Відновлення історичної справедливості чи Польща проти України, США та Ізраїлю

Після бурхливих дискусій у комісіях за цей законопроект проголосували 57 сенаторів, в основному правлячої партії «Право і Справедливість» (PiS), проти – 23 сенатори опозиційних сил, а двоє сенаторів утрималися.

Цей закон може вплинути не лише на відносини Польщі з Україною, а також із США та Ізраїлем. Тому депутати опозиції наполягали, що цей законопроект є невдалим і його потрібно змінити. На їхню думку, він запроваджує цензуру в Польщі на ведення дискусій у питанні провини поляків за злочини під час Другої світової війни.

Натомість представники провладної більшості переконані, що закон не дозволить безпідставно звинувачувати поляків у злочинах проти євреїв у роки війни.

Ще до голосування Держдеп США закликав Польщу переглянути законопроект.

Ізраїльська влада теж розкритикувала новий закон. Зокрема, з критикою виступили прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаніягу та посол Ізраїлю в Польщі Анна Азара, яка зазначила, що закон дозволить карати навіть тих, хто пережив Голокост, за їхні свідчення.

Раніше свою стурбованість законопроектом висловили й у Міністерстві закордонних справ України.

«Міністерство закордонних справ України глибоко стурбоване фактом ухвалення 26 січня 2018 року Сеймом Республіки Польща законопроекту «Про внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів».

Прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися.

Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України», – зокрема наголошується в заяві.

Натомість учора, 31 січня, голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Яном Пєкло та Генеральним консулом Республіки Польща у Львові Рафалом Вольські.

Під час зустрічі він заявив: «Вільна Польща неможлива без вільної України. Агресор несе загрозу не тільки Україні, але і польському народу та державі. Ми сьогодні по-справжньому воюємо не тільки за нашу свободу та незалежність, ми сьогодні воюємо за весь демократичний світ. І ми за це платимо життям наших людей. Підручники з історії України не будуть писатися поза межами України. Українська історія буде трактуватися українськими істориками. Мені шкода, що за межами України хочуть зобразити українців не такими, якими ми є насправді. Це не дорога до добросусідства».

Олег Синютка передав  лист Послу Республіки Польща в Україні, де висловив позицію Львівщини.

Тим часом новий польський закон викликав бурхливу реакції і дискусію у соцмережах та медіа.

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович переконаний, що закон спрямований насамперед проти тих українців, які сьогодні мешкають у Польщі.

«Новий закон про Інститут національної пам'яті, схвалений вчора сенатом Польщі, спрямований в першу чергу на українців, які мешкають зараз у цій країні.

Ось що читаємо в обґрунтуванні:

«беручи до уваги зростаючі міграційні рухи з України, коли носії ідеології українського націоналізму і адепти світогляду, опертого на прославляння формувань, які скоїли геноцид, все більше представлені в Польщі, що також призводить до напруженості у польсько-українських відносинах».

Наступний шмат тексту не менш цікавий – виявляється закон покликаний нормалізувати міжнародні відносини (він вже це зробив – свідчення реакція України, Ізраїля, США) та підтримати «справді демократичні спільноти в Україні». Зважаючи на те, що в Україні цей закон позитивно сприймають виключно проросійські сили, стає зрозуміло, кого збираються підтримувати польські політики», – написав Володимир В’ятрович.

Не менш емоційно відреагувала на закон народний депутат Ганна Гопко, яка вважає закон – скочуванням до шовіністичної диктатури.

«Політизуючи історію, польські політики переходять червоні лінії в добросусідських відносинах з Україною, Литвою, Німеччиною і шкодять своїм інтересам, посилюючи додатково напругу на лінії Варшава-Тель-Авів, Варшава-Брюссель .

Чи треба нам нагадувати про концтабір у польському Явожно? Чи потрібно нам, українцям, вкотре згадати полякам про операцію «Вісла» чи Ризький договір? Чи коли Варшава разом з Москвою ділила Україну і як наслідок сама втрачала державність чи ставала жертвою поділу?

Ми пробачили і попросили пробачення. Це наша стратегія, благословенна ще видатним моральним авторитетом Папою Іваном Павлом ІI. Ми дивимося в майбутнє, де політики на кістках чи могилах, не будують свої рейтинги, підлаштовуються під електорат.

Республіка Польща від локомотива та взірця демократії в Центрально-Східній Європі скочується до шовіністичного диктату політики над історичною правдою, селективно обираючи чутливі сторінки історії.

Хочу подякувати польським депутатам, хто не підтримав цей закон», – написала Ганна Гопко.

Ще один український політик Микола Княжицький заявив, що Польща перетворюється на проросійську маріонетку.

«Мені дуже шкода, що дружня нам Польща, криміналізуючи дослідження ефемерного «українського» колабораціонізму з Гітлером та згадки про злочини поляків під час Другої світової війни не лише проти українців, а й проти євреїв, ще більше ізолює себе і у ЄС, і у міжнародній політиці, фактично виправдовуючи фашизм. Маємо зробити все, щоб підтримати ті тверезі голоси у Польщі, які стримують її остаточне перетворення у маргінальну проросійську маріонетку», – наголосив Микола Княжицький.

Засудив закон і польський історик Кшиштоф Персак.

«Дебати про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті, прийняті Сеймом, зосереджуються на кримінальних положеннях, що містяться в ньому. Згідно із ними, три роки ув’язнення загрожує тому, хто публічно та ігноруючи факти приписує польському народові чи державі злочини, вчинені Третім Рейхом або інші злочини проти миру, людяності чи злочини воєнні. Офіційні представники правоохоронних органів підкреслюють, що це не стосується творчої чи наукової діяльності. (До речі, як це не парадоксально, це випливає з того, що в рамках наукової або творчої діяльності ви можете публічно безкарно брехати про «польські табори»).

Натомість мене дивує, що у ході дискусії повністю зникло з поля уваги положення про цивільну відповідальність за порушення репутації Республіки Польща чи польського народу, яка на практиці може виявитися ще більш небезпечною за кримінальну відповідальність. Відповідно до Закону, позов про захист доброго імені Республіки Польща чи польського народу можуть бути представлені неурядовою організацією або Інститутом національної пам’яті. Нема тут жодних винятків для діяльності наукової чи творчої. Не йдеться також про висловлювання незгідних з фактами. І концепція захисту доброго імені дуже розпливчаста і розширювана. На практиці кожного, чиї висловлювання не сподобаються, наприклад, Reducia Dobrego Imienia або іншій схожій організації, можна тягати по судах. Навіть якщо б остаточно суд визнав його правоту – клопоти будуть у нього, бо буде змушений захищатися і доводити, що він не верблюд (у цивільному процесі на відміну від кримінального нема презумпції невинуватості).  Це може призвести до ефекту охолодження. Вбачаю у цьому серйозну загрозу свободи історичної дискусії», – написав Кшиштоф Персак.

Крім того, низка польських наукових, культурних і суспільних діячів підписали відкрите звернення до громадськості, яке спричинене стурбованістю про стан польсько-єврейських та польсько-ізраїльських відносин, який може різко погіршитися після ухвалення поправок до закону про Інститут національної пам’яті.

«Чому ми повинні сперечатися не про аргументи, а про параграфи? Чи буде це, зважмо, симетрична заборона на брехню про Освенцім? І звідки знижена увага до обраних професій – чому тільки науковці та митці не будуть переслідуватися за антипольську думку? А журналісти? Вчителів? Де межа між толерованою наукою та мистецтвом і журналістикою, яку каратимуть за «факти», які не можна заперечити?» – йдеться у зверненні.

Сьогодні відреагував на поправки до закону про Інститут національної пам’яті і президент Петро Порошенко.

«Глибоко стурбований рішенням польського парламенту. Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон.

Оцінки, які містяться в цьому рішенні є абсолютно необ'єктивними та категорично неприйнятними. Ми насамперед пам‘ятаємо наші спільні перемоги і боротьбу проти тоталітарних режимів. Жодне політичне рішення не може замінити історичну правду.

Ухвалений законопроект не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польшею.

Закликаю Польщу до об’єктивності та діалогу. Тільки разом переможемо», – написав на своїй сторінці у Фейсбук Президент.