Чому ми програємо на інформаційному фронті
Колонка політолога Андрія Ткачука.
Колонка політолога Андрія Ткачука.
Наприкінці 2014 року, під час затвердження складу уряду, було створено нове міністерство – інформаційної політики України. Відомство мало займатися боротьбою з російською пропагандою та популяризацією України у світі.
Очолив Міністерство Юрій Стець, генпродюсер «5 каналу», журналіст та за сумісництвом кум Петра Порошенка. В суспільстві новостворена структура отримала яскраву назву «Мінстець». Цікаво, що на сьогодні аналогічні відомства мають Пакистан, Індія та Республіка Замбія. Журналісти та громадськість розкритикували створення Мінінформполітики і думка в них була одна: цей орган займатиметься цензурою.
Власне, десь так і сталося. Вже за 3 роки існування міністерство не зробило нічого суттєвого для конкурування з російською пропагандою. Натомість, Мінстець створив систему, яка займається створенням позитивного іміджу президента та владних реформ.
Читайте також: Для кого прийнятий бюджет 2018? Головні цифри, за якими житиме країна
На це з українського бюджету вже витрачено майже 400 млн. А в 2018 планується витратити вдвічі більше.
Проте на початку своєї роботи Стець розповідав зовсім про інше. За словами міністра – грошей йому не потрібно. Працювати міністерство мало за рахунок грантів та іноземної підтримки. Й справді, станом на кінець 2015 року відомство витратило якихось 2,5 млн грн. з бюджету. А структура міністерства складалась з 29 людей.
Але пізніше усе змінилося. Саме з 2015 року бюджет відомства виріс у 123 рази. У бюджеті України на 2015 рік, міністерство отримало більш ніж скромні 7 млн грн. фінансування. У 2016 вже було 112 млн, а на поточний 2018 рік відомство отримало 862, 1 млн бюджетних гривень. Згідно з держбюджетом, більша частина цих коштів йде на виробництво та замовлення телепрограм, зокрема й для іноземного мовлення.
Та окрім 862 млн міністерство отримало додаткове фінансування держбюджету на 2018 рік. Зокрема:
Витрати на керівництво та управління у сфері інформаційної політики – 16, 4 млн грн.
Для порівняння витрати на апарат МІП у 2016 році склали 2,7 млн грн., а у 2017 році 7,4 млн.
На виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансування системи державного іномовлення України планується витратити – 483, 2 млн грн.
А на здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору – 362,5 грн.
Ця стрічка видатків відповідає за вивчення громадської думки, на основі якої створюється рекламна продукція.
Також Юрій Стець не приховував, що вдається також і до використання адміністративного ресурсу в деяких проектах. За словами міністра, під час мобілізаційної кампанії щодо створення інформаційних військ, Стець звертався до губернаторів, що допомогло йому отримати йому безкоштовно 4 тис. зовнішніх носіїв реклами, 35 тис. показів роликів, 50 регіональних каналів.
Власне, поговоримо про те, що обіцяв міністр і що виконав.
Міністерство мало займатися забезпеченням реалізації державної інформаційної політики, забезпеченням реформ у сфері засобів масової інформації, формування стратегії інформаційної політики держави, виконанням завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.
По суті – це боротьба з російською пропагандою, відновлення мовлення на Донбасі та популяризація України у світі. На початках Стець пообіцяв навіть український англомовний канал «Ukraine Tomorrow», який Україна мала протиставити російським телеканалам на міжнародній арені.
Читайте також: Долар по 30 та ріст інфляції: як житимуть українці за бюджетом 2018 року
З видимих результатів, які пред'явив Юрій Стець через 100 днів своєї роботи, таки було частково відновлено мовлення в Донецьку і області кількох українських каналів телеканалів. Зокрема «5 каналу», «1+1», «Еспресо».
Це стало можливим завдяки польському посольству, яке передало 9 АТС станцій в зону АТО. Частина станцій працює на поширення сигналу, а частина - на придушення мовлення телесигналів з тимчасово окупованих територій.
Тепер щодо створення «Ukraine Tomorrow». Телеканал таки створили, але назвали його «UATV», через те, що компанія Дмитра Фірташа Group DF запатентувала бренд «Ukraine Tomorrow».
Та, на створенні телеканалу усе закінчилося. Зупиняючись в готелях Європи ви не знайдете ЖОДНОГО українського телеканалу. Натомість можна побачити декілька російських. В своєму мовлені вони подають військовий конфлікт на Донбасі як громадянську війну всередині самої України з сепаратистами чи повстанцями. Нібито Майдан розділив країну навпіл: культурно, ментально, геополітично, адже частина України хоче на Захід, частина на Схід.
Ця конструкція роками вкладається в голови європейському глядачу. Міністерство інформполітики разом із Міністерством закордонних справ мали провести ґрунтовну роботу щодо наповнення європейського медіа простору якісним українським контентом, домовленості по трансляції того ж таки «UATV», де б ми змогли доносити свою позицію, де ми могли б говорити правду.
Ну і одна з найгучніших сенсацій від Стеця, шкода що у негативному плані, - запуск Інформаційних військ України. Проект замислювався як електронна платформа, яка повинна була об'єднати понад 35 тисяч користувачів, готових витрачати час на поширення українських новин - або спростовують російські фейковий новини, або розповідають про позитивні зміни в країні.
Насправді, про них знає кожен користувач соцмереж, і назву такий «інфовоїн» отримав – порохобот. Основна задача інформвійськ не так боротьба з російською пропагандою, як пропаганда дій влади.
Минулого року в міністерстві анонсували створення газети, яка б мала боротися з російською пропагандою. Газети, в 21 столітті…
Кошти відомства також витрачають на рекламу реформ. Зокрема, лише за офіційними даними, на рекламу пенсійної реформи у друкованих ЗМІ та у різних видах транспорту витрачено майже 2 млн грн. Також міністерство фінансово підтримало ще 7 реформ уряду.
Є великі проблеми і з свободою слова в Україні. Згідно з доповіддю міжнародної правозахисної організації Freedom House, статус України в розділі «Свобода слова» охарактеризований як «частково вільна». На телеканалах знову з’явилися списки небажаних гостей, а керівник ЗМІ отримують «темники» із правильною новинною політикою. Е-декларування журналістів-розлідувачів та антикорупційних ГО. Весь світ засудив таке рішення влади, та міністерство інформполітики проігнорувало таке рішення та не стало на захист журналістів.
Висновок один: доки МІП працюватиме на створення позитивного іміджу нинішньої влади, Україна програватиме Росії інформаційний фронт.
Власне, 31 травня 2017 року, Юрій Стець подав у відставку. У відомстві розповіли, що це пов’язано із важкою хворобою. Та Стець і досі на своїй посаді, питання звільнення міністра навіть не виносять на голосування у ВРУ.
Все пояснюється просто – Порошенко не відпустить так просто свою людину без заміни. Адже Міністерство інформаційної політики, це власне PR-агентство гаранта.
Коментарі