна. Однак, відколи саме, етнографи  та мистецтвознавці, однозначної відповіді не дають. Та й загалом новорічна пісенність у нашій країні нині є однією з найменш досліджених, вважають науковці.

Але достеменно відомо, що щедрівки приурочені до обряду святкування Нового року за старим стилем. Виконують їх після заходу сонця з 13 на 14 січня.

фото: Вікіпедія

У цей день, як годиться з давніх давен, родина активно готується до Щедрого вечора. Зокрема, господар прибирає оселю,  а господиня готує традиційну вечерю. У щедрий вечір на столі повинно бути дванадцять страв, серед них – обов’язкова друга кутя, яку називають щедрою. Бо перша кутя була багата різдвяна. Окрім цього, у цей вечір прийнято пекти млинці, пироги та вареники, якими пригощають щедрувальників та посівальників.

фото: надане Оксаною Король

 «На знак того, що Спситель світу народився не в пишних палатах, а у стаєнці, і був покладений у ясельках, господарі розсипають по долівці солому, а під обрус застеляють сіно.

Яка ж потіха є для дітей, коли вони в цьому сіні знаходять «горішки», – дрібні подарунки-сюрпризи, заховані для них батьками. Мама-господиня готує на цей святий вечір аж 12 страв. Готування до цього вечора тісно переплетене з українською родинною та аграрною обрядовістю, ось звідки звичай, – іти в сад дерева плодові обстукувати сокирою, аби вони краще родили, звичай годувати худобу на Щедрий вечір, бо в цей час вона має дар розмовляти з самим Творцем і може пожалітися на господарів», – розповідає мистецтвознавець.

Особлива і здобна випічка на Старий Новий Рік – Корочун, або Пшеничний Василь. Спечений під час найкоротших днів, цей хліб, зберігали до завершення свята Коляди з тим, щоб далі вкорочувались довгі ночі, вкорочувалась темінь, зло і холод.

Читайте також: Як святкувати Старий Новий рік: традиції та обряди

А ще господар заносить в оселю пшеничного Дідуха, – снопа, котрий сплітали із збіжжя, він символізував заможність родини, вічний зв’язок з духами предків, єдність людини з природою.

Олег ГАЛІВ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама