Чи допоможе новий закон виконати план з приватизації

Вимога МВФ

Чи допоможе закон виконати поставлений Кабмін план з наповнення держбюджету і отримати цього річ від приватизації 22 мільярди гривень ІА Дивись.info запитала в економіста Андрія Новака.

– Прийнятий закон про приватизацію – це одна з вимог наших західних партнерів, вони ж донори. Вимога була артикульована через Міжнародний валютний фонд. Українська влада просто виконала одну з найважливіших вимог МВФ для продовження співпраці з цією організацією і отримання чергових траншів, без яких щонайпізніше 2019 року українській владі довелося б оголосити дефолт державного бюджету.

– Але чи допоможе закон наповнити держбюджет?

– Чи допоможе він виконати державний план приватизації на суму 22 мільярди гривень? Я, чесно кажучи, сумніваюся, тому що зараз в Україні мінімальні ціни на всі активи. Адже Україна є державою, на території якої тривають військові дії. Для фінансового світу це країна з підвищеними ризиками. Тому у нас зараз мінімальні ціни на всі активи, і дуже важко за мінімальних цін на активи назбирати таку величезну суму від приватизації. Хоча прийнятий закон буде сприяти тому, що сума від приватизації у 2018 році буде більшою, ніж 2017-го і тим більше 2016 року.

– Не секрет, що саме росіяни часто скуповували українські державні підприємства. Чи заборона громадянам Російської Федерації купувати підприємства в Україні позначиться на приватизації? 

– Така заборона є цілком логічною, враховуючи, що Росія здійснює пряму військову, політичну і економічну, тобто гібридну агресію проти України. І, відповідно, цілком логічно не дозволяти громадянам країни-агресора ще й заволодіти новими активами в Україні. Ще раз повторюся, що сумніваюся, що уряду вдасться назбирати 22 мільярди від приватизації. Але на декілька мільярдів гривень Кабмін може розраховувати від приватизації. А росіянам з легкістю знайдеться заміна. Прийнятий закон про приватизацію все ж дає шанс, щоб вона була проведена прозоро і відкрито з допуском усіх бажаючих гравців із західних країн.

Що нового

Приватизація буде регулюватися одним законом замість семи за нинішнім законодавством.

Законопроект про приватизацію запроваджує два способи продажу – аукціон і викуп об'єктів приватизації в тому разі, якщо на момент прийняття закону майно вже перебувало в оренді.

Також встановлюється термін 11 місяців підготовки для об'єктів великої приватизації і 5 місяців для малої.

Якщо вартість активів за останній рік перевищує 250 млн гривень – це великий об'єкт приватизації, який буде продаватися з залученням радника. Якщо менше – це мала приватизація, яка буде проходити виключно на електронних майданчиках.

Крім того, новий закон передбачає застосування норм англійського права. До 1 січня 2021 року покупці об'єктів приватизації мають право вимагати укласти всі правові угоди в рамках права Англії і Уельсу.

Документ також встановлює чіткий порядок приватизації; вимоги до формування і затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; порядок прийняття рішення про приватизацію. Ініціювати приватизацію об'єктів зможуть державні органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної власності або покупці.

У проекті закону було понад 700 правок. Одна із підтриманих правок – заборона юридичним та фізичним особам-резидентам країни-агресора брати участь у приватизації в Україні.

«Юридичні особи, власником 10 відсотків і більше акцій (часток) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

(…)

юридичні особи чи пов’язані з ними особи, зареєстровані в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства;

фізичні особи чи пов’язані з ними особи, які мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства», – зазначено у 8-ій статті закону.

Приватизаційні плани

Державний бюджет на 2018 рік передбачає 21,3 мільярда гривень надходжень від приватизації. У 2017 році доходи від продажу держактивів планувалися на рівні 17,1 мільярда гривень, однак фактичні надходження становили 3,4 мільярда гривень.

Фонд держмайна 2018 року планує продати «Одеський припортовий завод», «Центренерго», «Турбоатом», шість енергетичних компаній, «Аграрний фонд», «Державну продовольчо-зернову корпорацію України», ДП «Укрветсанзавод».

Загалом у приватизаційному списку близько ста підприємств.

Серед львівських підприємств, які у списку на приватизацію на 2017-2020 рік зокрема такі, Львівський державний ювелірний завод, ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», «Львіввугілля», а також шахти «Межирічанська», «Великомостівська», «Червоноградська», «Шахта «Відродження», «Шахта «Лісова», «Шахта «Степова». Крім того, Львівський державний цирк, Містопроект, Укрзахідпроектреставрація, Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування, Автонавантажувач, ПАТ «Львівська вугільна компанія», ЗАТ «Трускавецький валеологічний інноваційний центр» та інші.

Оксана ДУДАР